Відправка замовлень - 6 червня
Ґабріель Ґарсія Маркес (1928—2014) — колумбійський журналіст, видавець і політичний діяч, один з найвидатніших письменників ХХ століття. Засновник літературного напряму «магічний реалізм». На початку 1960-х років Маркес переїхав з Колумбії до Мексики й у 1981 році попросив політичного притулку. У 1982 році йому було присуджено Нобелівську премію з літератури: «за романи та оповідання, в яких фантазія та реальність, поєднуючись, відображають життя і конфлікти цього континенту».
«Як довго можна чекати свою любов?» На це питання Ґабріель Ґарсія Маркес відповідає у романі «Кохання під час холери»: п’ятдесят три роки мучився своєю пристрастю Флорентіно Аріса, який в юності пообіцяв красуні Ферміні Дасе вічно кохати її. Та вона одружилась з іншим. Але все ж він домагається свого — і двоє літніх людей, які окремо прожили свої життя, нарешті все ж з’єднуються. Вони здійснюють неймовірну подорож на кораблі під прапором страшної хвороби для того, щоб насолодитися своїм коханням, яке витримало випробування часом.
Повість Ольги Кобилянської «Земля» (письменниця назвала її оповіданням), вдаючись до сучасної термінології, можна вважати справжнім психологічним трилером.
В основу твору лягла подія, що трапилася 1894 р. в селі Димці на Буковині. В одній із тамтешніх селянських родин молодший брат убиває старшого, аби стати єдиним спадкоємцем батьківської землі.
Сповнена драматизмом та просто-таки якимись надлюдськими переживаннями оповідь заполонює уяву читача буквально з перших сторінок і тримає його в напрузі аж до останнього епізоду.
Повість інсценізовано та екранізовано.
Її переклали багатьма мовами світу.
До видання увійшли найкращі твори української письменниці Ольги Кобилянської (1863–1942). Вона однією з перших в українській літературі звернулася до відображення жінок-інтелігенток, які прагнули вирватися з міщанського середовища.
Ольга Кобилянська (1863-1942) — відома українська письменниця, учасниця феміністичного руху на Буковині. Однією з проблем, які глибоко її хвилювали, була доля жінки, її право на освіту, працю, громадське життя. Цій проблемі й присвячена повість письменниці «Царівна». Головна героїня твору, вольова і духовно багата Наталка, веде боротьбу з буденним споживацьким світом і є справжньою царівною своєї долі.
Джек Лондон (1876—1916), відомий американський письменник, прожив коротке, але яскраве життя, повне небезпек і пригод. Працюючи з 10 років, не маючи можливості оплатити навчання в університеті, він вирушив на Аляску. Золота не добув, зате привіз із собою сюжети «північних» оповідань і повістей. Уже понад сто років читачі всього світу захоплюються справжніми пригодами, суворою романтикою та благородними почуттями героїв його книжок.
Мартін Іден, простий моряк, випадково опиняється у світському середовищі й закохується у Рут Морз, дівчину з багатої родини... Він вирішує за будь-яку ціну добитися її любові, змінити своє життя, стати знаменитим письменником. Але невідомо, чи здійсняться його мрії, чи принесуть вони щастя... Цей роман, який розповідає про просту людину, що домоглася успіху, про пошук місця в житті, муки творчості й муки кохання, виявився пророчим: Джек Лондон багато в чому повторив долю свого героя.
Знаменитий австрійський письменник Франц Кафка (1883—1924), автор всесвітньо відомих романів «Замок» і «Процес», є визнаним новатором у прозі XX століття.
«Листи до Мілени» адресовані Мілені Єсенській, чеській журналістці, коханій Кафки. Їхній роман розпочався навесні 1920-го і тривав усього кілька місяців, однак листування продовжувалося аж до 1923 року. Саме Мілені Єсенській письменник передав свої щоденники і «Лист батькові», який пізніше став відомим і також увійшов до цього видання. Страхи Кафки, які розпізнала Мілена, не дали їм бути разом. Тож не дивно, що їхні шляхи розійшлися.
У листах Кафки прозирає його самотність, невпевненість у собі, меланхолія. Його не хвилює, що Мілена заміжня. Здається навіть, що причина листування зовсім не кохання до жінки, з якою він бачився усього двічі в житті, а у повному нерозумінні з боку оточуючих, і ці листи — спроба розкрити душу, знайти співчуття й пізнати самого себе...
Знаменитий австрійський письменник Франц Кафка (1883—1924), більшість творів якого були опубліковані вже після смерті автора, є визнаним новатором у прозі ХХ століття. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Замок», «Процес», «Америка», а також «Листи до Мілени. Лист батькові».
«Листи до Феліції» адресовані Феліції Бауер — берлінській знайомій, а потім нареченій Кафки, з якою він двічі був заручений, проте подружжям вони так і не стали. Листування з Феліцією тривало понад п’ять років — з 1912-го по 1917-й. Воно відображало всю складність стосунків між адресатами. На жаль, листування одностороннє, оскільки листи самої Феліції письменник спалив після остаточного їхнього розриву. В листах розкривається особистий світ Кафки, особливості його життя й оточення, як це відчував, усвідомлював і переживав сам письменник.
До видання увійшли листи Ф. Кафки до Феліції, написані у 1912 році, в яких він постає невпевненою у собі людиною, котра здатна і на палке кохання, і на глибокий аналіз своїх почуттів...
Видання відомого австрійського письменника Франца Кафки (1883—1924), який є визнаним новатором у прозі XX століття, містить «Подорожні щоденники» та «Вісім зошитів».
У «Подорожніх щоденниках» (1911—1912) описано подорожі до Фрідлянда, Райхенберґа, Парижа, Юнґборна та інших міст. Події, власні враження від побаченого перемежовуються в них з прагматичним викладом фактів.
«Вісім зошитів» (1917—1919) — маленькі зошити у восьму частку аркуша, в яких Ф. Кафка занотовував свої поетичні фантазії, фрагменти майбутніх творів та афоризми.
У видавництві «Фоліо» вийшли друком книжки Ф. Кафки «Процес», «Замок», «Америка», «Листи до Мілени. Лист батькові».
До книги відомого австрійського письменника Франца Кафки (1883—1924) увійшли романи «Замок» та «Процес». У видавництві «Фоліо» також вийшов друком його роман «Америка». Творчість Ф. Кафки також можна вважати автобіографічною. Події особистого життя письменника, його взаємовідносини з нареченою знайшли своє літературне втілення в романі «Процес». Останній рік свого життя герой проживає у рамках судового процесу, хоча його провина невідома навіть суддям, які ведуть справу. Решту своїх днів Йозеф К. намагається контролювати своє життя, чинити опір безглуздим обвинуваченням, Але чим дужче він пручається, то глибше грузне у болоті абсурду. «Замок» — останній, незакінчений і найбільш загадковий роман автора, в якому відобразилися всі теми і конфлікти, що непокоїли письменника протягом його життя. Місце дії роману не має конкретних географічних реалій, бо вбирає в себе весь світ. Головний герой, опинившись у чужому йому середовищі, намагається порозумітися з тими, від кого тепер залежить його доля. Історія героя нагадує перипетії долі самого автора і так само трагічно передає самотність і безпорадність людини в її протистоянні жорстокості й абсурдності життя.
Франц Кафка (1883—1924) — знаменитий австрійський письменник, один з творців модерної прози ХХ століття, більшість творів якого були опубліковані вже після смерті автора. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Замок», «Процес», «Америка», а також «Листи до Мілени. Лист батькові».
Оповідання («Опис однієї боротьби», «Нора», «Дослідження одного пса» та ін.), що зібрані в цьому виданні, як і інші твори Кафки, просякнуті абсурдом і страхом перед зовнішнім світом та вищим авторитетом і здатні пробуджувати в читачеві почуття тривоги.
Герої оповідань — це люди, яких байдуже суспільство відторгає, бо вони — інакші, а значить «хворі», тому їм немає місця серед звичайних людей. Вони мають піти... На жаль, саме це в реальному житті відчував і сам Кафка.
Знаменитий австрійський письменник Франц Кафка (1883—1924), автор всесвітньо відомих романів «Замок», «Процес», «Америка», що вийшли друком у видавництві «Фоліо», є визнаним новатором у прозі XX століття.
Самотність і відчуженість, які письменник відчував у своєму житті, можливо, й змусили його писати щоденник. Кафка розпочав його 1910 року і вів — іноді з тривалими перервами — до 1923-го. Це довга розповідь про себе, про власні переживання, роздуми про літературу, в яких письменник подеколи виступає рецензентом власних творів. Самотній і незрозумілий близьким, Кафка загруз у своєму внутрішньому світі. Він ніби підживлюється усім негативом, що його оточує. На сторінках щоденника — день за днем, місяць за місяцем — постає справжня дуже самотня і незрозуміла навіть своїм близьким людина.
До видання увійшли щоденникові записи, зроблені Францом Кафкою у 1910—1912 роках.
Франц Кафка (1883—1924) — знаменитий австрійський письменник, більшість творів якого були опубліковані вже після смерті автора. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Замок», «Процес», «Америка».
Самотність і відчуженість, які письменник відчував у своєму житті, можливо, й змусили його писати щоденник. Кафка розпочав його 1910 року і вів — іноді з тривалими перервами — до 1923-го.
У щоденникових записах, зроблених Францом Кафкою у 1913—1923 роках, містяться роздуми про самогубство й нерозуміння з боку рідних і близьких; про ненависну, стомливу службу, яка дає засоби до існування й водночас виснажує його; про початок Першої світової війни і про загальну мобілізацію. Також у щоденнику Кафка занотовує свої літературні задуми й початки оповідань, що спадають йому на думку, спостереження, в яких чітко проступає туга з приводу поразок Австрії і прозирає чорна безодня відчаю дуже самотньої людини.
До книги увійшов один з найкращих творів І. Франка — «Перехресні стежки», який за жанром є соціально-побутовим романом. Напружений сюжет, трагічна розв’язка,ціла галерея яскравих героїв будуть тримати увагу читача до останньої сторінки твору.
До видання увійшли найвідоміші твори видатної української поетеси та письменниці Лесі Українки.
«Загублений світ» (1912) — роман відомого англійського письменника Артура Конан Дойла (1859—1930), який відкриває цикл творів про професора Челленджера — людину непересічну в усіх відношеннях.
Четвірка сміливців — молодий журналіст Мелоун, професори Челленджер та Саммерлі й професійний мисливець лорд Рокстон — вирушає на пошуки загубленого світу в джунглі Південної Америки.
Сила-силенна пригод, страшних небезпек і знахідок чекають героїв на їхньому шляху. Їм доведеться мобілізувати усі свої сили та розум, щоб вижити й повернутися у цивілізований світ...
Переказ Чеза Бренчлі
Ілюстрації Фелікса Беннетта
Переклад з англійської Ірини Бондаренко
"Мобі Дік" — найвідоміший роман класика американської літератури Германа Мелвілла (1819—1891). Цей дивний твір поєднав у собі захоплюючі пригоди, глибокі філософські роздуми і велику людську драму.
Автор розповідає про мандри на китобійному судні — сюжет наче б і простий і в той же час багатоплановий. Герой роману капітан Ахаб вирушає у дуже ризикований рейс, він сповнений рішучості відшукати в океані кита-альбіноса на прізьвисько Мобі Дік.
Що штовхнуло його на цей крок: ненаситна жага помсти (капітан колись постраждав від кита) чи спроба довести свою владу над силами природи? Хто може стати переможцем у такому поєдинку, в жахливому вирі людських почуттів і непередбачуваної стихії?..
Переказ Марґарет Ельфінстоун
Ілюстрації Кеті Ельфінстоун
Переклад з англійської Марії Шурпік
Маленький Олівер з’явився на світ у робітному домі — місці, страшніше за яке важко уявити, — і втратив матір одразу після народження.
Поневіряння, які чекали на хлопчика попереду, — сирітський будинок, робота у трунаря, втеча від знущань і пропозиція заступництва від хрещеного батька лондонських крадіїв Феджіна — багатьох підштовхнули б на криву стежку злочинів. Але не Олівера Твіста.
Життєрадісний, щирий і милий хлопець зустріне містера Браунлоу, який дивуватиметься схожості Олівера з красунею на портреті у своїй вітальні. Аж тут і розпочнуться захопливі й повні небезпек пригоди Олівера Твіста…
Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо, який прожив двадцять вісім років у повній самотності на безлюдному острові біля берегів Америки поблизу гирл річки Оріноко, куди він був викинутий корабельною аварією, під час якої весь екіпаж корабля, окрім нього, загинув; з викладенням його несподіваного звільнення піратами, написані ним самим.
Переказ Марґарет Ельфінстоун
Ілюстрації Кеті Ельфінстоун
Переклад з англійської Ірини Бондаренко
Повість “Собака Баскервілів” — один із наймістичніших творів класика англійської пригодницької літератури, майстра детективного жанру Артура Конана Дойла (1859—1930). Тут і надприродні явища, і родовий замок, і підступне вбивство, і старовинна легенда про прокляття роду Баскервілів. Проте навіть найбільш таємничі й незбагненні загадки долає меткий і допитливий розум Шерлока Холмса.
Повість не тільки захоплює читача, але й спонукає до спостережливості, викликає інтерес до життя та його таємниць.
Переказ Тоні Еванса
Ілюстрації Фелікса Беннетта
Переклад з англійської Ірини Бондаренко
Блискучий історичний роман - класика французької і світової літератури. Автор майстерно зображує середньовічний Париж з його сірими, плутаними вуличками, з його жорстоким норовом. Твір наповнений емоціями, стражданнями й вірою, таємницями й символами.
Ця книга про кохання трьох чоловіків до однієї жінки. Та кохання це різне: в когось чисте, в когось божевільне, в когось недовговічне. І, безперечно, головним персонажем роману є Собор Паризької Богоматері. Всі події пов’язані з цією непохитною спорудою, це жива істота, що вершить і долі головних героїв.
Переказ Тоні Еванса
Ілюстрації Кетті Флорес
Переклад з англійської Марії Шурпік
Джордж Орвелл (1903–1950) – англійський письменник і публіцист, який став знаменитим завдяки найвідомішому роману в жанрі антиутопії «1984», де він змалював жахливе тоталітарне суспільство майбутнього, а також повісті «Колгосп тварин», де в алегоричній формі розповів про часи становлення СРСР.
На жаль, на тлі цих знаних книжок для багатьох читачів і досі лишається в тіні інший доробок Орвелла – романи, в яких письменник з властивими йому спостережливістю, проникливістю і гумором описує життя в період між двома світовими війнами минулого сторіччя і розмірковує над питаннями, які є актуальними й донині – взаємовідносини людини й суспільства, чи можна оголосити війну суспільним нормам і цінностям і не програти в ній, чи залежить свобода творчості від побутових умов і наповненості кишені. Саме таким є його твір «Нехай квітне аспідистра» – роман про те, як одного разу у міжвоєнному Лондоні людина мистецтва оголосила війну грошам і що з того вийшло.
Гроші – вони все вирішують, все контролюють, відчиняють двері пристойних будинків і салонів, знайомлять з потрібними людьми, наділяють їхнього господаря чарівною здатністю подобатися жінкам і друзям, вони, по суті, і є саме життя. Але хіба так має бути? Хіба має життя людей аж так залежати від грошей, а надто від їх браку? Чи можливо, живучи в сучасному суспільстві, позбутися нав’язливої влади грошей, оголосити їм війну, а заодно й усім ознакам «надійності», «порядності» і «благопристойності», головним символом яких є аспідистра, чиї отруйно-зелені пагони стирчать з горщиків у вікнах кожної пристойної оселі?
Молодий талановитий поет Гордон Комсток веде особисту затяту війну з аспідистрою і з усім, що вона собою символізує – владою грошей і нудьгою благопристойності. Він вважає, що звільнившись від влади грошей, зможе повністю присвятити себе творчості. Але воювати з грошима і благопристойністю було завжди непросто, особливо якщо ти живеш у міжвоєнному Лондоні 30-х. Війна з аспідистрою, війна з грошима, війна із самим собою – чи можлива тут перемога, а якщо й можлива, то якою ціною?
«Професор Вільчур» є продовженням роману «Знахар». Минуло три роки відтоді, як Рафал Вільчур, колишній сільський знахар, а насправді талановитий хірург, повернувся до Варшави й знову очолив створену ним самим клініку. Він багато й успішно оперує, читає лекції студентам і навіть не підозрює, що його слава і визнання не всім до вподоби. Подружжя Добранецьких не зупиниться ні перед чим, щоб забруднити чесне ім’я професора Вільчура і вижити його із власної клініки. Не в змозі більше терпіти інтриги, самотній і розгублений професор повертається у далеке село в білоруській глибинці, де його знали як знахаря Антонія. Там він відкриває народну лічницю, котру збудували самі селяни. А допомагає професорові у всьому молода лікарка Люція, яка вже давно закохана у нього...
За своє недовге життя (він прожив усього 41 рік) відомий польський письменник Тадеуш Доленга-Мостович (1898—1939) створив 16 романів, вісім з яких були екранізовані. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки «Кар’єра Никодима Дизми» і «Щоденник пані Ганки».
Головний герой роману «Знахар» (1937) — Рафал Вільчур, хірург від Бога — пережив особисту трагедію: від нього пішла молода красуня-дружина, яку він дуже кохав. Водномить все його життя пішло шкереберть: того ж дня професор Вільчур, усіма шанована людина, опинився на вулиці без грошей і документів, до того ж втративши пам’ять.
І розпочалися довгі роки поневірянь... Знайшовши прихисток у сім’ї Прокопа Мельника, Вільчур вилікував його хворого, прикутого до ліжка сина і став членом їхньої родини. Інтуїція і хист лікаря нікуди не зникли. Хоча Вільчур не пам’ятає власного імені, проте знає, як допомогти хворим людям. І чутки про дивовижного знахаря ширяться по всіх усюдах...
Френсіс Скотт Фіцджеральд (1896—1940) — американський письменник, представник «Втраченого покоління» в літературі. Відомий своїми романами та оповіданнями, що сповістили світові про «епоху джазу» — період в історії США між закінченням Першої світової війни та початком Великої депресії. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки «Ніч лагідна», «Великий Гетсбі», «По той бік раю», «Прекрасні й приречені», «Загадкова історія Бенджаміна Баттона».
Оповідання Ф. С. Фіцджеральда вирізняються майстерністю тонкого психологізму та елементами контрасту. Видання містить автобіографічний цикл творів про Безіла Дюка Лі та оповідання «Дитяча забава». Безіл, прототипом якого є сам автор, — амбітний, розумний і цілеспрямований підліток із невеличкого міста Сент-Пол, штат Міннесота. Становлення його особистості відбувається в моральних випробуваннях, герой часто потрапляє в схожі ситуації, але щоразу реагує на них по-різному, що дає змогу зробити висновок про те, як змінюється його внутрішній світ. Він виважує власні вчинки та прагне, попри всі перепони, втілити виплекані з дитинства мрії. Фіцджеральду вдається передати прикмети часу мимохідь: оповідання сповнені деталями американського побуту початку XX століття — від вбрання до модних мелодій і танців «епохи джазу».
Одного дня харківський службовець Мина Мазайло вирішує: необхідно негайно змінити своє прізвище. Бо від цього українського, селянського «Мазайло» самі клопоти та неприємності, і взагалі. Хіба можна ставитися серйозно й поважно до людини з таким прізвищем? Варто змінити його на «Мазенін». Тоді все зміниться, жити стане краще, зникнуть проблеми. Це рішення спричиняє справжню війну всередині родини, перетворюючи рідних людей на ворогів. Також до збірки увійшли п’єси «Маклена Граса», «97», «Патетична соната».
…Те, що я розповім вам, діялося давним-давно на Україні, у глухій глуші, і ще й досі по світові не рознеслося. Бабуся, що мені оповідала, упевняла, ніби у глуші є чимало чесних великих подій, все одно як пишних квіток. І оповідала бабуся, — а вона була давня сильно, прожила чимало на білому світі. «Чимало дечого побачила та чимало дечого зазнала, — оповідала вона, що нічого в світі не можна поставити врівень із цими порослими в глуші квітками. Ні з цими, що в глуші укриті, подіями. Віки йдуть, минають, — а все однаково пишні, свіжі квітки ваблять зір своєю розкішшю, а тихі, величні події любо заспокоюють і м’якшать серце людське».
До видання включено вибрані твори видатного драматурга, що виносяться на обов’язкове та самостійне вивчення за Програмою 12-річної загальноосвітньої школи з української літератури.
Для середнього і старшого шкільного віку.
Класиків варто перечитувати хоча би для того, щоб злоба дня не закривала перспективу й не позбавляла рятівного вміння розрізняти велике й дрібне, важливе й зникоме. Оповідання та повісті, упорядковані Вірою Агеєвою, доводять, що Марко Вовчок цілком заслуговує звання «зачинательки вітчизняної психологічної прози». Глибина та витонченість аналізу душевних станів її персонажів приваблює та вражає й сьогодні. Так само, як і вміння іронічно деконструювати пафосну романтичну стилістику і риторику піднесеного й пишновеличного. Зважаючи на те, що авторка часто звертається до мотиву сваволі й залежності, насильства, яке виявляється на мікрорівнях, у стосунках між найближчими людьми, її прозу можна назвати також своєрідною студією над самою природою зла, якого не можна уникнути в людських стосунках і досі.
У збірку увійшли відомі твори циклів «Син Вовка», «Діти Морозу», а також оповідання «Бог його батьків». Джек Лондон знайомить читачів з індіанською культурою, її традиційними поняттями честі та обов’язку, описує жіночий характер, складний і часом суперечливий.
В оповіданні «Син Вовка» індіанці намагаються протистояти «синам вовка», які крім землі відбирають у них найдорожче — жінок. У жорстокій сутичці завоювання дівчини стає схожим на первісну боротьбу за самку. Цей твір як крик душі індіанського народу і торжество білої людини.
Тему місіонерства порушено в оповіданні «Бог його батьків». Скільки було вбито людей, скільки крові було пролито через те, що один бог нібито краще за інших.
До циклу «Діти Морозу» увійшли оповідання «Закон життя», «Брехун Нам-Бок», «Білошкіра Лі Ван» та інші. Тут зображено людину наодинці з собою. Вона має можливість випробувати себе в нелегкій боротьбі з обставинами, що загрожують самому її існуванню. Північ стає найсуворішим у житті випробуванням можливостей, закладених у людині.
До збірки творів Джека Лондона увійшли повісті «Пригоди “Сліпучого”» (1902), «Звір Предковічний» (1913) та «Перед Адамом» (1907).
Герої творів — представники різних прошарків суспільства, яких поєднує готовність кинути виклик установам, якщо ті ставлять під сумнівдобро і справедливість, і відстоювати свою честь і гідність за будь-якихобставин.
Джо Бронсон — 15-річний син успішного бізнесмена із Сан-Франциско — тікає з дому, щоб випробувати себе у дорослому житті. Тридні пригод цілком змінили його ставлення до людей.
Пат Глендон-молодший — боксер-чемпіон — виступає проти маклерських махінацій, що супроводжують боксерські змагання і перетворюють спорт із чесної боротьби на джерело збагачення.
Збірки оповідань «Смок Беллю» та «Смок і Шорті» розповідають про пригоди двох друзів – шукачів золота.
Випробування, що випадають на долю Кіта Беллю — мазунчика-письменника, який мандрує на Клондайк за новими враженнями, повністю змінюють його. Своє життя в жорстких умовах Півночі він вважає справжнім на противагу розніженому та метушливому життю у Сан-Франциско.
Саме тут він знаходить щирих друзів. Джек Шорті не лише бере участь в авантюрах Смока, безумовно підтримуючи й допомагаючи йому, але й готовий ризикувати власним життям заради нього.
Численні пригоди, які часто межують між життям і смертю, призводять Смока Беллю до висновку, що найдорожчим скарбом для людини є кохання.
Едґар Аллан По /1809–1849/ – американський письменник і поет, есеїст, драматург і літературний критик, який вважається засновником жанрів детективу, наукової фантастики та горору. Втім, найвідомішими творами Едґара По вважаються оповідання і поезії, написані у так званому готичному жанрі – суміші романтизму, містики і горору. Саме Едґару Аллану По ми завдячуємо виведенню химерної прози у всьому її розмаїття на кардинально інший естетичний рівень, і саме його творчість визначним чином вплинула на багатьох письменників, поетів, музикантів та художників, а інший славетний представник літератури химерного та потойбічного, Говард Філіпс Лавкрафт, називав По своїм літературним наставником, без якого не було б більшості його творів.
В основі сюжетів Едґара По лежать загадкові, містичні та незвичайні події, що перебувають поза межею звичайних життєвих досвідів, його цікавить тема смерті, її загадковість та принципова непізнаваність, а також скорботно-трагічні настрої, притаманні напряму романтизму. Незважаючи на те, що за життя По був більш відомим як літературний критик, у світовий літературний канон він увійшов саме як оспівувач загадкового, потойбічного, романтичного і трагічного.
До першого тому повного зібрання прози культового американського класика готичної та химерної літератури Едґара Аллана По увійшли твори, написані у період 1832–1838 років – від найпершого оповідання у жанрі горор, «Метценґерштайн», і аж до відомих класичних «Рукопис, знайдений у пляшці», «Береніка», «Незрівнянна пригода такого собі Ганса Пфааля», «Король Чума», а також найзагадковіший його твір, над інтерпретацією якого й досі б’ються дослідники творчості письменника – роман «Оповідь Артура Ґордона Піма з Нантакета».
Українська класика у новому форматі
Про поетичну збірку «Думи і мрії» Іван Франко казав: «Від часів Шевченкового «Кобзаря» Україна не видала кращої збірки поетичних творів... Тут кожне її слово має силу і пластику, тут що не строфа, то мистецьке степенування поетичного шляху». У рядках збірки оживають давні легенди, що переплітаються зі споконвічною мудрістю, і читач відчуває, як слово поетеси торкається самого серця. Знайомі ще зі шкільної лави рядки сповнюються новим сенсом. Найкращі зразки творчості Лесі Українки в одній книжці — справжня поетична феєрія.
Також до збірки увійшли драми «Камінний господар», «Кассандра», «Лісова пісня», поеми «Самсон», «Ізольда Білорука».
«Острови поміж течій» — це історія митця і шукача пригод Томаса Гадсона — чоловіка, що дуже схожий на самого Ернеста Гемінґвея. Три частини роману — «Біміні», «Куба», «У морі» — подібні на острови спогадів в океані часу. Картини ідилічних канікул батька з синами змінюються епізодами останніх років Другої світової війни та зіткнення із суворою реальністю військових дій. Автобіографічний, сповнений стриманої і водночас потужної батьківської любові, відвертий роман про відданість, відвагу і неминучі втрати, які рано чи пізно доводиться зазнати кожному.
Поміж митців та інтелектуалів минулого століття, творчість яких викликала великий інтерес серед інтелігенції Заходу й чинила на неї значний вплив, одне з чільних місць належить французькому письменнику, лауреату Нобелівської премії Альберу Камю (1913— 1960). Вагомість його внеску в літературу і духовну культуру важко переоцінити. Цікавість сучасного читача до творів Камю аж ніяк не зменшилась. Тож можна з певністю сказати, що творчість цього письменника витримала найсуворішу і найсправедливішу перевірку — перевірку часом.
Роман «Чума» (1947) являє собою свідчення очевидця, що пережив епідемію цієї страшної хвороби: оповідь ведеться від імені доктора Бернара Ріє, який керував протичумними заходами в зараженому місті Оран, де спалахнула епідемія чуми. Але батьки міста, приховуючи правду, роблять всіх жителів заручниками страшної драми. «Окупація» міста чумою, опір їй, підпорядкування огидному ворогові — все це змушує згадати про трагічні події у Франції періоду фашистської окупації.
У видавництві «Фоліо» у цій серії раніше вийшли друком повісті А. Камю «Чужий», «Падіння» та п’єси.
«Острів скарбів» — найвизначніший пригодницький роман талановитого англійського письменника Р. Л. Стівенсона (1850—1894). Таємнича карта, небезпечна експедиція, пірати — в цій історії є все для тих, хто захоплюється неймовірними пригодами. Головний герой роману, юний Джім Хокінс, бере участь у пошуку скарбів, які заховані на відлюдному острові знаменитим капітаном Флінтом. Сміливість і відвага Джіма та його друзів перемагають хитрість і жорстокість одноногого Джона Сільвера й допомагають їм знайти скарб і благополучно повернутися додому. Автор майстерно доводить, що саме такі герої потрібні молоді,а прихильність багатьох поколінь читачів, яка зробила цю книгу класикою світової літератури, тільки підтверджує вдалість такого рецепту пригод.
Едгар Аллан По (1809–1849) — американський письменник-романтик, майстер новели, основоположник детективного оповідання і науково-фантастичної повісті. Світ творів письменника химерний і водночас вишуканий. Його закони підпорядковуються не загальноприйнятій логіці, а лише грі авторської уяви. До книги увійшли оповідання «Дивний вплив месмеризму на скін чоловіка», «Рукопис, знайдений у пляшці», «Викрадений лист», «Провалля та маятник», «Золотий жук», в яких яскраво проявився незвичайний письменницький талант Е. А. По.
Роберт Луїс Стівенсон (1850—1894) — відомий англійський письменник і поет, класик неоромантизму й автор пригодницьких романів і повістей — увійшов в історію світової літератури як тонкий стиліст і майстер психологічного портрета.
«Діамант Раджі» — цикл із чотирьох новел про пригоди князя Богемії Флорізеля, вінценосного авантюриста, людини вельми артистичної та ексцентричної, улюблена справа якої — розслідування заплутаних злочинів та інтриг. Флорізель, знов опинившись у потрібний час у потрібному місці, розгадує загадку дивних подій, пов’язаних з родиною сера Томаса Ванделера, а також із безцінним скарбом — Діамантом Раджі, який заподіяв стільки лиха.
Французького романіста, філософа, публіциста, лауреата Нобелівської премії (1957) Альбера Камю (1913—1960) за життя називали «Совістю Заходу», і зараз він вважається одним з найвизначніших письменників і мислителів ХХ століття, чиї твори перебувають на стику художньої прози і філософського трактату. У видавництві «Фоліо» вийшли друком книжки А. Камю «Чужий», «Чума», «Падіння», «П’єси».
Збірник «Вигнання і царство», куди увійшли шість новел, був виданий 1957 року у Франції і відображає глибинні зміни, що відбулися у творчій свідомості письменника. Навмисно уникаючи новаторських форм, Камю вміщує в одній книзі дуже різні історії, які об’єднує тема самотності та ізоляції від суспільства. Події у більшості з новел відбуваються в Алжирі. Письменник розповідає про життя бідняків, про долю художника, який втрачає талант, про право особистості на бунт і про відсутність найважливішого вибору — можливості не обирати.
«Вигнання» і «царство» — це різні полюси існування, відстань між якими — довжиною в людське життя...
До видання увійшли вибрані твори видатного українського письменника та поета, чудового драматурга та майстра слова Івана Франка (1856–1916) — новела «Сойчине крило» та найвизначніший його сценічний твір «Украдене щастя». У них письменник порушив не просто проблему нещасної любові чи невдалого життя героїв, а й проблему людського буття взагалі.