Вакцинація розділила світ на два табори: одні кажуть, що щеплення вбиває дітей, а другі — що рятує. То хто ж має рацію? Як вакцинація впливає на імунітет? А санітайзери й антибактеріальне мило? Що буде з вами й рідними, якщо не вакцинуватиметеся ви? Ваші сусіди? Так-так, сусіди, адже щеплення оточення впливає й на ваш імунітет, який ніколи не був суто приватною справою.

Пити пиво людство почало ще з незапам’ятних часів. Та хто став першовідкривачем цього хмільного напою? Чому склад пива і хліба схожий, а результат споживання — різний? І як поєднання води, ячменю, дріжджів та хмелю стало культом масової споживацької культури?

Чому греки не носили штанів, а у вино додавали порошок мармуру? На якій дієті сиділи гладіатори і скільки заробляли талановиті спортсмени? Що про військову медицину можна дізнатися з «Іліади»? Це лише частина запитань, на які відповідає Ґаррет Раян.

Він пише просто й цікаво, а ще — зосереджується не так на постатях і подіях, як на деталях із повсякденного життя. Як ставилися до стосунків і через що розлучалися, як робили операції та які використовували контрацептиви, коли в тренді були бороди, а коли ні. Автор не заявляє про всеохопність, але претендує на захопливість.

У цій книжці є оракули та шпигуни, Рим і Афіни, Спарта й Карфаген, Цезар і Нерон, язичники та християни, леви на арені й домашні улюбленці. Немає хіба занудства й намагання розповісти найвичерпнішу історію античності.

Економічне мислення — про глобалізацію, зміну клімату, імміграцію, жорстку економію, автоматизацію та багато іншого — у його найзручнішій формі

Десятиліттями у світовій економіці домінувала єдина філософія вільного ринку. Але це прісно і шкідливо, як британська їжа 1980-х років, коли автор бестселерів на економічну тематику Ха-Джун Чанґ вперше приїхав з Південної Кореї до Великої Британії. Так само, як і вживання страв різноманітних кухонь світу сприяє цікавішому і збалансованішому харчуванню, так і ми маємо прислухатись до різноманітних економічних перспектив.

У книжці «Економіка з перцем» Чанґ робить складні економічні ідеї привабливішими, поєднуючи їх із історіями про їжу з усього світу. Він використовує історію знайомих харчових продуктів — звідки вони походять, як їх готують і споживають, що вони означають для різних культур — щоб дослідити економічну теорію. Для автора шоколад — це залежність на все життя, але більш захопливим є те, що він пропонує розуміння постіндустріальної економіки знань; і хоча бамія робить південний гумбо неймовірно м’яким, вона також свідчить про заплутані відносини капіталізму зі свободою та несвободою.

Пояснюючи все, починаючи від прихованих витрат на догляд і закінчуючи оманливою мовою вільного ринку, коли він готує такі страви, як тости з анчоусами та яйцями, Gambas al Ajillo та корейський доторі мук, Ха-Джун Чанґ пропонує легкий для засвоєння бенкет сміливих ідей.

Розвіюючи міфи, дотепно та спонукаючи до роздумів, «Економіка з перцем» показує, що розібратися в економіці — це як вивчити рецепт: якщо ми це зрозуміємо, ми зможемо змінити її — а разом із нею і світ.

Ця книжка не про буддизм як релігію. Вона про те, як буддійські практики змінюють наш стан і допомагають у бентежні часи. Як переживати втрати й не чіплятися за минуле? Як реагувати на плітки та несправедливість? Чи може регулярна практика зробити нас спокійнішими і доброзичливішими? Як давати раду емоціям? Чому допомога іншим покращує наше самопочуття? Про це й розповідає авторка. Вона пропонує 37 кроків, спроможних змінити наш психологічний стан і ставлення до життя. В основі кожного кроку — буддійська мудрість, підкріплена історіями із власного досвіду та паралелями зі сфер психології, самодопомоги та нейронаук.

Які ключі до прогресу людства? За останні двісті років приголомшливий прогрес у сфері здоров’я, багатства та тривалості життя докорінно змінив досвід людського життя. Але це не було випадковістю історії. Спираючись на дослідження всього життя, Одед Ґалор визначає універсальні сили, що стоять за цією зміною, і таким чином розкриває таємницю людського розвитку.

Які два слова змінили світ? Чому одні пісні стають хітами, а інші ні? Як зробити популярний подкаст і дістати підвищення? Це тільки частина питань, на які відповідає Джона Берґер.

Зараз у ваших руках, безсумнівно, книжка про чарівні слова, що розкриє неочевидні наукові принципи того, як працюють фрази з такими словами і як за допомогою них переконувати, поглиблювати стосунки й бути успішнішими.

Чому ці принципи наукові? Бо автор із командою проаналізував телефонні розмови працівників колцентрів, розібрав на атоми перемовини, ретельно дослідив онлайн-статті, сценарії фільмів і мільйони інтернет-відгуків. А ще — як лікарі спілкуються з пацієнтами і як проходять слухання про дострокові звільнення. І все це для того, щоб побачити ті самі чарівні слова, які тримають увагу, роблять вас авторитетнішими й цікавішими. 

Чи бувало з вами таке, що хочеться влитися в тусовку однолітків, але складно знайти спільну мову? Хочеться прийняття, а батьки тиснуть через оцінки? Хочеться встигати в школі й поза нею, але за навчанням нема коли гуляти з друзями. Думаєте: ну що зі мною не так? Чому мене ніхто не розуміє?

Якщо так, то ви не самотні: схоже переживають усі майже дорослі. Ба більше, ви можете впливати на власний стан. Цей «посібник із виживання» покаже, що відбувається у вашому мозку, як упоратися з хвилюванням і стресом, як когнітивно-поведінкова терапія допомагає боротися з негативними думками.

Старі компроміси в країнах розвинутого світу руйнуються на наших очах. Багато хто вважав ліберальне суспільство ідеалом, до якого потрібно прагнути, однак сьогодні перед ним стоять глобальні виклики. Неоліберали перетворюють економічну свободу і вільний ринок на релігійний культ, прогресисти нав’язують пріоритети інтересів окремих груп і глобальний перерозподіл доходів, посилюються правий та лівий популізми.

У книжці подано результати ґрунтовного дослідження різних форм нерівності та ідентичностей, джерел фінансових криз, деградації еліт, технологій маніпулювання населенням, порівняння лібералізму з ідеологіями в сучасних автократіях. Ця книжка корисна для розуміння політичної, економічної та соціокультурної мап світу, переваг і вразливостей популярних нині суспільно-політичних теорій, а також підводних каменів, які трапляються на шляхах демократичних країн.

Чи може група волонтерів, маючи лише доступ до інтернету, протидіяти Путіну, Асаду й ІДІЛ? Розслідувачі з Bellingcat довели, що за допомогою відкритих джерел це вже реальність.

Засновник Bellingcat Еліот Гіґґінз був звичайним офісним клерком, коли у 2011 році розпочалась Арабська весна, а згодом громадянська війна в Сирії. Він моніторив соцмережі, постив знайдене у блозі, проводив любительські розслідування. Саме так світ дізнався, що режим Асада застосовував хімічну зброю і касетні бомби.

Коли у 2014 році росіяни збили боїнг рейсу MH17, Гіґґінз з однодумцями вже створили Bellingcat. Невдовзі вони знали про «Бук», яким збили літак, майже все. На черзі було викриття агентів ГРУ та мережі російських пропагандистів на Заході. У цій майже детективній історії Гіґґінз описує деталі багатьох розслідувань, що відкрили світові правду і кинули виклик тим, хто заперечує дійсність задля власної вигоди.

Протягом багатьох років у відповідь на посилення глобальної конкуренції американські компанії переносили власні виробничі операції за кордон заради економії. Але зараз ми спостерігаємо негативні наслідки цих рішень: втрачаються стратегічні можливості для інновацій та конкуренції.

Аналізуючи причини економічного добробуту, професори Гарвардської бізнес-школи Ґері Пізано і Віллі Ші показують катастрофічні наслідки недостатніх інвестицій у виробничі можливості. Автори вказують, що вибір на рівні компанії є ключовим для постійного успіху індустрій та економіки, і пропонують лідерам бізнесу систему координат для розуміння зв’язків між виробництвом та інноваціями.

Ця книжка для інвесторів, керівників бізнесу, розробників політики, науковців та інноваторів, які є «авторами» національного процвітання. На прикладі Америки вона надає зрозумілий та переконливий аналіз того, як економіка країни втратила конкурентну перевагу, і вказує, як її повернути. Спостереження й рецепти авторів книжки цілком актуальні також для України.

Чому жінки представлені у Кремнієвій долині менше, ніж чоловіки? Чому в темношкірих і латиноамериканських школярів, які гарно вчаться, менше друзів серед своєї етнічної групи, ніж у школярів з інших груп? І, зрештою, чи не варто державі скоригувати всю цю нерівність та «непропорційне представництво», які вочевидь є проявом дискримінації, расизму і сексизму?

На думку автора, перед тим, як відповідати на ці питання, варто вивчити емпіричні факти і позбутися ідеологічних догм.

Що дає змогу найкраще визначити, чи гідна людина обіймати важливі посади? Тест на IQ, як вважало чимало британських і американських науковців ХІХ і початку ХХ століття? Чи, може, кількаденний іспит, учасники якого мали подолати фізичні й розумові перепони, як упродовж століть було в Китаї? У різний час і в різних місцях правителі й цілі суспільства винаходили та випробовували найрізноманітніші варіанти, щоб досконало втілити принципи меритократії — влади найкращих, влади гідних.

Автор простежує історію меритократії від часів винайдення в Стародавні часи і до її сьогоднішньої кризи, щоб врешті поставити ключові питання — яке в неї майбутнє і чи є їй адекватні альтернативи?

Ви чули, що мова — це насильство, а наука — сексистська? Можливо, вам говорили, що ожиріння — це здорово, або що не існує такого поняття, як біологічна стать, чи що лише білі люди можуть бути расистами? Зізнайтеся, вас бентежать ці ідеї. І ви ніяк не збагнете, як їм вдалося так швидко кинути виклик усьому західному суспільству.

Гелен Плакроуз і Джеймс Ліндсей простежили еволюцію цих ідей від французького постмодернізму до сьогодення. Автори доводять: постмодернізм не помер. Навпаки, він вийшов за межі університетів і переріс у «священну війну» проти Заходу, науки, свободи слова й лібералізму.

Тепер постмодернізм — це квазірелігія ідентичності, яка має свою догматику та войовничих адептів, сповнених рішучості навернути інакодумців, а інакше — змусити їх мовчати. Утім, автори певні: мовчати ми не маємо права.

Минуле варте більшого, ніж просто відправити його в забуття. Особливо непросте ХХ століття.

Саме його урокам, втратам, подіям і персоналіям присвячено цю книжку. У ній вміщено есеї, які історик та інтелектуал Тоні Джадт писав упродовж дванадцяти років. Ці праці охоплюють доволі широке коло питань — від французьких марксистів до американської зовнішньої політики, від глобалізаційної економіки до пам’яті про зло. А ще вони мають досить широку географію — від Бельгії до Ізраїлю.

Автор уміло переплітає історичні факти, підсвічує теми, які часто лишалися в тіні, під пилом збайдужіння чи тиском архівів. Він заохочує читачів поглибити розуміння історії, переосмислити її, щоб без викривлень сприймати минуле й теперішнє.

У цивілізованому світі щось пішло не так. Молоді люди зривають виступи спікерів та водночас бояться чесно говорити, страждають від депресії і навіть вдаються до самогубств. Що сталося?

Автори цієї книжки досліджують безліч суспільних тенденцій, що впливають на формування ментальної крихкості молодого покоління у США. Зокрема вони аналізують параноїдальне батьківство, зникнення вільної дитячої гри, одержимість безпекою на всіх ланках американської освіти: від дитсадка до університетів, а також вплив інтернету, соцмереж та гаджетів. Книжка містить детальні практичні поради з використання когнітивно-поведінкової терапії для зміцнення психічного здоров’я серед молоді й дорослих.

Що відрізняє справді видатні компанії від решти? Ґрунтуючись на багаторічному дослідженні, легендарний Джим Коллінз і професор Джеррі Поррас наводять численні приклади компаній, які є по-справжньому візіонерськими. Історії їхнього успіху мають мотивувати і сучасних менеджерів будувати бізнеси на совість.

Поєднання пристрасті засновників із їхнім прагненням вести бізнес протягом століть вилилось у фундаментальні принципи та інструменти, які особливо актуальні сьогодні. Автори в кожному розділі розкривають механізми, завдяки яким визначні менеджери різних епох долали перешкоди і реалізовували амбітні плани. Тут немає універсального таємного інгредієнта, але, вивчаючи безцінний досвід лідерів ринку, можна знайти свій унікальний шлях до успіху.

Лаконічні тексти Янґа Пуебло несуть у собі неабиякий трансформувальний ефект. Достатньо впустити в себе кілька його рядків, щоб вони почали самі розкриватися усередині все новими усвідомленнями, м’яко спонукаючи до особистого перетворення.

Деякі дослідники сучасної літератури називають подібні форми висловлювання Insta-поезією, що органічно пов’язана з міською культурою інстаграм-спілкування. Але передусім це самобутнє вираження досвіду самого Пуебло, який не терпить жодних проявів скутості й обумовленості та прагне максимальної прямоти і безпосередності.

Комуністична партія Китаю (КПК) прагне перебудувати світовий порядок, що збудований на принципах демократії, прав людини і свободи слова. Кінцева ціль — знищити колективний Захід зсередини, використавши його відкритість та ліберальні цінності проти нього самого. По всій Північній Америці та Європі КПК формує свою агентуру серед політичної та бізнес-еліти, Волл-стріт, Голлівуду, аналітичних центрів, університетів та китайської діаспори. В хід ідуть підкуп, залякування, маніпуляції, незаконне прослуховування й організовані державою хакерські атаки.

До армії КПК належить величезна глобальна мережа нібито «приватних» китайських компаній, «громадських» фондів і «наукових» центрів, що підпорядковуються напряму КПК, виконують поставлені нею завдання та звітують їй. Китай хоче збудувати нову колоніальну систему, щоб помститися за «століття приниження» й перетворити слабші країни на своїх васалів.

Сергій Плохій розповідає драматичну історію шести найбільших ядерних катастроф, що спіткали людство у ХХ столітті: аварія на Чорнобильській АЕС, руйнування станції «Фукушіма-1» унаслідок цунамі, ядерні випробування на атолі Бікіні, Киштимська аварія, пожежа на станції «Віндскейл» та аварія на «Три-Майл-Айленді».

Спираючись на глибокі дослідження та показання свідків, Плохій простежує розгортання кожної кризи, ключові рішення учасників подій, а також реакцію урядів, які часто намагалися приховати масштаби катастроф. Водночас автор розширює фокус історичної перспективи, предметно аналізуючи ідеології, політичні вектори та культури, що зробили свій внесок у трагічні події.

Ми живемо в переломний для медицини момент. З’являються відкриття про те, що мозок може зцілюватися, а отже, є шанс подолати невиліковні захворювання. Клітини мозку здатні обмінюватися електричними імпульсами, а також утворювати нові зв’язки, що є основним шляхом до одужання. Тож як за допомогою світла, вібрацій і звуків знизити ризик деменцій, полегшити хронічний біль, пом’якшити симптоми аутизму й ДЦП? І як тіло допомагає мозку відновлюватися?

Філософія може бути легкою, цікавою і захопливою… якщо про неї розповідає просвітник Найджел Ворбертон.

Він поведе вас хронологічною стежкою основних ідей в історії філософії. На цьому шляху є 40 зупинок — 40 коротких розділів. Ви вчитиметеся майстерності ставити запитання у стилі Сократа, піддавати думки скептицизму, як Піррон, розуміти Канта й розрізняти відтінки рожевих лінз, якими ми дивимося на світ. А ще довідаєтеся про погляди К’єркеґора й Дарвіна, Камю й Маркса чи ж як праці Ніцше «схвалив» Третій Райх, а Алан Тюрінг винайшов тест для штучного інтелекту.

І все це написано простою мовою, із прикладами й історіями.

Що станеться, якщо додати до інтер’єру кольору? Кав’ярні зі строкатими стінами приваблюватимуть більше відвідувачів, у школах буде приємніше навчатися, а в офісах зросте продуктивність. Адже додати барв дорівнює додати радості — переконана дизайнерка Інґрід Фетелль Лі. Уже 12 років вона вивчає естетику радості: як маленькі дрібниці роблять нас щасливішими, здоровішими та енергійнішими.

Протягом багатьох років Керол Двек досліджувала силу людських переконань і їхній вплив на наше життя. Намагаючись з’ясувати, чи є талант запорукою успіху, завдяки чому ми досягаємо бажаного і який рецепт розв’язання будь-яких проблем, вона зробила революційне відкриття. Успішність у навчанні й роботі, бізнесі та спорті, мистецький хист і взагалі кожна сфера людського життя можуть змінюватися залежно від того, що саме ми думаємо про власні можливості й таланти. Наші вміння не є сталими, і лише старанність та наполеглива праця здатні призвести до реальних досягнень.

Книжка року Британської гільдії письменників-мандрівників.

Вони усміхаються і влаштовують посиденьки з друзями, кутаються у в’язані светри й кілограмами палять свічки, люблять булочки з корицею і лакричні палички, їздять на велосипедах і обожнюють мінімалізм. Вони — скандинави, принаймні такими ми їх знаємо з медійної версії.

Але що, як у цього є і зворотний бік? Що, як жителі нордичних країн також закидаються антидепресантами, вірять в ельфів, платять здирницькі податки, терплять жахливу погоду й не будують амбітних планів? Усе це також про скандинавів — але таких, якими ми їх не знаємо.

Що спільного в думках Будди та Паскаля? Чому Ісуса сприйняли за революціонера і розіп’яли? Чому мусульмани готові збройно мститися за насмішки над Мухаммадом? Чи правда, що релігія померла? Це тільки кілька питань, які розкриває Річард Голловей. Він висвітлює історію релігії з прискіпливістю дослідника, гумором стендапера й уважністю людини, яка бачить красу, схожість та унікальність у кожному віруванні. Щоб розгледіти спільне й відмінне в індуїзмі, буддизмі й джайнізмі, вам не доведеться читати священні тексти. Щоб розуміти віхи християнства, не обов’язково читати Новий Завіт й історію церковних розколів. Достатньо цієї книжки, де все найважливіше й найцікавіше зібрано під однією палітуркою.

Соцмережі та месенджери, гори листів в електронній скриньці, кілька проєктів водночас... Усе це надто розпорошує нашу увагу, а здатність до зосередженої роботи стає великою рідкістю. Та Кел Ньюпорт наголошує, що процвітатимуть саме ті, хто розвине цю навичку й покладе її в основу своєї професійної діяльності. Адже лише від глибокої роботи залежить наша можливість безперервно вчитися і  робити складні речі швидко.

У своїй книжці автор описує повальну епідемію розфокусованості та її коротко- й довготермінові наслідки. І, звичайно ж, дає корисні поради (не завжди очевидні), як покласти підхід зосередженої роботи в основу будь-яких завдань, дозовано сприймати інформацію, розумно користуватися соціальними мережами і змінити свої звички, щоб концентруватися на завданнях і досягати успіху.

Від невеликого колективу однодумців-ентузіастів до величезних міжнародних корпорацій і боротьби за політичний Олімп — вміння лідера налагодити ефективну співпрацю завжди було одним із ключів до успіху. Впродовж історії панувала Піраміда — строго ієрархічний підхід, що обмежує творчість й ініціативність. Попри його переваги, Метью Барзун наполягає на існуванні значно ефективнішого принципу — Сузір’я, коли кожен учасник групи чи компанії відчуває власну важливість і причетність до спільної справи.

Від батьків-засновників США, крізь забуту нині гуру бізнесу Мері Фоллетт, історії успіху «Вікіпедії», Visa та інших проєктів і аж до революційно успішної виборчої кампанії Барака Обами у 2008 році — автор переконливо змальовує як вміння творців і лідерів розділити владу й відповідальність вело до успіху. І як самому Метью Барзуну цей підхід не раз ставав у пригоді в роки його дипломатичної діяльності.

Ми віримо, що успіх компанії залежить від керівника. А що як на бізнес прямо впливає й менш очевидна кандидатура — асистент? Першокласний помічник звільняє керівника від мікроменеджменту, і той може зосередитися на стратегічних завданнях бізнесу, а також отримує більше часу на родину й хобі. Але як стати таким асистентом і за якими критеріями керівникові добирати собі помічника? Автор пропонує 26 розділів — практичних кроків, як розвинути якості першокласного асистента. Від чітких домовленостей і долання конфліктів до презентацій, організації відряджень та планування графіків роботи.

Південна Корея стала взірцем «пізньої індустріалізації»: не маючи досвіду в інноваціях, вона перетворила навчання у країн-інноваторів на національну ідею. Уряд свідомо обмежив використання зовнішньої допомоги на купівлю іноземних технологій, новітнього обладнання та цілих заводів «під ключ». Щоб зберегти підтримку держави, корейські компанії мали увійти в галузі машинобудування, суднобудування, електроніки та металургії, хоча раніше займалися пошиттям одягу й очищенням рису. Зусилля себе виправдали, і Корея сама стала інноватором, указуючи шлях для інших країн.

Крихітної вірусної частинки достатньо, щоб поставити світ на коліна. Закрити кордони, «злити» мільярди доларів, убити десятки тисяч людей, а на мільярди — нагнати паніку. Це наші вчорашні реалії. Якими ж будуть завтрашні і що чекає на людство в постпандемічний час? Чи можна вважати поширення Covid 19 помстою природи? Чому Південній Кореї і Тайваню вдалося швидко приборкати поширення коронавірусу? Як Меркель відмовилася від локдауну? Яких експертів слухати, а від яких триматися подалі? Як реагувати на невігластво політиків? Чи стане побічним ефектом Covid19 початок другої холодної війни?

Ви власник бізнесу або керуєте ним? Прагнете, щоб ваша команда була ефективною, працювала без конфліктів і факапів? Хочете забезпечити високу корпоративну культуру й гармонійний та ефективний розвиток свого бізнесу? Чи, може, ви працівник компанії і маєте палке бажання розвиватися разом з нею, покращуючи свої робочі процеси, особисту ефективність і якість взаємодії з колегами на всіх рівнях? Тоді ця книжка для вас. Викладені в ній 37 правил — універсальний набір для розвитку та процвітання вашої компанії!

Чому нас спустошує критика, навіть якщо вона змішана із щедрою похвалою? Чому люди залюбки вірять у теорії змов? Чому пари розлучаються, хоч і люблять одне одного? Таких «чому» може бути багато, а відповідь на них спільна — через негативну упередженість. Погане сильніше впливає на нас, ніж добре, — це дослідив соціальний психолог Рой Баумайстер. Таке налаштування мозку допомагало людям виживати в дикій природі. А от у сучасному світі шкодить.

З цієї книжки ви довідаєтеся, як протидіяти негативу та покращити стосунки, кар’єру й життя загалом завдяки перевіреним стратегіям, як-от раціоналізація, принцип Полліанни, правильний спосіб повідомляти погані новини, нагороди проти покарань тощо. Світ стане безпечнішим і привітнішим місцем, якщо поміняти кут зору.

Якщо від згадки про науку ви уявляєте мікроскопи чи пробірки, то маєте рацію. Але тільки частково. Наука виникла задовго до появи лабораторій, і рухала її людська цікавість (спойлер: не завжди у правильному напрямку). Чи знали ви, що першими «науковцями» були жерці? Чи що появі дистиляції і спиртних напоїв ми завдячуємо алхімікам? Або що таблиця Менделєєва стала прогнозом: вона містила клітинки для елементів, які людство відкриє згодом? Чи що Айнштайн працював у патентному бюро й тільки у вільний час захоплювався фізикою? Та й так натхненно, що здобув за це хобі Нобелівську премію. Це лише частина запитань, на які відповідає професор Вільям Байнум.

Видатний філософ Роджер Скрутон веде читачів від початків консерватизму як політичної філософії у XVI столітті до сьогодення та показує, що консервативне мислення зіграло важливу роль в інтелектуальній історії Заходу.

Ба більше, без таких консерваторів як, зокрема, Едмунд Берк, віконт де Шатобріан, Томас Стернз Еліот, Фрідріх Гаєк та Хосе Ортега-і-Гассет Західна цивілізація ніколи не стала б тим поєднанням свободи та відповідальності, який донедавна забезпечував її успіх.

Ви бачите, як син чи донька годинами залипають у смартфоні, але нічого не можете вдіяти. Слова «А в нашому дитинстві такого не було», накази у стилі «Поклади телефон!» чи радикальні спроби покарати днями без смартфона тільки псують стосунки. Знайомо? То як же вберегти сучасну дитину від «заекрання»? Як застерегти підлітка від кібербулінгу чи цифрової залежності та реагувати на секстинг або відеоігри? Як убезпечити сина чи доньку від порівняння з іншими, шкідливих сайтів і навіть депресії?

«Не для світу цього», — можна сказати про мозок людини. Так, наш складний і багатогранний мозок формувався не для сучасної цифрової епохи зі смартфонами та планшетами. Не для середовища, де вдосталь їжі й мізерні шанси стати обідом хижака. І навіть не для світу, де відчайдушно прагнуть щастя. Мозок розвивався в умовах, де на першому місці було виживання (який сенс робити людину щасливішою, якщо завтра її з’їсть гепард?). Він винагороджував людину дофаміном за калорійну й солодку їжу, що насичує і рятує від голоду. Але часи змінилися, а мозок лишився таким самим.

Перехід на нову посаду чи в іншу компанію завжди дається нелегко. Хоча це й хороший шанс, щоб почати все заново і вибудувати іншу стратегію поведінки. Головне — уникнути помилок, які під час перших трьох місяців роботи можуть коштувати кар’єри.

Майкл Воткінс покроково описує процес переходу на нову посаду і дає базові принципи прискореної адаптації на новому місці. Вони допоможуть вибудувати план дій і навести лад у думках. А для кращого розуміння й закріплення ідей кожен розділ книжки містить практичні поради, чекліст і систему самооцінювання.