«Позичений чоловік» Євгена Гуцала (1937–1995) — це роман абсурду, пародія на соцреалізм з його «героїчними буднями», що переплітається з містичними прозріннями головного героя — простого селянина Хоми Прищепи, «старшого куди пошлють».
Відправка замовлень - 21 травня
«Позичений чоловік» Євгена Гуцала (1937–1995) — це роман абсурду, пародія на соцреалізм з його «героїчними буднями», що переплітається з містичними прозріннями головного героя — простого селянина Хоми Прищепи, «старшого куди пошлють».
«Кайдашева сім’я» — реалістична соціально-побутова повість класика української літератури Івана Нечуя-Левицького. У творі описано події, що відбувалися у великій сільській родині Кайдашів. Конфлікти усередині сім’ї зображено з гумором, проте добре ставлення до сварливих Кайдашів не перешкоджає автору безжально критикувати суспільний лад, спосіб організації громади, поведінку духовенства, які призводять до зубожіння людського духу.
У повісті «Микола Джеря» І. Нечуй-Левицький описує важке життя селян-кріпаків у царській Росії, їхню хаотичну боротьбу проти гноблення. У ній автор вдало поєднує колоритні народні персонажі з яскравими характерами та гармонійні описи природи.
Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» належить перу двох авторів — Панаса Мирного (первісний задум, ідейно-тематична концепція) та його брата Івана Білика (поглиблення проблематики твору, удосконалення композиції та стилю). Твір став першою в українському письменстві монументальною селянською епопеєю, усебічним змалюванням життя українського села. Автори сміливо утверджують важливу в усі віки ідею — народ жив би мирно, якби не нестерпне гноблення, і лише за допомогою насильства можливо змінити світ. Сучасні літературознавці визначають тему роману як зображений на широкому суспільному тлі життєпис злочинця Чіпки від його народження до ув’язнення на каторгу. Цікаво, що в радянських підручниках і посібниках дещо інакше формулювали тему цього твору: «Зображення життя та боротьби українського селянства проти соціального гноблення, зокрема кріпосництва, напередодні й під час проведення реформ, що розпочалися 1861 р.».
Свою лірико-романтичну повість, в якій по вінця драматизму, О. Кобилянська написала за мотивами народної пісні «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці...». Сама письменниця називала свій твір оповіданням. У повісті порушуються такі споконвічні й непроминущі проблеми, як боротьба добра зі злом, любові — з ненавистю, кохання — зі зрадою. Дія твору відбувається в одному з гірських сіл Карпатського регіону. Неквапливе життя верховинців зворохоблює приїзд кочового циганського табору. Із плином часу починають розпалюватися бурхливі пристрасті, виникає класичний любовний трикутник, а невблаганний фатум веде головних героїв до загибелі. Для широкого кола читачів.