Відправка замовлень - 24 квітня.
У світі продано понад 1 мільйон примірників
Сьогодні азійські економіки зростають із шаленою швидкістю. Регіон, який займає найбільшу частину світу, знову поміщений у центр уваги. Через глибоку та детальну історію Великого шовкового шляху Пітер Франкопан розкриває феномен азійського стрімкого розвитку, запрошуючи читача у подорож стародавніми торговельними шляхами аж до їхнього сучасного відновлення.
Багато століть тому на Великому шовковому шляху Схід і Захід вперше зіткнулися один з одним через торгівлю та війни. Від піднесення до падіння імперій, від поширення буддизму до приходу християнства та ісламу, аж до великих війн XX століття — ця книга показує, як доля Заходу завжди була нерозривно пов’язана зі Сходом.
«Великі шовкові шляхи. Нова історія світу» — актуальне дослідження драматичних і глибоких змін, які зараз зазнає наш світ, з точки зору азійських держав і їхнього швидкісного зростання.
Війна показує найгірші і найкращі риси людської природи. Саме вона сформувала історію людства, наші соціальні й політичні інститути, цінності й ідеї. Мова, публічні місця, спогади та чимало культурних надбань — це спроба осмислити героїзм та біль війни.
Історикиня Маргарет Макміллан розглядає способи, якими війна вплинула на людське суспільство, і як зміни в політичній організації, технології чи ідеології вплинули на те, як і чому ми воюємо. Від античної історії до сьогодення Макміллан робить висновки з уроків минулих воєн і демонструє, що війна має багато облич.
У 1946 році Гюнтера Квандта — патріарха династії, яка сьогодні контролює BMW, — було заарештовано за підозрою у співпраці з нацистами. Квандт стверджував, що його змусив вступити в партію міністр пропаганди Йозеф Ґеббельс і суд виправдав його. Але Квандт збрехав. І його спадкоємці, а також спадкоємці інших нацистських мільярдерів з того часу стали лише багатшими, а про їхнє темне минуле заледве хто знає.
У цьому журналістському розслідуванні Давід де Йонг показує, як найбагатші бізнес-династії Німеччини накопичили незліченні гроші та владу, підтримуючи звірства Третього Райху. Вони захоплювали єврейський бізнес, залучали рабів і нарощували виробництво зброї для Вермахту в той час, коли Європа палала. Але найбільше шокує те, як швидко після війни Захід закрив на це очі.
Писати про історію в сучасному бентежному світі - вельми ризикована річ. Можна втрапити в пастку некритичного повторення застарілих постулатів або ж стати упередженим інтерпретатором історії на догоду політичним, економічним, культурним, ідеологічним тенденціям, які побутують у наш час.
Щоб уникнути цих пасток, професор Тер’є Тведт пропонує дивитися в минуле, як у дзеркало. Не тлумачити історичні події з позиції сьогодення чи поширених донині поглядів на історію, а показати, як події минулого - злети та падіння цивілізацій, імперій, націй - та їхнє сприйняття у різні періоди вплинули на формування світу, яким він постав сьогодні.
- Перші цивілізації: Шумер, Стародавній Єгипет, Індська цивілізація
- Імперії Сходу: Китайська та Османська
- Промисловий розвиток Європи і європейський колоніалізм
- Домінування США і відродження Китаю
- Кліматичні зміни, що визначають майбутнє світу
Ця книжка відповідає на два фундаментальні питання про Голокост: як і чому це сталося? Вона ґрунтується не лише на останніх наукових дослідженнях, а й на 25-річних опитуваннях очевидців — тих, хто вижив, і злочинців, які діяли під прикриттям ідеології.
Лоренс Ріс проводить читача від найжахливіших часів Голокосту до останніх днів Третього Рейху. Він детально розглядає політику Гітлера та доводить, що єдиного рішення розпочати Голокост не було — один із найстрашніших злочинів в історії людства був спричинений маленькими кроками і рішеннями, які приймалися нацистами. І хоч найбільша відповідальність за усі жахи того періоду лежить на Гітлерові, автор переконує: винні усі, хто зміг це допустити.
Чи впевнені ви, що Друга світова війна закінчилася у 1945 році?
Кінець Другої світової війни мав принести «свободу» країнам, які постраждали від нацистської окупації, але для мільйонів людей вона не закінчилася до падіння комунізму. Влітку 1945 року багато країн Східної Європи просто змінили владу одного тирана, Адольфа Гітлера, на владу іншого — Йосипа Сталіна. Серед них і Україна. Чому так сталося? Це залишається одним з найбільш тривожних питань світової історії і лежить в основі дослідження Лоренса Ріса.
«За лаштунками війни» — це історія відносин Заходу з Йосипом Сталіним, розповідь, у якій використовуються матеріали, доступні лише з моменту відкриття російських архівів, а також свідчення очевидців цього періоду. Захопливе поєднання міжнародної політики та жахливого особистого досвіду мешканців пострадянського простору змусить вас переосмислити все, що ви знаєте про Другу світову війну.
Аушвіц – місце одного із найжорстокіших злочинів людства. Про кількість загиблих у «таборі смерті» досі сперечаються історики – на Нюрнберзькому процесі озвучили жахливу цифру 4 мільйони. Через знищення частини документів його історія не досліджена повністю, хоч із часу звільнення в’язнів концтабору минуло понад 75 років.
Для створення книжки Лоренс Ріс взяв близько 100 унікальних інтерв’ю в очевидців подій. Завдяки розмовам із вцілілими колишніми в’язнями, наглядачами-злочинцями й вивченню архівних матеріалів автор дає вичерпну картину того, що діялося в «таборі смерті». Ріс доводить, що Аушвіц ніколи не замислювався для знищення євреїв, а «остаточне рішення щодо єврейського питання» ніколи не вважалося єдиним його завданням – хоча згодом саме ці два пункти стали його метою існування.
Книжка «Аушвіц» не тільки дозволяє нам побачити жахливу мініатюру ідеального суспільства з погляду нацизму, а й дає шанс зрозуміти людську природу в екстремальних умовах. А завдяки цьому усвідомленню ми зможемо багато чого зрозуміти й про себе.
Жахлива та правдива історія того, як США і СРСР опинилися на межі ядерного апокаліпсису
Кінець холодної війни понад 30 років тому завершив найнебезпечніший період в історії людства, відсунувши загрозу ядерної війни та катастрофи. Тоді світові держави ухвалили надважливе рішення — зменшити ядерний потенціал. Однак 2022 року дипломатичні досягнення світової безпеки були анульовані через повномасштабне російське вторгнення на територію України. РФ оголосила про підвищений рівень готовності своїх ядерних сил. У відповідь уряди США та Великої Британії публічно пригрозили, що блискавично зреагують у разі застосування ядерної зброї в Україні або поза її межами. Світ балансує на порозі нової атомної ери. Щоб зрозуміти всі можливі наслідки й запобігти глобальній катастрофі, ми маємо вивчити уроки найнебезпечнішого періоду холодної війни — Карибської кризи. Спираючись на низку радянських архівних джерел, раніше засекречених документів КДБ та нотаток Білого дому, Сергій Плохій підіймає завісу над тим, що відбувалося 60 років тому, і дає змогу переосмислити сьогоднішні події, щоб уникнути фатального для всього світу ядерного безумства.
Захоплива розповідь про те, як адміністрація Трумена реагувала на падіння націоналістичного Китаю і тріумфальну перемогу комуністичних військ Мао Цзедуна в 1949 році. Та перемога стала соціальною революцією надзвичайної історичної ваги і сьогодні продовжує формувати політику в Східній Азії. В наші дні спадщина 1949 року є важливою як ніколи — вона визначає стосунки між Китаєм, Сполученими Штатами та рештою світу на тлі посилення претензій Пекіна в Південно-Китайському морі та триваючої напруженості у стосунках між Тайванем і материковою частиною Китаю.
У книзі на основі архівних документів, воєнних мемуарів, спогадів та аналізу досліджень зарубіжних істориків порушено тему інтиму під час німецькорадянської війни, раніше замовчувану, сороміцьку, майже не досліджувану в українській історіографії. Сексуальне життя в екстремальних умовах донині не прийнято обговорювати як самодостатню проблему, адже секс на фронті якось не дуже співвідноситься з такими категоріями, як самопожертва, героїзм чи вірність. Але автор, відступивши від усталених дослідницьких канонів, спробував максимально повно розкрити цю маловідому сторінку історії.
Призначена для широкого кола читачів.
Тоталітаризм не зник за одну ніч, як і демократія не постала, наче за помахом чарівної палички, докорінно змінивши східноєвропейські суспільства. Майже сюрреалістичні артефакти минулого у щоденному побуті громадян колишніх союзних республік — від системи медичного страхування до національних пам’ятників, популярних кінострічок і культурних традицій, на тлі світової геополітичної турбулентності, укріплення націоналістичних настроїв і Брекзиту. Ця мозаїка соціополітичного репортажу занурює читача в досі виразно поляризовану європейську дійсність. Нова збірка есеїстики Славенки незмінно смілива, глибока та іронічна.
За тридцять років після Оксамитової революції Славенка Дракуліч, авторка книжок «Кафе “Європа”» та «Як ми пережили комунізм і навіть сміялися», повертається думками в посткомуністичний простір, щоб дослідити, що тут змінилося, а що лишилося незмінним. Мігрант із папугою у центрі Стокгольма, фото дівчинки на львівській вулиці, скульптура Александра Македонського в Скоп’є, меморіальна церемонія з нагоди п’ятдесятої річниці вторгнення радянських військ у Прагу — це лише кілька поглядів за завісу, на контрасти життя сучасної Центральної і Східної Європи.
Послуговуючись не лише відомими фактами, а й результатами найостанніших дослід жень величезної кількості архівних документів, висновками сучасних авторитетних вчених і фахівців, спогадами людей, причетних до описуваних подій, автор трансформує картину глобального воєнного конфлікту планетарного масштабу у розповідь, що веде нас не лише до Лондона часів Черчілля, імператорського Токіо чи, скажімо, сталінської Москви, а й на узбережжя Нормандії, до Північної Атлантики та південної частини Тихого океану, пояснює, чому і як події, що там розгорталися, так тісно переплелися між собою, який вплив вчинили на історію всього людства, долі мільйонів людей. Жоден інший історичний період не породив масштабніших дилем як для лідерів, так і для простих громадян, не представив стільки прикладів масових та особистих трагедій, продажності сильних світу цього, ідеологічного лицемірства й незбагненного садизму, з одного боку, та надзвичайного героїзму, самопожертви і людяно-сті — з іншого.
Саме так описав би Другу світову війну Лев Толстой, у деталях як вичерпних, так і незначних.
Ця книга — про прапори. Щоправда, прапори — це лише привід, щоб зануритися в найцікавіші історії з усіх куточків світу.
Більшість прапорів — це доволі невигадливі рисунки. Та якщо ви знаєте, чому та чи інша держава обрала певний дизайн прапора, найімовірніше, ви маєте загальне уявлення про історію, географію та культуру цієї країни.
Приміром, зірка на прапорі Демократичної Республіки Конґо нагадує нам про те, що Артур Конан Дойл назвав найбільшим злочином проти людства. Орел на прапорі Мексики — про те, як ацтеки принесли в жертву богам доньку вождя сусіднього племені. Зірки на прапорі Тувалу — про дивовижний казус у назві країни.
Сучасну політичну ситуацію в США неможливо зрозуміти, не знаючи історичного розвитку цієї держави, і в цій книжці описані головні етапи її розбудови. Провідний історик Роберт Реміні подає найважливіші факти з історії Сполучених Штатів: від відкриття Нового світу та заснування республіки згідно з Конституцією і до постання світової держави, спалаху тероризму та останніх років президентства Джорджа Буша — молодшого, що мали значення для формування світогляду американської нації, її ідентичності, політичного устрою та місця на мапі світу. Автор також окреслює, яким повинен бути лідер США, щоб провадити гідну політику за теперішніх історичних викликів.
Сучасна політика і праці античних філософів — полярні фракції, а чи поєднувані у вирішенні актуальних питань нашого часу? Як стратегії Тита Лівія впливають на розв’язання глобальних військових конфліктів? Чого може навчити парламентарів ХХІ століття представник класичної англійської філософії ХVI століття? Світ змінюється, але чому б сучасним політикам, керівникам і президентам не запозичити досвід видатних попередників — античних полководців, мислителів і державників? Ви будете здивовані тим, як вдало стратегія завойовника, харизматичного варвара, адаптується до геополітики й бізнесу ХХІ століття. Тиберій, Сунь-цзи, Макіавеллі, Гоббс, Мальтус — відтепер політики та філософи минулого грають на вашому полі навіть у кабінетних війнах. Озбройтеся мудрістю віків і досвідом великих, щоб без остраху приймати найскладніші виклики цього нестабільного світу!
Історія — це не просто хронологія подій, а ще й джерело уроків з різноманітних царин життя, якими ми нині можемо скористатися. У цій ґрунтовній і водночас простій для сприйняття книжці Вілл та Аріель Дюрант передають читачеві накопичені за чотири десятиліття роботи над «Історією цивілізації» знання й досвід. Книжку побудовано не за часовими періодами, а за тематикою: біологія, характер, мораль, релігія, економіка, соціальні процеси, врядування, війна, прогрес та занепад з погляду історії. Ви дізнаєтеся, чого ми вже навчилися, яку цінну науку дали нам наші предки та який внесок ми можемо здійснити в цей процес. Це не підручник з історії, сповнений сухих фактів, а радше аналіз людських надбань, що стимулює до подальшого розвитку.
Лауреат літературних премій, історик, прозаїк і поет Пітер Акройд веде нас Лондоном у подорож — історичну, географічну, часом уявну. Постійно змінюючи напрям руху з минулого на сьогодення, Акройд, цей надзвичайно професійний і пишномовний гід, описує епохи чуми та епідемій, пожеж і повеней, розповідає про злочини й покарання, про секс у великому місті та багато інших неймовірних речей. Автор оживляє перед читачем незмінно мінливі столичні вулиці, показує, що лежить у людей під ногами та витає над їхніми головами. Його біографія Лондона сповнена цікавих історій, маловідомих фактів і життєвої енергії, притаманної власне самому місту.
Характерною особливістю цієї книги є надзвичайно цікавий, часом не-сподіваний і свіжий погляд на історію Європи, жвава й дотепна манера викладу. Перед читачем постає частина світу, яка, з одного боку, характеризується жорстокими кризами та безперервним зіткненням самобутніх культур, а з іншого - невтомним прагненням до побудови суспільства, заснованого на одностайності громадян. Імперські амбіції багатьох європейських держав, внутрішні конфлікти та екзистенційні загрози нині є так само актуальними, як і в часи завоювань Олександра Македонського.
Однак автор висловлює сподівання, що народи Європи через сучасні економічні, торговельні та культурні механізми спроможуться побудувати відносини, що дадуть їм змогу жити в гармонії з самими собою та своїми сусідами.
"Саймон Дженкінс реалізував надзвичайно амбітний проект - легко і цікаво виклав історію європейської цивілізації, починаючи з її видимих витоків та завершуючи нинішнім століття, сповненим болючим проблем і протиріч. Автор майстерно поєднує масштабні полотна подій, які описує, з колоритними портретами видатних постатей, що змінювали - на гірше чи краще - хід європейської, а подеколи і світової історії. Дев'ять великих мап демонструють читачеві, як розвивався континент, як змінювалися кордони в міру виникнення і зникнення держав, в результаті розпалювання жорстоких воєн, піднесення національно-визвольного руху різних народів". - Гаррі Еванс, автор праці "Американське століття", колишній очільник видавництва Random House
• Повна історія унікальної співпраці американських і радянських солдатів у ХХ столітті
• На основі розсекречених архівів
Великий союз ХХ століття виявився приголомшливо успішним у реалізації його безпосередніх завдань. Американська допомога Британії та СРСР через програму «ленд-ліз», відкриття Другого фронту в червні 1944 року стали найяскравішими епізодами співпраці антигітлерівської коаліції, однак завершився Великий союз великою невдачею — «Залізною завісою», що розрізала навпіл повоєнну Європу.
Запитання «Що сталося не так?» і «Хто відповідальний за початок Холодної війни?» лунали в усьому світі. У цій документальній розвідці Сергій Плохій розкриває джерела конфліктів і жахіть Холодної війни, аналізуючи історію Великого союзу. Автор спирається на раніше недосяжні джерела — архівні документи радянських спецслужб, що містять спостереження військової контррозвідки й таємної поліції за американцями, які контактували з представниками ВПС Червоної Армії та місцевим населенням, звіти шпигунів, доповіді їхніх очільників і кураторів. Сергій Плохій робить приголомшливе відкриття: Великий союз був приречений на невдачу й почав розпадатися вже під час Другої світової війни. Однак що чи хто спричинив крах одного з наймогутніших альянсів ХХ століття?
• Краща книжка англійською з історії міжнародних стосунків — премія Лайонела Ґельбера.
• На основі розсекречених документів та інтерв’ю з безпосередніми свідками подій.
• Новий, сміливий погляд на останні місяці життя Радянського Союзу.
Аналіз розсекречених документів та інтерв’ю з безпосередніми учасниками подій наштовхують на висновок: крах СРСР не був результатом діяльності спецслужб Сполучених Штатів, навпаки, американські лідери боялися раптового колапсу радянської держави, який міг затягти Євразію в політичний та економічний хаос. Називаючи розпад СРСР «роботою Америки», політичні діячі США переоцінили власний потенціал у знищенні та перебудові іноземних режимів. Автор упевнений: американська роль у розвалі Союзу була міфом, який роздували на догоду діячам американської зовнішньої політики та прихильникам імперського реваншу в Росії. Україна стала ключовим гравцем у драмі розвалу Союзу й не тільки здобула незалежність для себе, але й показала шлях до державності менш рішучим республікам, як-от Білорусь та Казахстан.
«Остання імперія» — це нова, смілива інтерпретація останніх місяців життя Радянського Союзу, свіжий погляд на причини та передумови смерті цього політичного організму без заангажованості та упередженості.
Військова справа охоплює всі сторони існування і розвитку будь-якого суспільства, а також стосунки між його членами. Виробнича культура, розвиток і прогрес технології, налагодження виробництва і поява нових технічних засобів завжди пов’язані з війною. Таким чином, можна стверджувати, що військова історія фактично є найбільш повною історією людського суспільства, яка охоплює всі сторони його буття.
Перший том нашого видання присвячений історії війн і військового мистецтва від Давнього Єгипту до переходу до професійних найманих військ і європейського фронтиру (бл. 3060 до Христа — початок XVI cт.). Основна увага приділена подіям і особистостям, які мали вплив на розвиток і еволюцію військової справи в Європі. Подана бібліографія основних проблем військової історії даного періоду. Праця розрахована як на спеціалістів, так і на широкий загал, всіх, хто цікавиться військовою історією.
Олексій Мустафін — відомий український журналіст і медіаменеджер. Історик за фахом.
«Халепи, що визначили долю народів» — це книжка про тіньовий бік історії, про те, чого соромляться, і що зазвичай лишають за межами національних історій. Поразками не пишаються, про них не згадують, їх намагаються забути. Проте хіба не є цей досвід повчальнішим і кориснішим за радість перемог? Про ілюзії та прорахунки — свідомі й не дуже, про хибний вибір, за який заплатили зависоку ціну, про пастки, до яких потрапляють держави в пошуках свого місця у світі. Чи можна здобути свободу ціною незалежності? Для чого запрошувати до себе майбутніх колонізаторів? Чому найкоротша війна в історії тривала всього 38 хвилин? Навіщо золото тим, хто здатен робити гроші з повітря? Чим загрожує віра у таємні змови? І як зробити власних підданих союзниками іноземних загарбників? Візантія та Карфаген, Гаїті й Нова Зеландія, Британія і Китай. На чиїх помилках краще вчитися українцям, щоб не припуститися власних…
Дві опори тримають Західну цивілізацію: Афіни та Єрусалим. Грецька любов до пізнання світу, поєднавшись з біблійним одкровенням, дали нам права людини, процвітання, народження сучасної науки та культури. Утім, маючи найкращий рівень життя за всю історію, Захід втрачає ціннісні орієнтири.На думку Бена Шапіро, злет суб'єктивізму й релятивізму, що заперечують абсолютну істину (моральну чи наукову), повертає нас до язичництва та племінного ладу. Нам потрібно згадати, на чому ми збудували свій дім, щоб під впливом культурної амнезії не зруйнувати його основи.
Історія Великої Вітчизняної війни і раніше в СРСР, і в Росії зараз ретельно лакується. Є одна офіційна думка, яка не дає відповідей на безліч питань, зокрема чому війна почалася з катастрофічних поразок Червоної Армії? Вивчивши десятки тисяч сторінок первинних документів, які зберігаються в російських і німецьких архівах, Марк Солонін висловлює свою, особливу думку. Він доводить, що за 24 роки радянської влади комуністи так набридли країні, що навіть армія не бажала битися за режим. Оригінальні карти-схеми ілюструють опис бойових дій перших днів німецько-радянської війни. В унікальному за масштабом і глибиною дослідженні дається вичерпна відповідь на питання: «До якої війні готувався Сталін, і чому реальна війна почалася з катастрофічної поразки Червоної Армії». Це саме та книга, яку десятки років чекали всі, хто бажає неупереджено вивчити історію трагедії 1941 року.
Подіям минулого століття присвячено тисячі тонн історичних розвідок, але тим не менше досі можна почути думку про те, що справжня історія ХХ століття ще не написана. Справді, до сьогодні немає зрозумілих відповідей на питання хто розв’язав Першу світову війну, чому сталася Жовтнева революція у Росії, які справжні причини Другої світової війни. Долучитися до пошуку відповідей на них намагається автор у пропонованій нині книзі. Жахи війни не мають виправдання, але нетиповий для вітчизняних праць кут зору допоможе глибше і масштабніше осягнути буремний період європейської і світової історії та зробити важливі для сьогодення висновки. Книга розрахована на широке коло читачів.
• Нон-фікшн трилер
• Оповідь про одне з найдоленосніших рішень в американській історії
• Бестселер The New York Times
Шостого серпня 1945 року на Хіросіму було скинуто атомну бомбу. Ця подія в одну мить затягнула світ у нову добу — добу зброї, наділеної такою нищівною могуттю, що перед нею не встоїть геть нічого.
Та цього ніколи б не сталося без волі людей, які санкціонували, розробляли та готували атомну зброю до використання. Журналісти Кріс Воллес та Міч Вайсс зазирають за лаштунки створення бомби, знайомлять з тими, хто так чи інакше долучився до історії бомби, відкривають їхні мотивації, сумніви та моральні конфлікти. Це історія Джуліуса Роберта Оппенгеймера та його команди науковців у Лос-Аламосі, новопризначеного президента США Гаррі Трумена, військового льотчика, полковника Пола Тіббетса та його підлеглих. Однак так само це історія дівчинки, на ім’я Хідеко Тамура з Хіросіми, чиє життя невдовзі зміниться до невпізнанності через появу досі небаченої зброї.
Перед вами невідома історія найвеличнішого та найнебезпечнішого винаходу людства...
США переживають чи не найбільшу поляризацію в суспільстві за останні часи. Протести Black Lives Matter та Antifa у 2020 році ознаменувалися руйнуванням пам’ятників Джорджу Вашингтону, Томасу Джефферсону і Христофору Колумбу. Під загрозою опинилися не лише витвори з каменю, а й суспільні інститути і культурні коди, закладені в основу Американської держави батьками-засновниками. Християнська мораль, інститут шлюбу, дух підприємництва та приватна власність, право на свободу слова і носіння зброї — усе це зазнає тотальної критики з боку лівих, обмежується чи витісняється з правового поля.
Історію пишуть переможці? Якщо так, то вона вкрай суб’єктивна. А що як історію оповідатимуть реліквії та експонати тих часів? Що про минуле людства розказало б олдувайське рубило? А монета Александра Македонського чи голова Будди з Боробудура? Вікторіанський сервіз або кредитна картка? Значно більше, ніж здається спершу.
Саме завдяки такому погляду на історію з’явилася ця книжка. У ній дослідник Ніл Макґреґор розповів історію світу не через чітку хронологію, а за допомогою 100 предметів з Британського музею. Вік експонатів — від двох мільйонів років до нашого часу, географія — увесь світ.
«Бути чи не бути, чи, можливо, таки бути?» — це риторичне запитання про майбутнє Сингапуру. Чи виживе місто-держава, за площею менша від Києва? Чи вдасться сингапурцям зберегти те, що вони збудували за пів століття незалежності? Чи зможуть вони й далі розвивати освіту та утримувати при владі інтелектуальну еліту? Про це розмірковує дипломат із 33-річним досвідом Кішор Махбубані.
«Європейський континент досі розділений. На місці давно зруйнованої Берлінської стіни пролягає розлам між Сходом і Заходом, що полягає у тому, в який різний спосіб люди обабіч продовжують проживати свої життя та сприймати світ. Чи є ці відмінності тінню комуністичного спадку, чи мають глибші підвалини? Що розмежовує нас сьогодні?
Не достатньо стверджувати, що справа в різному сприйнятті минулого чи концепціях часу. Але відвідавши ці краї, ви швидко усвідомите, що ми, східноєвропейці, існуємо в іншому часовому поясі. Ми живемо в цьому столітті, та, водночас, успадкували минуле, сповнене міфів та казок про кровну та національну приналежність. Подорожній також помітить багато прозаїчних моментів, як от повсюдний дивний та нав’язливий запах, брудні вулиці, зіпсуті зуби місцевих, дивне ставлення до грошей, проблему з громадськими вбиральнями, те, що більшість людей брешуть чи хитрують, або ж мають звичку обвинувачувати інших у кожній своїй невдачі...»
Відверта екскурсія в міське життя Будапешта, Тірани, Варшави та Заґреба, які ще продовжують акліматизацію в пост-комуністичних реаліях.
Ця книжка не пропонує простих рішень чи політично-знеболювальної терапії. Радше Славенка Дракуліч, хорватка з непересічною свіжістю та широтою сприйняття, пропонує свої точні, але людяні спостереження, цінні потужною емоційною відвертістю та ограненою ясністю інсайтів.
У книзі в науково-популярній формі описано основні віхи життя та діяльності Наполеона І Бонапарта (1769–1821) на тлі тогочасних історичних подій. Автори не лише врахували різні оцінки цієї непересічної постаті, але й навели власні міркування щодо її ролі в історії, намагаючись зробити книгу максимально цікавою для українського читача. Саме тому в ній виокремлено «українське питання» в зовнішній політиці Наполеона, а також участь українців у війні 1812 р. Крім того, задля формування уявлення в читачів про епоху, в якій жив Бонапарт, у тексті наведено численні спогади самого героя оповіді, а також його сучасників.
У другій частині видання подано тематично згруповані афоризми та крилаті вислови Наполеона Бонапарта.
Книга адресована широкому колу читачів, передусім тим, хто цікавиться історією Франції та життєписом видатних людей і лідерів нації.
Шість тисяч років тому на планеті не було міст, а сьогодні більше половини населення проживає в урбанізованих районах, і це число тільки зростає. Переплітаючи археологію, історію і сучасні спостереження, Моніка Сміт пояснює, чому міста стали такими необхідними й живучими утвореннями, якими їх ми знаємо сьогодні. Сміт проводить читачеві екскурсію стародавнім світом - від Тель-Брака в теперішній Сирії, Теотіуакана й Теночтитлана в Мексиці й до знаменитих Помпеїв, Рима й Афін, щоб визначити унікальні властивості, завдяки яким міста привели до розквіту цивілізації та стали точкою відліку глобальної економіки. Тисячі років дороги бігли до міста, торгівці саме тут полювали на останні тенденції в моді, а їжа на виніс в одноразовому посуді була тут основою денного раціону. Були в міста і свої вади: тлум, стрес, а головне - нескінченне сміття, проте це ніколи не зупиняло людей, які прагнули сюди переселитися. Сміт подає безсторонній і фаховий аналіз життя в стародавніх урбаністичних центрах, повний неймовірних подробиць, і доводить: давні міста мають багато спільного з сучасними, а головне, місто як важлива умова домінування людської раси не щезне ніколи.
Ліжко було не лише місцем для сну – у ньому кохалися, народжували, вмирали, вирішували державні справи, спілкувалися з послами та міністрами, розробляли сценарій перемоги у війні.
Про сексуальні походеньки Людовика XIV, секрети ложа Єлизавети I, державні справи, якими керував зі своєї спальні Вінстон Черчилль, суди в ліжках французьких королів, розклад інтимного життя єгипетських фараонів, китайських імператорів і ще безліч неймовірних подробиць розповідає книга «Чим ми займалися в ліжку: історія ліжка і його вплив на біографії великих людей».
Від золотої доби Римської держави нас відділяє не одна сотня років, але тим цікавішими стають різноманітні дослідження, у яких розглядаються ті славетні часи. Оповідач, шляхетний римлянин Марк Сидоній Фалкс, і коментатор, фахівець з історії Стародавнього Риму Джеррі Тонер, піднімають завісу таємниці над приватним життям римлян. Книжка, безумовно, буде цікавою й корисною не лише тим, хто захоплюється історією, а й тим, хто цікавиться самовдосконаленням, керуванням персоналом і багатьма іншими сучасними проблемами.
Чи задумувались ви про те, чому на заручини традиційно дарують обручку з діамантом, а перлини асоціюються з багатством й аристократизмом? Чи чули колись про Іспанську Армаду й Ельдорадо? Чи знали, що наручний годинник спочатку був жіночим аксесуаром? Ні? То ця книжка для вас. Аджа Рейден у неймовірно іронічній манері відповідає на ці та інші питання, розказуючи, як формується ціна і цінність коштовностей і чи насправді вони такі дорогі. «Засліплені блиском» — це світова історія, де головна роль відведена не людям чи подіям, а дорогоцінностям. Тут переплелися політика, економіка, людська підступність і — найголовніше — бажання володіти, що не знає меж і перешкод.
Гусарію називають найефективнішою і найкрасивішою кіннотою в світовій військовій історії. Протягом 300 років вона була ключовою наступальною силою польського війська, що вселяла страх і захват. Її оповито легендами, але справжня історія перевершує навіть вигадки.
Яка ж насправді була польська гусарія? У чому полягав секрет її смертоносності? Який вигляд мали гусари? Як вони воювали і чим займалися в мирний час та чому їхня золота доба минула безповоротно? Про все це ви довідаєтеся з книжки Радослава Сікори.
Давній Рим був величним містом навіть за сучасними мірками,що широко розкинувся по долині, налічував понад мільйона мешканців.
Це місто — «суміш розкоші і бруду, свободи і експлуатації. Рим був опорою могутності імперії, що простягалася від Іспанії до Сирії. Як же все це виникло з того, що колись було незначним селом в центральній Італії?».
У «S.P.Q.R.» всесвітньо відома класицистка Мері Берд розповідає про безпрецедентне зростання цивілізації, яка навіть дві тисячі років по тому продовжує формувати багато наших фундаментальних уявлень про владу, громадянство, відповідальність, політичне насилля, імперію, розкіш і красу.