Ця книга — про війну очима жінок, молодих дівчат, які були медсестрами, пралями, санінструкторами, саперами, снайперами, кулеметницями, кухарками і воювали нарівні з чоловіками. Вони відверто розповідають не тільки про те, як билися з ворогом, але й про те, про що не прийнято було говорити: як важко було їм серед чоловіків, як не вистачало жіночої форми і білизни, як не було окремо жіночих землянок і вбиралень, як після війни вони ховали свої медалі і соромилися військового минулого, бо зіткнулися з агресією з боку тилових жінок, які вважали, що вони пішли в чоловічий колектив на передову займатися розпустою і шукати собі чоловіків... І ще як жили в злиднях, але не зверталися за допомогою з інвалідності, тому що «контужену ніхто заміж не візьме», а їм всім хотілося заміж, а ще — великого кохання. Адже всі вони були передусім жінками, бо ж лише жінки, навіть вмираючи від ворожих куль, думають про те, щоб бути красивими, лише жінки на війні можуть виглядати, як чоловіки, і стріляти, як чоловіки, але всередині залишатися справжніми жінками...

Книжка Світлани Алексієвич «Цинкові хлопчики» присвячена війні в Афганістані, коли десять років — з 1979-го і до 1989-го на чужій землі гинули наші радянські військові. Правда про ту війну ретельно приховувалася: держава через засоби масової інформації розвернула пропаганду необхідності та успішності «надання міжнародної фінансової допомоги дружньому народові Афганістану». В результаті Афганська війна для обивателя довгий час залишалася невідомою, зовні гладкою, а головне — майже безкровною. Газети публікували статті про успішні військові операції радянських військ в Афганістані, де майже не було жертв серед нашого контингенту, а втрати противника, навпаки, значно перевищувались... Але все частіше стали привозити додому в домовинах, оббитих цинковою бляхою, загиблих хлопців, які нещодавно закінчили школу... Заглядати всередину труни не дозволялося, похорон не афішувався, і рідним навіть не повідомляли справжню причину смерті їхніх дітей... А хто повертався живим —той не міг знайти себе у мирному житті. Цієї війни наче не було. Були лише скалічені та мертві хлопчики... І не тільки тілом, але й душею.

26 квітня 1986 року на території Радянського Союзу сталася страшна катастрофа, яка змінила весь всесвіт — вибухнув реактор на Чорнобильській АЕС. Звичайно, з погляду всесвіту, життя тисяч людей — це маленька краплина. Але ці тисячі люди були першими, хто на собі відчув, що відбулося щось надзвичайне, щось жахливе.

І що життя вже не буде таким, як було. Що не можна пити тієї води, їсти тих яблук, вдихати того повітря... Що попереду тільки хвороби, біль і горе.

Книга «Чорнобильська молитва» — це розповіді очевидців цієї катастрофи: жителів Прип’яті, ліквідаторів, так званих самоселів — тих, хто з часом повернувся до своїх домівок незважаючи на заборони і радіацію, бо там залишилося все їхнє життя. У цій книжці ви не знайдете розповідей про причини цієї жахливої події або про план евакуації та ліквідації наслідків катастрофи. В ній є тільки особисті трагічні історії — про кохання, про хвороби, про боротьбу... І ці історії, немов голоси в хорі, зливаються в одну молитву. У Чорнобильську молитву...

15 травня 2006 року новозеландець Марк Інгліс, чоловік без обох ніг, втілив мрію свого дитинства — підкорив вершину найвищої гори світу. Книга «Без ніг на Еверест» розповідає про підготовку Марка до спроби піднятися на Еверест, включно зі сходженням на Чо-Ойю в Гімалаях і накопиченням сил до штурму вершини. Але досягнути вершини Евересту — це лише половина шляху, адже треба ще й спуститися вниз живим.

У книзі викладено повну історію Маркової експедиції на Еверест — історію рішучості, болю, суперечок і подолання здавалось би непоборних перешкод, як фізичних, так і психологічних. У ній безліч захопливих деталей, що дають уявлення про світ екстремального альпінізму.

Мартін Поллак ніколи не чув, щоб його дідусь згадував про свою сестру Пауліну, хоча про інших родичів розповідав охоче. Водночас Пауліна єдина з усієї великої родини трагічно загинула після Другої світової війни. Провина, за яку її заарештували, невідома, бо жінка жила тихим і скромним життям, майже ніколи не виїздила з невеликого міста, трималася осторонь політики, не втручалася у міжнаціональні чвари. Вона походила з німецької родини, любила і своїх братів-націоналістів, і друзів-словенців. Попри це саме Пауліна померла у концтаборі, а її брати, які були прихильниками нацизму, навіть після Другої світової війни продовжили працювати юристами. Мартін Поллак досліджує невідому історію своєї родини й укотре доводить, що є злочини, про які не можна мовчати.

Стіву Джобсу присвячено чимало різноманітних публікацій, проте ця книжка є особливою. Один із співавторів, Брент Шлендер, майже 25 років досить тісно спілкувався із Джобсом, ба більше, вважався його добрим приятелем. Тож кому як не йому знати історію життя, кар'єри та стосунків знаменитого підприємця і винахідника: яким він був, чого прагнув, які переконання поділяв. У цій біографії, що змінить ваш погляд на одну з найяскравіших постатей сучасності, міститься багато нових, незнаних раніше фактів, що дають відповідь на головне питання: як настільки зухвалий і зарозумілий молодик, напівгеній і напівмерзотник, став найефективнішим та найбільш далекоглядним бізнес-лідером, як, поєднавши свою невгамовну пристрасть і зрілий підхід до менеджменту, перетворив Apple на найвизначнішу компанію у світі.

Нікола Тесла, вчений і винахідник сербського походження, винайшов радіо, індукційний двигун, неонову лампу та багато іншого.

Справжнім проривом в науці був винахід змінного струму, що стало основою електричної мережі та міжміської електричної передачі. Це спричинило протистояння винахідника з електричною імперією Томаса Едісона. Почалися гіркі патентні битви. Оскільки технологія Тесли була більш прогресивною, зрештою він переміг. На жаль, він не мав підприємницьких здібностей і не зміг скористатися своїм успіхом.

Його найдосконаліші ідеї не визнавались десятиліттями: сорок років у випадку з радіопатентом, ще довше щодо ідеї технології лазерного променя.

Особисте життя Тесли було надзвичайно химерним. Вражаюче красивий і бездоганно одягнений, він був гермофобним і ніколи не потискав руки. Йому потрібно було дев’ять серветок, коли він сідав обідати. У пізніші роки він їв тільки білу їжу і спілкувався з голубами в Брайант-парку.

Ця детальна, авторитетна та дуже читабельна біографія описує всі етапи дивовижного життя вченого.

Якби цю книжку писав оптиміст, він розповів би ідилічну історію про мальовничий закуток Шотландії, кожна сторінка якої — мов картинка з пінтересту. Ось автор сплавляється на каное, гортає стародруки в георгіанських маєтках, а отут знімає різдвяне відео у книгарні або частує друзів місцевими стравами. Але Шон Байзелл не оптиміст і навіть не романтик. Він невиправний реаліст з особливим почуттям гумору й надмірною чесністю. Тож його історія — відверта сповідь про те, як виживають маленькі книгарні, Amazon смертельно дихає у спину, відвідувачі зазирають згаяти час, а не щось придбати.

Друга автобіографія співачки, володарки восьми премій Греммі, акторки та танцівниці Тіни Тернер. «Королева рок-н-ролу» пережила за своє життя не лише щасливі миті, а й багато горя та страждань. У першій автобіографії Тіна Тернер розповідає про шлюб, у якому зазнавала домашнього насилля та хотіла звести рахунки із життям. Другі автобіографічні мемуари «Моя любовна історія» присвячені її стосункам із Ервіном Бахом, а також боротьбою за здоров’я та життя. Тіна Тернер познайомилась із Ервіном Бахом ще у 1985 році. Їх стосунки розвивались із 1986-го, але офіційно вони стали подружжям лише у 2013-му році, коли артистці було вже 73. Подейкували, що Ервін Бах одружився із світовою зіркою лише заради грошей. Але шокуюча інформація, яку розповіла Тіна Тернер у книзі, підтверджує протилежне. У співачки в 2017 році діагностували рак кишківника. Через багато побічних ефектів вона не могла лікуватися хіміотерапією та променевою терапією. Почалась ниркова недостатність. І тут на поміч прийшов коханий Тіни – він став донором нирки. Тіна Тернер донині бореться із хворобою, а Ервін Бах в усьому допомагає коханій та підтримує. Відверті мемуари, які розкривають життя всесвітньо відомої співачки та шокують кожного читача.

Нікола Тесла відіграв визначну роль в електричній революції, яка змінила повсякденне життя людей на порозі двадцятого століття. Його запатентовані винаходи та теоретичні дослідження сформували основу сучасної електрики змінного струму і стали важливим внеском у розвиток радіо та телебачення. Як винахідливий промоутер власних робіт і талановитий шоумен, він підтримував у суспільстві свій імідж ексцентричного генія. У цій книжці В. Бернард Карлсон демістифікує постать легендарного винахідника, поміщаючи його в культурний та технологічний контекст часу й зосереджуючись як на власне винаходах Тесли, так і на завоюванні та підтриманні його зіркової слави. Ця ґрунтовна біографія по-новому висвітлює містичний підхід Тесли до винахідництва та бізнес-стратегії, що стояли за його найважливішими технологічними звершеннями.

Автор бестселера за версією The New York Times "Застеляйте ліжко"!

"Кожному чоловікові Бог дав особливі таланти. Мій краще підходив для того, щоб вершити правосуддя", - пише автор цієї книги, головною справою життя якого стала боротьба з тероризмом. Прослуживши майже сорок років на різних командних та штабних посадах у Військово-морських силах США, чотиризірковий адмірал Вільям Г. Макрейвен, власне кажучи, став творцем сучасної американської воєнної історії. Він був залучений до найвідповідальніших місій останніх десятиліть (зокрема, захоплення Саддама Хусейна та знешкодження Усами бен Ладена), брав участь у виробленні принципів стратегії національної безпеки та національної стратегії боротьби з тероризмом, очолював не одну сотню спецоперацій, в ході яких було затримано або ліквідовано найжорстокіших терористів, звільнено з полону тисячі бранців.

У своїй книзі "Морські історії" автор не лише розповідає про найгучніші операції підрозділів спеціального призначення, а й розмірковує про такі поняття, як жертовність, цінність людського життя, дружба та взаємовиручка.

Дружба, що трансформувала наше уявлення про людську свідомість

У 1960-х рр. двоє молодих ізраїльських вчених розпочали серію експериментів, результати яких перевернули уявлення науки про раціональність людини і її розуму. Такі, здавалося б, різні за зовнішністю, темпераментом, уподобаннями Амос Тверські та Даніел Канеман співпрацювали настільки тісно, що й самі не могли визначити, хто з них більшою мірою генерував ідеї, а хто відшліфовував і реалізував їх на практиці. Науковці по праву належать до когорти засновників так званої поведінкової економіки - теорії, що змінила ставлення до впливу психологічних факторів на ухвалення рішень в усіх сферах людської діяльності. Автор розповідає, як складалися стосунки і співпраця геніальних вчених, популярно викладає суть розробленої ними теорії.

Спогади Карла Маннергейма, батька сучасної Фінляндії, про свій життєвий шлях від кадета до президента, службу в Російській імператорській армії, непрості міжнародні відносини та власне бачення подій 1918 року.

Ім’я Девіда Лінча давно стало символом унікального, ні на кого не схожого митця, кожна нова робота якого одразу здобуває статус культової. Увійшовши в авангард світового кінематографу 1977 року з виходом фільму «Ґумкоголовий», з кожною наступною стрічкою Девід завойовував усе нові номінації та нагороди, а разом з ними – і серця фанатів його творчості. Запустивши серіал «Твін Пікс» у 1990 році, Девід Лінч став, без перебільшення, відомим на увесь світ, а фрази «Хто убив Лору Палмер?», «До біса смачна кава» та «Сови не те, чим здаються» перетворилися на популярні меми. Відтоді армія його прихильників лише зростає, так само як і щире захоплення його дивними, талановитими, химерними, оригінальними і справді геніальними стрічками.

Ця автобіографічна і водночас біографічна книжка авторства самого Девіда Лінча, а також відомої журналістки та критикині Крістін МакКенни дає змогу дізнатися про життя і становлення Девіда Лінча як митця, про речі, що вплинули на нього і в подальшому знайшли відображення у його світогляді та його кінострічках, а також зазирнути за лаштунки безмежної внутрішньої імперії Девіда Лінча.

Барак Обама - найбільш нетиповий політик у всьому світі, що зламав безліч умовностей за рахунок свого холодного розуму. 44-й президент США, який став першим темношкірим главою держави за всю історію країни. Лауреат Нобелівської премії миру 2009 року.
 

Шлях Барака Обами до величі та рішень, які він ухвалював на цьому шляху, можна зрозуміти через його світогляд, який змушував його відповідати на будь-який виклик, у зв'язку з чим гасло "Так, ми можемо" стало вичерпним для його кандидатури на посаду президента. Обама прагнув, щоб його президентство стало періодом можливостей для багатьох, а не для нечисленних обраних. Хоча ціною, яку йому довелося заплатити за ці зміни, стали рішучі перемовини і компроміси, він розвинув навички президента XXI століття, які контрастували з його відносною недосвідченістю та допомогли йому зробити Америку такою, про яку він мріяв юнаком.

Деніел Сміт - успішний британський письменник, редактор і дослідник документальної літератури. Його перший роман був номінований на звання кращий перший роман премії 2011 року, і був номінований на ІВБР Дублінської літературної премії.

Віктор Чернієнко народився 1987 року на Вінниччині у родині вчителів. Після університету М. І. Пирогова, здобувши спеціальність лікаря, за власним бажанням подався до лав Збройних сил України й вступив до Української військово-медичної академії Києва за фахом «хірургія». По закінченні навчання за покликом серця у 2014 році пішов на війну на сході України, щоб боронити свою країну від агресора. Волею долі опинився у пеклі страшних боїв під Іловайськом. Нині працює лікарем-онкохірургом у Києві. У видавництві «Фоліо» 2018 року вийшла друком книга В. Чернієнка «Боже, бережи Україну!».

«Щоденник військового лікаря» — книга автобіографічна, це записки молодого хірурга про війну, а точніше — про страшні події Іловайського котла 2014 року, який став найбільшою трагедією української армії в ході війни на Донбасі.

Це книга про простих українських хлопців, які опинилися на війні, про їхню мужність, неймовірний героїзм та людяність при захисті своєї Батьківщини.

Присвячується усім тим, хто захищав і нині захищає Україну...

Чи спадало вам на думку, що кожен електронний пристрій - комп'ютер, смартфон, камера спостереження, навіть сучасний холодильник з вайфаєм - це дуже зручний засіб стежити за вами щодня, щогодини? Працюючи на Гаваях на одній з баз ЦРУ, двадцятидев'ятирічний Едвард Сноуден вперше замислився про те, що допомагає розбудовувати, за його словами, "велетенську машину для глобального стеження". "Глибоко під ананасовим полем... я сидів за комп'ютером, з якого мав необмежений доступ до систем зв'язку, що ними користується чи не кожен чоловік, жінка й дитина на світі, які бодай раз зробили дзвінок чи увімкнули комп'ютер... [а такий доступ] є грубим порушенням не лише Конституції США, а й базових цінностей будь-якої вільної країни".

Тотальне стеження за всіма людьми світу - це зовсім не ідея з фантастичного фільму. Це відбувається щодня з усіма нами. Розвідка має доступ до всіх ваших пристроїв, вона здатна зазирнути вам у телефон і переглянути не лише ті фото, які ви виклали в загальний доступ, а й інтимні. А метадані вашого пристрою, за словами Сноудена, "можуть дати тому, хто стежить за вами, адресу місця, де ви провели минулу ніч, і відомості про те, о котрій ви встали вранці. Метадані показують усі місця, де ви побували протягом дня, повідомляють, скільки часу ви там пробули. Метадані розповідають, з ким ви контактували і хто контактував з вами".

Теодор Рузвельт, за оцінками істориків, — один з найкращих президентів Сполучених Штатів, перший американець, який здобув Нобелівську премію миру. Що важчі були виклики — чи то в політиці, чи в особистому житті, — то палкіше Рузвельт кидався долати перепони.

Досліджуючи його особисті пріоритети й здобуті досягнення, Алан Аксельрод пропонує новий погляд на життя видатного політика. Автор зосереджує увагу на 7 законах, що характеризують керівництво Рузвельта, і виокремлює 136 неоціненних правил, які допоможуть кожному, хто прагне успіху в бізнесі, реалізовувати власні амбіції й бути лідером.

Чи задля реалізації лідерського потенціалу жінка мусить відмовитися від своєї жіночої сутності? Аж ніяк.

Про це свідчить більш ніж успішна кар’єра Морін Шике, сильної, цілеспрямованої й при цьому надзвичайно стильної та жіночної. Вона розпочала своє сходження як стажер-маркетолог L'Oreal Paris, пройшла непростий, але яскравий шлях і зрештою впродовж дев’яти років очолювала компанію Chanel, привівши її до нових вершин.

Її книжка — щирі роздуми про життя, природу творчості та лідерства, проблему вибору і, звісно ж, про успіх, неодмінною умовою якого, на думку авторки, є глибоке прийняття себе і здатність відмовитись від ярликів та стереотипів заради того, що є справді важливим.

За словами Шике, суть не в тому, щоб вивчити партитуру й правильно зіграти п’єсу по нотах, а у сміливості ризикнути й створити власну інтерпретацію. Тільки так можна змінити світ.

Це найінтимніший портрет чинного президента США, а також анамнез "нервового зриву виконавчої влади найпотужнішої країни світу". Тут вибухові суперечки та скандальні перипетії прийняття доленосних для світу рішень в Овальному кабінеті та владних кулуарах. Під час написання цієї книжки було опрацьовано сотні годин інтерв’ю, нотаток з зустрічей, персональних щоденників.

Навесні 2014 року львівський студент Юрій Яценко став українським політв’язнем у Російській Федерації за сфабрикованими звинуваченнями, опинився випадковим заручником російсько-української війни. Його залякували, катували, примушували свідчити проти близьких і проти власної країни, його намагалися підкупити і завербувати для співпраці. Юрій гідно витримав усі тортури, і врешті-решт зміг у боротьбі один на один зі страшною машиною російської катівні вийти переможцем. Проте цій перемозі передував цілий рік ув’язнення. Рік у місцях позбавлення волі, рік протистояння ФСБ, рік фізичних і моральних катувань. За мотивами цієї історії знято документальний фільм «Сильні духом». Події того року лягли в основу книги.

Чарівною квіткою України, «легендою за океаном» називають представницю української діаспори Квітку Цісик, незабутній голос якої пронизує до глибин душі. Недарма ж бо весь американський шоу-бізнес захоплювався її неповторною манерою, адже з нею працювали Майкл Джексон, Вітні Г'юстон та інші світові зірки. Дивна, багато в чому трагічна доля випала маленькій симпатичній жінці, яку в 1998 році назвали найбільш упізнаваним голосом США: завдав болю ранній розрив із Батьківщиною, який Квітослава гоїла українськими піснями, а невиліковна хвороба привела за собою ранню смерть. Однак мрія усього життя чудової Квітки, яка могла би стати окрасою будь-якої сцени, все-таки здійснилася. Далекий голос України досі лунає між нас і продовжує зігрівати серця та душі людей на всій планеті.

ДЖ.Р.Р. ТОЛКІН перетворив свою любов до таємних лінгвістичних досліджень на уявний світ Середзем’я, наповнений персонажами, яких знає і любить не одне покоління читачів. Але мало людей знає справжню історію, що стоїть за найвидатнішими Толкіновими творами. Відкрийте цікаву історію, яку рідко розповідали і яка стоїть за цим чоловіком, його ідеями та книгами, що захоплювали уяву ХХ століття.

В опитуванні часопису «Кріштіеніті тудей» про 100 найкращих книжок століття на релігійну тематику Дж.Р.Р. Толкін та «Володар перснів» випередили твори таких видатних християнських авторів, як Річард Фостер, Освальд Чемберс та Рейнольд Нібур. У великому списку «Бі-Бі-Сі» зі 100 книг для прочитання (BBC’s Big Read list of the Top 100 Books) «Володар перснів» зайняв перше місце, а «Гобіт» – двадцять п’яте. Вчителі Національної освітньої асоціації розмістили «Гобіта» у своєму списку «100 найкращих книжок для молодих людей». 

Девін Браун – стипендіат програми Ліллі та професор англійської мови в Університеті Есбері, де викладає курс, присвячений К.С. Люїсу та Дж.Р.Р. Толкіну. Він є автором книжок «Християнський світ «Гобіта»» та «Уроки «Гобіта»», опублікованих видавництвом Abingdon Press. Він виступає з доповідями на конференціях, присвячених Люїсу та Толкіну, та опублікував численні нариси про обох письменників. Девін здобув ступінь доктора філософії в Університеті Південної Кароліни і зараз мешкає у Лексінгтоні, штат Кентуккі.

«Я, Нiнa» цe icтopiя пpo життя жуpнaлicтки Нiни нaпиcaнa у cпoвiдaльнiй фopмi тa, фaктичнo, є щoдeнникoм пepeжитoгo нeю вiд пoчaтку xвopoби i дo кiнця лiкувaння. Oльгa Купpiян тa Янiнa Coкoлoвa нaпиcaли пoвicть, в ocнoвi якoї лeжaть влacнi пepeжитi пoдiї, якi у тeкcтi тicнo пepeплiтaютьcя з xудoжнiми вимиcлaми.

Цe oпoвiдь зi щacливим фiнaлoм, cпoвнeнa чecниx eмoцiй тa фiзичниx пepeживaнь. Гepoїня дiлитьcя тим, як пocтупoвo змiнювaвcя її фiзичний i зoвнiшнiй cтaн тa пpo тi пoтpяciння, якi cпiткaли її нa шляxу в cклaдний пepioд. «Я, Нiнa» цe книжкa пpo любoв, вipу тa cилу, якa pуxaє cкeлi i дoвoдить, щo життя вapтe тoгo, щoб зa ньoгo бopoтиcя.

«Цe будe нaйчуттєвiшa icтopiя, яку ви кoли-нeбудь читaли. Нe шукaйтe cпiвпaдiнь iз мoїм життям. Їx тaм oбмaль, пpoтe я впeвнeнa, щo пicля цiєi книжки ви cтaнeтe iншими, бo «Я, Нiнa» зpoбить вaшe життя тaким, зa якe вapтo бopoтиcя», дiлитьcя cпiвaвтopкa Янiнa Coкoлoвa.

На початку 1970-х років між Астрід, 1907 р. н., і Сарою, 1958 р. н., зав’язалося жваве листування. Різниця у віці аж у п’ятдесят років для них не була проблемою. Це було спілкування двох споріднених душ, що говорили про життя, любов і про те, як складно бути людиною.

З роками листів поменшало, але цей діалог урвався лише зі смертю Астрід (2002 р.). Збереглося понад вісімдесят листів.

Ці унікальні листи, оригінали яких зберігаються в архіві Астрід Ліндґрен у Королівській бібліотеці, відкривають для нас невідому сторінку в житті письменниці. Та передусім вони свідчать, як багато важить для вразливого підлітка бути почутим і визнаним за рівню.

Мадлен Олбрайт народилась у Чехословаччині, яку незабаром по тому захопили нацисти. З огляду на цей досвід, на знання, які здобула впродовж дипломатичної кар’єри, та опираючись на переконання колег по всьому світу, Олбрайт малює чітку картину того, як процвітає фашизм, і пояснює, чому він знову заполоняє світ. Також колишня держсекретар США визначає чинники, що сприяють зростанню цієї жахливої загрози, яка нависла над світом. Найжахливіше, що трапиться, якщо ми не зможемо протистояти фашистським силам, — це економічна катастрофа, сплеск терористичної діяльності, посилене сектантське насильство, масштабні масові порушення прав людини і розрив багатосторонньої співпраці. Олбрайт також пропонує конкретні рішення щодо пригнічення й запобігання фашизму.

Блаженніший Любомир Гузар – український релігійний діяч, патріарх-предстоятель Української греко-католицької церкви, яку очолював протягом 10 років. За цей час зумів перенести осередок зі Львова до столиці, надавши конфесії загальноукраїнського масштабу. У 2005 році був одним із кандидатів на ватиканський престол. Він став першим главою в історії УГКЦ, який добровільно зрікся своїх повноважень. Його за життя визнали великим, проте немає такого мірила, яким би можна було осягнути вплив Блаженнішого Любомира на порозуміння між християнами, на самоусвідомлення українського суспільства, зрештою, на ті події кінця ХХ – початку ХХІ століття, що створили сучасну Україну.

Ліна Костенко (1930 р.н.) – видатна українська письменниця, лауреат багатьох премій і відзнак, представник покоління «шістдесятників». Здолавши усі труднощі й заборони, її твори знайшли шлях до свого читача, назавжди оселилися у його серці  і стали класикою української літератури. Попри те, що поезії та проза Ліни Костенко перекладені багатьма мовами і відомі далеко за межами України, про саму письменницю відомо небагато, адже вона надає перевагу більш усамітненому способу життя. Ця книжка – спроба глибше пізнати поетесою як дитину, студентку, дружину і маму, громадянина і патріота своєї країни, просто Людину зі своїми думками, хвилюванням, радощами і болем. Це – спроба осягнути її шлях, щоб краще зрозуміти глибоку суть шедеврів, створених Ліною Костенко.

Володимир Івасюк – непересічна особистість в українській культурі: окрім написання музики та віртуозної гри, часто cам створював тексти до пісень, а також захоплювався живописом і був професійним медиком. Його називали українським Орфеєм, буковинським Шубертом, Ікаром української пісні, керівником колективу радянських "Beatles", видатним композитором, одним із основоположників української естрадної музики… Хіба міг хтось уявити, що на піку творчого злету його не стане? Володимир Івасюк прожив 30 років, але за цей короткий час він виконав свою місію, використав талант і потенціал, зробивши українську пісню модною на весь світ.

Його «хрестові походи» заради демократії та прав людини у Східній Європі й на Близькому Сході стали легендою. Яскравий політичний лідер, який пройшов війну, п’ять років перебував у в’єтнамському полоні й повернувся звідти геть сивим. Він відкрито виступав проти президентства Трампа, брав активну участь у припиненні війни на Донбасі й називав Путіна «гіршим і небезпечнішим за ІДІЛ». Однак про що міркував Джон Маккейн, коли виходив із Сенату? Ці спогади — підсумок не лише його політичної кар’єри, а й глибокі роздуми про життя, родину, друзів, ціну перемог і тягар поразок. Ця книжка — пересторога для Західного світу й водночас путівник для кожного, хто зійшов на манівці. Це заклик ніколи не забувати про демократичні цінності та обстоювати свободу особистості в часи, коли тінь диктатури блукає цивілізованим світом.

Стефані 28 років, і вона відчайдушно намагається вирватися з рідного містечка, щоб справдити свою мрію: вступити до університету і стати письменницею. Її плани перериваються несподіваною вагітністю та судовим розглядом із батьком дитини. З цього дня Стефані — злиденна і бездомна мати-одиначка, яка може розраховувати тільки на себе.

Ніхто, зокрема і її батьки, не можуть їй допомогти. Протягом кількох важких років Стефані намагається віднайти надійне пристанище для себе й доньки Мії, виживаючи на крихти, які перепадають їй у вигляді мізерної соціальної допомоги, і жахливо низький заробіток покоївки. У такому житті немає місця вихідним, святам із друзями і спонтанним покупкам — лише підірване здоров’я, щонайдешевша їжа, самотність, панічні атаки і постійний страх за майбутнє своєї дитини. Стефані вчиться не здаватися, цінувати маленькі радощі життя і наполегливо прямувати назустріч мрії. Це оповідка про сподівання, рішучість і справжню силу людського духу.

Книжка присвячена одному з поворотних моментів у новітній історії людства — претензіям Гітлера на світове панування і тій ролі, яку відіграв Вінстон Черчилль у тому, щоб тоді вберегти від катастрофи свій острів на західному краю Європи і людство в цілому. Автор подає діяльність Черчилля на тлі широкої панорами подій, від Норвегії до Африки, від Лондона до Сталінграда. Однак головне, що намагається осягнути він: які риси характеру, які національні особливості, які життєві обставини дали одній людині змогу зробити ті кроки, життєві та політичні, які виявилися шляхом до порятунку цивілізації від гіркої долі самовинищення і варварства?

Що спонукає батьків ділитися власним досвідом зі своїми дітьми? Естафета від покоління до покоління кожну сотню років набуває нових форм і глибин, але мета та сама: пошук близькості, застереження від помилок і небезпек, імпульс для виростання. Батьки незалежно від обставин мусять навчити своїх дітей жити в реальному світі.

Нині листи Василя Стуса до сина Дмитра — не просто історія родини, це частина епохи, непересічна складова становлення нашої ідентичності. Іншої можливості, ніж писати листи, у поета не було. Не кожен батьківський досвід буває почутим. Але Стусів став «класикою», яка сьогодні набуває нових значень.

Академік Володимир Горбулін - рідкісне явище в державному менеджменті України. Упродовж чверті століття він належить до категорії людей, яких у західному світі прийнято називати policymaker. Тому по праву вважається одним з безспосередних скульпторів сучасного вигляду України й  творців закулісся української політики.

"Мій шлях у задзеркалля" Володимира Горбуліна - це не тільки унікальні спогади про особливості його особистого спілкування  із  президентами України й цілого ряду держав. Автор розкриває нюанси підписання доленосних для України угод, відкрито говорить про участь у міжнародній політиці не лише офіційних осіб, а й тіньових персон; доступно пояснює те, що на багато років визначило вектори розвитку нашої країни.

"Не лише дорожні нотатки" Горбуліна містять міркування про перспективи для України й рецепти подолання викликів, що вже постали, та майбутніх. Автор, честно попереджаючи про всі небезпеки, дає рекомендації з подолання смуги перешкод і виходу України на новий виток розвитку.

Новий твір Володимира Яворівського - це книжка спогадів у пам'ять тим, їз ким звела автора доля. Серед них Роман Іваничук, Григір Тютюнник, Павло Загребельний, Анатолій Дімаров та інші, хто творив українську літературу, попри намагання радянської цензури стерти всі національні риси. А також про тих, хто не побоявся піднятися проти комуністичної системи й вибороти незалежність України.

Перша ілюстрована біографія Сари Джессіки Паркер!

Акторка Сара Джессіка Паркер покинулася знаменитою після того, як знялася у головній ролі телесеріалу «Секс і місто». Але що було до цього? Життя Сари не було безтурботним і легким. Шлях до успіху був тернистим. У книжці прочитаєте про дитинство Сари, про те, як її виховувала мама, чому від них пішов батько. Також там є історії про особисте життя Сари, інформацію про її бренд взуття і власну марку парфумів. А ще Сара популяризує читання і видала 4 книги.

Геннадій Харченко — історик, перекладач і економіст за освітою, мешканець Запоріжжя. Навесні 2014 року Геннадій добро­вільно при­йшов до військкомату, а влітку став командиром гармати у тре­тій гаубичній батареї 55-ї окремої артилерійської бригади. Найважливіші події періоду активної участі артбригади в АТО відтворені в книзі.

У створенні книги авторові допомогали бійці 55-ї окремої артилерійської бригади і волонтери фонду «Сестри Перемоги». Книга оповідає про людей, котрі вирішили взяти в руки зброю, щоб відстояти свою честь і своє право жити вільно на своїй землі. А також про тих, хто брав найактивнішу участь і надавав допомогу в становленні і розвитку підрозділів Запорізької бригади.

 «Щоденник артилериста» розповідає про війну без пафосу, надриву і високих нот. Автор майже не вживає слово «герой», не тому що таких поряд з ним не було. Просто війна — важка робота.