Джеффрі Арчер (нар. 1940 р.) — постать досить неоднозначна. Англій­ський політик з оксфордською освітою, який кілька разів полишав політичну арену через скандали, благодійник, лорд, котрий потрапив до в’язниці за лжесвідоцтво та перешкоду в здійсненні правосуддя, людина, яка почала писати книжки, щоб хоч якось виправити своє матеріальне становище. Уже перший його роман  став у США бестселером і дав авторові змогу розплатитися з боргами. Й Арчер так захопився письменництвом, що створив понад 20 книжок. У видавництві «Фоліо» 2019 року вийшов друком роман письменника «Каїн і Авель».

«Лише час підкаже» (2011) — перша книга серії «Хроніки Кліфтона», сімейної саги, що розповідає про життя кількох поколінь однієї родини, головний герой якої — Гаррі  Кліфтон. Син простого робітника бристольських доків, що загинув через нещасний випадок, Гаррі завдяки своєму ангельському голосу і допомозі друзів та рідних стає учнем елітної школи, потім — студентом престижного коледжу й нарешті, змушений тікати від примх долі, — людиною з чужим ім’ям і чужою батьківщиною на іншому континенті...

 Продовження історії Гаррі Кліфтона читайте в романі «Гріхи батьків». 

Джеффрі Арчер (нар. 1940 р.) — постать досить неоднозначна. Англійський політик з оксфордською освітою, який кілька разів полишав політичну арену через скандали, благодійник, лорд, котрий потрапив до в’язниці за лжесвідоцтво та перешкоду в здійсненні правосуддя, людина, яка почала писати книжки, щоб хоч якось виправити своє матеріальне становище. Уже перший його роман став у США бестселером і дав авторові змогу розплатитися з боргами. Й Арчер так захопився письменництвом, що створив понад 20 книжок. У видавництві «Фоліо» 2019 року вийшли друком романи письменника «Каїн і Авель» та «Лише час підкаже».

«Гріхи батьків» (2012) — друга книга серії «Хроніки Кліфтонів», події якої охоплюють період 1939—1945 років і розгортаються на двох континентах — в Європі та Америці. Гаррі Кліфтон, намагаючись втекти від свого минулого й змінивши ім’я, волею долі опиняється в Америці. Проте чужа країна зустрічає його не гостинністю, а в’язницею. Та навіть там Гаррі не тільки зміг вижити, а й написав книжку, яка незабаром стала бестселером...

Що сталося далі, читайте в романі «Надійно прихована таємниця».

Джеффрі Арчер (нар. 1940 р.) — постать досить неоднозначна. Англій­ський політик з оксфордською освітою, який кілька разів полишав політичну арену через скандали, благодійник, лорд, котрий потрапив до в’язниці за лжесвідоцтво та перешкоду в здійсненні правосуддя, людина, яка почала писати книжки, щоб хоч якось виправити своє матеріальне становище. Уже перший його роман  став у США бестселером і дав авторові змогу розплатитися з боргами. Й Арчер так захопився письменництвом, що створив понад 20 книжок. У видавництві «Фоліо» вийшли друком романи письменника «Каїн і Авель», «Лише час підкаже» та «Гріхи батьків».

«Надійно прихована таємниця» (2013) — третя книга серії «Хроніки Кліфтона» (перша — «Лише час підкаже», друга — «Гріхи батьків») — охоп­лює події 1945—1957 років. Після того як спадкоємцем титулу й усіх спадків було оголошено Джайлза Беррінґтона, Гаррі Кліфтон нарешті одружився з його сестрою Еммою. Він став відомим письменником, а його найближчий приятель Джайлз обрав політичну кар'єру. Син Гаррі та Емми Себастьян отримав стипендію Кембриджського університету, проте розпочати навчання у цьому престижному навчальному закладі так і не встиг — цьому зарадили вельми трагічні обставини...

Продовження історії Гаррі Кліфтона читайте в романі «Обережно зі своїми бажаннями».  

Джеффрі Арчер (нар. 1940 р.) — постать досить неоднозначна. Англій­ський політик з оксфордською освітою, який кілька разів полишав політичну арену через скандали, благодійник, лорд, котрий потрапив до в’язниці за лжесвідоцтво та перешкоду в здійсненні правосуддя, людина, яка почала писати книжки, щоб хоч якось виправити своє матеріальне становище. Уже перший його роман  став у США бестселером і дав авторові змогу розплатитися з боргами. Й Арчер так захопився письменництвом, що створив понад 20 книжок. У видавництві «Фоліо» вийшли друком романи письменника «Каїн і Авель», «Хто не ризикує», «Лише час підкаже», «Гріхи батьків» та «Надійно прихована таємниця».

«Обережно зі своїми бажаннями» (2014) — це четверта книга серії «Хроніки Кліфтона», сімейної саги, яка оповідає історію тріумфів і поразок кількох поколінь однієї родини. Роман охоплює події 1957—1964 років.

Помста — рушійний важіль. Вороги не дрімають, і всі їхні сили кинуто не просто на доведення «Судноплавної компанії Беррінґтонів», головою правління якої вперше стає жінка, Емма Кліфтон, до банкрутства, а й на фізичну ліквідацію членів родини Беррінґтонів—Кліфтонів.

Чим обернеться спуск на воду комфортабельного лайнера «Бекінґем», збудованого цією компанією, як складеться подальша доля Беррінґтонів—Кліфтонів… Про це читайте в романі «Могутніший за меч».

«Могутніше за меч» — п’ята книга серії «Хроніки Кліфтона». Події в романі відбуваються у 1964—1970 роках. Гаррі Кліфтон, уже відомий в усьому світі письменник, президент анг­лійського ПЕН-клубу, розпочинає кампанію щодо звільнення Анатолія Бабакова, перекладача Сталіна, засланого до Сибіру за те, що він написав правдиву книжку про вождя світового пролетаріату. Дружину Гаррі Емму, голову правління «Судноплавної компанії Беррінґтонів», через наслідки невдалої спроби бойовиків ІРА потопити комфортабельний лайнер «Бекінґем», збудований цією компанією, і судовий процес, розпочатий леді Вірджинією Фенвік, змушують  піти у відставку. Себастьян Кліфтон завдяки своїм надзвичайним здібностям здобуває авторитет у банку «Фартинґс», однак, вчинивши нерозважливо, втрачає кохану дівчину... Про подальшу долю членів родини Беррінґтонів-Кліфтонів читайте в романі «Надходить та година».

Джек Лондон (1876—1916), відомий американський письменник, прожив коротке, але яскраве життя, повне небезпек і пригод. Працюючи з 10 років, не маючи можливості оплатити навчання в університеті, він вирушив на Аляску. Золота не добув, зате привіз із собою сюжети «північних» оповідань і повістей. Уже понад сто років читачі всього світу захоплюються справжніми пригодами, суворою романтикою та благородними почуттями героїв його книжок.

Мартін Іден, простий моряк, випадково опиняється у світському середовищі й закохується у Рут Морз, дівчину з багатої родини... Він вирішує за будь-яку ціну добитися її любові, змінити своє життя, стати знаменитим письменником. Але невідомо, чи здійсняться його мрії, чи принесуть вони щастя... Цей роман, який розповідає про просту людину, що домоглася успіху, про пошук місця в житті, муки творчості й муки кохання, виявився пророчим: Джек Лондон багато в чому повторив долю свого героя.

«Надходить та година» (2016) — шоста книга серії «Хроніки Кліфтона», події в якій відбуваються у 1970—1978 роках.

Завдяки публікації у пресі передсмертного листа майора Фішера Емма Кліфтон таки виграла суд проти леді Вірджинії Фенвік і залишилася на посаді голови правління «Судноплавної компанії Беррінґтонів». Однак цей же лист змусив брата Емми, сера Джайлза Беррінґтона, відмовитися від політичної кар’єри. Леді Вірджинія, аби виправити своє скрутне фінансове становище і врятуватися від кредиторів, вирішує провернути шахрайську оборудку і розвести на великі гроші американського мільйонера Сайруса Д. Гранта ІІІ. Автору книжки про Сталіна «Дядько Джо» Анатолію Бабакову, засланому до Сибіру, присуджують Нобелівську премію, і Гаррі Кліфтон, який зробив усе можливе й неможливе, аби ця книга була опублікована, має виступити на врученні премії замість автора…

Закінчення сімейної саги читайте у романі «Людиною він був».

Знаменитий австрійський письменник Франц Кафка (1883—1924), автор всесвітньо відомих романів «Замок» і «Процес», є ви­знаним новатором у прозі XX століття.

 «Листи до Мілени» адресовані Мілені Єсенській, чеській журналістці, коханій Кафки. Їхній роман розпочався навесні 1920-го і тривав усього кілька місяців, однак листування продовжувалося аж до 1923 року. Саме Мілені Єсенській письменник передав свої щоденники і «Лист батькові», який пізніше став відомим і також увійшов до цього видання. Страхи Кафки, які розпізнала Мілена, не дали їм бути разом. Тож не дивно, що їхні шляхи розійшлися.

У листах Кафки прозирає його самотність, невпевненість у собі, меланхолія. Його не хвилює, що Мілена заміжня. Здається навіть, що причина листування зовсім не кохання до жінки, з якою він бачився усього двічі в житті, а у повному нерозумінні з боку оточуючих, і ці листи — спроба розкрити душу, знайти співчуття й пізнати самого себе...   

Знаменитий австрійський письменник Франц Кафка (1883—1924), більшість творів якого були опубліковані вже після смерті автора, є визнаним новатором у прозі ХХ століття. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Замок», «Процес», «Америка», а також «Листи до Мілени. Лист батькові».

«Листи до Феліції» адресовані Феліції Бауер — берлінській знайомій, а потім нареченій Кафки, з якою він двічі був заручений, проте подружжям вони так і не стали. Листування з Феліцією тривало понад п’ять років — з 1912-го по 1917-й. Воно відображало всю складність стосунків між адресатами. На жаль, листування одностороннє, оскільки листи самої Феліції письменник спалив після остаточного їхнього розриву. В листах розкривається особистий світ Кафки, особливості його життя й оточення, як це відчував, усвідомлював і переживав сам письменник.

До видання увійшли листи Ф. Кафки до Феліції, написані у 1912 році, в яких він постає невпевненою у собі людиною, котра здатна і на палке кохання, і на глибокий аналіз своїх почуттів...

Видання відомого австрійського письменника Франца Кафки (1883—1924), який є визнаним новатором у прозі XX століття, містить «Подорожні щоденники» та «Вісім зошитів».

У «Подорожніх щоденниках» (1911—1912) описано подорожі до Фрідлянда, Райхенберґа, Парижа, Юнґборна та інших міст. Події, власні враження від побаченого перемежовуються в них з прагматичним викладом фактів.

«Вісім зошитів» (1917—1919) — маленькі зошити у восьму частку аркуша, в яких Ф. Кафка занотовував свої поетичні фантазії, фрагменти майбутніх творів та афоризми.

У видавництві «Фоліо» вийшли друком книжки Ф. Кафки «Процес», «Замок», «Америка», «Листи до Мілени. Лист батькові».

До книги відомого австрійського письменника Франца Кафки (1883—1924) увійшли романи «Замок» та «Процес». У видавництві «Фоліо» також вийшов друком його роман «Америка». Творчість Ф. Кафки також можна вважати автобіографічною. Події особистого життя письменника, його взаємовідносини з нареченою знайшли своє літературне втілення в романі «Процес». Останній рік свого життя герой проживає у рамках судового процесу, хоча його провина невідома навіть суддям, які ведуть справу. Решту своїх днів Йозеф К. намагається контролювати своє життя, чинити опір безглуздим обвинуваченням, Але чим дужче він пручається, то глибше грузне у болоті абсурду. «Замок» — останній, незакінчений і найбільш загадковий роман автора, в якому відобразилися всі теми і конфлікти, що непокоїли письменника протягом його життя. Місце дії роману не має конкретних географічних реалій, бо вбирає в себе весь світ. Головний герой, опинившись у чужому йому середовищі, намагається порозумітися з тими, від кого тепер залежить його доля. Історія героя нагадує перипетії долі самого автора і так само трагічно передає самотність і безпорадність людини в її протистоянні жорстокості й абсурдності життя.

Франц Кафка (1883—1924) — знаменитий австрійський  письменник, один з творців модерної прози ХХ століття, більшість творів якого були опубліковані вже після смерті автора. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Замок», «Процес», «Америка», а також «Листи до Мілени. Лист батькові».

Оповідання («Опис однієї боротьби», «Нора», «Дослідження одного пса» та ін.), що зібрані в цьому виданні, як і інші твори Кафки, просякнуті абсурдом і страхом перед зовнішнім світом та вищим авторитетом і здатні пробуджувати в читачеві почуття тривоги.

Герої оповідань — це люди, яких байдуже суспільство відторгає, бо вони — інакші, а значить «хворі», тому їм немає місця серед звичайних людей. Вони мають піти... На жаль, саме це в реальному житті відчував і сам Кафка.

Знаменитий австрійський  письменник Франц Кафка (1883—1924), автор всесвітньо відомих  романів «Замок», «Процес», «Америка», що вийшли друком у видавництві «Фоліо», є визнаним новатором у прозі XX століття.

Самотність і відчуженість, які письменник відчував у своєму житті, можливо, й змусили його писати щоденник. Кафка розпочав його 1910 року і вів — іноді з тривалими перервами — до 1923-го. Це довга розповідь про себе, про власні переживання, роздуми про літературу, в яких письменник подеколи виступає рецензентом власних творів. Самотній і незрозумілий близьким, Кафка загруз у своєму внутрішньому світі. Він ніби підживлюється усім негативом, що його оточує. На сторінках щоденника — день за днем, місяць за місяцем — постає справжня дуже самотня і незрозуміла навіть своїм близьким людина.

До видання увійшли щоденникові записи, зроблені Францом Кафкою у 1910—1912 роках.

Франц Кафка (1883—1924) — знаменитий австрійський письменник, більшість творів якого були опубліковані вже після смерті автора. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Замок», «Процес», «Америка».

Самотність і відчуженість, які письменник відчував у своєму житті, можливо, й змусили його  писати щоденник. Кафка розпочав його 1910 року і вів — іноді з тривалими перервами — до 1923-го.

У щоденникових записах, зроблених Францом Кафкою у 1913—1923 роках, містяться роздуми про самогубство й нерозуміння з боку рідних і близьких; про ненависну, стомливу службу, яка дає засоби до існування й водночас виснажує його; про початок Першої світової  війни і про загальну мобілізацію. Також у щоденнику Кафка занотовує свої літературні задуми й початки оповідань, що спадають йому на думку, спостереження, в яких чітко проступає туга з приводу поразок Австрії і прозирає чорна безодня відчаю дуже самотньої людини.

«Професор Вільчур» є продовженням роману «Знахар». Минуло три роки відтоді, як Рафал Вільчур, колишній сільський знахар, а насправді талановитий хірург, повернувся до Варшави й знову очолив створену ним самим клініку. Він багато й успішно оперує, читає лекції студентам і навіть не підозрює, що його слава і визнання не всім до вподоби. Подружжя Добранецьких не зупиниться ні перед чим, щоб забруднити чесне ім’я професора Вільчура і вижити його із власної клініки. Не в змозі більше терпіти інтриги, самотній і розгублений професор повертається у далеке село в білоруській глибинці, де його знали як знахаря Антонія. Там він відкриває народну лічницю, котру збудували самі селяни. А допомагає професорові у всьому молода лікарка Люція, яка вже давно закохана у нього...

Микола Петрович Трублаїні (справжнє прізвище — Трублаєвський, 1907—1941) — людина славної долі й непересічного таланту, журналіст, письменник, один із засновників дитячої пригодницької літератури. Його життя, яскраве й насичене, дивовижна одіссея романтика, закоханого в Арктику, море, пригоди та літературу. Саме в письменницькій праці він бачив основний сенс власного буття і протягом 10 років опублікував понад 30 книжок.

Повість «Шхуна «Колумб» — це незвичайна історія на всі часи про міцну дружбу, небезпечні пригоди та справжній патріотизм підлітків з маленького рибальського селища. Вони викривають шпигуна, що прибув на Лебединий острів, де знайдений торіаніт, необхідний для розвитку воєнної промисловості. Відвага, вміння, честь допоможуть юнакам та дівчатам перемогти ворога. І сьогоднішнім підліткам, тим, що живуть у ХХІ столітті, потрібні таки герої, які захоплювали б своїми рисами й вчинками.

За своє недовге життя (він прожив усього 41 рік) відомий польський письменник Тадеуш Доленга-Мостович (1898—1939) створив 16 романів, вісім з яких були екранізовані. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки «Кар’єра Никодима Дизми» і «Щоденник пані Ганки».

Головний герой роману «Знахар» (1937) — Рафал Вільчур, хірург від Бога — пережив особисту трагедію: від нього пішла молода красуня-дружина, яку він дуже кохав. Водномить все його життя пішло шкереберть: того ж дня професор Вільчур, усіма шанована людина, опинився на вулиці без грошей і документів, до того ж втративши пам’ять.

І розпочалися довгі роки поневірянь... Знайшовши прихисток у сім’ї Прокопа Мельника, Вільчур вилікував його хворого, прикутого до ліжка сина і став членом їхньої родини. Інтуїція і хист лікаря нікуди не зникли. Хоча Вільчур не пам’ятає власного імені, проте знає, як допомогти хворим людям. І чутки про дивовижного знахаря ширяться по всіх усюдах...

Френсіс Скотт Фіцджеральд (1896—1940) — американський письменник, представник «Втраченого покоління» в літературі.  Відомий своїми романами та оповіданнями, що сповістили світові про «епоху джазу» — період в історії США між закінченням Першої світової війни та початком Великої депресії. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки «Ніч лагідна», «Великий Гетсбі», «По той бік раю», «Прекрасні й приречені», «Загадкова історія Бенджаміна Баттона».

Оповідання Ф. С. Фіцджеральда вирізняються майстерністю тонкого психологізму та елементами контрасту. Видання містить автобіографічний цикл творів про Безіла Дюка Лі та оповідання «Дитяча забава». Безіл, прототипом якого є сам автор, — амбітний, розумний і цілеспрямований підліток із невеличкого міста Сент-Пол, штат Міннесота. Становлення його особистості відбувається в моральних випробуваннях, герой часто потрапляє в схожі ситуації, але щоразу реагує на них по-різному, що дає змогу зробити висновок про те, як змінюється його внутрішній світ. Він виважує власні вчинки та прагне, попри всі перепони, втілити виплекані з дитинства мрії. Фіцджеральду вдається передати прикмети часу мимохідь: оповідання сповнені деталями американського побуту початку XX століття  —  від вбрання до модних мелодій і танців «епохи джазу».

У збірку увійшли відомі твори циклів «Син Вовка», «Діти Морозу», а також оповідання «Бог його батьків». Джек Лондон знайомить читачів з індіанською культурою, її традиційними поняттями честі та обов’язку, описує жіночий характер, складний і часом суперечливий.

В оповіданні «Син Вовка» індіанці намагаються протистояти «синам вовка», які крім землі відбирають у них найдорожче — жінок. У жорстокій сутичці завоювання дівчини стає схожим на первісну боротьбу за самку. Цей твір як крик душі індіанського народу і торжество білої людини.

Тему місіонерства порушено в оповіданні «Бог його батьків». Скільки було вбито людей, скільки крові було пролито через те, що один бог нібито краще за інших.

До циклу «Діти Морозу» увійшли оповідання «Закон життя», «Брехун Нам-Бок», «Білошкіра Лі Ван» та інші. Тут зображено людину наодинці з собою. Вона має можливість випробувати себе в нелегкій боротьбі з обставинами, що загрожують самому її існуванню. Північ стає найсуворішим у житті випробуванням можливостей, закладених у людині.

До збірки творів Джека Лондона увійшли повісті «Пригоди “Сліпучого”» (1902), «Звір Предковічний» (1913) та «Перед Адамом» (1907).

Герої творів — представники різних прошарків суспільства, яких поєднує готовність кинути виклик установам, якщо ті ставлять під сумнівдобро і справедливість, і відстоювати свою честь і гідність за будь-якихобставин.

Джо Бронсон — 15-річний син успішного бізнесмена із Сан-Франциско — тікає з дому, щоб випробувати себе у дорослому житті. Тридні пригод цілком змінили його ставлення до людей.

Пат Глендон-молодший — боксер-чемпіон — виступає проти маклерських махінацій, що супроводжують боксерські змагання і перетворюють спорт із чесної боротьби на джерело збагачення.

Збірки оповідань «Смок Беллю» та «Смок і Шорті» розповідають про пригоди двох друзів – шукачів золота.

Випробування, що випадають на долю Кіта Беллю — мазунчика-письменника, який мандрує на Клондайк за новими враженнями, повністю змінюють його. Своє життя в жорстких умовах Півночі він вважає справжнім на противагу розніженому та метушливому життю у Сан-Франциско.

Саме тут він знаходить щирих друзів. Джек Шорті не лише бере участь в авантюрах Смока, безумовно підтримуючи й допомагаючи йому, але й готовий ризикувати власним життям заради нього.

Численні пригоди, які часто межують між життям і смертю, призводять Смока Беллю до висновку, що найдорожчим скарбом для людини є кохання.

Поміж митців та інтелектуалів минулого століття, творчість яких викликала великий інтерес серед інтелігенції Заходу й чинила на неї значний вплив, одне з чільних місць належить французькому письменнику, лауреату Нобелівської премії Альберу Камю (1913— 1960). Вагомість його внеску в літературу і духовну культуру важко переоцінити. Цікавість сучасного читача до творів Камю аж ніяк не зменшилась. Тож можна з певністю сказати, що творчість цього письменника витримала найсуворішу і найсправедливішу перевірку — перевірку часом.

Роман «Чума» (1947) являє собою свідчення очевидця, що пережив епідемію цієї страшної хвороби: оповідь ведеться від імені доктора Бернара Ріє, який керував протичумними заходами в зараженому місті Оран, де спалахнула епідемія чуми. Але батьки міста, приховуючи правду, роблять всіх жителів заручниками страшної драми. «Окупація» міста чумою, опір їй, підпорядкування огидному ворогові — все це змушує згадати про трагічні події у Франції періоду фашистської окупації.

У видавництві «Фоліо» у цій серії раніше вийшли друком повісті А. Камю «Чужий», «Падіння» та п’єси.

«Острів скарбів» — найвизначніший пригодницький роман талановитого англійського письменника Р. Л. Стівенсона (1850—1894). Таємнича карта, небезпечна експедиція, пірати — в цій історії є все для тих, хто захоплюється неймовірними пригодами. Головний герой роману, юний Джім Хокінс, бере участь у пошуку скарбів, які заховані на відлюдному острові знаменитим капітаном Флінтом. Сміливість і відвага Джіма та його друзів перемагають хитрість і жорстокість одноногого Джона Сільвера й допомагають їм знайти скарб і благополучно повернутися додому. Автор майстерно доводить, що саме такі герої потрібні молоді,а прихильність багатьох поколінь читачів, яка зробила цю книгу класикою світової літератури, тільки підтверджує вдалість такого рецепту пригод.

Едгар Аллан По (1809–1849) — американський письменник-романтик, майстер новели, основоположник детективного оповідання і науково-фантастичної повісті. Світ творів письменника химерний і водночас вишуканий. Його закони підпорядковуються не загальноприйнятій логіці, а лише грі авторської уяви. До книги увійшли оповідання «Дивний вплив месмеризму на скін чоловіка», «Рукопис, знайдений у пляшці», «Викрадений лист», «Провалля та маятник», «Золотий жук», в яких яскраво проявився незвичайний письменницький талант Е. А. По.

Роберт Луїс Стівенсон (1850—1894) — відомий англійський письменник і поет, класик неоромантизму й автор пригодницьких романів і повістей — увійшов в історію світової літератури як тонкий стиліст і майстер психологічного портрета.

«Діамант Раджі» — цикл із чотирьох новел про пригоди князя Богемії Флорізеля, вінценосного авантюриста, людини вельми артистичної та ексцентричної, улюблена справа якої — розслідування заплутаних злочинів та інтриг. Флорізель, знов опинившись у потрібний час у потрібному місці, розгадує загадку дивних подій, пов’язаних з родиною сера Томаса Ванделера, а також із безцінним скарбом — Діамантом Раджі, який заподіяв стільки лиха.

Французького романіста, філософа, публіциста, лауреата Но­белівської премії (1957) Альбера Камю (1913—1960) за життя називали «Совістю Заходу», і зараз він вважається одним з найвизначніших письменників і мислителів ХХ століття, чиї твори перебувають на стику художньої прози і філософського трактату. У видавництві «Фоліо» вийшли друком книжки А. Камю «Чужий», «Чума», «Падіння», «П’єси».

Збірник «Вигнання і царство», куди увійшли шість новел, був виданий 1957 року у Франції і відображає глибинні зміни, що відбулися у творчій свідомості письменника. Навмисно уникаючи новаторських форм, Камю вміщує в одній книзі дуже різні історії, які об’єднує тема самотності та ізоляції від суспільства. Події у більшості з новел відбуваються в Алжирі. Письменник розповідає про життя бідняків, про долю художника, який втрачає талант, про право особистості на бунт і про відсутність найважливішого вибору — можливості не обирати.

 «Вигнання» і «царство» — це різні полюси існування, відстань між якими — довжиною в людське життя...

Про коротенького черв’ячка і його задовгу матусю та про відчайдушну червону жабу, про те, як конячка на зебру перетворилася, та про корову, що дає пальне, про зірку фламінго із че­рева крокодила та зеленого зайця, закоханого у капусту, про бабусю, що варила ранок і вечір, та про зозуленятко-вороненятко ви дізнаєтеся із цієї веселої, з кумедними малюнками книжки відомих письменників Марини та Сергія Дяченків.

Творчість видатного письменника-мислителя, талановитого історика-романіста Юрія Мушкетика (1929–2019) спрямована на творення рідного народу як української нації. Автор писав на сучасну та історичну тематику, про історичний розвиток держави і роль особистості в ньому. Більшість його романів, повістей, оповідань — це художньо майстерні розмисли над людською природою, злетами, катаклізмами людської душі, над вічними духовними цінностями. Письменника тривожить неповнота історичної пам’яті в суспільній свідомості, не лише давньої, а й ХХ століття, у якому жорстоко владарював тоталітарний комуністичний режим. Цю трагічну правду письменник реалістично зобразив у повісті «Дорога в безвість». До трагічної долі головного героя цієї повісті призвела «чужа, погана, злобна» влада, правителі якої — «нелюди». У творах «малого жанру», новелах і оповіданнях, також виростає до високого і чистого художнього узагальнення гірка правда ХХ століття і століть минулих («Солодке життя Оникія Зайця», «По хліб» та ін.).

Юрій Мушкетик (1929—2019) — майстер сучасної української прози. Його творчість відображає історичний розвиток держави і роль особистості в ньому, автор надзвичайно чутливий і до ритмів сучасного життя.  

У «повісті давно минулих літ» — «Іду на ви» Юрій Мушкетик відтворив життя кочівних племен, атмосферу чільного града Київської Русі — Києва. В центрі оповіді — юний русич Бус, який потрапив у полон до племені половчан і після різних пригод та випробувань повертається до свого роду і народу — до русів, полян, тобто — слов’ян.

Статті, оповідання, повісті, романи, новели на історичну тематику Ю. Мушкетик вибудовує на реальних подіях і постатях, але їх можна жанрово уточнити, як новела-версія, оповідання-гіпотеза, повість-диспут, роман-дослідження… Трагедійність його творів, що просякнуті гіркою правдою ХХ століття і століть минулих («Суд», «Солодке життя Оникія», «Козаки», «Українці донині, нині, прісно і вовіки віків»), якась озонна, катарсисна, вона очищує душу, наче знімає з неї тягар безневинної вини, в ній лунає чистий голос правди.

Відомий класик польської літератури Тадеуш Доленга-Мостович (1898—1939) — автор шістнадцяти романів, вісім з яких були екранізовані. Серед них – «Знахар», «Три серця»,«Кар’єра Никодима Дизми» і «Щоденник пані Ганки» – останній твір письменника, що побачив світ напередодні нападу гітлерівської Німеччини на Польщу в 1939 році.

Пані Ганка, польська аристократка і красуня, дружина дипломата, витончена жінка вищого світу довоєнної Польщі, випадково дізнається з листа, адресованого її чоловікові, що він – двоєженець і зрадник. Це стає початком її власного розслідування, яке супроводжується переживаннями й фантазіями, змовами й пересудами, любовними пригодами та шпигунськими інтригами, про які пані Ганка щиро розповідає у своєму щоденнику. В романі автор зображує характерні прикмети того часу, коли вищий світ був упевнений у завтрашньому дні, а деякі особисті негаразди здавалися верхом нещасть.

У видавництві «Фоліо» в серії «Зарубіжні авторські зібрання» вийшла друком книга Т. Доленги-Мостовича  «Кар’єра Никодима Дизми».

Філософський роман «Так мовив Заратустра» — центральний твір німецького мислителя Фрідріха Вільгельма Ніцше, що розділив його творчість на дві частини — позитивну, стверджуючу ідеал надлюдини, і негативну, або етап «переоцінки усіх цінностей». Саме в цій роботі Ніцше висуває ідеал надлюдини, висловивши тим самим своє переконання в тому, що культурне самовдосконалення — це і є найголовніша моральна цінність, і в результаті його має з’явитися нова людина, що перевершить сучасників своїми морально-інтелектуальними якостями. Книга являє собою частково поетичний, частково філософський трактат, де розкривається позиція самого Ніцше відносно місця людини у суспільстві, розуміння життя, подорожей, пізнання себе і навколишнього світу, підкреслюється необхідність прямування власним шляхом.

До видання увійшли два романи Германа Гессе (1877—1962) — «Нарцис і Ґольдмунд» та «Сіддхартха».  В основі першого — протистояння двох героїв: Нарциса, вченого-богослова, який присвятив себе служінню Богу та наукам, та його учня Ґольдмунда, що є втіленням наївності та безпосе-редності. І Нарцис, і сластолюбний красунчик Ґольдмунд нама-гаються розгадати таїну буття і віднайти сенс життя. Тільки засоби у них різні...  Дія алегоричного роману-притчі «Сіддхартха» розгортаєть-ся в стародавній Індії в ті часи, коли Будда Гаутама ще тільки починав проповідувати своє вчення. Головний герой роману, син брахмана Сіддхартха,  полишає свого батька, щоб стати бродячим аскетом, потім він йде від бродячих аскетів, щоб почути вчення Будди, але і Будду він залишає, щоб спокуса слідувати його вченню не стала перешкодою на його власному шляху до про-світління...

Поміж митців та інтелектуалів минулого століття, творчість яких викликала великий інтерес серед інтелігенції Заходу й чинила на неї значний вплив, одне з чільних місць належить французькому письменнику, лауреату Нобелівської премії Альберу Камю (1913—1960). Вагомість його внеску в літературу і духовну культуру важко переоцінити. Цікавість сучасного читача до творів Камю аж ніяк не зменшилась. Тож можна з певністю сказати, що творчість цього письменника витримала найсуворішу і найсправедливішу перевірку — перевірку часом.

До видання увійшли драматургічні твори А. Камю — п’єси «Калігула» (1944), «Непорозуміння» (1944), «Стан облоги» (1948), «Справедливі» (1949), в яких виразно відбилася еволюція його творчості. Вони й сьогодні з успіхом йдуть на багатьох театральних сценах і яскраво демонструють непересічний талант Камю-драматурга.