Замовлення тимчасово не приймаємо.
Видавництво «Апріорі» - українське книжкове видавництво, засноване у Львові 15.08.2002 р. Книжкова діяльність видавництва охоплює усі вікові групи читачів. Засновником, директором та основним ідейним натхненником видавництва є український письменник Юрій Николишин.
З часу заснування видавництво дбає про високий літературно-мистецький та поліграфічний рівень видань. Візитівкою видавництва стали саме літературно-мистецькі подарункові альбоми про Львів.
Це спроба подати під однією обкладинкою антивоєнно-надихаючий — зосереджений на таких людських чеснотах, як любов до Батьківщини, мужність і відвага в її обстоюванні, духовність, — масив людських думок й вислови від давнини до сучасності. Тут мають голос різні представники багатьох народів, включно з бойовими командирами, окрім так званого російського, який упродовж століть загрожує Україні й усьому цивілізованому світу, а нині намагається цілковито знищити наш рідний край.
Пропонована книга стосується інтересів більшості українців, звернена ж насамперед до їхніх захисників — воїнів Збройних сил України.
До уваги українського читача запропоновано трилогію шведської письменниці, лауреатки Нобелівської премії Сельми Лаґерлеф (1858–1940) – «Перстень Левеншельдів», «Шарлотта Левеншельд» і «Анна Сверд».
Стрижень усього цього панорамного твору – це дивовижна й загадкова історія персня, що належав генералові Левеншельду. З цією коштовністю химерно пов’язані долі членів шляхетського роду Левеншельдів і тих, хто нею тимчасово володів. Крізь усі частини трилогії червоною ниткою проходить думка про неминучу кару за скоєне зло, перемогу добра над злом і торжество любові.
Трилогія охоплює період від першої половини XVIII століття до початку шістдесятих років XIX століття. Оповідь відзначається крутими поворотами сюжету й достовірністю в описі реалій тодішньої Швеції.
Три любові — три стихії — три етапи життя. Головна героїня Люсі Мур переконана у правильності своїх життєвих принципів і сформувала уявний план ідеального майбутнього. Вона горить любов’ю до своїх рідних і жертвує усім заради їхнього добробуту. Але чи її пристрасть не засліплює здорового глузду і не перешкоджає критичному мисленню? Чи гордість і самовпевненість звичайної жінки з палкою мрією про вишукане життя не руйнує омріяного сімейного щастя? У цій історії любов має свою ціну, як і життя заради ефемерного майбутнього, заради сподівань і нездійсненних прагнень.
Антоній Собанський (1898–1941) – аристократ, світський лев, поліглот, журналіст, автор книги «Цивільний в Берліні» – серії репортажів з Німеччини після перемоги нацистів на виборах. Кілька разів він їздив до Німеччини, щоб на власні очі переконатися, як націонал-соціалізм змінює життя німців. Собанський стає, серед іншого, очевидцем знаменитого спалення книг, відвідує «партайтаґ» у Нюрнберзі та з жахом слухає пресконференцію «відвертого психопата» Юліуса Штрайхера.
Сьогодні, коли ця книжка йде до українського читача, не можемо не сказати про те, як боляче резонує мало не кожне спостереження Антонія Собанського з гітлерівської Німеччини 30-х із тим, що відбувається в путінській Росії. Зрештою, і світ, здається, мало змінився – знову з диктатором шукають домовленостей, порозуміння, намагаються «зберегти йому обличчя», очікують, що він «нарешті все зрозуміє», не усвідомлюючи, що це може потягнути за собою катастрофу, значно страшнішу за Другу світову війну.
Трактат про любов до книг одного з найбільш освічених людей доби Середньовіччя, уперше перекладений українською мовою.
Переплітаючи біблійні настанови, античну мудрість й середньовічні вчення, великий книголюб Ричард де Барі пояснює важливість і необхідність любові та поваги до слова, а його аргументи не втрачають сили переконання і сьогодні. Унікальний стиль твору овіює читача духом Середньовіччя, втаємничуючи в начала такої звичної для нас книги, розкриває особливу насолоду від книг, культуру книгокористування, основи бібліотечної справи тощо. Книжка адресована для широкого кола читачів, а завдяки своєму змісту, оформленню й поліграфічному виконанню буде особливо цікавою для бібліофілів, дослідників книжкової справи, філософів, культурологів, колекціонерів та усіх книголюбів.
Спеціально підготовлене колекційне видання для бібліофілів.
Книга спогадів поручника армії УНР, осавула 1-го куреня полку гайдамаків Холодного Яру, добре знаного читачам завдяки автобіографічному роману «Холодний Яр» Юрія Горліс-Горського дає можливість ширше ознайомитись з самовідданою боротьбою автора і його сподвижників за незалежну Україну, їхньою сміливістю і жертовністю.
У цей збірник поміщено спогади автора про його підпільницьку діяльність, про перебування в катівнях ҐПУ, в більшовицьких психлікарнях, а також політичний памфлет на сталінську диктатуру «Ave dictator!» та повість «Отаман Хмара».
У знаменитій поемі видатного римського поета Лукреція (І ст. до н.е.) «Про природу речей», що є зразком поєднання думки та образу, перед читачем постає велична картина світобудови та суспільного життя, яким його бачили давні мислителі-атомісти. Розвиваючи їхні погляди, Лукрецій створив унікальну поему, яка й досі вражає глибиною та широтою мислення її автора, майстерністю художнього письма. Поема справила величезний вплив на розвиток європейської філософської думки.
В українській літературі емоційність Лукрецієвого світобачення відчутна, зокрема, у творчості Б. І. Антонича.
Іспанський письменник Вісенте Бласко Ібаньєс, найбільше відомий у нас за твором «Кров і пісок», а також його голлівудською екранізацією, під час Першої світової жив у Парижі й там написав свій роман, що став усесвітньо відомим. Уперше опублікований у 1916 році, у розпал Великої війни, він розповідає історію двох родин: француза Денуає та німця фон Гартротта, одружених на двох сестрах, дочках аргентинського землевласника. З початком воєнних дій родичі опиняються у протилежних таборах. Із допомогою образів вічних супутників людства, чотирьох вершників Апокаліпсиса – Моровиці, Війни, Голоду і Смерті – автор описує настрої суспільства й те жахіття і спустошення, у яке поринула тогочасна Європа. І попри яке на її полях смерті відроджується непереможне прагнення жити.
Для українців роман актуальний як ніколи. Чи не на кожній сторінці ми впізнаємо знайомі емоції: небажання вірити у можливість війни, приголомшеність перших днів, подальшу ейфорію, похвилинне очікування новин і віру в швидку перемогу, коли ворога вдається відкинути від столиці, шок від звірств окупантів та від хвилі біженців, – і поступову зміну настроїв у наступні місяці, коли стає зрозуміло, чим ця війна обертається насправді...
Історичний детектив британського письменника К. Дж. Сенсома про лондонського адвоката-горбаня Метью Шардлейка, який завдяки гострому розуму, професійній інтуїції та непереборному почуттю справедливості розслідує загадкові вбивства і викриває злочинців.
Події в романі відбуваються в Англії у XVI столітті, за часів правління короля Генріха VIII, коли в країні набирає обертів Реформація, монастирі безжально розганяють, а їхнє майно та реліквії поповнюють королівську скарбницю. Монастир Святого Доната в містечку Скарнсі привертає увагу багатьох високопосадовців, адже там скоєно жорстоке вбивство комісара головного вікарія. Розслідувати цей злочин доручено найкращому адвокату Метью Шардлейку. Та несподівано на поверхню виринають факти, які розкривають аморальність і гріховність представників влади, а розслідування сповільнюють щоразу нові перешкоди та виклики.
Одвічне почуття, котре мов вірус влучає в людей різного віку, статку, становища, не минає й людей в рясах, у церквах і монастирях. У сюжетній лінії роману «Чорні морелі» лежить романтичне кохання улюбленця Митрополита Андрея Шептицького, семінариста духовної семінарії Святого Духа Йосифа Кладочного та Аделі Ліщинської. Попри важкі випробування долі, вони пронесли його у своїх серцях, залишивши кохання непорочним, вічним та величним.
«Розповіді Епохи джазу» – друга збірка коротких оповідань Ф. Скотта Фіцджеральда, опублікована 1922 року. Хоча оповідання Фіцджеральда часто залишаються в тіні його відомих романів, саме тут він уперше дотепно й проникливо описує події й настрої гедоністичних 1920-х. До збірки ввійшли визнані критиками оповідання «Діамант завбільшки з "Ріц"» і «Першотравень», а також «Химерна історія Бенджаміна Баттона», відома завдяки успішній, хоч і далекій від оригіналу кіноадаптації. Читач матиме нагоду насолодитися жанровим розмаїттям «Розповідей» – фантазія, історія кохання, пародія, п'єса на одну дію та ін. Відкривають книгу кумедні авторські нотатки, що документують реальні життєві обставини та досвід, з яких узято ці історії: від навчання в Принстоні до Першотравневих заворушень 1919 року.
Публікація збірки закріпила за Фіцджеральдом роль речника блискучої і контрастної Джазової епохи, приписуючи йому авторство самого терміна.
Роман знаного англійського романіста ХХ століття занурює в похмуру атмосферу шотландського маєтку Джемса Бровді та його родини. Для героя роману — поважного підприємця, власника капелюшної крамниці, голови родини — немає нічого важливішого, ніж визнання його статусу. Він збудував химерний будинок на свій смак, змусив усіх у місті поважати його, а дружину й дітей коритися його волі. Чи вдасться його старій матері, дружині Марґарет, синові Метью та донькам Мері й Нессі протидіяти деспотичному характеру капелюшника Бровді та відстояти своє право на життя й щастя?
«Скеля прощання» Теда Вільямса –– це друга книга, після з культової фентезі трилогії «Пам’ять, Скорбота і Шип». Події розгортаються на вигаданому континенті Остен-Ард, де в злагоді проживають різні народи, включаючи людей, ельфів та гномів. Мир в регіоні підтримується завдяки легендарному королю Іоанну Пресвітеру, який власноруч вбив дракона. Проте з часом, здоровʼя підводить короля, і його сини починають боротьбу за трон.
Споріднені колись народи, норни і ситхи, розлучилися назавжди біля Скелі Прощання і пішли різними шляхами. Шлях норнів привів їх до ненависті й кривавої жорстокої війни. Натхненник війни прагнув знищити сьогочасний світ, який йому не подобається, і його мудра мати сумно сказала: «Інелукі живе у світі минулого». На бій з ображеними на весь світ фанатиками стали люди і ситхи.
«Розп’яття і смерть є часто доказом слабости того, хто розпинає, і, навпаки, ствердженням та кінечною перемогою того, кого розпинають». Ці слова з повісті-вертепу «Розгром» можна взяти епіграфом до всіх чотирьох його творів, – повісті «Людина біжить над прірвою», п’єс «Морітурі», «Розгром» та «Генерал», вміщених у третій книзі Івана Багряного в серії «Класика української белетристики», що виходить у видавництві «Апріорі». Твори про події часів Другої світової війни, проте вельми актуальні нині, співзвучні нашому часові. Говорячи про ворогів України – як німецьких, так і російських фашистів, а також про свій народ – головна героїня «Розгрому» Ольга каже: «Вони хочуть робити собі впорскування життьового елексиру за наш рахунок, за рахунок молодих, але те, що історично вже має бути трупом, ніякий елексир не врятує. Вони йдуть по похилій у безвість. Ми ж йдем по верхобіжній до вершини. Нас можна тимчасово затримати, але ніколи не зіпхнути. Нас можна здесяткувати, але ніколи не винищити. Насможна стероризувати, але ніколи не зломити».
Книга дуже потрібна саме тепер, коли Україну знову хочуть розіп’яти наші вороги – і чужі, і свої.
«Таємниця мексиканських божків смерти» належить до cерії детективів про Югана Крістіана Гумана — розумного, дуже милого і трохи смішного антиквара, любителя червоного вина, вишуканих страв і вродливих жінок. Живе він у Стокгольмі разом із сіамською кішкою Клео. Вона не раз виручає свого господаря, коли той потрапляє в якусь халепу. Цього разу Гуман опиняється у критичному становищі – поліція переслідує його за вбивство, тож він мусить сам провадити слідство у справі, бо на кону його життя. Оповідь від першої особи вже з початку й до самого кінця книжки тримає читача в напрузі. Автор книги — відомий шведський письменник і дипломат Ян Мортенсон. Свого часу він працював заступником генерального секретаря ООН і секретарем-референтом шведського короля Карла XVI Ґустава.
На великому мальовничому острові посеред озера відпочиває гурт молодих людей. У повітрі витає якась напруга, щось віщує лихо. І ось скоєно злочин. Головна героїня, Пак, залучається до слідства, яке дає геть несподіваний результат... Про це йдеться в дебютній детективній повісті «Брешуть не тільки вбивці» шведської письменниці Марії Ланґ (1914–1991). Дебют викликав великий розголос у Швеції, почасти й скандальний. Загалом авторка опублікувала 48 книжок, частину яких перекладено не менш ніж дванадцятьма мовами. Її твори відзначаються жвавістю оповіді, вмінням викласти все те, що спостерегло гостре око, тонким гумором і неповторною атмосферою минулого.
Невелике містечко Сліскейл на північному сході Англії, мешканці якого не уявляють свого майбутнього без шахти. Незламні чоловіки, які щодня, спускаючись під землю, ризикують життям заради мізерного заробітку. І попри все люблять цю роботу. Сильні жінки, які щодня дбають про свої сім’ї, чекають вдома чоловіків і сподіваються. Діти, які прагнуть іншого, кращого життя.
У Девіда Фенвіка і Джо Ґоулена спільне минуле, просякнуте злиднями і боротьбою за виживання. Але різне майбутнє і різна мета в житті. Вони зуміють досягти вершини, країна знатиме їхні імена, вони втрачатимуть, перемагатимуть і кохатимуть. Кожен у душі буде відданий своїм цінностям та ідеалам, та чи зуміють вони знайти омріяне щастя і відчути справжню радість?
Іван Багряний (Лозов’яга) мріяв створити епопею про українську молодь в часи Другої світової війни, але встиг написати лише першу та останню частини – романи «Маруся Богуславка» та «Огненне коло». Несподівана смерть не дала можливості Генію завершити задум, тому ми ніколи не дізнаємося, які ще величні твори могли б мати.
В романі «Маруся Богуславка» змальована похмура передвоєнна радянська дійсність, зокрема нелегка драматична доля української молоді в часи панування комуністичної диктатури, дійсність, в якій для виживання потрібно було стати конформістом, або носити маску і ніколи не показувати себе справжнього. В романі «Огненне коло» відтворено трагічну історію «роз’єднаного» українського народу, тих кого зіткнули в смертельному герці німецькі і російські окупанти. В основу твору покладено історію української дивізії СС «Галичина», яку влітку 1944 р. німці кинули в бій під Бродами, забезпечуючи собі можливість для відступу. Цей роман – це згусток болю і відчаю, самопожертви і відваги, надій і втрат й небажання скоритись.
Культова трилогія одного з найпопулярніших у світі авторів – американського письменника Теда Вільямса «Пам’ять, Скорбота і Шип» стала еталоном жанру епічного фентезі нашого часу. Саме цей бестселер надихнув Дж. Р. Мартіна написати своє семикнижжя «Пісня льоду й полум'я».
Що стається після смерті справді великого короля, як-от король Артур? Чвари, розруха, війни, смерть, кров і страждання «маленьких» людей, доля яких опинилася на шляху велетенського безжального Колеса, яке або розчавить їх, або піднесе на осяйні вершини, або скине у прірву відчаю і горя. Герої борються за своє життя, й гадки не маючи, що саме від них залежить, житиме чи загине увесь світ, уся людська цивілізація. Вони не здаються навіть у безвиході, сподіваючись, що Колесо зробить новий оберт і доля їм усміхнеться. Наближається вирішальна битва Світла і Пітьми, і від них залежить, хто переможе.
Це історія про дорослішання і відповідальність, любов і зраду, вірність і підступ – вічні речі в житті кожної людини й усього людства.
Трилогію «Пам’ять, Скорбота і Шип» складають книги: Трон із драконових кісток; Скеля прощання; Вежа Зеленого Янгола. До уваги читача перша книга славнозвісної трилогії, уперше перекладена українською мовою.
«Владика імператорів» – друга частина дилогії «Сарантійська мозаїка» Ґ. Ґ. Кея, у якій автор запрошує у заплутаний і драматичний, проте добре відомий світ Імператорського району, де інтриги і змови стають масштабнішими, а зрада і помста сягають свого апогею. Здавалося б, Імператор Валерій II продумав власні дії і передбачив ходи суперників на кілька кроків уперед, але впорядковане правління руйнує велика ненависть, що затаїлася в серці прекрасної жінки з роду Далейнів. Сарантійську імперію сколихнули неочікувані політичні зміни, що вплинули на релігійні вірування і їхнє відображення в оздобленні величного храму. Геніальний задум Гая Криспа під загрозою, та хіба справжній талант і прагнення митця можна знищити, якщо в ньому житиме натхнення і бажання творити.
Роман всесвітньо відомого канадського письменника Ґ. Ґ. Кея, написаний у жанрі псевдоісторичного фентезі, – це грандіозна панорама світу, в якій яскраво проведено історичні паралелі з життям Європи в середині першого тисячоліття нашої ери. Сповнена пригод, містичних зустрічей і роздумів про покликання в житті, подорож головного героя Гая Криспа з Варени до Сарантію занурює читача у створений автором світ. Письменник майстерно описує двірцеві інтриги, змальовує життя і звичаї Сарантійської імперії, талановито переплітаючи реальний і містичний світи, любов і ненависть, вірність і зраду. Роман уперше перекладений українською мовою і неодмінно припаде до душі шанувальникам вишуканого фентезі.
«Жива античність» – поетизована розповідь про великих майстрів слова Стародавньої Греції та Риму. Оповідаючи про їхнє життя і творчість, автор – відомий письменник і перекладач – розмірковує про добро і зло, обов’язок, справедливість, вірність і честь, – проблеми, однаково близькі для всіх часів. Оновлене та багато ілюстроване видання стане чудовим провідником у світі античної літератури.
До уваги читачів спогади про нетривалий, але дуже важливий період служби Степана Шухевича в легіоні «Українських січових стрільців». Оригінальне видання «Видиш, брате мій (8 місяців серед УСС-ів)» вийшло з друку в 1930 році й одразу викликало широкий резонанс серед української спільноти Галичини. Сподіваємося, що сучасне перевидання повторить цей успіх.
Степан Шухевич – відомий адвокат на політичних процесах у 1920-1930-х роках та стрийко Головнокомандувача УПА Романа Шухевича – був одним із засновників та організаторів УСС. Саме цей період становлення підрозділу описаний у його спогадах, які відрізняються від подібнихвидань якісним детальним описом подій та критичністю до багатьох дійових осіб того часу. Автор сам класифікує свої спогади як суб’єктивні, бо він у них подає свою точку зору на події та своє ставлення до людей відповідного періоду. Ця книга змусить по-новому поглянути на багатьох історичних осіб, які розкриті тут не як постаті у бронзі, а як живі люди, з позитивними та негативними рисами та вчинками.
Новий авторський виданок наголошує на питомій синтаксі української мови супроти кальок, які нас десятиріччями змушували переймати з мови московської. Словник розкриває лаконічну природу рідної мови та пропонує читачам її розлоге фразеологічне багатство. Немоскалька насамперед є начасним виданням на тлі московитського вторгнення в Україну. Це якнайкраща спонука зросійщеним українцям заговорити мовою рідного народу.
Українсько-російський словник правдивої мови «Скажи мені українською» має на меті повернути розуміння величі й краси української мови, а також покращити загальний рівень володіння українською мовою в побуті та діловому спілкуванні. Формат словника наочно показує відмінності між правдивою українською мовою й штучними запозиченнями з мови російської. Словник є черговою авторською спробою наголосити на винятковій важливості вжитку питомих українських слів і висловів на противагу калькованим та запозиченим, головно росіянізмам. Ця нагальна потреба зумовлена тотальним засміченням рідної мови самими ж її носіями.
Цей невеликий за обсягом, але глибокий за змістом твір сучасного майстра медитації Чок’ї Ньїми Ріпоче змальовує всі основоположні ідеї буддійського вчення у формі коротких сутнісних настанов, котрі мають позачасову актуальність для кожного шукача звільнення. Автор проводить нас через усвідомлення найважливіших буддійських істин про нас, людей, та про так звану реальність, де ми перебуваємо. Через відчуття неминучого всеохопного смутку, усвідомлення мінливості, непостійності явищ і речей читач знаходить єдиний сенс, заради якого потрібно жити, – любов і відкритість до світу, явищ і самого себе.
У словнику описано понад 1250 слів-паронімів української мови (майже 500 гнізд). Подано їхню акцентуаційну, граматичну та стилістичну характеристику. Мета словника — допомагати користувачам практично оволодіти лексичним багатством української мови, удосконалювати культуру мовлення. Для широкого кола користувачів, учнів загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів, учителів, студентів. Словник корисний і для іноземців, які вивчають українську мову, даючи змогу глибше пізнати її звуковий лад і морфемну будову.
Різні за жанром твори римського письменника Луція Аннея Сенеки (І ст. до Р.Х.) трагедію «Федра», сатиричну пародію «Апофеоз (Огарбузення) божественного Клавдія» й епіграми об’єднують ідеї стоїцизму. Згубна похіть цариці Федри, марнославство, свавілля імператора Клавдія чи інші людські гріхи, які суперечать принципам стоїків, у своєрідній художній формі викриваються митцем-філософом. Ці твори органічно доповнюють, увиразнюють художню картину світу Сенеки – філософа-стоїка, письменника.
«Сентенції» — одна з найдавніших відомих збірок «крилатих висловів», укладена ще в I столітті після Р. Х. Вислови (сентенції) вибрані з мімів — комічних вистав доволі приземленого характеру, автором яких був Публілій Сір — колишній раб, а згодом успішний автор і актор. «Сентенції» — це віршовані афоризми, часто побудовані на грі слів та несподіваних поворотах думки, які містять влучні спостереження за природою людини й суспільства, моральні та політичні максими.
У перекладі українською мовою з відтворенням віршової форми оригіналу «Сентенції» виходять вперше.
Цей альбом ознайомить Вас з чарівними куточками Львівщини — духовним осердям Галичини, яка є справжньою скарбницею України, живою колекцією багатьох архітектурних стилів: ренесансу, бароко, класицизму, сецесії. Книга буде цінною для всіх, хто цікавиться історією та культурою краю.
Карпати – найзагадковіша частина України, де живуть представники неймовірної, фантастично цікавої й неповторної гілки нашого народу – гуцули. Вони завше відзначалися щирою душею, буйною нестримною вдачею, спричинилися до появи низки феноменальних явищ і подій, створили й зафіксували в піснях, казках та легендах карпатського краю незабутні обриси тих подій. Найяскравішим явищем останніх століть були й дотепер залишаються карпатські опришки. Славна історія цих борців з соціальним і національним визиском тривала в Карпатах майже пів тисячоліття, відколи цю частину України опанували чужоземні наїзники.
Праця Юліана Целевича – це перше вагоме професійне дослідження феномену опришківства, виконане українським істориком наприкінці XIX століття. Автор об’єктивно, висвітлює явище збройного спротиву у Карпатській Руси, на основі цінних історичних джерел аналізує його витоки і природу, а також причини згасання цього руху опору підневільної руської (української) спільноти на тлі зажерливості пануючих інородців. Оминаючи апофеоз народного замилування своїми національними героями-месниками, автор змальовує велич особи найпомітнішого ватажка Гуцульщини, улюбленця свого краю Олекси Довбуша (Довбущука), якому народні перекази приписували лицарські вчинки навіть після його загибелі.
У книзі відомого римського історика Ґая Светонія подано життєписи римських цезарів. Поряд із прикладами мужності, відваги та чесності читач стане свідком неймовірної жорстокості, розпусти, свавілля та жадібності; це, як не дивно, поєднувалося з високими моральними якостями як в окремих особах, так і в римській культурі загалом.
Цей давній твір, писаний на початку ІІ ст., багато в чому відображає й сучасний світ політичних перипетій та закулісних інтриг: давній Рим був наче прототипом сучасного світу, в якому поряд із мужністю, хоробрістю та чесністю існують ницість, підступність та зухвалість. Цікаво спостерігати за тим, як Влада протягом дуже короткого часу змінює характер та вдачу людей, неймовірно сильних духом. Залишитися стійкими до її спокус, не зловживати своєю посадою, могли тільки нечисленні.
Гай Юлій Цезар (100–44 рр. до н. е.) — видатний давньоримський державний і політичний діяч, полководець, письменник, всевладдя якого знаменувало вирішальний перехід від республіканського ладу до імперії. Військова діяльність Цезаря на теренах Західної Європи в дохристиянський період докорінно змінила її культурний та політичний простір і залишила помітний слід у житті майбутніх поколінь європейців. «Нотатки про війну з галлами» мають особливу цінність, адже їхній автор — безпосередній учасник описуваних подій — полководець Цезар. У перервах між боями він занотовував побачене, пережите. Твір Цезаря, доповнений восьмою книгою, написаною його соратником, полководцем Авлом Гірцієм, став класикою історичної літератури. Переклад «Нотаток» українською мовою виходить уперше.
Книга присвячена методам та моделям заперечення Голодомору 1932–1933 рр. в Україні, які використовували пропагандистські апарати СРСР та Російської Федерації з метою усунення пам’яті про вчинений Кремлем на початку 1930-х рр. геноцид Українського народу. На широкому фактологічному матеріалі проаналізовано етапи, які пройшло заперечення Голодомору, висвітлено еволюцію основних наративів цього заперечення. Особливу увагу приділено тій ролі, яку заперечення Голодомору відіграє у підживлюванні антиукраїнських упереджень у сучасному російському суспільстві, процесах психологічної мобілізації прихильників антизахідного політичного курсу президента В. Путіна, інформаційній війні, яку Російська Федерація веде проти України. Опрацьований автором матеріал дає підстави зробити висновок про те, що заперечення Росією геноцидного характеру Голодомору є запереченням права України на власну історію, а отже, й формою заперечення права українців на незалежне державне існування.
Видання призначене для істориків, журналістів, політологів, усіх, хто цікавиться історією Голодомору 1932–1933 рр. в Україні, а також інформаційною складовою гібридної війни Росії проти України.
Писані на вигнанні «Скорботні елегії» і «Листи з Понту» (українською мовою повністю перекладені вперше) принесли Овідієві щиро людську, непроминальну славу, співчутливим відлунням озвавшись у творах багатьох європейських поетів, зокрема – у Шевченковому «Кобзарі». Саме завдяки «Скорботам» Овідій на всі часи став символом поета-вигнанця.
Видання презентує перший український переклад єдиної повністю збереженої збірки рецептів з часів античності. Її авторство приписують легендарному Марку Ґавію Апіцію – кулінару-гурману, який жив у Римі за часів епохи імператора Тіберія. Вона містить приблизно 500 рецептів як з І ст. н. е., так і кухонні переписи й поради вже пізньоантичного часу. В останньому розділі подано адаптовані для сучасності переписи оригінальної давньоримської кухні. Видання адресоване дослідникам античності, кухарям, господиням, усім, хто цікавиться кулінарною справою.
У всіх життєвих ситуаціях актуально: «Наблизьтеся до Бога і Він наблизиться до вас» (Якова 4:8). Зустріч з Богом передбачає молитва. До цього молитовника увійшли традиційні церковні молитви, а також молитви Митрополита Андрея Шептицького, монаших Згромаджень, окремих авторів (головно священників) і авторки книжки. Поєднання молитов з короткими авторськими розслідами спрямоване на роздумування. Передовсім на усвідомлювання реальності Божої присутності в житті окремої особи, родини, громади, народу. Молитовник сприятиме переконанню, що Бог є тут, поруч.
Серед тих, хто століттями вчить Європу сміятися й висміювати, уявляти й сумніватися, Лукіан Самосатський (бл. 120 р. — після 180 р.) — на чільному місці. Хтозна, чи написав би Томас Мор «Утопію», а Джонатан Свіфт — «Мандри Гуллівера», якби свого часу не надихнула їх Лукіанова «Правдива історія». Античність майже не залишила згадок про життя цього автора (хіба що скупі й геть не надійні автобіографічні свідчення), однак чудово зберегла його оповідання й діалоги, за якими — гострий розум, дивовижна ерудованість, жвава й невтомна уява, наснажена кінічним імпульсом. Крім «Правдивої історії», мабуть, найвідомішого Лукіанового твору, до видання увійшли діалоги, які суттєво доповнюють письменницький портрет, — «Двічі обвинувачений» і «Нахлібник».
В опублікованих у цій книжці, вперше перекладених українською мовою, філософських «Діалогах» видатний римський мислитель-стоїк Сенека, блискучий майстер емоційного афористичного письма у живій бесіді з читачем радить, у який спосіб за умов моральної кризи споживацького суспільства протистояти знеособленню, осягнути душевний спокій, отже, щастя.
Видання друге, переклав з латини Андрій Содомора.
«Строкаті історії» Клавдія Еліана – багатий розмаїттям збірник анекдотів, переказів, притч, розгорнутих висловів видатних людей, спостережень за рослинним і тваринним світом та історична добірка матеріалу розповідного або ж описового характеру в дуже елегантній прозі. Це праця освіченого римлянина, який досконало вивчив грецьку мову і всі свої твори написав нею. Культура еллінів стала і його власною. Але попри це Еліан залишався відданим своєму рідному корінню і насправді пишався цим, як це виявляється під час читання його твору.
