У цій відвертій книжці легенда світу Кремнієвої долини Кара Свішер розповідає про становлення техногігантів, ділиться внутрішньою кухнею і масою цікавих інсайдів про кожного з них. З притаманною їй прямолінійністю авторка виводить на чисту воду лицемірство, корпоративну недбалість, інфантильність та нарцисизм найвідоміших людей зі світу Big Tech.

Нам обіцяли, що технології змінять світ на краще. Натомість з’явилися нові впливові гравці, чиї дії роз’єднали суспільство, ослабили уряди й породили ізоляцію, ненависть і залежність. Дотепна та їдка оповідь Свішер показує, як ідеали інновацій спотворилися слоганами «Рухайся швидко й ламай усе», а провідні компанії перетворилися на «цифрових торговців зброєю». 

Якби наші батьки читали цю книжку, коли ми були підлітками, вони пізніше посивіли б, а ми — витратили б менше грошей на психотерапевтів. Найджел Латта, психолог із багаторічним досвідом роботи з «найскладнішими» підлітками, пропонує універсальні прийоми для розвязання конфліктів між батьками і дітьми. Він розкриває психологічні особливості підлітків, пояснює вплив гормонів на їхню поведінку та дає інструменти, щоб повернути лад у сім’ю.

Без цієї інформації ми часто думаємо, що наш син чи донька просто «робить усе на зло», нервуємося і витрачаємо час на незрозумілі нам істерики, грубість або замкненість дитини. Ця книжка навчить батьків бути менш імпульсивними й більш ефективними. Вона не про те, як стати друзями зі своїми дітьми, а про те, як допомогти їм усвідомити наслідки своїх вчинків. Тут є поради навіть для найнепередбачуваніших ситуацій, яскраві приклади з родинної практики, дотепний гумор і море корисних алюзій. Книжка споряджає батьків необхідними навичками та не дає занудьгувати із жодної сторінки.

Чому більшість бізнес-книжок не працює в реальності? Бо їхні автори обіцяють легкі рецепти успіху там, де панує екзистенційна боротьба, існують лише заплутані дилеми та складні рішення. Ви розвиваєте свою компанію, але раптово усвідомлюєте: не все йде за планом. Бізнес не зростає, продукт має хиби, коштів постійно бракує, тиснуть незадоволені результатами інвестори, а конкуренти поступово забирають вашу частку ринку. Компанія втрачає клієнтів і цінних співробітників. Стіни стискаються. Що зроблено не так? Чому ринок не такий, як ви передбачали? Чи ви достатньо вправний керівник?

Бен Горовіц багаторазово робив неможливе, втримуючись на плаву і даючи результат в умовах жорсткої конкуренції та хаосу фінансових криз. У своїй винятково практичній і сповненій неприємними бізнес-істинами книжці автор вводить поняття «Wartime CEO», показуючи різницю між управлінням мирного та воєнного часу.

«Безжальна правда...» стала настільним посібником для багатьох авторитетних бізнесменів. Однак вона точно не для всіх, а лише для тих керівників, які прагнуть діяти. Утім, якщо ви готові до боротьби та побудови в компанії реальної (а не на папері) корпоративної культури, тоді ця «біблія стартапів» стане вашим найчеснішим порадником.

Дружина з трьохсот спартанців на чолі з царем Леонідом та кількатисячне військо союзників вирушили до Термопільського проходу, щоб бодай на якийсь час зупинити мільйонне військо перського царя. Усі вони знали, що йдуть на неминучу смерть. Битва під Термопілами – один із найвідоміших прикладів хоробрості, а «Вогняні брами» – один із найкращих мілітарних романів не лише про цей історичний епізод, але й про війну загалом. Про війну як вона є. Криваву, брутальну, нещадну і брудну війну, в якій дивом залишається місце для людськості, а те, що ми бачимо як героїзм, перефразовуючи слова одного з персонажів роману, – лише робота, яку треба зробити добре.

Держава, що правила чвертю населення планети й домінувала майже на всіх океанах, безповоротно змінила світ. Саме британський імперіалізм подарував підкореним країнам телеграфний кабель, маршрути пароплавів, залізничне сполучення і, хоч як парадоксально, ідеї свободи та рівності. Проте з другого боку, завойовники поширили рабовласництво, расизм, експлуатували та пригноблювали інші народи й культури.

Тім Кук, Говард Шульц, Опра Вінфрі, Річард Бренсон — усі ці успішні й багаті люди мають щось спільне: вони прокидаються на світанку. Поки інші ще сплять, знаменитості переглядають плани, візуалізують успіх, займаються спортом, читають тощо. Словом, інвестують у найдорожче — власну енергію і розвиток. Та чи справді зв’язок між графіком і статками такий сильний? Які звички й риси роблять людей багатіями? Як ставити цілі по-мільйонерськи? Автори цієї книжки покажуть вам неочевидну залежність між ранковими пробудженнями й доходами і надихнуть діяти.

Змінилися часи, замість золотих монет з’явилися паперові купюри й платіжні картки, та незмінними залишаються закони грошей. Ще давні вавилоняни знали, як заробляти й примножувати статки — так вони перетворили своє місто в найзаможніше у світі. Завдяки книжці «Найбагатший чоловік у Вавилоні», що вже стала класикою літератури, кожна людина може відкрити для себе закони грошей і попрощатися з порожнім гаманцем.

У цій колекції — шість абсолютно різних розповідей. Це історії продавця взуття, що з нуля створив мультимільйонний бренд, і японської автомобільної корпорації, яка у складні повоєнні часи налагодила зразкове виробництво та вийшла в лідери. Це оповідь підприємця, який хотів принести часточку італійської кавової культури у США, і юнака з маленького шведського села, що перетворив локальну меблеву фірму на компанію-«амбасадора» Швеції у світі. Також це історія про айтішника, що змінив традицію того, як ми купуємо книжки та інші товари, перенісши їх із магазинів в інтернет, та розповідь неймовірно завзятого підприємця, який одягнув у шкарпетки кожного американця, відкривши найпопулярнішу мережу роздрібних магазинів.

«Щоденник книгаря» описує рік із життя букіністичної книгарні в Шотландії. Перед нами постають безлюдні пагорби, кілометри піщаних пляжів, мальовничі гори й вікторіанські маєтки. Ми опиняємося в крамниці із сотнею тисяч книжок, що ледве зводить кінці з кінцями. Над нею нависає примара всюдисущого Amazon, який ще дужче розростається й витісняє маленькі книгарні. У всьому цьому маневрує Шон Байзелл, який мав шаленство та сміливість придбати крамницю й долучитися до на перший погляд романтичної професії книгаря. Автор розповідає про найцікавіші замовлення, про невпинні суперечки з працівниками, про розмови з найрізноманітнішими клієнтами — буркунами й натхненниками, людьми, які життя не тямлять без книжок, і тими, що шукають привід посваритися.

Чимало людей вважає, що сучасна наука здатна пояснити походження нашого Всесвіту та спростовує існування Бога. Водночас такі відомі сучасні науковці й мислителі, як Лоренц Краусс, Річард Докінз, Деніел Деннетт, Сем Гарріс і нині покійний Крістофер Гітченз десятиліттями критикували релігію та заперечували ідею розумного задуму.

У цій захопливій книжці Амір Аксель вступає у двобій з атеїстами, використовуючи математику, фізику, астрономію та інші науки. Великою перевагою книжки є доступний стиль написання, завдяки якому читач краще розбиратиметься в таких складних дисциплінах, напрямах і темах, як квантова теорія, космологія, математична логіка, таємниця антиматерії або теорія про паралельні світи. Окремою перлиною є цікава історія ставлення до віри у Творця найбільших науковців людства — від аргументів Декарта, Ньютона і Ляйбніца до поглядів Айнштайна, знаменитих теорем Ґеделя та ідей про Бога відомих нобелівських лауреатів сучасності.

Якщо у школі ви захоплено розглядали схему внутрішньої будови Землі чи із цікавістю вивчали сполуки хімічних елементів, ця книжка напевне стане вашою улюбленою. Якщо ж наука видається вам нудною й незрозумілою, Білл Брайсон переверне ваші уявлення! Роками вивчаючи наукові праці та спілкуючись з антропологами, математиками, астрономами й фахівцями інших наук, автор оповідає історію про все на світі: від Великого вибуху й до розквіту цивілізації.

Отруєння — один із найпопулярніших способів, який вибирають підступні вбивці. Отруту можна підсипати в напій, намастити нею вістря стріли чи ручку дверей, або розпилити, щоб вона потрапила в організм через легені. Та як саме отрута руйнує нас із середини?

У ваших руках — захопливе поєднання науково-популярної літератури, історії медицини і реальних злочинів. Доктор Ніл Бредбері досліджує одинадцять смертельних речовин і їхній вплив на людський організм на молекулярному, клітинному та фізіологічному рівнях.

Автор сплітає воєдино розповіді про покинутих коханців, сумнівних науковців, підозрілих медиків і політичних убивць. Від смертоносного походження коктейлю джин-тонік до шпалер із миш’яком у спальні Наполеона — ця книжка занурить читачів у цікаву подорож заплутаними і складними системами, які підтримують наше життя.

Чому навіть найкращі армії світу раз за разом повторюють фатальні помилки? Норман Діксон розкриває глибинні механізми військових провалів — від наполеонівських кампаній і Кримської війни до битв обох світових воєн та конфліктів другої половини ХХ століття.

Унікальність дослідження:

- Аналізує ключові пастки розуму та психологічні фактори провалів: упередження, страхи, надмірну самовпевненість командирів.
- Розкриває, як організаційна культура армій сприяє ухваленню катастрофічних рішень, винагороджуючи конформізм замість компетентності.
- Показує універсальність проблеми на багатьох зрозумілих для будь-якої країни та армії прикладах.

Книжка актуальна для сьогодення, адже пояснює, як ігнорування історичних уроків коштує мільйонів життів, або чому «триденна спецоперація» перетворюються на роки війни. Це не лише аналіз минулих поразок, а й інструмент для майбутніх перемог — як для військового командування, так і для лідерів у політиці, бізнесі та інших сферах. 

Матаналіз. Цим словом лякають першокурсників і, здається, його здатні осягнути тільки природжені технарі. Але Стівен Строґац ставить перед собою сміливу мету — донести прекрасні ідеї та історії матаналізу до всіх зацікавлених. Тож формули й рівняння він пояснює не через складні обчислення, а через метафори, анекдоти чи навіть «наркоманські доведення».

Чому під час виношування малюка жінка може зцілитися від певних хвороб? Чому з погляду нейробіології матусі відчувають до дітей те саме, що й під час закоханості? Чим пояснити дивацтва, коли вагітним жінкам хочеться солоних огірочків чи оселедця? Що пов’язує вищий відсоток післяпологових депресій і збільшення статків? Чому мами можуть водночас і спокійніше переживати катаклізми, і ледь не страждати від психологічних розладів через нестачу підгузків?

Ця книжка захопливо розповідає про материнський інстинкт не як про чарівний перемикач, а як про змінений психологічний стан. Настільки змінений, що матері бачать зовсім інші сни й разом із вагітністю та народженням дитини отримують новенький мозок.

Нам доводиться жити у світі, сповненому пасток вибору. І хоча ми успішно долаємо багато проблем, чимало загроз криється в повсякденних речах і звичках. Яку зубну пасту взяти з-поміж тисячі інших? Яке мило точно безпечне? Та чому шкідливих речовин у вашій спальній більше, ніж на вулиці? Якщо до таких щоденних виборів підходити усвідомлено, ми вплинемо не лише на своє здоров’я та оселю, а й на планету загалом — запевняє екологічна активістка Ґей Браун..

Якою буде Росія в наступні 50 років? Чи зміниться траєкторія її руху після Путіна в бік лібералізації? Або ж навпаки, диктатор і після смерті залишиться впливовим фактором життя країни-агресора, а консервація режиму продовжиться на основі його «культу»?

Автори цієї книжки «анатомічно» розкладають путінський режим на складові частини та пояснюють, чому Путін більше не довіряє ФСБ і не спирається на силовиків, роблячи вибір на користь «політичної системи».

Проаналізована в книзі еволюція відносин Путіна з різними елітами допоможе зрозуміти, хто залишиться при владі в «постпутінський» період і власне визначатиме майбутнє Росії.

Що може бути більш захопливим за прагнення пізнати свою сутність та осягнути світ довкола? У книжці «Бути собою» один з найвидатніших сучасних нейронауковців Еніл Сет пропонує зазирнути у вікно нашої свідомості і побачити своє справжнє «я». Його радикальний аргумент полягає в тому, що ми не відкриваємо світ, а постійно конструюємо та моделюємо його у мозку.  

Автор доступно показує, як тіло людини впливає на її свідомість, як формується наш свідомий досвід тут і зараз, як тісно пов'язані самосприйняття та психологічний контроль, чи є свобода волі ілюзією, що означає насправді — «бути собою». Він також приділяє велику увагу питанню, чи може штучний інтелект стати свідомим, і якщо так, чим це загрожує людству? 

Ця яскрава, провокативна і водночас революційна книжка дозволяє зазирнути за лаштунки нейронаукових досліджень і технологічних досягнень, докорінно змінює наші уявлення про власний розум і допомагає зрозуміти сценарії життя у світі майбутнього. 

Футурологи попереджають: штучний інтелект з’явиться вже у 2040–2050 роках. Та чи готовим до нього буде людство? Чи розіграється сценарій, не менш яскравий, як у блокбастерах: розумні машини повстануть проти людей і знищать їх? Професор Оксфорду Нік Бостром наголошує: тільки від нас залежить, до кращого чи гіршого призведе поява розумних машин.

Сьогодні багато хто сприймає як очевидне, що сучасним уявленням про націю ми завдячуємо Французькій революції кінця XVIII століття. Декларація прав людини, революційні конституції та радикальні реформи створили нову, модерну спільноту. Але чи охоплювала вона всіх французів?

У праці «Із селян у французи» Юджин Вебер всебічно аналізує надзвичайно строкату мозаїку Франції та французького селянства ХІХ століття. Попри всі зміни, що їх принесла революція, ще впродовж цілого століття мільйони селян не розмовляли французькою, не вважали себе французами, не приймали французьке військо за своє, а саме поняття «Франція» мало що для них значило.

Як же із цього калейдоскопу на початок ХХ століття таки постала модерна французька нація, що змогла пройти випробування Великою війною 1914–1918 років? Відповідь ви знайдете на сторінках цієї книжки.

З чого «проросла» російська ксенофобія? Коли російські культурні діячі почали оспівувати агресію до сусідніх народів? Чому війни на чужих територіях стали звичайною справою для росіян і об’єктом романтизації їхніми класиками? Як загарбницькі імперські наративи стали невіддільною частиною так званої «вєлікай рускай культури» і чому Захід прийняв їх як належне? У своїй засадничій праці Ева Томпсон чи не вперше почала шукати відповіді на ці незручні питання. Висновки авторки набагато випередили свій час і довели актуальність сьогодні.

Ім'я Дуґласа Келлі могло б залишитися відомим у вузьких медичних колах, однак історія вирішила інакше, кинувши його в епіцентр однієї з найгучніших справ XX століття. Келлі призначили головним психіатром Нюрнберзького процесу, де він встановлював осудність 22 в'язнів-нацистів, які мали от-от постати перед трибуналом за скоєні Третім Райхом звірства. 

Центральною темою книжки є своєрідний поєдинок умів, у якому психіатр зійшовся з Ґерманом Ґерінгом та який, зрештою, наклав відбиток на життя і смерть кожного з них. Читачам також розкриють важливі деталі судового процесу та біографій обвинувачених, а ще глибокі питання, що постали перед Келлі під час та після діагностування Ґерінга, Гесса, Розенберґа, Ріббентропа, Кейтеля та інших. Що об'єднувало підсудних? Чи всі вони мали психічні відхилення та вроджені схильності до жорстокості? А головне — чи існує насправді «психотип нациста», або ж нацистом за певних умов може стати кожен? 

Чому нам пощастило, що ми народилися з напівсформованим мозком? Чому дитина з аутизмом здатна скласти кубик Рубіка за 49 секунд, але не в змозі нормально спілкуватися з однолітками? Як так: в Арнольда Шварценеґґера дуже сильний австрійський акцент, а акторка українського походження Міла Куніс говорить англійською як носійка мови? Вони ж обоє давно працюють на Голлівуд!

Це все питання до мозку і про мозок. І це тільки частинка дивовиж, про які розповідає Девід Іґлмен — один із найславетніших нейробіологів сучасності.

Чи можна жити одночасно в раю та в пеклі? Можна, якщо йдеться про світ сучасної їжі. З одного боку, нашим предкам і не снилося, що їхні нащадки щодня смакуватимуть виноградом, м’ясом, лате чи шматком медовика. А з другого — ми об’їдаємося фабрикатами і снеками, а продукти з поживи перетворюються на отруту.

Що чекати в майбутньому, якщо зараз ми перебираємо норми цукру в кілька разів? На кому відповідальність: на кожній людині чи на виробниках фастфуду і снеків? Як в Індії діабет став хворобою дітей? Чому в Чилі заборонено ставити мультикових персонажів на пачках пластівців? Як сухарики Flint з ароматом холодцю і хрону стали привидом страв, які раніше їли українці?

Ця книжка шокує вас, але водночас запевнить, що в людства є майбутнє. Воно — у зміні звичок: відмовитися від культури нетерплячки, повернути обідні години й домашню кухню, а також — розмаїття овочів на столі.