Обробка замовлень відбувається в автоматичному режимі.
Маржан Сатрапі, відома коміксистка і режисерка, з притаманними їй гумором, проникливістю та уважністю розповідає несамовиту історію про одного з найвідоміших іранських гравців на тарі, який віддає своє життя музиці та коханню.
У листопаді 1955 року Нассер Алі Хан, двоюрідний дідусь авторки, шукає новий інструмент: його улюблений тар був зламаний. Але жодна заміна не звучить належним чином. З розбитим серцем Нассер Алі Хан вирішує, що життя більше нічого не варте. Тож він лягає до ліжка, відрікаючись від світу та всіх його принад…
Це оповідки про незвичайну подорож: від маленьких шведських містечок до пустель Невади і крижаного холоду Сибіру. Подорож, в якій діти дружать із полишеними роботами… у світі, де вільно бродять динозаври.
Це оповідки з Кільця.
Історії, розказані як словами, так і приголомшливими ілюстраціями, вони фіксують не надто віддалену реальність, яка зображає як розвиток технологій і природи може спричиняти хаос і дива в нашому світі… Історії про надію, яку ми все ще можемо знайти в тому майбутньому.
«Оповідки з Кільця» ідеально пасуватимуть для шанувальникам як «Дивних див», так і «Парку Юрського періоду» чи «Джуманджі». Це неймовірний, геніальний твір, який прикрасить будь-яку колекцію.
Надворі літо, а отже, гарно і тепло. У лісі старі пан сова і пан жаба хочуть насолодитися відносною прохолодою своїх домівок і подрімати, зачинивши віконниці. Але перед їхніми хатинками є невеликий ставок, понтон і троє молодих гризунів, які чудово проводять час, пірнаючи у воду і закидаючи м’ячик у кошик…
«На добраніч!» – перший том історії про Аню-Ганю. Вже пізно, а Аня-Ганя досі читає. Батьки давно попрохали вимкнути світло. Її іграшки теж хотіли би спати. Але дівчинка вперто не вимикає лампу…
Якщо вам цікаво, це не історія кохання.
Мене звуть Вікторія Спрінґ. Я люблю спати і вести блоґ. Минулоріч — до всієї цієї історії з Чарлі, до того, як мені довелося зіткнутися з суворими реаліями іспитів рівня А та вступу до університету, а також з тим, що колись мені справді доведеться почати розмовляти з людьми, — у мене були друзі. Тоді все було зовсім інакше, але тепер все в минулому.
Тепер є «Солітер». І Майкл Голден.
Я не знаю, що намагаються зробити у «Солітері», і мені байдуже до Майкла Голдена.
Справді не хвилює.
Канонічний твір у жанрі «кіберпанк», Відзначений премією «Неб’юла» (1984), «Г’юґо» (1985) і Меморіальною премією імені Філіпа Діка. Це перший роман Ґібсона, який відкриває трилогію «Кіберпростір», наступні томи якої теж вийдуть українською. У цьому творі розглянуті такі поняття, як штучний інтелект, віртуальна реальність, ґенна інженерія, транснаціональні корпорації, кіберпростір (комп’ютерна мережа, матриця) задовго до того, як ці поняття стали популярними в масовій культурі.
Офіційна графічна адаптація сценарію для Чужого 3, написаного Вільямом Ґібсоном.
Натхненний Холодною війною, Ґібсон наповнив світ Чужого новими барвами, політичними інтригами, несподіваними експериментами і, звісно, лишив достатньо простору для хтонічного жаху.
Одразу після подій фільму «Чужі», космічний корабель «Сулако» із замороженими тілами Ріплі, Гікса, Ньюта й Бішопа перехоплений Союзом Прогресивних Народів. Але силам СПН невідомо, що на борту є ще один смертоносний пасажир. Бажання двох урядових титанів розробити найпотужнішу зброю масового ураження, перетворить цей світ на хаос.
Який він — тілесний простір із важливим локусом твого існування? У якій точці перетинаються площини чоловічого й жіночого, породжуючи задоволення, залежність, огиду і відповідальність? «Нефокусований маніфест про клітор» — саме так данська газета «Information» називає книжку Рікке Віладсен «Татуювальник і клітор». Текст запрошує читачок і читачів у світ сновидінь головної героїні, в якому плоть і культура стають невід’ємними. Спроби пізнання власної ідентичності, передусім сексуальної, ще не сміливі, перші, притлумлені, втім визрівають у чітко гендерні стереотипи. Авторські образи подекуди жорсткі, потворні, далекі від ідеального образу чоловіка чи жінки. Апофеоз кінцевого просвітлення героїні наступає в цілковитій самотності, далеко від людей і пристрастей. Слова і графіка — вичерпно доповнюють одне одного. Феміністична призма дає зрозуміти: хто така жінка як об’єкт споглядання, замилування, «використання» й суб’єкт відтворення. Скільки їх — народжених дітей, викинутих на смітник історії ціною жіночої насолоди й чоловічої «самодостатності?»
«У мирних країнах люди насолоджуються розкішшю віри в те, що їхній приватний досвід відокремлений від публічної історії. За ранковою кавою вони мимохідь переглядають новини про війни, зміни режимів, змови, убивства, вважаючи, що ані їхніх родин, ані їх самих це не стосується. Ця розкіш ніколи не була доступна Ніні Бунєвац» — The New York Times
Подібно до «Персеполісу» Маржан Сатрапі та «Палестини» Джо Сакко, у графічному мемуарі «Батьківщина» Ніна Бунєвац розповідає історію власної сім’ї, розлученої через націоналізм та жахливі колективні травми, що супроводжували історію Балкан у ХХ столітті. У 1975 році, перестрашена через власного чоловіка, фанатизм якого дедалі зростав, мати Ніни Бунєвац втекла від нього й полишила Канаду, забравши маленьку Ніну та її старшу сестру до Югославії, де жили її батьки. Батько Ніни, затятий сербський націоналіст Петр, свого часу мусив полишити батьківщину в 1950-х. Але переїзд до Канади не применшив його віри у вільну Югославію та в те, що боротися за неї можна в будь-які способи.
«Батьківщина» Ніни Бунєвац – це неймовірне проявлення особистої історії на тлі епохи. Історичні події Балкан Бунєвац показує крізь призму життя окремих людей. Її завзятий, темпераментний батько завдає родині лише болю та горя і здається не вартим співчуття. Але ми бачимо трагічність і своєрідну велич цієї замкнутої, відчайдушної людини, яка, потрапивши в пастку сил історії та невдалого вибору, прожила життя, сповнене нескінченного нещастя, – але й особливого сенсу та прагнення до вищої мети.
Надзвичайно красивий і щирий погляд зі сторони на Чорнобильську трагедію, тих, хто живе в зоні відчуження і те, яким є життя після катастрофи.
26 квітня 1986 року, Чорнобиль: ядро реактора атомної електростанції починає плавитися. Це найбільша ядерна катастрофа ХХ століття. Хмара, навантажена радіонуклідами, пролітає тисячі миль у будь-який бік, забруднюючи природу, міста, і людей, які й не здогадувалися небезпеку і не могли себе захистити. Емманюелю Лепажу було 19 років, коли він, недовірливо, дивився і слухав ці новини по телебаченню.
22 роки потому, квітень 2008 року: Лепаж їде до Чорнобилю, щоб розповісти, як текстом, так й ілюстраціями, про життя вцілілих людей та їх нащадків, які живуть на забрудненій радіацією землі.
Хоча тема Чорнобилю багато висвітлена в репортажних та історичних виданнях, охудожненої та графічної літератури на цю тему майже не існує. Саме тому цей роман не тільки важливий для українців, а й здатен привернути достатньо уваги через свою якість та осібність. Вперше роман був виданий в 2012 році і звідтоді перекладений на кілька мов, зокрема англійську.
Глибоко особиста історія від одного з найвідоміших європейських коміксистів Європи, яка відгукнеться всім, хто обрав любов, попри всі перешкоди.
Одного літнього вечора на вечірці Фред зустрів Каті. Хоча вони майже не розмовляли, він добре запам’ятав її витонченість і відстороненість. За багато років вони перетинаються знову, і цього разу між ними миттєво спалахує зв’язок. Але коли стосунки серйознішають, знервована Каті каже йому, що і вона, і її трирічний син — ВІЛ-інфіковані. Надзвичайно красиво та ощадливо Петерс простежує розвиток їхньої близькості та їхніх стосунків із лікарем, чия прихильність і відвертість дозволяють їм повністю усвідомити свій пристрасний зв’язок.
Дія відбувається в тому ж похмурому відносно близькому майбутньому, що й дія «Нейроманта», однак цього разу Ґібсон приділяє значно більше уваги дійовим особам і світові, де їм випало жити. Три на позір не пов’язані історії збігаються в несподіваному фіналі. Корпоративний найманець допомагає відомому вченому змінити місце роботи, мистецтвознавиця-галеристка шукає автора таємничих артефактів, стилізованих під роботи давно померлого художника, юний кібержокей робить перші кроки в матриці й зустрічає тих, кого там бути не може, — і все це за кілька років після подій, описаних у «Нейроманті».
Рут Бейдер Ґінзберґ — професійна легенда та культурна ікона американського судочинства, одна з перших жінок у Верховному Суді США та невтомна захисниця гендерної рівності. «Моїми словами», написана за участі Мері Гартнетт і Венді В. Вільямз — коментоване видання обраних статей, виступів і записок Ґінзберґ від її шкільної до суддівської лави, — переконливо демонструє широту юридичних інтересів Судді, її правничу скрупульозність та глибоку відданість ідеалам рівності для всіх, а також вдячність усім, хто торував шляхи для неї й наступних поколінь. Власними словами Ґінзберґ сприяла рівності та опиралася дискримінації, а також висловлювала вдячність і шанувала тих, хто робив це до неї та разом із нею.
Ночами, коли наш син, здається, хоче лише стрибати в ліжку вгору-вниз, ми розповідаємо йому історії про те, як усі люди, яких він знає, саме цієї миті сплять. Ми говоримо про те, де вони сплять, що вони робили того дня і що їм сниться.
У цій історії ми хотіли глянути ширше, що розповів би місяць про те, як діти з усього світу, які живуть у дуже різних умовах, лягатимуть спати сьогодні ввечері.
Один із найгучніших минулорічних коміксів, шедевр Дарсі ван Полґіста та Ієна Бертрама «Пташеня» вийде наприкінці зими українською у «Видавництві»! Сюреалістичний, кривавий, надзвичайно виразний та деталізований, найгучніший минулорічний інді-шедевр уже перекладений українською і неспішно готується до друку.
Таким чином ми знову розширюємо жанрову палітру мальованих історій, але продовжуємо триматися одного з основних фокусів, зокрема феміністичної тематики.
«Місячний камінь» – ще одна поетична, незвичайна і надзвичайно красива історія, де сама Ісландія теж серед персонажів. 1918 рік, Рейк’явік беззахисний перед епідемією іспанки, яка уже пронеслася Європою, Азією та Північною Америкою і зараз підбирається до берегів острова. Але крім епідемії, Захід приніс в Ісландію і кіно! І саме магія екрану здатна показати, що не все так погано і безнадійно. Мані Стейну Карлссону, упослідженому молодому ґею, слід вирішити, чи лишитися в найтемніший час Рейк’явіка в цьому уявному кіносвіті, а чи триматися за суспільство, яке його так завзято відкидає.
Дебютна збірка оповідань ісландської письменниці «Сверблячка» («Kláði»), в якій змальовується внутрішній світ сучасної молодої людини європейського міста. Тут і конфлікт поколінь як конфлікт соціальних ідеологій, місце і роль релігії в особистому житті, межі самотності і довіри, залежність від сучасних інформаційних технологій, смерть близьких і пам’ять про них, сексуальна об’єктивація і права жінок, мова як картина колективної й індивідуальної свідомості тощо. Фріда Ісберґ – дуже ісландська авторка, її твори сповнені сучасної ісландської специфіки, одначе будуть цілком близькими і зрозумілими сучасній молоді (втім, не лише!) і, поза сумнівом, не залишать байдужими і українського читача.
«Сверблячка» була включена в короткий список номінантів на Ісландську літературну премію художньої літератури серед жінок в 2019 році.
Колекція із 30 дотепних історій від однієї з провідних авторок сучасної естонської дитячої літератури буде цікавою як дошкільнятам, так і всім поціновувачам абсурду і фентезі, незалежно від віку. В книжці Пірет усе є живим, дихає і відчуває – будь то светр, який любив обійматись, полохливий мобільний телефон чи корівка, що захопилася мистецтвом ікебани. Ба навіть продукти живуть своїм насиченим життям: яйце захопилося йогою, морква бачить сни, а крінґель святкує День народження. Це чудернацький, дивакуватий і часом дурнуватий світ, частиною якого можемо бути і ми.
Не пропустіть! Від авторки мегабестселера «Коли завмирає серце» — новела, головні персонажі якої, Нік і Чарлі, стикаються з одним із найбільших викликів у своєму житті.
Розлука змушує серце битися сильніше… чи не так?
Ні для кого не секрет, що Нік і Чарлі нерозлучні. Але незабаром Нік поїде до університету, а Чарлі на рік молодший, тож залишиться вдома. Усі запитують, чи будуть вони далі разом. «Що за дурниці!» — думають Нік і Чарлі… принаймні спочатку.
Час прощання неминуче наближається, а Нік і Чарлі починають сумніватися, чи достатньо сильне їхнє кохання, щоб пережити розлуку. Чарлі впевнений, що стримує Ніка… а Нік не може зрозуміти, що на думці в Чарлі. І все закрутилось…
Ні для кого не секрет, що перше кохання рідко триває вічно. Що знадобиться Нікові й Чарлі, щоб кинути виклик обставинам?
У березні 2022 року у першій співпраці видавництв «Човен» та «Видавництво» виходить графічна версія однієї з найрезонансніших праць американського історика Тімоті Снайдера «Про тиранію. Двадцять уроків двадцятого століття». Вона втілена знаною, зокрема й українському читачу, німецько-американською авторкою та ілюстраторкою Норою Круґ. Текстова версія цієї книжки уже виходила українською у 2018 році в перекладі Олесі Камишникової у видавництві «Медуза» і зараз є бібліографічною рідкістю.
Для графічного видання Олеся допрацювала свій переклад, оскільки нам важливо було зберегти афористичність українського викладу.
За короткий час «Про тиранію» стала однією з найважливіших книжок останніх років про уроки історії, які необхідно знати всім. Це актуальний та лаконічний екскурс у двадцяте століття, найтемніші моменти якого ілюструють уроки протистояння сучасному авторитаризму у переконливій та доступній формі. Тімоті Снайдер звертає увагу на світові тенденції підваження демократії та пише про громадянську відповідальність за теперішні історичні процеси, створюючи інтелектуальний посібник для широкого кола читачів.
Крім дрібніших правок, в оновленому ілюстрованому графічному виданні Снайдер включив алюзії на поточну пандемію. Сторінки «Про тиранію» тепер подані тим осібним впізнаваним стилем Нори, вже відомим українському читачеві за романом «Вітчизна. Альбом німецької родини» — що є водночас графічними мемуарами, колажованою аплікацією, екскурсом в історію та скарбничкою особистих спогадів. Слова Снайдера набувають нове життя, колір і силу; афористичні роздуми вражають візуально і закликають до дії.
Авторка цієї книжки пише своїй подрузі листа з порадами, як виховувати дівчинку-підлітка. Але цей лист — насправді потужний феміністичний маніфест. І переконливі 15 порад Чимаманди Нґозі Адічі — ідеальний рецепт із виховання сильної і незалежної жінки.
Це друге видання першої книжкової публікації Чимаманди Нґозі Адічі українською.
Хай ти п`єш флетвайт на кокосовому молоці й замовляєш додому суші — та якщо в грудях твоїх тріпоче українське серце, у тебе хоч-не-хоч виникне потреба зварити справжній борщ. Саме так сталося з Андрієм, простим хлопцем, який гідно прийняв борщовиклик. Цю книжку можна було б назвати «Одіссея борщу», якби Одіссей у своїх мандрівках ніколи не виїжджав за межі Київської області, а відповіді на фундаментальні питання життя і смерті шукав у капустяних базарних рядах. Чи відкриється Андрію таємниця справжнього борщу? Ходіть подивіться. Він старався.
Написала Євгенія Кузнєцова
Намалювала Софія Сулій
Ще один емоційно заряджений щоденниковий комікс авторки «Мого лесбійського досвіду самотности»! Життя Наґати Кабі виходить з-під контролю, і вона не може припинити споживати алкоголь, щоб пом’якшити контакт із реальністю. Через нестерпний біль у шлунку, вона звертається до клініки, де їй ставлять діагноз «панкреатит» – і негайно шпиталізують. У житті Наґати Кабі розгортається нова глава, коли вона намагається повернутися до реальности та створення манґи після свого зриву.
Часом «Алковтеча» може бути важким і незручним читанням, але як читачі ми повинні розуміти, що Кабі набагато важче писати і настільки щиро розкриватися, і найменше, що ми можемо зробити, – це співпереживати і надихатися її боротьбою, коли вона робить кроки вперед у своєму прагненні до щастя. Зрештою, ми не можемо втекти від реальности, лише зануритися в неї. — Сіддхарт Ґупта, Manga Mavericks
Червень 1941 року. Тихе село в Центральній Литві збурене появою радянської армії. Родині малого Альґюкаса дають лише десять хвилин на збори, перш ніж їх посадять у переповнений вантажний потяг, що прямує до засніжених рівнин Сибіру. Полишивши рідні родючі землі й плин сільського життя, вони змушені пристосовуватися до нових жорстоких умов, голоду та холоду. Альґюкас вчиться уникати щоденних труднощів завдяки силі своєї уяви, олівцям, паперу та книжці японських віршів — хайку.
Взявши за основу історію дитинства свого батька, письменниця Юрґа Віле разом із художницею Ліною Ітаґакі береться за зображення одного з найтемніших періодів європейської історії. Побачений очима дитини, він перетворюється на гімн силі людської витривалості і надії.
Перед вами дещо скорочений переказ популярної норвезької книжки Hersketeknikker (2009). Із метою оптимальної адаптації тексту для українських читачів, деякі приклади із оригіналу було вилучено. Замість того у рамках публічної кампанії Поваги povaga.org.ua були зібрані релевантні українські приклади, які згодом розмістилися в останньому розділі, «Розкажіть свою історію!» Норвезькі автори таким чином не несуть відповідальність за його зміст.
Карколомна автобіографічна манґа, яка захопила інтернет! Це чесний і щирий погляд однієї молодої жінки на свою сексуальність, психічний стан і дорослішання у наші часи, зворушлива історія з виразним малюнком, який викликає і сміх, і сльози, зображає не лише пробудження сексуальности авторки, а й чимало інших особистих аспектів її життя, які зрезонують і вам.
Манґа «Мій лесбійський досвід самотности» побачила світ улітку 2016-го, а вже наступного року здобула нагороду Crunchyroll Anime Award за найкращу манґу. Publishers Weekly та Amazon назвали її одним із кращих коміксів 2017-го, а Teen Vogue включив до свого списку мальописів «Найкращі квір-книжки для святкування Прайду 2017». У 2018 році нагороджена премією Гарві в категорії «Найкраща манґа».
Зловісні ракети — артилерія російського лихосилля — перетворили нас на дітей повітряних тривог. Укриття, втечі, бомбосховища, інші міста і країни — наша нова реальність. Але ми вбережемося, переможемо та обов’язково перетворимося на дітей повітряних поцілунків. Тут, під однією обкладинкою, — тривожні дитячі досвіди війни та надії.
Знаючи, що їхня бабуся тяжко хвора, четверо братів та сестер домовилися про те, щоб завадити Смерті її забрати. Але Смерть все одно прибуває, як і мала би. М’яка та природна, вона має достатньо часу, щоб допомогти дітям зрозуміти цінність втрати життя і важливість спромоги попрощатися востаннє.
Книжка отримала численні міжнародні нагороди, перекладена на десятки мов та вважається одним з найкращих дитячих видань в світі про те, як говорити з дітьми про втрату близької людини.
Прибуття – історія про імміграцію, яку автор розповідає малюнками без жодних слів, і яка ніби прийшла до нас з давніх забутих часів. Чоловік лишає свою дружину та дитину у збіднілому місті, в пошуках кращих перспектив у невідомій країні по інший бік широкого океану. Це історія боротьби та виживання у світі незбагненного насильства, збурень та надії. Видана 2006 року, книжка зібрала 32 нагороди та премії і тримає перше місце серед найкращих безмовних графічних історій світу за версією Goodreads.
У своєму надзвичайному графічному спогаді Нора звертається до теми антисемітизму в сімейній історії зокрема й препарує національну провину Німеччини за Голокост – і поточне сповзання країни до радикально правої риторики – загалом.
Фінальна частина Кіберпросторової трилогії Вільяма Ґібсона, «Мона Ліза стрімголов» (1988), знову звиває спільний сюжет із низки особистих історій. Донька боса якудза, колишній крадій, зірка симстиму та схожа на неї юна повія неочікувано для себе стають гвинтиками єдиного великого конфлікту, зустрічаючись із персонажами попередніх книг та допомагаючи тим завершити тривале протистояння з упертими примарами минулого.
Майстерний текст Ґібсона органічно поєднує скрупульозну детальність описів та проникливе дослідження характерів героїв, а також у властивій письменнику манері стирає межі між людським та надлюдським, даючи загубленим душам свій шанс на трансценденцію.
Елі й Ґастон повертаються! Цього разу вони приїхали в гості до бабусі Жо на осінні канікули. Їхня подружка Мія переконана – у підвалі нишпорив злодій! І поцупив стародавню мапу зі скарбів бабусі. Пошуки починаються! Рано на світанку Елі, Ґастон і Мія, не сказавши нічого бабусі, вирушають у дорогу й опиняються у дивовижному лісі. Там стоїть хатка літнього хранителя, який втратив пам’ять і хоче повернути собі спогади. Чи вдасться їм дістатися до забутого острова і знайти чарівну квітку, що може допомогти? Адже наших друзів на шляху чекатиме багато перешкод…
Люди займалися сексом із найдавніших часів. Заради задоволення, влади, помсти, бажання мати дітей, або просто всупереч заборонам. Сьогодні секс всюди навколо нас, але його рідко пояснюють і майже ніколи не навчають. Ув «Історії сексу» сексолог Філіп Брено поєднує антропологію, соціологію, психологію та історію з дотепними ілюстраціями Летісії Корен у форматі коміксу, поєднуючи науковий виклад із легкою подачею цього важливого аспекту існування людства.
12 розділів книжки охоплюють, власне, всю відому історію людства і розглядають сприйняття сексуальної сфери західною цивілізацією від найдавніших часів і дотепер. Брено досліджує, що насправді є еротикою, як забобони та мораль формували сексуальність, як змінилося використання порнографії у цифрову епоху та те, як деякі стародавні цивілізації набагато випереджали свій час, коли справа стосувалася ґендерної рівності. Видання не боїться гострих питань і проливає світло на теми, які раніше залишалися у тіні.
Комікс наповнений захоплюючими деталями, як, зокрема, винайдення вібратора Клеопатрою та випадкове відкриття голландського крамаря про існування сперми – все це супроводжується дотепною подачею і приємним гумором.
Це перший том історії, присвячений сексу у сприйнятті західної цивілізації, автори написали і другий про східну цивілізацію та Африку – чекайте на нього від нас у майбутньому.
Фемінізм досі розвивається, але його історію можна і варто фіксувати. В Україні вийшло декілька ґрунтовних праць на тему історії жіночого руху, і ми сподіваємося, що вийде ще більше. Але в жанрі коміксу український фемінізм оприявнився лише нещодавно.
Ви тримаєте в руках книжку, яка покаже й розкаже, хто посприяли появі фемінізму на території України, хто підтримували і поділяли феміністичні погляди, а хто їм усіляко опиралися. Це наша скромна спроба охопити неосяжне на помірній кількості сторінок.
До прочитання цієї книжки ви могли й не знати, хто такі Наталія Кобринська, Мілена Рудницька, Ольга Кобилянська чи Соломія Павличко. Але якщо знаєте — комікс приверне увагу до цікавих дрібничок і нюансів у їхніх біографіях, що їх ви до того могли не помічати, а ще окреслить сучасний контекст теми українського фемінізму в дотепних вставках-інтермедіях. Тож гарної подорожі в історію!
Елі та її кіт Ґастон нероздільні. Це літо вони мають провести у селі в бабусі Жо. Елі ненавидить це місце і, крім того, на неї там сиплються самі неприємності. Елі з Ґастоном мусять повернутися до міста, хоч і пішки! Але на зворотному шляху вони дізнаються, що ліс поруч населений чарівними істотами, і дивне страшне створіння наводить жах на весь ліс. Сповнені рішучості й готовності до будь-яких викликів, Елі з Ґастоном мусять зустрітися з цією загрозою, якщо хочуть повернутися додому!
Дебют художниці Селін Дереньокур у першу чергу зачарує дітей (від 6 років) і шанувальників котів, пригод і страшних істот. Таким чином ми розраховуємо розширити поле шанувальників мальованих історій наймолодшими читачами. А ще він надзвичайно красивий та милий!
Історія Анни Франк настільки відома багатьом, що завдання подати її по-новому, яке поставили перед собою Арі Фолман та Давид Полонський, здається невиконуваним та зайвим. Адже оригінальна книга вийшла накладом понад 30 мільйонів примірників на 60 мовах. Це одна з найбільш читаних книг 20 століття і, для незліченної кількості читачів, – перше зітнення із трагедією Голокосту.
Як пояснив Арі Фолман, повний збережений текст щоденника призвів би до графічного роману обсягом в 3500 сторінок. Тож адаптована версія часом відтворює цілі записи дослівно, але частіше вільно обходиться з оригіналом, поєднуючи кілька нотаток в одну мальовану сторінку. Цитати Анни щільнішають й стають драматичнішими. Детальні й виразні Ілюстрації Полонського дивовижно заповнюють прогалини, зображення чи міміка компенсують відсутність тексту, а ще надають історичний контекст, який з очевидних причин не описується в оригіналі.
Подібно до «Персеполісу», «Стіна» також є автобіографічною історією і передає дитячий погляд на події в Чехословаччині до, під час та після Празької Весни 1968 року, коли у відповідь на «відхилення країни від соціалістичного курсу» СРСР увів війська, зокрема танкові. Це призвело до загибелі 72 мирних жителів, сотень поранених, а Ян Палах, Ян Заїц та українець Василь Макух на знак протесту проти окупації вчинили самоспалення. 300 000 чехів та словаків емігрували, а радянський військовий контингент лишався в Чехословаччині аж до 1990 року. Саме така політика втрутилася в життя маленького хлопчика, який щиро хоче стати художником. З одного боку це заважає йому бути собою та малювати те, що йому подобається, а з іншого – допомагає визначитись в житті й у подальшому творчому шляху.
Це чесна книга про радянські часи, холодну війну, репресії, та одночасно про жагу до свободи, яка змінює життя країни та її мешканців, яка містить багато впізнаваних деталей і з часів радянської окупації України.
«Стіна» – унікальна книжка, що наближає до малих читачів та їх батьків 1948-1989 роки, часи комунізму й соціалізму, коли за залізною завісою у Чехословаччині жили, працювали і мріяли звичайні люди. Це біографічна історія про захоплення музикою і малюванням, про панування ідеології, вагомість історії й потребу свободи. Книжка про надію, в яку ми не маємо права перестати вірити.
На шляху безумовного поступу, в якому весь народ Північної Кореї за грандіозним планом партії відкриває нові простори соціалістичного будівництва крізь суворі випробування корейської революції, велично постає українське видання всесвітньо визнаної славетної мальованої історії, в якій яскраво демонструються достойність і державна міць Корейської Народної Демократичної Республіки. Шановний франко-канадський автор, товариш Ґі Деліль високо підняв прапор культурної співпраці братніх народів, власним прикладом зміцнивши авторитет важливого мистецтва мальованих історій. Два місяці товариш Деліль жив і працював у Пхеньяні як дорогий гість, переймався ідеями чучхе і ділився своїм неоціненним досвідом у покадровій анімації для слави і перемоги на всіх фронтах будівництва соціалістичної країни. Своїм чесним шляхетним малюнком товариш Деліль оголив як чорноту підступів імперіалістичних акцій свавільної наруги, так і білу щирість самостійної переконаності КНДР в неминучій перемозі ідей кімірсенізму-кімченірізму.
У творі «Пхеньян: Подорож Північною Кореєю» узагальнені ідеї й заслуги великого вождя товариша Кім Ір Сена та великого керівника товариша Кім Чен Іра в побудові справедливої, укріпленої та розвиненої країни, якою зараз є Північна Корея. Щасливими є мешканці нашої держави, яскраво освітлені напрямки й шляхи завершення справи соціалізму з використанням державної влади як політичної зброї.
Ми як видавництво докладемо всіх зусиль, щоби кожен, хто перетнеться із мальованою історією «Пхеньян: Подорож Північною Кореєю» оцінили, наскільки цей твір сповнений гідності, соціалістичної культури, правдивих описів північнокорейського життя, найкращої моралі. В книжці нема місця найменшим неблагодійним елементам, спотворенню культури побуту корейського зразка, ідейних перегинів та ознак морального занепаду. Вона відповідає естетичним смакам нашого часу та прагненню до якнайповнішого оприявлення ідейно-культурних позицій переможної Корейської Народної Демократичної Республіки.
Після прочитання даного твору ніщо не змусить вас повернутися й зупинити переконливий прогрес себе, як читача, що має тверді переконання і волю вірити у власні сили і здатність відкривати для себе нове і незнане, яким поки що є і мистецтво мальованих історій.
В «Персеполісі» Маржан розповідає про своє дитинство та молодість перед, під час та після Ісламської революції в Ірані. Шахська монархія, радикальна ісламізація і початок війни з Іраком – буремні роки для дорослішання. Прагнучи дати гідну освіту та краще життя своїй дочці, батьки змушені відправити її в 14 років за кордон, до австрійського ліцею. Але реальність виявляється несподіваною…
Виданий 4 томами у Франції з 2000 по 2003 рік, «Персеполіс» отримав значну кількість нагород, зокрема на Анґулемському фестивалі бандесіне та Франкфуртському книжковому ярмарку. Роман перекладений більше, ніж на 20 мов. У США він входить до учбової програми більше ніж 160 коледжів та університетів. В 2007 році вийшла екранізація роману у вигляді повнометражного анімаційного фільму, який отримав спеціальну премію журі в Каннах та був номінований на «Оскар». Ну а 2010 року Newsweek поставив роман на 5-те місце у своєму списку десяти найкращих художніх книг десятиліття.
Маржан Сатрапі продовжує творити, тепер уже не тільки як авторка та ілюстраторка, але й як режисерка кінофільмів.
Всі чотири частини роману вийшли у «Видавництві» під однією оправою. Переклад з французької Оксани Макарової. Редактор видання Геннадій Шпак, верстка Миколи Леоновича, літерація і дизайн Іллі Стронґовського.
Ярослава Стріха, перекладачка видання:
«“Маус. Історія вцілілого” Арта Шпіґельмана (1980-1991) – автобіографічна розповідь нью-йоркського художника-інтелектуала, що його батьки, польські євреї, пережили свого часу Голокост. І формула “свого часу” тут є великою умовністю, адже мовби передбачає, що головний герой, альтер еґо автора, живе вже в іншому часі (мирному, повоєнному, віддаленому від злочинів минулого). Насправді ж історичний досвід значно ближче, ніж хочеться сподіватися, від нього не втекти, адже всі ми на великий відсоток складаємося з історії – великої й малої, родинної. Минуле накопичується, вирує, проростає в теперішнє (і дим від крематорію Аушвіцу, про який батько головного героя розповідає в одному кадрі, вже в наступному кадрі зливається з димом від цигарки оповідача). Значною мірою, “Маус” досліджує саме те, як можна приручити минуле і жити з ним далі.
Головний герой “Мауса” розпитує батька про довоєнне життя і досвід під час Голокосту, щоб створити про це комікс. “Маус” – один із найцікавіших літературних текстів про травму другого-третього покоління після катастрофи, про тих, хто виріс у тіні чужого болю й намагається привласнити й переповісти по-своєму досвід, що опирається оповіданню, знайшовший власний голос, всупереч тиску традиції. У нашому закутку Європи між великими історичними травмами ніколи не минало більше кількох поколінь, а в нас травматичний досвід тих, кого особисто не зачепила трагедія, але кому все одно доведеться жити із провиною вцілілого і жахом секонд-генд, проговорено мало, тож “Маус” не лише актуальний для багатьох, якщо не всіх потенційних читачів, а й заповнює напівпорожню нішу.
“Маус” – єдиний на сьогодні комікс, що здобув Пулітцерівську премію, й один із перших, що привернув широку увагу дослідників, ставши певною віхою в історії цього медіуму. Крім того, доти українському читачеві були доступні здебільшого американські мейнстримові комікси, а “Маус” познайомить із андеґраундним коміксом, з його окремішньою естетикою й художньою генеалогією».
Обидві частини роману вийдуть у «Видавництві» під однією оправою. Переклад з англійської Ярослави Стріхи. Летеринг Світлани Самохіної. Редактор Віктор Мартинюк. Коректорка Марина Гетманець.
