Валер’ян Підмогильний (1901–1937) — видатний український письменник, творчість якого тривала трохи більше десяти років (був репресований 1934 р.). Його твори, зокрема й уміщені тут «Повість без назви...» та роман «Невеличка драма», що є зразками інтелектуальної прози, і дотепер приваблюють майстерністю психологічно-філософського дослідження людини в складних суспільних обставинах.

«Місто» В. Підмогильного — перший урбаністичний роман в українській літературі, з новими героями, проблематикою та манерою оповіді. Автор описав селянську українську молодь, яка у 20-х роках минулого сторіччя тисячами потягнулась у міста здобувати таку недосяжну колись науку.

Творчість видатного письменника-мислителя, талановитого історика-романіста Юрія Мушкетика (1929–2019) спрямована на творення рідного народу як української нації. Автор писав на сучасну та історичну тематику, про історичний розвиток держави і роль особистості в ньому. Більшість його романів, повістей, оповідань — це художньо майстерні розмисли над людською природою, злетами, катаклізмами людської душі, над вічними духовними цінностями. Письменника тривожить неповнота історичної пам’яті в суспільній свідомості, не лише давньої, а й ХХ століття, у якому жорстоко владарював тоталітарний комуністичний режим. Цю трагічну правду письменник реалістично зобразив у повісті «Дорога в безвість». До трагічної долі головного героя цієї повісті призвела «чужа, погана, злобна» влада, правителі якої — «нелюди». У творах «малого жанру», новелах і оповіданнях, також виростає до високого і чистого художнього узагальнення гірка правда ХХ століття і століть минулих («Солодке життя Оникія Зайця», «По хліб» та ін.).

Юрій Мушкетик (1929—2019) — майстер сучасної української прози. Його творчість відображає історичний розвиток держави і роль особистості в ньому, автор надзвичайно чутливий і до ритмів сучасного життя.  

У «повісті давно минулих літ» — «Іду на ви» Юрій Мушкетик відтворив життя кочівних племен, атмосферу чільного града Київської Русі — Києва. В центрі оповіді — юний русич Бус, який потрапив у полон до племені половчан і після різних пригод та випробувань повертається до свого роду і народу — до русів, полян, тобто — слов’ян.

Статті, оповідання, повісті, романи, новели на історичну тематику Ю. Мушкетик вибудовує на реальних подіях і постатях, але їх можна жанрово уточнити, як новела-версія, оповідання-гіпотеза, повість-диспут, роман-дослідження… Трагедійність його творів, що просякнуті гіркою правдою ХХ століття і століть минулих («Суд», «Солодке життя Оникія», «Козаки», «Українці донині, нині, прісно і вовіки віків»), якась озонна, катарсисна, вона очищує душу, наче знімає з неї тягар безневинної вини, в ній лунає чистий голос правди.

Родини Палійчуків і Гутенюків здавна ворогували. І чи то так сплелася доля, мов тонкі та плутані гірські стежки, чи то бавилися лісові духи, але малий Іван Палійчук закохався в Марічку з родини Гутенюків. Ще тоді, під час їхньої першої зустрічі, щось знали карпатські зорі, щось відчувала сумна й тужлива музика флояри. Віщували долю двох закоханих, чиєму коханню судилося стати вічним. Та чи щасливим?..

Також до видання увійшли вибрані оповідання й новели.

Відомий класик польської літератури Тадеуш Доленга-Мостович (1898—1939) — автор шістнадцяти романів, вісім з яких були екранізовані. Серед них – «Знахар», «Три серця»,«Кар’єра Никодима Дизми» і «Щоденник пані Ганки» – останній твір письменника, що побачив світ напередодні нападу гітлерівської Німеччини на Польщу в 1939 році.

Пані Ганка, польська аристократка і красуня, дружина дипломата, витончена жінка вищого світу довоєнної Польщі, випадково дізнається з листа, адресованого її чоловікові, що він – двоєженець і зрадник. Це стає початком її власного розслідування, яке супроводжується переживаннями й фантазіями, змовами й пересудами, любовними пригодами та шпигунськими інтригами, про які пані Ганка щиро розповідає у своєму щоденнику. В романі автор зображує характерні прикмети того часу, коли вищий світ був упевнений у завтрашньому дні, а деякі особисті негаразди здавалися верхом нещасть.

У видавництві «Фоліо» в серії «Зарубіжні авторські зібрання» вийшла друком книга Т. Доленги-Мостовича  «Кар’єра Никодима Дизми».

Філософський роман «Так мовив Заратустра» — центральний твір німецького мислителя Фрідріха Вільгельма Ніцше, що розділив його творчість на дві частини — позитивну, стверджуючу ідеал надлюдини, і негативну, або етап «переоцінки усіх цінностей». Саме в цій роботі Ніцше висуває ідеал надлюдини, висловивши тим самим своє переконання в тому, що культурне самовдосконалення — це і є найголовніша моральна цінність, і в результаті його має з’явитися нова людина, що перевершить сучасників своїми морально-інтелектуальними якостями. Книга являє собою частково поетичний, частково філософський трактат, де розкривається позиція самого Ніцше відносно місця людини у суспільстві, розуміння життя, подорожей, пізнання себе і навколишнього світу, підкреслюється необхідність прямування власним шляхом.

До видання увійшли два романи Германа Гессе (1877—1962) — «Нарцис і Ґольдмунд» та «Сіддхартха».  В основі першого — протистояння двох героїв: Нарциса, вченого-богослова, який присвятив себе служінню Богу та наукам, та його учня Ґольдмунда, що є втіленням наївності та безпосе-редності. І Нарцис, і сластолюбний красунчик Ґольдмунд нама-гаються розгадати таїну буття і віднайти сенс життя. Тільки засоби у них різні...  Дія алегоричного роману-притчі «Сіддхартха» розгортаєть-ся в стародавній Індії в ті часи, коли Будда Гаутама ще тільки починав проповідувати своє вчення. Головний герой роману, син брахмана Сіддхартха,  полишає свого батька, щоб стати бродячим аскетом, потім він йде від бродячих аскетів, щоб почути вчення Будди, але і Будду він залишає, щоб спокуса слідувати його вченню не стала перешкодою на його власному шляху до про-світління...

Поміж митців та інтелектуалів минулого століття, творчість яких викликала великий інтерес серед інтелігенції Заходу й чинила на неї значний вплив, одне з чільних місць належить французькому письменнику, лауреату Нобелівської премії Альберу Камю (1913—1960). Вагомість його внеску в літературу і духовну культуру важко переоцінити. Цікавість сучасного читача до творів Камю аж ніяк не зменшилась. Тож можна з певністю сказати, що творчість цього письменника витримала найсуворішу і найсправедливішу перевірку — перевірку часом.

До видання увійшли драматургічні твори А. Камю — п’єси «Калігула» (1944), «Непорозуміння» (1944), «Стан облоги» (1948), «Справедливі» (1949), в яких виразно відбилася еволюція його творчості. Вони й сьогодні з успіхом йдуть на багатьох театральних сценах і яскраво демонструють непересічний талант Камю-драматурга.

Відомий класик польської літератури Тадеуш Доленга-Мостович (1898—1939) — автор шістнадцяти романів, вісім з яких були екранізовані. Серед них – «Знахар», «Три серця» і «Кар’єра Никодима Дизми» — перший роман письменника, який побачив світ у 1932 році й мав сенсаційний успіх. Саме він приніс авторові заслужену славу майстра психологічної драми.

Варшава, двадцяті роки минулого століття. 32-річний чоловік приїздить із провінційного містечка до столиці. Що потрібно, аби добитися успіху в житті й політиці? Розум? Освіта? Чесність? На жаль, ні. Никодим Дизма — шахрай, ледар, нездара — став видатним державним діячем, не доклавши жодних зусиль. Чи може таке бути? Виявляється, може. Майже всі персонажі романа мали реальних прототипів. Він і сьогодні в Польщі належить до найпопулярніших творів. Блискуче описані автором події також мають багато спільного із сучасним життям в Україні.

Френсіс Скотт Фіцджеральд (1896 —1940) — американ­­сь­кий письменник, яскравий представник так зва­ного «втраченого покоління».

Фіцджеральд був культовою фігурою свого часу, зразком «американського щастя». Високий рівень свого життя він забезпечував творчістю — задля гонорарів він писав новели на замовлення фешенебельних журналів. Серед близько 150 май­стерно написаних оповідань особливо  привертають увагу «Загадкова історія Бенджаміна Баттона», «Коштовний камінь завбільшки з готель "Ріц"», «Багатий хлопець», «Крижана фортеця» та інші, що увійшли в цю збірку. Кожна історія має особливий шарм, настрій, психологізм, несподіваний сюжет.

 «Загадкова історія Бенджаміна Баттона» з перших рядків приголомшує читача: 1860 року в Балтиморі народилася дитина, яка має вигляд 70-річного чоловіка і може гово­рити. Коли «хлопчику» виповнюється 12 років, стає зро­зумілим,  що він росте «навпаки»...

Найкращі взірці самобутнього жанру — у повному обсязі й без купюр! Твори Павла Михайловича Губенка, відомого під псевдонімом Остап Вишня, виходили мільйонними накладами, їх знали навіть неписьменні. Попри це, а може, саме через народну популярність українського автора було репресовано. У радянські часи значна частина «усмішок» Остапа Вишні була заборонена чи понівечена цензорами.

До цієї збірки увійшли найпопулярніші та найвідоміші твори автора, які здатні викликати щиру усмішку навіть у найсмутніші дні.

Книжка, що має бути на полиці всякого книголюба! Поеми Тараса Шевченка і "роман про життя" Панаса Мирного, лірика Івана Франка і Лесі Українки, байки Євгена Гребінки і сатиричні твори Григорія Квітки-Основ'яненка - у них споконвічна мудрість українського народу. Складні образи та життєві сюжети, наче списані з минулого чи не кожної української родини, подарують щиру насолоду шанувальникам класики.

До цієї книжки увійшли вибрані твори талановитого українського поета Олександра Олеся. Вірші, поеми, казки цього яскравого самобутнього лірика допоможуть читачам різного віку глибше збагнути тривожну душу, великий патріотизм і справжнє художнє бачення світу й природи недооціненого раніше поета. Добір поданих текстів обумовлений шкільною програмою з української літератури.

Володимир - молодий льотчик-винищувач. Таня - радистка-партизанка. Обоє ризикували життям на фронтах Другої світової війни. Та тепер вони в'язні німецького трудового табору. Нелюдські умови, жорстокі порядки, щоденна гра на виживання - здається, із цього пекла неможливо втекти.

Але Тані та Володимиру вдається влаштувати втечу. Тепер найважливіше - повернутися додому. Однак між ними й батьківщиною наче пролягла глибока прірва. Чи вдасться цим двом втриматися над нею і подолати всі випробування?

Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» належить перу двох авторів — Панаса Мирного (первісний задум, ідейно-тематична концепція) та його брата Івана Білика (поглиблення проблематики твору, удосконалення композиції та стилю). Твір став першою в українському письменстві монументальною селянською епопеєю, усебічним змалюванням життя українського села. Автори сміливо утверджують важливу в усі віки ідею — народ жив би мирно, якби не нестерпне гноблення, і лише за допомогою насильства можливо змінити світ. Сучасні літературознавці визначають тему роману як зображений на широкому суспільному тлі життєпис злочинця Чіпки від його народження до ув’язнення на каторгу. Цікаво, що в радянських підручниках і посібниках дещо інакше формулювали тему цього твору: «Зображення життя та боротьби українського селянства проти соціального гноблення, зокрема кріпосництва, напередодні й під час проведення реформ, що розпочалися 1861 р.».

До видання увійшли одні з найкращих творів талановитого українського письменника, чудового новеліста, послідовника І. Франка, майстра слова Михайла Коцюбинського — повість «Тіні забутих предків» та новела «Intermezzo». Невеликі за обсягом, проте психологічно напружені твори, в яких письменник зобразив живі й правдиві образи, належать до найвищих досягнень української класичної прози.

У романі подано широкий соціальний зріз життя й побуту різних прошарків населення підросійської України останніх десятиліть ХІХ сторіччя. Головна героїня твору — проста сільська дівчина Христя — зазнає на собі усіх несправедливостей тої важкої пореформеної епохи, внаслідок чого її моральні устої ламаються, вона скочується чимраз нижче й нижче і зрештою гине. Для широкого кола читачів.

У романі подано широкий соціальний зріз життя й побуту різних прошарків населення підросійської України останніх десятиліть ХІХ сторіччя. Головна героїня твору — проста сільська дівчина Христя — зазнає на собі усіх несправедливостей тої важкої пореформеної епохи, внаслідок чого її моральні устої ламаються, вона скочується чимраз нижче й нижче і зрештою гине. Для широкого кола читачів.

У повісті «Микола Джеря» І. Нечуй-Левицький описує важке життя селян-кріпаків у царській Росії, їхню хаотичну боротьбу проти гноблення. У ній автор вдало поєднує колоритні народні персонажі з яскравими характерами та гармонійні описи природи.

До цієї книжки увійшли вибрані твори видатного українського драматурга Івана Карпенка-Карого — комедії «Мартин Боруля», «Хазяїн» та «Сто тисяч». У них відображено загострення класових протиріч, життя сільської буржуазії та козацтва в Україні в другій половині XIX ст. Ці комедії не втратили своєї цінності й сьогодні, були й залишаються гордістю національної театральної культури.

Нелегко читати новели В. Стефаника, тому що він, за словами класика, пише «коротко, сильно і страшно». Але їх треба-таки читати, співпереживаючи. Бо лише так, боліючи разом з автором та героями його творів, не даємо загрубіти й зачерствіти нашим душам і серцям, залишаючи їх відкритими для добра, співчуття й милосердя. Книжка для тих, хто не байдужий до світу.

Він був народжений, щоб стати ватажком зграї

Бак був звичайним домашнім псом з каліфорнійського ранчо. Доки його не викрали і не продали. Тепер він змушений забути про своє колишнє безтурботне життя та почати боротьбу за виживання. У холодній клітці, далеко від дому, кочуючи з місця на місце, він буде брати участь у жорстоких собачих боях, коритись «закону палиці», проте не втратить найважливіше — жагу до свободи. Бак почне шлях, яким його веде поклик пращурів…

Френсіс Скотт Фіцджеральд (1896–1940) — видатний американський письменник, який увійшов в історію світової літератури своїми творами про життя Америки 1920-х рр. Він романтично ставився до життя й намагався взяти від нього все та спробувати якомога більше.

Усі новели — «Остання красуня Півдня», «Буремний рейс», «Кришталева ваза», «Плавці» й ін., що ввійшли в збірку «Остання красуня Півдня», сповненні зворушення й хвилювання.

«Остання красуня Півдня» — це новела, у якій автор написав про себе, про свій час, трагічну любов і місце людини в його житті.

«Кришталева чаша» — величезна кришталева чаша — символ невезіння й бездушною розкоші. Подарована до весілля героїні, вона тягне за собою низку трагічних і безглуздих подій.

«Буремний рейс» — розповідь про те, що буремним може бути не лише рейс, а й людська фантазія, галюцинації, ревнощі… Хороші стосунки й довіра можуть зникнути через дрібниці.

«Плавці» — всі ми, що плаваємо в океані життя. Хтось дрейфує, хтось мчить назустріч хвилям, хтось дозволяє хвилям нести його на гребенях…

Різні новели — різні долі, різні настрої й підсумки.

Великий романтик Джек Лондон (1876–1916), незважаючи на те, що на його долю випало багато розчарувань, попри все вірить у Людину й вічне кохання між чоловіком і жінкою. Девіз його героїв — ніколи не здаватися.

Роман «Місячна долина» — оптимістична історія подолання труднощів, яку автор показав на прикладі однієї сім’ї. Події розгортаються в Америці на початку ХХ століття: Велика депресія ще не почалася, але вже відчувається напруга, відбуваються сутички між страйкарями й штрейкбрехерами. Проте Лондон наголошує, що змінити можна все, якщо бути розумним і не боятися ризикувати.

Головні герої роману — Білл Робертс і Саксон Браун — познайомилися на танцях в Окленді. Білл відразу зрозумів, що це саме та дівчина, з якою він готовий пройти через все своє життя. У важку хвилину, коли Білл опиняється на самому дні життя, саме Саксон заражає чоловіка нездійсненною, як здавалося їхньому оточенню, мрією: знайти на землях Каліфорнії чудове місце, де вони почнуть нове життя, працюючи на землі. Друзі, сміючись, кажуть, що таке місце є хіба що на Місяці. А Білл і Саксон пішки мандрують до Каліфорнії в пошуках власного раю, бо дорогу подолає той, хто йде…

Раніше видавництво «Фоліо» випустило друком збірку «Білий зуб», романи «Серця трьох», «Мартін Іден» і «Дочка снігів». Від снігових рівнин Аляски та пригод на Юконі Джек Лондон переміщує своїх читачів у тепло зелених пагорбів Каліфорнії.

«Серця трьох» — взірець пригодницького роману й перлина творчого доробку американського класика Джека Лондона (1876–1916), життя якого саме нагадувало велику пригоду. В передмові автор пояснює, що відсутність цікавих і гострих сюжетів для кінематографу й спонукала написати цей твір. Тож роман «зроблено» в найкращих традиціях голлівудського кіно (він і був написаний на основі кіносценарію): спекотна Південна Америка, любовний трикутник, пристрасть, пригоди, помста, зради, гонитва за багатствами й суперництво — чесне й не дуже.

Френсіс Морган — єдиний спадкоємець великих грошей і далекий нащадок пірата Генрі Моргана — живе у Нью-Йорку, грає на біржі, нудьгує після смерті батька. І хочеться йому чогось такого! Випадково до нього приходить гість — сеньйор Альварес Торес, який знає, де сховано скарби його далекого предка-пірата. Пригоди починаються! Френсіс вирушає у Південну Америку, де зустрічає прекрасну Леонсіо Солано, свого далекого родича-погодка, який викапаний він, — Генрі Моргана. І далі пішли поїхали: ревнощі, в’язниця, суд, пошуки скарбів тощо.

У творі також зображено й трагічні конфлікти: безжалісне винищування індійської культури незваними «цивілізаторами», розкрадання природних багатств, нелюдськість вдач у тім світі, де бушує битва за мільйон.

Усі твори Джека Лондона — про пригоди, жорстоке життя мореплавців, золотошукачів, першопрохідників, бо сам автор прожив цікаве й сповнене пригод життя, а свої переживання та розповіді людей, з якими зводила його доля, він описував на сторінках своїх книг.

Роман «Дочка снігів» — перша проба пера автора у великому жанрі. Події відбуваються на Алясці за часів «золотої лихоманки». Лондон яскраво описує природу, дозволяючи повністю зануритися у твір, ознайомлює з традиціями та культурою корінних американців. Раніше видавництво «Фоліо» випустило друком збірку «Білий зуб», романи «Серця трьох» і «Мартін Іден».

Дочка снігів — Фрона Уелз — не співачка і не з тих жінок, що потрапляють на Північ за своїм бажанням. Вона тут тільки через батька, місцевого торговця, найвпливовішої людини Аляски. Він хотів відправити Фрону навчатися мудрості. Вона навчилася і з накопиченим багажем знань повернулася на свою малу батьківщину, де на неї чекає випробування любов’ю і любовним суперництвом, у якому перевіряються на міцність і вона сама, і її шанувальники.

Однак жага багатства призводить до трагічних наслідків: сила характеру й надмірна чесність головної героїні роблять її нещасною… Проте, незважаючи на сумні нотки, захоплення від пригод затягує й поглинає.

Джек Лондон (1876–1916) — це письменник, з ім’ям якого відразу виникають думки про вовків, золоту лихоманку, море й кораблі. Раніше видавництво «Фоліо» випустило друком збірку «Білий зуб», романи «Серця трьох», «Мартін Іден», «Дочка снігів» і «Місячна долина».

Не став винятком і роман «Морський вовк» — від снігових рівнин Аляски й пригод на Юконі Джек Лондон переміщує своїх героїв у бурхливий океан. Це оповідь про те, як одна «подорож» може в корні змінити долю, про сильних духом і тілом, про морські пригоди, відвагу й романтику. Хоча з романтикою не все так однозначно.

Головний герой — літературний критик Хемфрі Ван-Вейден після корабельної аварії потрапляє на шхуну із похмурою назвою «Привид». Радіти порятунку довелося недовго: капітан судна Вовк Ларсен виявився справжнім деспотом. Усі, хто потрапляє на його шхуну, довічно стають його рабами. Ларсен полонить усіх нібито для роботи на себе та подальшої наживи внаслідок полювання на морських котиків, але насправді йому подобається тримати всіх у страху, знущатися й демонструвати їм свою силу. Багато хто намагався зупинити капітана, але марно. Відчай і страх невидимим туманом оповили злощасну шхуну. Здається, і Хемфрі уготована незавидна доля…

Основний лейтмотив роману — це своєрідна філософія Вовка Ларсена, яку він сповідує. Тож чи спіткає він нову філософію життя, чи так і залишиться невблаганним і безжальним звіром, для якого своє життя — велика цінність, а чужі не варті й копійчини.