Коли слава Шерлока Холмса, що дедалі поширювалася, почала напружувати Конан Дойла, він вирішив "убити" свого героя. Але поява оповідання, в якому Холмс гине у сутичці з ватажком лондонського злочинного світу професором Моріарті, викликала обурення читачів і погрози на адресу автора. Відомо також, що в листі з Букенгемського палацу королева буцімто написала, що падіння у прірву - це лише хитра задумка детектива. От і довелося автору воскресити свого героя.
Перший і найкращий роман Дефо, написаний понад 300 років тому, витримав випробування часом. Історія життя Робінзона на безлюдному острові — це гімн творчій праці людини, її мужності, волі, винахідливості та вмінню з гумором поборювати життєві халепи.
Перша частина роману «Маленькі жінки» американської письменниці Луїзи Мей Елкотт (1832—1888) — це розповідь про чотирьох сестер сімейства Марч – Маргарет, Джо, Бет і Еммі, які народилися у небагатій сім’ї, навчилися долати труднощі та чекають на батька з війни.
«Little Women» is a novel by American author Louisa May Alcott (1832–1888). First part of the story follows the lives of the four March sisters — Margaret, Jo, Beth, and Amy — who were born in a not so rich family. The girls had to teach themselves to fight their own battles while waiting for their father from the war.
Український письменник-реаліст Василь Стефаник (1871—1936) був новатором у літературі, неперевершеним майстром стислої, драматичної за змістом і глибоко ліричної за звучанням соціально-психологічної новели.
Герої творів Василя Стефаника опиняються в межовій ситуації, їхні трагедії новеліст переживає як власні («І все, що я писав, мені боліло»). Письменник уживає покутський діалект, передає живі, як саме життя, образи трагічної дійсності, які неможливо було б відтворити літературною мовою. До видання увійшли новели зі збірок «Синя книжечка», «Камінний хрест», «Дорога», «Моє слово» та ін. Автор зачіпає теми самотньої старості та трагедії зайвих ротів у бідних селянських родинах («Сама-саміська», «Ангел», «Осінь», «Катруся», «Новина»), еміграції за океан галицького селянства на межі XIX та XX ст. («Камінний хрест») тощо. Твори В. Стефаника перекладено багатьма мовами світу.
Ольга Кобилянська (1863—1942) — видатна письменниця-демократка, класик української літератури. Її творча спадщина велика й різноманітна.
Повість «Земля» — вершина реалізму письменниці. Цей твір, завдяки своїй великій життєвій правді й високій художності, став одним з найвідоміших в українській літературі. Усім своїм єством пов’язаний із землею герой повісті Івоніка Федорчук. Він шанує й береже землю, тяжко працює на ній усе своє життя, плекаючи надію, що вона принесе щастя його синам. Але боротьба за землю, яка роками точилася в його родині, зруйнувала душі рідних людей, призвела до трагедії, до братовбивства. Із втратою сина втрачає Івоніка свої мрії та сподівання, свою віру в землю.
Ольга Кобилянська (1863–1942) — відома українська письменниця демократичного напряму. Однією з проблем, які глибоко її хвилювали, була доля жінки, її право на освіту, працю, на громадське життя. Цій проблемі й присвячено повість письменниці «Царівна» (1895), про яку свого часу Леся Українка писала: «Краса цієї повісті не так в її ідеях, як у глибокій, тонкій, логічній психології героїні Наталки. Читаючи історію думки Наталчиної, я немов бачила перед собою історію цілого нещасливого нашого інтелігентного жіноцтва».
Микола Хвильовий (справжнє ім'я Микола Фітільов; 1893–1933) — один з основоположників пореволюційної української прози, майстер психологічної новели з елементами романтизму та імпресіонізму.
«Вальдшнепи» — незакінчений роман Миколи Хвильового, у якому письменник осмислює наслідки революційних перетворень в Україні та зачіпає тему її національного відродження. Персонажі твору розчаровані в комуністичній партії та нещодавній революції, прагнуть нових ідеалів. Вони постійно полемізують, дошукуються відповідей на найгостріші суспільно-політичні питання доби в «заштатному городку» на дачі. Головний герой роману без докорів сумління «виконував свої обов'язки перед революцією», а тепер намагається позбутися колишньої «великої ідеї». До збірки також увійшли новели «Ревізор», «Злочин», сатирична повість «Іван Іванович», у якій висвітлюються патологічні процеси, що сталися із суспільством у збільшовиченій Україні в часи непу, й порушується питання щодо оманливості особистостей, які претендували на звання господарів нового життя, та інші твори.
Прозаїк та поет Микола Хвильовий (1893–1933) проголошував орієнтацію на стилі та напрями європейського мистецтва: «Від російської літератури, від її стилів українська поезія мусить якомога швидше тікати…»
До видання ввійшли поетичні збірки М. Хвильового «Молодість» та «Досвітні симфонії», а також вірші, що за життя автора друкувалися лише у різних періодичних виданнях. Буйно-романтичній поезії Хвильового властивий вільний віршовий розмір та експресивний, повен жаргонних висловів оточення письменника словник. За словами відомого тогочасного літературного критика, він «мішає оливу з водою і роздвоюється між романтикою і занадто тверезими вимогами життя»
У творах Миколи Хвильового (1893—1933) чи не вперше в українській літературі душа людини постає нещадно оголеною, роздвоєною, засліпленою фанатичною вірою в щастя «загірної комуни».
Видання містить твори із другої збірки прози М. Хвильового «Осінь». Його персонажі долають тяжкий шлях вибору, стикаються з тією межею, яку ніколи не можна переступати. У душі головного героя новели «Я (Романтика)» відбувається боротьба між добром і злом, гуманізмом і фанатизмом. Він — «чекіст, але і людина», «м’ятежний син», який після найганебнішого злочину проти найдорожчої людини — матері, знищує залишки людяності в собі та морально гине. У повісті «Санаторійна зона» зображено пореволюційне суспільство. Нещодавні будівничі нового життя стають «зайвими людьми», вони відчувають власну несумісність із добою, прірву між ідеалами й дійсністю та лікуються від найрізноманітніших душевних хвороб. Зло, заподіяне головним персонажем повісті задля високої ідеї, знищило його власні життєві сили та врешті призвело до самогубства. Комуністичні ідеали героїв цієї збірки зруйновані, долі вчорашніх романтиків революції понівечені.
The English writer George Orwell (1903—1950) gained worldwide fame for his works written in the last years of his life. The political allegory «Animal Farm» depicts the rebirth of revolutionary principles and programs, the gradual transition from the ideas of general equality and the construction of utopia to dictatorship and totalitarianism.
Англійський письменник Джордж Орвелл (1903—1950) набув всесвітньої слави завдяки творам, написаним в останні роки життя. Політична алегорія «Ферма тварин» змальовує переродження революційних принципів і програм, поступовий перехід з ідей загальної рівності і побудови утопії до диктатури і тоталітаризму.
Рівень складності - advanced
Les œuvres de l'écrivain français Antoine de Saint-Exupéry (1900—1944) font écho presque mystique au présent. L'auteur pose la question du progrès et de ses conséquences, du risque et de la responsabilité, du sens de la vie humaine... Le conte philosophique «Le Petit Prince» est le résultat de l'expérience de vie de l'écrivain.
Твори французького письменника Антуана де Сент-Екзюпері (1900—1944) сповнені майже містичного перегуку із сьогоденням. Автор порушує питання прогресу і його наслідків, ризику та відповідальності, сенсу людського життя... Філософська казка «Маленький принц» стала підсумком життєвого досвіду митця.
Рівень складності - Intermédiaire
Die Ereignisse im Märchenroman des deutschen Schriftstellers Ernst Theodor Amadeus Hoffmann (1776—1822) «Meister Floh» entwickeln sich ziemlich schnell. Der Protagonist der Arbeit Peregrinus Tyß ist plötzlich in ein mysteriöses Spiel mystischer Kräfte verwickelt. Jeder Charakter in der Geschichte hat sein eigenes okkultes Gegenstück.
Події у казково-фантастичній повісті німецького письменника Ернста Теодора Амадея Гофмана (1776—1822) «Володар бліх» розвиваються доволі стрімко. Головний герой твору Перегрінус Тис несподівано виявляється залученим до таємничої гри містичних сил. Кожен персонаж повісті має свого окультного двійника.
Рівень складності - Intermediate
«Проклятий двір» – один із найкращих і найвідоміших романів Нобелівського лауреата з літератури Іво Андрича. Цей роман побудовано за принципом «історія в історії», що дозволило письменнику поєднати одразу кілька оповідей. Одна з них відбувається на початку минулого століття в стамбульській тюрмі, куди лиха доля закинула монаха-францисканця з Боснії. Інша ж історія сягає XV століття і оповідає про реальну долю Джем-султана, який бореться за владу зі своїм братом Баязидом ІІ. Попри напружений сюжет, це ще й філософський роман, у якому притча про братів-суперників переростає в роздум про сутичку романтичного й прагматичного начал, а «проклятим двором» стає не тільки тюремне подвір’я, а й саме людське життя.
Колись скульптор Пігмаліон вирізьбив із мармуру прекрасну Галатею. Її врода була такою неперевершеною, що автор закохався у своє творіння і попросив Афродіту оживити статую. У п'єсі Бернарда Шоу таким творцем стає професор фонетики Генрі Гігінс, який побився об заклад, що за шість місяців зможе перетворити просту неосвічену квіткарку на леді з вищого світу. І йому це вдалося! Та як далі розгортатиметься сюжет? І чи знадобиться допомога Афродіти?
Ґабріель Ґарсія Маркес (1928—2014) — колумбійський журналіст, видавець і політичний діяч, один з найвидатніших письменників ХХ століття. Засновник літературного напряму «магічний реалізм». На початку 1960-х років Маркес переїхав з Колумбії до Мексики й у 1981 році попросив політичного притулку. У 1982 році йому було присуджено Нобелівську премію з літератури: «за романи та оповідання, в яких фантазія та реальність, поєднуючись, відображають життя і конфлікти цього континенту».
«Як довго можна чекати свою любов?» На це питання Ґабріель Ґарсія Маркес відповідає у романі «Кохання під час холери»: п’ятдесят три роки мучився своєю пристрастю Флорентіно Аріса, який в юності пообіцяв красуні Ферміні Дасе вічно кохати її. Та вона одружилась з іншим. Але все ж він домагається свого — і двоє літніх людей, які окремо прожили свої життя, нарешті все ж з’єднуються. Вони здійснюють неймовірну подорож на кораблі під прапором страшної хвороби для того, щоб насолодитися своїм коханням, яке витримало випробування часом.
Повість Ольги Кобилянської «Земля» (письменниця назвала її оповіданням), вдаючись до сучасної термінології, можна вважати справжнім психологічним трилером.
В основу твору лягла подія, що трапилася 1894 р. в селі Димці на Буковині. В одній із тамтешніх селянських родин молодший брат убиває старшого, аби стати єдиним спадкоємцем батьківської землі.
Сповнена драматизмом та просто-таки якимись надлюдськими переживаннями оповідь заполонює уяву читача буквально з перших сторінок і тримає його в напрузі аж до останнього епізоду.
Повість інсценізовано та екранізовано.
Її переклали багатьма мовами світу.
До видання увійшли найкращі твори української письменниці Ольги Кобилянської (1863–1942). Вона однією з перших в українській літературі звернулася до відображення жінок-інтелігенток, які прагнули вирватися з міщанського середовища.
Ольга Кобилянська (1863-1942) — відома українська письменниця, учасниця феміністичного руху на Буковині. Однією з проблем, які глибоко її хвилювали, була доля жінки, її право на освіту, працю, громадське життя. Цій проблемі й присвячена повість письменниці «Царівна». Головна героїня твору, вольова і духовно багата Наталка, веде боротьбу з буденним споживацьким світом і є справжньою царівною своєї долі.
Джек Лондон (1876—1916), відомий американський письменник, прожив коротке, але яскраве життя, повне небезпек і пригод. Працюючи з 10 років, не маючи можливості оплатити навчання в університеті, він вирушив на Аляску. Золота не добув, зате привіз із собою сюжети «північних» оповідань і повістей. Уже понад сто років читачі всього світу захоплюються справжніми пригодами, суворою романтикою та благородними почуттями героїв його книжок.
Мартін Іден, простий моряк, випадково опиняється у світському середовищі й закохується у Рут Морз, дівчину з багатої родини... Він вирішує за будь-яку ціну добитися її любові, змінити своє життя, стати знаменитим письменником. Але невідомо, чи здійсняться його мрії, чи принесуть вони щастя... Цей роман, який розповідає про просту людину, що домоглася успіху, про пошук місця в житті, муки творчості й муки кохання, виявився пророчим: Джек Лондон багато в чому повторив долю свого героя.
Знаменитий австрійський письменник Франц Кафка (1883—1924), автор всесвітньо відомих романів «Замок» і «Процес», є визнаним новатором у прозі XX століття.
«Листи до Мілени» адресовані Мілені Єсенській, чеській журналістці, коханій Кафки. Їхній роман розпочався навесні 1920-го і тривав усього кілька місяців, однак листування продовжувалося аж до 1923 року. Саме Мілені Єсенській письменник передав свої щоденники і «Лист батькові», який пізніше став відомим і також увійшов до цього видання. Страхи Кафки, які розпізнала Мілена, не дали їм бути разом. Тож не дивно, що їхні шляхи розійшлися.
У листах Кафки прозирає його самотність, невпевненість у собі, меланхолія. Його не хвилює, що Мілена заміжня. Здається навіть, що причина листування зовсім не кохання до жінки, з якою він бачився усього двічі в житті, а у повному нерозумінні з боку оточуючих, і ці листи — спроба розкрити душу, знайти співчуття й пізнати самого себе...
Знаменитий австрійський письменник Франц Кафка (1883—1924), більшість творів якого були опубліковані вже після смерті автора, є визнаним новатором у прозі ХХ століття. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Замок», «Процес», «Америка», а також «Листи до Мілени. Лист батькові».
«Листи до Феліції» адресовані Феліції Бауер — берлінській знайомій, а потім нареченій Кафки, з якою він двічі був заручений, проте подружжям вони так і не стали. Листування з Феліцією тривало понад п’ять років — з 1912-го по 1917-й. Воно відображало всю складність стосунків між адресатами. На жаль, листування одностороннє, оскільки листи самої Феліції письменник спалив після остаточного їхнього розриву. В листах розкривається особистий світ Кафки, особливості його життя й оточення, як це відчував, усвідомлював і переживав сам письменник.
До видання увійшли листи Ф. Кафки до Феліції, написані у 1912 році, в яких він постає невпевненою у собі людиною, котра здатна і на палке кохання, і на глибокий аналіз своїх почуттів...
Видання відомого австрійського письменника Франца Кафки (1883—1924), який є визнаним новатором у прозі XX століття, містить «Подорожні щоденники» та «Вісім зошитів».
У «Подорожніх щоденниках» (1911—1912) описано подорожі до Фрідлянда, Райхенберґа, Парижа, Юнґборна та інших міст. Події, власні враження від побаченого перемежовуються в них з прагматичним викладом фактів.
«Вісім зошитів» (1917—1919) — маленькі зошити у восьму частку аркуша, в яких Ф. Кафка занотовував свої поетичні фантазії, фрагменти майбутніх творів та афоризми.
У видавництві «Фоліо» вийшли друком книжки Ф. Кафки «Процес», «Замок», «Америка», «Листи до Мілени. Лист батькові».
До книги відомого австрійського письменника Франца Кафки (1883—1924) увійшли романи «Замок» та «Процес». У видавництві «Фоліо» також вийшов друком його роман «Америка». Творчість Ф. Кафки також можна вважати автобіографічною. Події особистого життя письменника, його взаємовідносини з нареченою знайшли своє літературне втілення в романі «Процес». Останній рік свого життя герой проживає у рамках судового процесу, хоча його провина невідома навіть суддям, які ведуть справу. Решту своїх днів Йозеф К. намагається контролювати своє життя, чинити опір безглуздим обвинуваченням, Але чим дужче він пручається, то глибше грузне у болоті абсурду. «Замок» — останній, незакінчений і найбільш загадковий роман автора, в якому відобразилися всі теми і конфлікти, що непокоїли письменника протягом його життя. Місце дії роману не має конкретних географічних реалій, бо вбирає в себе весь світ. Головний герой, опинившись у чужому йому середовищі, намагається порозумітися з тими, від кого тепер залежить його доля. Історія героя нагадує перипетії долі самого автора і так само трагічно передає самотність і безпорадність людини в її протистоянні жорстокості й абсурдності життя.
Франц Кафка (1883—1924) — знаменитий австрійський письменник, один з творців модерної прози ХХ століття, більшість творів якого були опубліковані вже після смерті автора. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Замок», «Процес», «Америка», а також «Листи до Мілени. Лист батькові».
Оповідання («Опис однієї боротьби», «Нора», «Дослідження одного пса» та ін.), що зібрані в цьому виданні, як і інші твори Кафки, просякнуті абсурдом і страхом перед зовнішнім світом та вищим авторитетом і здатні пробуджувати в читачеві почуття тривоги.
Герої оповідань — це люди, яких байдуже суспільство відторгає, бо вони — інакші, а значить «хворі», тому їм немає місця серед звичайних людей. Вони мають піти... На жаль, саме це в реальному житті відчував і сам Кафка.
Знаменитий австрійський письменник Франц Кафка (1883—1924), автор всесвітньо відомих романів «Замок», «Процес», «Америка», що вийшли друком у видавництві «Фоліо», є визнаним новатором у прозі XX століття.
Самотність і відчуженість, які письменник відчував у своєму житті, можливо, й змусили його писати щоденник. Кафка розпочав його 1910 року і вів — іноді з тривалими перервами — до 1923-го. Це довга розповідь про себе, про власні переживання, роздуми про літературу, в яких письменник подеколи виступає рецензентом власних творів. Самотній і незрозумілий близьким, Кафка загруз у своєму внутрішньому світі. Він ніби підживлюється усім негативом, що його оточує. На сторінках щоденника — день за днем, місяць за місяцем — постає справжня дуже самотня і незрозуміла навіть своїм близьким людина.
До видання увійшли щоденникові записи, зроблені Францом Кафкою у 1910—1912 роках.
Франц Кафка (1883—1924) — знаменитий австрійський письменник, більшість творів якого були опубліковані вже після смерті автора. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Замок», «Процес», «Америка».
Самотність і відчуженість, які письменник відчував у своєму житті, можливо, й змусили його писати щоденник. Кафка розпочав його 1910 року і вів — іноді з тривалими перервами — до 1923-го.
У щоденникових записах, зроблених Францом Кафкою у 1913—1923 роках, містяться роздуми про самогубство й нерозуміння з боку рідних і близьких; про ненависну, стомливу службу, яка дає засоби до існування й водночас виснажує його; про початок Першої світової війни і про загальну мобілізацію. Також у щоденнику Кафка занотовує свої літературні задуми й початки оповідань, що спадають йому на думку, спостереження, в яких чітко проступає туга з приводу поразок Австрії і прозирає чорна безодня відчаю дуже самотньої людини.
До книги увійшов один з найкращих творів І. Франка — «Перехресні стежки», який за жанром є соціально-побутовим романом. Напружений сюжет, трагічна розв’язка,ціла галерея яскравих героїв будуть тримати увагу читача до останньої сторінки твору.
До видання увійшли найвідоміші твори видатної української поетеси та письменниці Лесі Українки.
«Загублений світ» (1912) — роман відомого англійського письменника Артура Конан Дойла (1859—1930), який відкриває цикл творів про професора Челленджера — людину непересічну в усіх відношеннях.
Четвірка сміливців — молодий журналіст Мелоун, професори Челленджер та Саммерлі й професійний мисливець лорд Рокстон — вирушає на пошуки загубленого світу в джунглі Південної Америки.
Сила-силенна пригод, страшних небезпек і знахідок чекають героїв на їхньому шляху. Їм доведеться мобілізувати усі свої сили та розум, щоб вижити й повернутися у цивілізований світ...
Переказ Чеза Бренчлі
Ілюстрації Фелікса Беннетта
Переклад з англійської Ірини Бондаренко
"Мобі Дік" — найвідоміший роман класика американської літератури Германа Мелвілла (1819—1891). Цей дивний твір поєднав у собі захоплюючі пригоди, глибокі філософські роздуми і велику людську драму.
Автор розповідає про мандри на китобійному судні — сюжет наче б і простий і в той же час багатоплановий. Герой роману капітан Ахаб вирушає у дуже ризикований рейс, він сповнений рішучості відшукати в океані кита-альбіноса на прізьвисько Мобі Дік.
Що штовхнуло його на цей крок: ненаситна жага помсти (капітан колись постраждав від кита) чи спроба довести свою владу над силами природи? Хто може стати переможцем у такому поєдинку, в жахливому вирі людських почуттів і непередбачуваної стихії?..
Переказ Марґарет Ельфінстоун
Ілюстрації Кеті Ельфінстоун
Переклад з англійської Марії Шурпік
Маленький Олівер з’явився на світ у робітному домі — місці, страшніше за яке важко уявити, — і втратив матір одразу після народження.
Поневіряння, які чекали на хлопчика попереду, — сирітський будинок, робота у трунаря, втеча від знущань і пропозиція заступництва від хрещеного батька лондонських крадіїв Феджіна — багатьох підштовхнули б на криву стежку злочинів. Але не Олівера Твіста.
Життєрадісний, щирий і милий хлопець зустріне містера Браунлоу, який дивуватиметься схожості Олівера з красунею на портреті у своїй вітальні. Аж тут і розпочнуться захопливі й повні небезпек пригоди Олівера Твіста…
Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо, який прожив двадцять вісім років у повній самотності на безлюдному острові біля берегів Америки поблизу гирл річки Оріноко, куди він був викинутий корабельною аварією, під час якої весь екіпаж корабля, окрім нього, загинув; з викладенням його несподіваного звільнення піратами, написані ним самим.
Переказ Марґарет Ельфінстоун
Ілюстрації Кеті Ельфінстоун
Переклад з англійської Ірини Бондаренко
Повість “Собака Баскервілів” — один із наймістичніших творів класика англійської пригодницької літератури, майстра детективного жанру Артура Конана Дойла (1859—1930). Тут і надприродні явища, і родовий замок, і підступне вбивство, і старовинна легенда про прокляття роду Баскервілів. Проте навіть найбільш таємничі й незбагненні загадки долає меткий і допитливий розум Шерлока Холмса.
Повість не тільки захоплює читача, але й спонукає до спостережливості, викликає інтерес до життя та його таємниць.
Переказ Тоні Еванса
Ілюстрації Фелікса Беннетта
Переклад з англійської Ірини Бондаренко
Блискучий історичний роман - класика французької і світової літератури. Автор майстерно зображує середньовічний Париж з його сірими, плутаними вуличками, з його жорстоким норовом. Твір наповнений емоціями, стражданнями й вірою, таємницями й символами.
Ця книга про кохання трьох чоловіків до однієї жінки. Та кохання це різне: в когось чисте, в когось божевільне, в когось недовговічне. І, безперечно, головним персонажем роману є Собор Паризької Богоматері. Всі події пов’язані з цією непохитною спорудою, це жива істота, що вершить і долі головних героїв.
Переказ Тоні Еванса
Ілюстрації Кетті Флорес
Переклад з англійської Марії Шурпік
«Маленькі жінки» Луїзи Мей Олкотт — культовий роман багатьох поколінь американських дівчат. Ним зачитувались до самозабуття; над ним плакали і сміялися; його розбирали на цитати й неодноразово екранізували. Четверо сестер — миловида й пухкенька Меґ, незграбна і схильна до хлопчачих витівок Джо, манірна юна леді Емі та сором’язлива жертовна Бет — усі вони намагаються стати хорошими, зазнаючи невдач та здобуваючи маленькі перемоги на шляху до самовдосконалення. Їм співчуваєш і заздриш, разом із ними переживаєш та радієш. І врешті-решт ті далекі американські дівчатка стають по-справжньому близькими тобі, а роман — чи не найулюбленішим!
Джордж Орвелл (1903–1950) – англійський письменник і публіцист, який став знаменитим завдяки найвідомішому роману в жанрі антиутопії «1984», де він змалював жахливе тоталітарне суспільство майбутнього, а також повісті «Колгосп тварин», де в алегоричній формі розповів про часи становлення СРСР.
На жаль, на тлі цих знаних книжок для багатьох читачів і досі лишається в тіні інший доробок Орвелла – романи, в яких письменник з властивими йому спостережливістю, проникливістю і гумором описує життя в період між двома світовими війнами минулого сторіччя і розмірковує над питаннями, які є актуальними й донині – взаємовідносини людини й суспільства, чи можна оголосити війну суспільним нормам і цінностям і не програти в ній, чи залежить свобода творчості від побутових умов і наповненості кишені. Саме таким є його твір «Нехай квітне аспідистра» – роман про те, як одного разу у міжвоєнному Лондоні людина мистецтва оголосила війну грошам і що з того вийшло.
Гроші – вони все вирішують, все контролюють, відчиняють двері пристойних будинків і салонів, знайомлять з потрібними людьми, наділяють їхнього господаря чарівною здатністю подобатися жінкам і друзям, вони, по суті, і є саме життя. Але хіба так має бути? Хіба має життя людей аж так залежати від грошей, а надто від їх браку? Чи можливо, живучи в сучасному суспільстві, позбутися нав’язливої влади грошей, оголосити їм війну, а заодно й усім ознакам «надійності», «порядності» і «благопристойності», головним символом яких є аспідистра, чиї отруйно-зелені пагони стирчать з горщиків у вікнах кожної пристойної оселі?
Молодий талановитий поет Гордон Комсток веде особисту затяту війну з аспідистрою і з усім, що вона собою символізує – владою грошей і нудьгою благопристойності. Він вважає, що звільнившись від влади грошей, зможе повністю присвятити себе творчості. Але воювати з грошима і благопристойністю було завжди непросто, особливо якщо ти живеш у міжвоєнному Лондоні 30-х. Війна з аспідистрою, війна з грошима, війна із самим собою – чи можлива тут перемога, а якщо й можлива, то якою ціною?
«Професор Вільчур» є продовженням роману «Знахар». Минуло три роки відтоді, як Рафал Вільчур, колишній сільський знахар, а насправді талановитий хірург, повернувся до Варшави й знову очолив створену ним самим клініку. Він багато й успішно оперує, читає лекції студентам і навіть не підозрює, що його слава і визнання не всім до вподоби. Подружжя Добранецьких не зупиниться ні перед чим, щоб забруднити чесне ім’я професора Вільчура і вижити його із власної клініки. Не в змозі більше терпіти інтриги, самотній і розгублений професор повертається у далеке село в білоруській глибинці, де його знали як знахаря Антонія. Там він відкриває народну лічницю, котру збудували самі селяни. А допомагає професорові у всьому молода лікарка Люція, яка вже давно закохана у нього...
За своє недовге життя (він прожив усього 41 рік) відомий польський письменник Тадеуш Доленга-Мостович (1898—1939) створив 16 романів, вісім з яких були екранізовані. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки «Кар’єра Никодима Дизми» і «Щоденник пані Ганки».
Головний герой роману «Знахар» (1937) — Рафал Вільчур, хірург від Бога — пережив особисту трагедію: від нього пішла молода красуня-дружина, яку він дуже кохав. Водномить все його життя пішло шкереберть: того ж дня професор Вільчур, усіма шанована людина, опинився на вулиці без грошей і документів, до того ж втративши пам’ять.
І розпочалися довгі роки поневірянь... Знайшовши прихисток у сім’ї Прокопа Мельника, Вільчур вилікував його хворого, прикутого до ліжка сина і став членом їхньої родини. Інтуїція і хист лікаря нікуди не зникли. Хоча Вільчур не пам’ятає власного імені, проте знає, як допомогти хворим людям. І чутки про дивовижного знахаря ширяться по всіх усюдах...
Френсіс Скотт Фіцджеральд (1896—1940) — американський письменник, представник «Втраченого покоління» в літературі. Відомий своїми романами та оповіданнями, що сповістили світові про «епоху джазу» — період в історії США між закінченням Першої світової війни та початком Великої депресії. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки «Ніч лагідна», «Великий Гетсбі», «По той бік раю», «Прекрасні й приречені», «Загадкова історія Бенджаміна Баттона».
Оповідання Ф. С. Фіцджеральда вирізняються майстерністю тонкого психологізму та елементами контрасту. Видання містить автобіографічний цикл творів про Безіла Дюка Лі та оповідання «Дитяча забава». Безіл, прототипом якого є сам автор, — амбітний, розумний і цілеспрямований підліток із невеличкого міста Сент-Пол, штат Міннесота. Становлення його особистості відбувається в моральних випробуваннях, герой часто потрапляє в схожі ситуації, але щоразу реагує на них по-різному, що дає змогу зробити висновок про те, як змінюється його внутрішній світ. Він виважує власні вчинки та прагне, попри всі перепони, втілити виплекані з дитинства мрії. Фіцджеральду вдається передати прикмети часу мимохідь: оповідання сповнені деталями американського побуту початку XX століття — від вбрання до модних мелодій і танців «епохи джазу».
Одного дня харківський службовець Мина Мазайло вирішує: необхідно негайно змінити своє прізвище. Бо від цього українського, селянського «Мазайло» самі клопоти та неприємності, і взагалі. Хіба можна ставитися серйозно й поважно до людини з таким прізвищем? Варто змінити його на «Мазенін». Тоді все зміниться, жити стане краще, зникнуть проблеми. Це рішення спричиняє справжню війну всередині родини, перетворюючи рідних людей на ворогів. Також до збірки увійшли п’єси «Маклена Граса», «97», «Патетична соната».