“Золотий вік” мемуарів

Література пов’язана з історією суспільства і людей впродовж довгого часу. Вона допомагала митцям реалізувати себе, виразити щось особисте або суспільно важливе, розповісти про щось, що тривожить їх на даний період часу або стає причиною натхнення. Саме тому, на даний момент можна побачити значну кількість варіантів творів, розповідей та дописів. Серед них кожен читач легко знаходить щось цікаве та корисне для нього, оскільки література розділяється на численну кількість жанрів та напрямків.

Кожен жанр та напрямок у літературі з’явився не одразу. Вони формувались поступово, як і розвивалось суспільство. Поступово, зі зростанням творів із певної категорії, твори формували певні важливі характеристики та особливості, що допомагають віднести нові дописи до конкретного напрямку. Саме тому, читачі легко орієнтуються серед них.

Розвиток будь-якого жанру має певні періоди зростання, розквітання, великого попиту, та навпаки - значного зменшення кількості шанувальників. Біографії, мемуари - не стали виключенням. Саме тому, сучасні люди можуть легко прослідкувати формування та розвиток даного напрямку, особливості, котрі виділяють їх раніше та зараз. Проте, були тематики, які актуальні у всі часи: біографії мільйонерів, відомих, важливих особистостей в історії. Біографії та мемуари допомагають висвітлити певні сторінки їх життя, розповісти про характерні риси, зовнішність, методи дій.

Особливості “золотого віку” мемуарів

Мемуари зараз не мають такого попиту, як це було у період “золотого віку”. Цей час припав на 17-18 століття. Він характерний двома хвилями:

• Високий попит та значну кількість дописів спровокували французькі історики, що стали активно включати свою особистість в процес опису певних важливих подій у країні. Це відбувалось в період Відродження, коли література отримала значний поштовх до розвитку.
• Додатково, новим шляхом для розвитку стали мемуари придворних істориків, що створювали мемуари в період правління Людовіка 14. Вони розповідали все з певною злістю, бажанням відомстити, що призвело до їх відстроченої публікації за межами країни. Цей рух відхватили інші митці по всьому світу, а мемуари стали популярними на довгий час. Дописи стали створювати про шляхетних людей, історики розповідали про походи, воєнні дії, активно додаючи власну роль у такі твори. Простому народу було цікаво вивчати їх, щоб мати натхнення на розвиток.