Франц Кафка (1883—1924) — знаменитий австрійський  письменник, один з творців модерної прози ХХ століття, більшість творів якого були опубліковані вже після смерті автора. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Замок», «Процес», «Америка», а також «Листи до Мілени. Лист батькові».

Оповідання («Опис однієї боротьби», «Нора», «Дослідження одного пса» та ін.), що зібрані в цьому виданні, як і інші твори Кафки, просякнуті абсурдом і страхом перед зовнішнім світом та вищим авторитетом і здатні пробуджувати в читачеві почуття тривоги.

Герої оповідань — це люди, яких байдуже суспільство відторгає, бо вони — інакші, а значить «хворі», тому їм немає місця серед звичайних людей. Вони мають піти... На жаль, саме це в реальному житті відчував і сам Кафка.

Знаменитий австрійський  письменник Франц Кафка (1883—1924), автор всесвітньо відомих  романів «Замок», «Процес», «Америка», що вийшли друком у видавництві «Фоліо», є визнаним новатором у прозі XX століття.

Самотність і відчуженість, які письменник відчував у своєму житті, можливо, й змусили його писати щоденник. Кафка розпочав його 1910 року і вів — іноді з тривалими перервами — до 1923-го. Це довга розповідь про себе, про власні переживання, роздуми про літературу, в яких письменник подеколи виступає рецензентом власних творів. Самотній і незрозумілий близьким, Кафка загруз у своєму внутрішньому світі. Він ніби підживлюється усім негативом, що його оточує. На сторінках щоденника — день за днем, місяць за місяцем — постає справжня дуже самотня і незрозуміла навіть своїм близьким людина.

До видання увійшли щоденникові записи, зроблені Францом Кафкою у 1910—1912 роках.

Франц Кафка (1883—1924) — знаменитий австрійський письменник, більшість творів якого були опубліковані вже після смерті автора. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Замок», «Процес», «Америка».

Самотність і відчуженість, які письменник відчував у своєму житті, можливо, й змусили його  писати щоденник. Кафка розпочав його 1910 року і вів — іноді з тривалими перервами — до 1923-го.

У щоденникових записах, зроблених Францом Кафкою у 1913—1923 роках, містяться роздуми про самогубство й нерозуміння з боку рідних і близьких; про ненависну, стомливу службу, яка дає засоби до існування й водночас виснажує його; про початок Першої світової  війни і про загальну мобілізацію. Також у щоденнику Кафка занотовує свої літературні задуми й початки оповідань, що спадають йому на думку, спостереження, в яких чітко проступає туга з приводу поразок Австрії і прозирає чорна безодня відчаю дуже самотньої людини.

Сара Вінман пише меланхолійну прозу. Її герої знаходять надію і любов у повсякденності, у коротких миттєвостях, з яких і складається життя. У цьому романі читач знайде і радість, і душевний біль, і любов у різних її виявах. Та байдуже, яку форму набирає любов, якщо вона справжня. Тож це проста, але завжди складна розповідь про становлення особистості, про вміння дарувати кохання, про вибір, який ми робимо щодня.

Чи можливо, щоб поетичний хист розвивався і процвітав за епохи терору? Чи можливо кохати в тоталітарній країні й не зректися себе? Чи можливо так патологічно себе любити, щоб хотіти померти?

 
Головний герой твору Яромил змалечку марить славою й упевнений у власній геніальності. Проте він не здатний опиратися ані життєвим обставинам, ані спекатися нав’язливої материної опіки…

 
Як у більшості творів Мілана Кундери, в романі «Життя деінде» прекрасне щільно переплітається з потворним, трагічне перетворюється на комічне, а високі почуття проростають цинічними зрадами. 

До книги увійшов один з найкращих творів І. Франка — «Перехресні стежки», який за жанром є соціально-побутовим романом. Напружений сюжет, трагічна розв’язка,ціла галерея яскравих героїв будуть тримати увагу читача до останньої сторінки твору.

До видання увійшли найвідоміші твори видатної української поетеси та письменниці Лесі Українки.

«Загублений світ» (1912) — роман відомого англійського письменника Артура Конан Дойла (1859—1930), який відкриває цикл творів про професора Челленджера — людину непересічну в усіх відношеннях.

Четвірка сміливців — молодий журналіст Мелоун, професори Челленджер та Саммерлі й професійний мис­ливець лорд Рокстон — вирушає на пошуки загубленого світу в джунглі Південної Америки.

Сила-силенна пригод, страшних небезпек і знахідок чекають героїв на їхньому шляху. Їм доведеться мобілізувати усі свої сили та розум, щоб вижити й повернутися у цивілізований світ...

Переказ Чеза Бренчлі
Ілюстрації Фелікса Беннетта
Переклад з англійської Ірини Бондаренко

"Мобі Дік" — найвідоміший роман класика американської літератури Германа Мелвілла (1819—1891). Цей дивний твір поєднав у собі захоплюючі пригоди, глибокі філософські роздуми і велику людську драму.

Автор розповідає про мандри на китобійному судні — сюжет наче б і простий і в той же час багатоплановий. Герой роману капітан Ахаб вирушає у дуже ризикований рейс, він сповнений рішучості відшукати в океані кита-альбіноса на прізьвисько Мобі Дік.

Що штовхнуло його на цей крок: ненаситна жага помсти (капітан колись постраждав від кита) чи спроба довести свою владу над силами природи? Хто може стати переможцем у такому поєдинку, в жахливому вирі людських почуттів і непередбачуваної стихії?..

Переказ Марґарет Ельфінстоун
Ілюстрації Кеті Ельфінстоун
Переклад з англійської Марії Шурпік

• Від автора романтичних бестселерів
• Перекладено 49 мовами

Можливо, ви вважатимете мене божевільним, однак покійний батько розмовляє зі мною. Я бачу його привид, і це не галюцинації. Усе ще не вірите? Я теж гадав, що з’їхав з глузду. Батьків привид з’явився з дивним проханням: допомогти йому віднайти спокій по той бік життя. Для цього я маю викрасти прах його коханої Камілли, яку навіть не знаю, щоб поєднати їх назавжди.

Виявляється, навіть там, де вже немає нічого, залишається місце для любові. І це дуже романтично, але на все це я маю лише три дні. І місію, що здається цілком нездійсненною.

Маленький Олівер з’явився на світ у робітному домі — місці, страшніше за яке важко уявити, — і втратив матір одразу після народження.

Поневіряння, які чекали на хлопчика попереду, — сирітський будинок, робота у трунаря, втеча від знущань і пропозиція заступництва від хрещеного батька лондонських крадіїв Феджіна — багатьох підштовхнули б на криву стежку злочинів. Але не Олівера Твіста.

Життєрадісний, щирий і милий хлопець зустріне містера Браунлоу, який дивуватиметься схожості Олівера з красунею на портреті у своїй вітальні. Аж тут і розпочнуться захопливі й повні небезпек пригоди Олівера Твіста…

Ти не маєш права читати, писати і бігати вранці. Тобі не можна працювати, володіти якою-небудь річчю і прагнути чогось. Тобі заборонено любити. Бо ти – Служниця…

У Республіці Гілеад повноцінні права мають лише Командори та їхні Дружини, у яких є право вибирати коханок для своїх чоловіків. Мета — народження дітей. До цього здатна тільки кожна сота жінка в Гілеаді. Їх, Служниць, збирають по всій країні, а потім вони проходять курс підготовки, аби бути гідними виносити дитя офіцера.

Одна зі Служниць — Джун. Колись вона мала коханого чоловіка і доньку. А тепер сенс її життя — підкорятися законам Гілеаду… Проте Джун не така, як усі. Жінка розуміє, що відбувається, вона хоче втекти і ще здатна любити…

Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо, який прожив двадцять вісім років у повній самотності на безлюдному острові біля берегів Америки поблизу гирл річки Оріноко, куди він був викинутий корабельною аварією, під час якої весь екіпаж корабля, окрім нього, загинув; з викладенням його несподіваного звільнення піратами, написані ним самим.

Переказ Марґарет Ельфінстоун
Ілюстрації Кеті Ельфінстоун
Переклад з англійської Ірини Бондаренко

Повість “Собака Баскервілів” — один із наймістичніших творів класика англійської пригодницької літератури, майстра детективного жанру Артура Конана Дойла (1859—1930). Тут і надприродні явища, і родовий замок, і підступне вбивство, і старовинна легенда про прокляття роду Баскервілів. Проте навіть найбільш таємничі й незбагненні загадки долає меткий і допитливий розум Шерлока Холмса.

Повість не тільки захоплює читача, але й спонукає до спостережливості, викликає інтерес до життя та його таємниць.

Переказ Тоні Еванса
Ілюстрації Фелікса Беннетта
Переклад з англійської Ірини Бондаренко

Блискучий історичний роман - класика французької і світової літератури. Автор майстерно зображує середньовічний Париж з його сірими, плутаними вуличками, з його жорстоким норовом. Твір наповнений емоціями, стражданнями й вірою, таємницями й символами.

Ця книга про кохання трьох чоловіків до однієї жінки. Та кохання це різне: в когось чисте, в когось божевільне, в когось недовговічне. І, безперечно, головним персонажем роману є Собор Паризької Богоматері. Всі події пов’язані з цією непохитною спорудою, це жива істота, що вершить і долі головних героїв.

Переказ Тоні Еванса
Ілюстрації Кетті Флорес
Переклад з англійської Марії Шурпік

«Музей безумовної капітуляції» – один із найвідоміших романів Дубравки Уґрешич, пронизлива розповідь про еміграцію, в якій екзиль стає зручною лінзою для погляду на власну біографію та країну. Інтелектуалка найвищої проби, Дубравка Уґрешич конструює роман-колаж, що починається в берлінському зоопарку й закінчується в берлінському фітнес-центрі. Але поміж цими точками – наче в сімейному фотоальбомі – з’являються і зникають обличчя, проростає болісна туга за батьківщиною, розриваються бомби нової війни, а в автовідповідачі звучить сумний голос старенької мами, чиї риси з роками лірична героїня все частіше впізнає в собі. А разом з нею й читач починає віднаходити і згадувати у своїй біографії схожі паралелі й сюжети, раптово сам стає героєм власного автобіографічного роману. На такий ефект здатна тільки по-справжньому велика література.

Видання здійснене за підтримки Міністерства культури та медіа Республіки Хорватія, м. Заґреб.

У книжці подано два останні романи своєрідної трилогії. Автор яскраво висвітлив мізерність і нікчемність існування людини за умов сучасного суспільства, гостре чуття самотности й закритости обріїв, безглуздість державного патерналізму й розпачливі намагання зберегти свою ідентичність під лавиною знеособлення, — й це все в парадоксально-абсурдній формі, герой трилогії (дарма що виступає під різними іменами) спершу марно живе, позбавлений сенсу існування, потім марно намагається вмерти і, нарешті, марно намагається з’ясувати, хто він.

Він — знаменитий чоловік, він — легенда кіно. Його знають мільйони. Блиск софітів і аплодисменти — звичний супровід його життя. Крейґ не відразу помітив, коли й чому все це зникло. Швидкоплинні інтриги, дріб’язкові вчинки та компроміси, випадкові й невипадкові ігри із совіс­тю — за цим усім талант і успіх чомусь відійшли на задній план. Настав час розбиратися з добром і злом, долати кризу середнього віку, пізнавати біль та прозріння — щоб або примиритися з реальним станом речей, або почати все із чистого аркуша.

Джордж Орвелл (1903–1950) – англійський письменник і публіцист, який став знаменитим завдяки найвідомішому роману в жанрі антиутопії «1984», де він змалював жахливе тоталітарне суспільство майбутнього, а також повісті «Колгосп тварин», де в алегоричній формі розповів про часи становлення СРСР.

На жаль, на тлі цих знаних книжок для багатьох читачів і досі лишається в тіні інший доробок Орвелла – романи, в яких письменник з властивими йому спостережливістю, проникливістю і гумором описує життя в період між двома світовими війнами минулого сторіччя і розмірковує над питаннями, які є актуальними й донині – взаємовідносини людини й суспільства, чи можна оголосити війну суспільним нормам і цінностям і не програти в ній, чи залежить свобода творчості від побутових умов і наповненості кишені. Саме таким є його твір «Нехай квітне аспідистра» – роман про те, як одного разу у міжвоєнному Лондоні людина мистецтва оголосила війну грошам і що з того вийшло.

Гроші – вони все вирішують, все контролюють, відчиняють двері пристойних будинків і салонів, знайомлять з потрібними людьми, наділяють їхнього господаря чарівною здатністю подобатися жінкам і друзям, вони, по суті, і є саме життя. Але хіба так має бути? Хіба має життя людей аж так залежати від грошей, а надто від їх браку? Чи можливо, живучи в сучасному суспільстві, позбутися нав’язливої влади грошей, оголосити їм війну, а заодно й усім ознакам «надійності», «порядності» і «благопристойності», головним символом яких є аспідистра, чиї отруйно-зелені пагони стирчать з горщиків у вікнах кожної пристойної оселі?

Молодий талановитий поет Гордон Комсток веде особисту затяту війну з аспідистрою і з усім, що вона собою символізує – владою грошей і нудьгою благопристойності. Він вважає, що звільнившись від влади грошей, зможе повністю присвятити себе творчості. Але воювати з грошима і благопристойністю було завжди непросто, особливо якщо ти живеш у міжвоєнному Лондоні 30-х. Війна з аспідистрою, війна з грошима, війна із самим собою – чи можлива тут перемога, а якщо й можлива, то якою ціною?

«Професор Вільчур» є продовженням роману «Знахар». Минуло три роки відтоді, як Рафал Вільчур, колишній сільський знахар, а насправді талановитий хірург, повернувся до Варшави й знову очолив створену ним самим клініку. Він багато й успішно оперує, читає лекції студентам і навіть не підозрює, що його слава і визнання не всім до вподоби. Подружжя Добранецьких не зупиниться ні перед чим, щоб забруднити чесне ім’я професора Вільчура і вижити його із власної клініки. Не в змозі більше терпіти інтриги, самотній і розгублений професор повертається у далеке село в білоруській глибинці, де його знали як знахаря Антонія. Там він відкриває народну лічницю, котру збудували самі селяни. А допомагає професорові у всьому молода лікарка Люція, яка вже давно закохана у нього...

За своє недовге життя (він прожив усього 41 рік) відомий польський письменник Тадеуш Доленга-Мостович (1898—1939) створив 16 романів, вісім з яких були екранізовані. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки «Кар’єра Никодима Дизми» і «Щоденник пані Ганки».

Головний герой роману «Знахар» (1937) — Рафал Вільчур, хірург від Бога — пережив особисту трагедію: від нього пішла молода красуня-дружина, яку він дуже кохав. Водномить все його життя пішло шкереберть: того ж дня професор Вільчур, усіма шанована людина, опинився на вулиці без грошей і документів, до того ж втративши пам’ять.

І розпочалися довгі роки поневірянь... Знайшовши прихисток у сім’ї Прокопа Мельника, Вільчур вилікував його хворого, прикутого до ліжка сина і став членом їхньої родини. Інтуїція і хист лікаря нікуди не зникли. Хоча Вільчур не пам’ятає власного імені, проте знає, як допомогти хворим людям. І чутки про дивовижного знахаря ширяться по всіх усюдах...

У житті Доріс залишилися дві речі. Одна — її щотижнева розмова по скайпу з американською родичкою Дженні, інша — спогади, які вона записує, зазираючи у червоний записник, який отримала у подарунок від батька в дитинстві. Усі ці імена, які приходять і йдуть. Які розривають серце на шматки і змушують пролити сльози. Коханці та вороги… Записник — тоненька книжечка, де майже всі сторінки закреслені, але кожна з них відкриває нову пригоду.

«Червоний записник» — це історія, яка надихне читачів підсунути зручне крісло ближче до вогню, взяти до рук чашку какао і коробку серветок й отримати своє «хюґе» від читання.

Френсіс Скотт Фіцджеральд (1896—1940) — американський письменник, представник «Втраченого покоління» в літературі.  Відомий своїми романами та оповіданнями, що сповістили світові про «епоху джазу» — період в історії США між закінченням Першої світової війни та початком Великої депресії. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки «Ніч лагідна», «Великий Гетсбі», «По той бік раю», «Прекрасні й приречені», «Загадкова історія Бенджаміна Баттона».

Оповідання Ф. С. Фіцджеральда вирізняються майстерністю тонкого психологізму та елементами контрасту. Видання містить автобіографічний цикл творів про Безіла Дюка Лі та оповідання «Дитяча забава». Безіл, прототипом якого є сам автор, — амбітний, розумний і цілеспрямований підліток із невеличкого міста Сент-Пол, штат Міннесота. Становлення його особистості відбувається в моральних випробуваннях, герой часто потрапляє в схожі ситуації, але щоразу реагує на них по-різному, що дає змогу зробити висновок про те, як змінюється його внутрішній світ. Він виважує власні вчинки та прагне, попри всі перепони, втілити виплекані з дитинства мрії. Фіцджеральду вдається передати прикмети часу мимохідь: оповідання сповнені деталями американського побуту початку XX століття  —  від вбрання до модних мелодій і танців «епохи джазу».

Колюча, саркастична і водночас безжально чесна, стійка до змін і здатна до глибокого співпереживання, Олівія Кіттеридж є "втіленням життєвої сили"! Олівія намагається зрозуміти не лише саму себе та власне життя, а й усе, що відбувається в містечку Кросбі штату Мен. Їй зустрічаються різні люди: юнка, що намагається змиритися із втратою батька. Молода жінка, налаштована народжувати у комічно недоречній ситуації. Медсестра з її спогадами про таємну закоханість у старших класах. Юристка, збентежена неочікуваною спадщиною.

І в кожному з цих випадків неймовірна Олівія продовжує нас дивувати, зворушувати й надихати - як каже сама Страут, "нести тягар таємниці якомога невимушеніше".

Не через ностальгію, а заради лихого жарту, точніше, заради відплати, вирушає Людвік Ян на свою малу батьківщину, в невеличке моравське передмістя. Бо саме через невдалий жарт п’ятнадцять років тому все полетіло шкереберть: Людвіка зраджують товариші, його виключають із партії і університету й запроторюють у штрафний «чорний батальйон». Життя не зламало його, проте зробило одержимим помстою, яка врешті перетворюється на чистісінький фарс.
 
«Жарт» — хронологічно найперший роман культового письменника сучасності Мілана Кундери — сконструйований за принципом народної поліфонії, коли в хорі поєднано гармонійне звучання багатьох голосів.

«Місячне сяйво» — шедевр від лауреата Пулітцерівської премії Майкла Шебона: роман про правду та брехню, сімейні перекази, неймовірні пригоди і сили, що прагнуть нас принизити і знищити. Оповідач — юне «друге я» автора — вирушає в Окленд (Каліфорнія), щоби відвідати свого смертельно хворого діда, чиє ім’я в романі залишається неназваним. Роман розгортається як серія зізнань цієї сильної, мужньої, але замкненої людини, чия свідомість збуджена близькістю неминучої смерті й потужними анальгетиками. Це розповідь про божевілля, війну та її найтемніші сторони, секс, шлюб і жадання, екзистенційні сумніви і руйнівну силу сімейних таємниць. А ще про те, що біля витоків цілої низки космічних досягнень Америки ХХ століття стояла воістину демонічна особистість, чий шлях таємничим чином перетнувся зі шляхом дідуся оповідача.

«Нарешті» — завершальна частина історії про Патріка Мелроуза. На похороні Елінор зібралися всі: друзі, родичі, колишні коханці, давні вороги й випадкові знайомі. Що відчуває її син? Чи пробачив він їй? Можливо, зараз найкраща нагода зробити це. Під час служби й потім, у ресторані, Патрік аналізує своє життя й намагається відшукати в собі ознаки бажаного визволення від минулого. Едвард Сент-Обін так само гостро й іронічно препарує людські душі, показуючи читачеві не завжди найприємніше, але точно найважливіше.

Минуло сім років від смерті Джеррі — чоловіка Голлі. Завдяки його листам жінка знайшла в собі сили не зламатися і навіть зустріла нове кохання.

Тепер життя Голлі тече розмірено і спокійно — до того дня, коли члени клубу «P. S. Я кохаю тебе», натхненні листами Джеррі, просять її про допомогу. Учасники клубу — невиліковно хворі люди, які прагнуть залишити своїм рідним пам’ять про себе: листи, відеозвернення, подарунки… І саме Голлі, вважають вони, допоможе їм якнайкраще.

Так минуле Голлі оживає. Дивлячись на цих людей, жінка бачить Джеррі, і кожен лист викликає бурю емоцій та спогадів. Чи зламається Голлі, а чи стане ще сильнішою?

«Postscript» — зворушлива історія про минуле й майбутнє, горе й надію, життя і смерть — нікого не залишить байдужим.

Головним географічним топосом, у якому розгортається більшість подій книги Залці Ландман, є Східна Галичина й зокрема Жовква, рідне місто письменниці, а головним колективним персонажем – її найближче оточення: батько й мати, дідусі й бабусі, дядьки й тітки, кузени й кузини, друзі й знайомі. Саме вони є оповідачами або дійовими особами плетива нескінченних історій, які утворюють наративний простір цих спогадів. А поза тим тут діють також десятки інших персонажів – епізодичних і випадкових: польські поміщики, українські селяни, хасидські вундеррабі, австрійські гусари, російські козаки, єврейські комерсанти, орендарі, шинкарі, шадхени (шлюбні посередники), жебраки, міські божевільні, священики, черниці, няні й служниці тощо. Під пером швей- царської письменниці ще раз колоритно постає автентична панорама Східної Галичини початку 20 ст. – з усім своїм розмаїттям, буднями й святами, соціальними контрастами й історичними катаклізмами.

«Ріка» норвезького письменника, композитора і піаніста Кетіля Бйорнстада — чуттєвий і відвертий роман про несамовиту пристрасть до музики і відданість фаху. Іноді здається, що музика лине просто з-поміж рядків: Брамс і Джоні Мітчелл, Бетховен, Бах, Шопен. Свою індивідуальність у музиці і власне, унікальне звучання понад усе прагне віднайти й головний герой роману, вісімнадцятилітній Аксель Віндінґ. Здібний та амбітний піаніст готується до дебютного концерту. Він оплакує смерть своєї першої коханої Ані, а водночас розуміє, що його дуже приваблює Анина мама Маріанне. Страждання через втрату зближують юнака і зрілу жінку, та Акселю не дають спокою муки вибору й моральна дилема, яка наче підточує його зісередини. «Ріка» — продовження роману Кетіля Бйорнстада «До музики».

Одного дня харківський службовець Мина Мазайло вирішує: необхідно негайно змінити своє прізвище. Бо від цього українського, селянського «Мазайло» самі клопоти та неприємності, і взагалі. Хіба можна ставитися серйозно й поважно до людини з таким прізвищем? Варто змінити його на «Мазенін». Тоді все зміниться, жити стане краще, зникнуть проблеми. Це рішення спричиняє справжню війну всередині родини, перетворюючи рідних людей на ворогів. Також до збірки увійшли п’єси «Маклена Граса», «97», «Патетична соната».

…Те, що я розповім вам, діялося давним-давно на Україні, у глухій глуші, і ще й досі по світові не рознеслося. Бабуся, що мені оповідала, упевняла, ніби у глуші є чимало чесних великих подій, все одно як пишних квіток. І оповідала бабуся, — а вона була давня сильно, прожила чимало на білому світі. «Чимало дечого побачила та чимало дечого зазнала, — оповідала вона, що нічого в світі не можна поставити врівень із цими порослими в глуші квітками. Ні з цими, що в глуші укриті, подіями. Віки йдуть, минають, — а все однаково пишні, свіжі квітки ваблять зір своєю розкішшю, а тихі, величні події любо заспокоюють і м’якшать серце людське».

До видання включено вибрані твори видатного драматурга, що виносяться на обов’язкове та самостійне вивчення за Програмою 12-річної загальноосвітньої школи з української літератури.

Для середнього і старшого шкільного віку.

Класиків варто перечитувати хоча би для того, щоб злоба дня не закривала перспективу й не позбавляла рятівного вміння розрізняти велике й дрібне, важливе й зникоме. Оповідання та повісті, упорядковані Вірою Агеєвою, доводять, що Марко Вовчок цілком заслуговує звання «зачинательки вітчизняної психологічної прози». Глибина та витонченість аналізу душевних станів її персонажів приваблює та вражає й сьогодні. Так само, як і вміння іронічно деконструювати пафосну романтичну стилістику і риторику піднесеного й пишновеличного. Зважаючи на те, що авторка часто звертається до мотиву сваволі й залежності, насильства, яке виявляється на мікрорівнях, у стосунках між найближчими людьми, її прозу можна назвати також своєрідною студією над самою природою зла, якого не можна уникнути в людських стосунках і досі.

«Її величність кішка» – продовження роману Бернара Вербера «Завтра будуть коти». Письменник вкотре повертається до теми співжиття видів і філософських роздумів про три стовпи цивілізації: Гумор, Мистецтво та Любов, що їх його герої, люди і тварини, пізнають через захопливі пригоди. Вже знайома нам кішка Бастет безтурботно насолоджується життям у паризькому помешканні своєї «служниці» Наталі – адже саме так, на думку автора, коти сприймають своїх господарів. Одного разу все раптово змінюється після масового розстрілу в будинку навпроти. У місті все частіше стаються сутички між людьми, всю планету охоплює хаос, з восьми мільярдів людського населення Землі виживає лише один. Міста захоплюють щурі, витісняючи людей, котів, собак та інших тварин у гори, віддалені місцини та на маленькі острівці. Усім видам загрожує знищення, орда щурів на чолі з головнокомандувачем Тамерланом, що має доступ до людських знань і технологій, змітає все на своєму шляху. Доля людства опиняється в руках невеликої групи котів і людей на чолі з Бастет. Владна кішка намагається знайти загальне порозуміння і примирити між собою всі види. Та чи справдяться її сподівання?..

У збірку увійшли відомі твори циклів «Син Вовка», «Діти Морозу», а також оповідання «Бог його батьків». Джек Лондон знайомить читачів з індіанською культурою, її традиційними поняттями честі та обов’язку, описує жіночий характер, складний і часом суперечливий.

В оповіданні «Син Вовка» індіанці намагаються протистояти «синам вовка», які крім землі відбирають у них найдорожче — жінок. У жорстокій сутичці завоювання дівчини стає схожим на первісну боротьбу за самку. Цей твір як крик душі індіанського народу і торжество білої людини.

Тему місіонерства порушено в оповіданні «Бог його батьків». Скільки було вбито людей, скільки крові було пролито через те, що один бог нібито краще за інших.

До циклу «Діти Морозу» увійшли оповідання «Закон життя», «Брехун Нам-Бок», «Білошкіра Лі Ван» та інші. Тут зображено людину наодинці з собою. Вона має можливість випробувати себе в нелегкій боротьбі з обставинами, що загрожують самому її існуванню. Північ стає найсуворішим у житті випробуванням можливостей, закладених у людині.

Добірка оповідань молодої шотландської авторки Елен Макклорі занурює читача в міфічні історії, мережані темрявою та світлом, прихованими людськими страхами та складними долями. «Безладдя і смерть» через жах і відразу провадить читача до відкриття його власних темних закутків, лікуючи та відтіняючи його внутрішні суперечності.

Дрібні містечка творять свою особливу міфологію, багато і яскраву. Авторові повісті вдалося вихопити такий міф про короткотривале існування леґендарної кнайпи на околиці його рідної Ґелниці у провінційній Словаччині та переповісти історію так несподівано й цікаво, що годі відірватися від читання. Трохи сатири, трохи пияцької бувальщини, а трохи соціальних негараздів складають долю загубленого в собі головного персонажа.

До збірки творів Джека Лондона увійшли повісті «Пригоди “Сліпучого”» (1902), «Звір Предковічний» (1913) та «Перед Адамом» (1907).

Герої творів — представники різних прошарків суспільства, яких поєднує готовність кинути виклик установам, якщо ті ставлять під сумнівдобро і справедливість, і відстоювати свою честь і гідність за будь-якихобставин.

Джо Бронсон — 15-річний син успішного бізнесмена із Сан-Франциско — тікає з дому, щоб випробувати себе у дорослому житті. Тридні пригод цілком змінили його ставлення до людей.

Пат Глендон-молодший — боксер-чемпіон — виступає проти маклерських махінацій, що супроводжують боксерські змагання і перетворюють спорт із чесної боротьби на джерело збагачення.

Між Сабріною та Донованом, головними героями дилогії Лорелін Пейдж, знов розгорілися пристрасті. Вони без зупину з’ясовують стосунки, обурюються, кохаються, сваряться, примирюються, знов кохаються… На шляху одне до одного їм час від часу заважають люди, таємниці і навіть тіні минулого. Чуттєва, просякнута еротикою розповідь на вічну тему, яка хвилює всіх.