Нас вчать, що люди за своєю природою егоїсти й керуються насамперед власними інтересами. Від Макіавеллі до вчень Томаса Гоббса, від Зигмунда Фройда до Стівена Пінкера — коріння цього переконання глибоко сидить у західній думці. Під його впливом формуються гучні заголовки у ЗМІ й визначаються закони нашого життя. 

Але що як це неправда? Історик і один із найвидатніших молодих мислителів Європи Рутґер Бреґмен пропонує новий свіжий погляд на останні 200 000 років людської історії і доводить, що людям притаманна доброта і співпраця, а не конкуренція й  недовіра. Від реального життя «Володаря мух» до прояву солідарності після Бліцу, від прихованих недоліків експерименту Стенфордської в'язниці до реальної історії братів-близнюків, які опинились по різні боки боротьби під час апартеїду в ПАР, і врешті об’єдналися разом з Нельсоном Манделою заради миру, — автор доводить, що віра в людську доброту не просто оптимістична — вона реалістична. 

Повірити в революційну історію людства Бреґмена не так уже й легко, адже навколо так багато болю, злочинів і обману, але дрібки історичного оптимізму нам точно не завадить.

Подорож історією Китаю — крізь тисячоліття ранніх інновацій до високотехнологічного майбутнього

Кунґ-фу, тофу, чай, торгові шляхи, древні мудреці та шовк — протягом тисячоліть Китай впливав на світову кухню, торгівлю, військову стратегію, естетику та філософію. Історія Піднебесся сповнена героїв і лиходіїв, квітучих епох і жорстоких повстань, культурного розквіту і цензурних обмежень, дисидентів і дотепників. А історія жінок у Китаї — від перших воїтельок до суфражисток двадцятого століття — залишається майже невідомою.

Історичні примари корупції та роз’єднаності, які зруйнували багато могутніх династій, продовжують переслідувати Китайську Народну Республіку й сьогодні.

Сучасний Китай сприймають по-різному: як економічну потугу, символ урбанізації, пропагандистську та агресивну наддержаву, що прагне світового панування.

Авторка книги «Найкоротша історія Китаю» Лінда Явін перетворює кількатисячолітню історію на коротку читабельну розповідь: від філософських витоків до політичної системи Китаю, від пандемії COVID-19 до гіпотетичної гегемонії КНР у майбутньому.

Історичне дослідження про вплив Чингісхана та його нащадків на європейську цивілізацію

• Книга залишалася у списку бестселерів New York Times протягом двох тижнів у 2004 році
• У 2011 році це була книга тижня за версією CNN
• Книгу видано в 30ти країнах

З кінця двадцятого століття колумбійський антрополог Джек Везерфорд вивчає і публікує матеріали з культури та історії Монголії. За це він удостоєний двох вищих національних нагород цієї країни - ордену Полярної Зірки та ордену Чингісхана. Автор - єдиний західний учений, якому монгольський уряд дозволив заглибитись у національну тему-табу і допустив до секретного місця поховання Чингісхана.

Великий хан Монгольської імперії відкриється для вас із неочікуваної сторони - не як невблаганний, кровожерливий варвар, який очолював кінні загони воїнів-кочівників під час загарбницьких набігів, а як інноваційний лідер та далекоглядний правитель.

Адже Чингісхан зокрема:
• ставив силу закону вище від власної влади;
• скасував тортури;
• заохочував релігійну свободу;
• спровокував безпрецедентний вибух у розвитку технологій та торгівлі.

Приголомшлива праця Джека Везерфорда спонукає читачів переглянути дотеперішні уявлення про монгольського імператора і його роль у процесі створення сучасного світу.

У світі продано понад 1 мільйон примірників

Сьогодні азійські економіки зростають із шаленою швидкістю. Регіон, який займає найбільшу частину світу, знову поміщений у центр уваги. Через глибоку та детальну історію Великого шовкового шляху Пітер Франкопан розкриває феномен азійського стрімкого розвитку, запрошуючи читача у подорож стародавніми торговельними шляхами аж до їхнього сучасного відновлення.

Багато століть тому на Великому шовковому шляху Схід і Захід вперше зіткнулися один з одним через торгівлю та війни. Від піднесення до падіння імперій, від поширення буддизму до приходу християнства та ісламу, аж до великих війн XX століття — ця книга показує, як доля Заходу завжди була нерозривно пов’язана зі Сходом.

«Великі шовкові шляхи. Нова історія світу» — актуальне дослідження драматичних і глибоких змін, які зараз зазнає наш світ, з точки зору азійських держав і їхнього швидкісного зростання.

Війна показує найгірші і найкращі риси людської природи. Саме вона сформувала історію людства, наші соціальні й політичні інститути, цінності й ідеї. Мова, публічні місця, спогади та чимало культурних надбань — це спроба осмислити героїзм та біль війни.

Історикиня Маргарет Макміллан розглядає способи, якими війна вплинула на людське суспільство, і як зміни в політичній організації, технології чи ідеології вплинули на те, як і чому ми воюємо. Від античної історії до сьогодення Макміллан робить висновки з уроків минулих воєн і демонструє, що війна має багато облич.

У 1946 році Гюнтера Квандта — патріарха династії, яка сьогодні контролює BMW, — було заарештовано за підозрою у співпраці з нацистами. Квандт стверджував, що його змусив вступити в партію міністр пропаганди Йозеф Ґеббельс і суд виправдав його. Але Квандт збрехав. І його спадкоємці, а також спадкоємці інших нацистських мільярдерів з того часу стали лише багатшими, а про їхнє темне минуле заледве хто знає.

У цьому журналістському розслідуванні Давід де Йонг показує, як найбагатші бізнес-династії Німеччини накопичили незліченні гроші та владу, підтримуючи звірства Третього Райху. Вони захоплювали єврейський бізнес, залучали рабів і нарощували виробництво зброї для Вермахту в той час, коли Європа палала. Але найбільше шокує те, як швидко після війни Захід закрив на це очі. 

2014 року Росія незаконно анексувала Крим, створила сепаратистський рух на Донбасі, а потім напала на Україну своєю регулярною армією та спецназом. У кожному випадку російської агресії відповідь США критикували як неадекватну, недостатню або нерішучу.

«Московський фактор» — це унікальне дослідження чотирьох ключових політичних рішень Вашингтону. Чи враховували дві республіканські та дві демократичні адміністрації США статус України як суверенної держави, вибудовуючи відносини з РФ, — Фішел має відповідь на болюче питання. Позицію Сполучених Штатів щодо України розглянуто в ширшому контексті міжнародних відносин. Дослідження Фішела заповнює чималу прогалину в сучасному науковому та політичному дискурсі, фокусуючись на складній тристоронній — а не просто двосторонній — динаміці між Сполученими Штатами, Україною та Росією в 1991—2016 рр. Ця книжка вперше об’єднує lокументальні свідчення та розсекречені матеріали щодо обговорення політики, ретроспективні статті, авторами яких були колишні політики, офіційні мемуари колишніх високопосадовців та інтерв’ю з ними і поверненцями.

Багатьом із нас історія Англії видається чи не найцікавішою з усіх історій країн світу. Пояснюється це, мабуть, тим, що ми багато знаємо про її героїв і лиходіїв, тріумфи та катастрофи - від норманського загарбання і до Азенкура, правління Генріха VIII та Вікторії, двох світових воєн. Однак для глибокого розуміння значущості історичних подій і персонажів просто мати про них уявлення недостатньо. "Стисла історія Англії" не лише проливає світло на всі ключові фігури та найвизначніші епізоди британської історії, а й зводить їх у контексті цілісного сюжету воєдино, в захоплюючу й повчальну розповідь про народження держави, її злет до світової першості та подальший частковий занепад. Із притаманними йому оригінальністю стиля й авторитетністю Саймон Дженкінс розповідає, як утворилася сучасна Англія.

Чорна смерть. Хрестові походи. Бідність. Голод. Холод. Середні віки, пані та панове.

Середньовіччя таке далеке від нас, що, почувши згадку про цей період часу, ми продовжуємо малювати в голові ту картинку, яку побачили колись у кількох поганих фільмах. Та чи справді середні віки були такими жахливими? Історикиня Стефанія Демчук, стверджує, що ні, середньовіччя не було ані темним, ані диким. У своїй книжці авторка розповідає, як усе відбувалося насправді: що їли та пили люди, як виховували дітей, чого боялися і як святкували.

Хто ж назвав середньовіччя темними віками?  Чи насправді діти пили алкоголь і про що йшлося у тогочасних виховних трактатах? У чому люди зізнавалися на сповіді? Чим лікувалися і як виглядала тодішня депіляція? 

Усе це, а також дієти, навчальний процес у школах і навіть бійки між студентами й містянами описує історикиня у своїй книжці. Стефанія оживляє людей середньовіччя, розповідаючи про цей час без міфів і табу.

Писати про історію в сучасному бентежному світі - вельми ризикована річ. Можна втрапити в пастку некритичного повторення застарілих постулатів або ж стати упередженим інтерпретатором історії на догоду політичним, економічним, культурним, ідеологічним тенденціям, які побутують у наш час.

Щоб уникнути цих пасток, професор Тер’є Тведт пропонує дивитися в минуле, як у дзеркало. Не тлумачити історичні події з позиції сьогодення чи поширених донині поглядів на історію, а показати, як події минулого - злети та падіння цивілізацій, імперій, націй - та їхнє сприйняття у різні періоди вплинули на формування світу, яким він постав сьогодні.

- Перші цивілізації: Шумер, Стародавній Єгипет, Індська цивілізація
- Імперії Сходу: Китайська та Османська
- Промисловий розвиток Європи і європейський колоніалізм
- Домінування США і відродження Китаю
- Кліматичні зміни, що визначають майбутнє світу

Ця книжка відповідає на два фундаментальні питання про Голокост: як і чому це сталося? Вона ґрунтується не лише на останніх наукових дослідженнях, а й на 25-річних опитуваннях очевидців — тих, хто вижив, і злочинців, які діяли під прикриттям ідеології.

Лоренс Ріс проводить читача від найжахливіших часів Голокосту до останніх днів Третього Рейху. Він детально розглядає політику Гітлера та доводить, що єдиного рішення розпочати Голокост не було — один із найстрашніших злочинів в історії людства був спричинений маленькими кроками і рішеннями, які приймалися нацистами. І хоч найбільша відповідальність за усі жахи того періоду лежить на Гітлерові, автор переконує: винні усі, хто зміг це допустити.

Чи впевнені ви, що Друга світова війна закінчилася у 1945 році?

Кінець Другої світової війни мав принести «свободу» країнам, які постраждали від нацистської окупації, але для мільйонів людей вона не закінчилася до падіння комунізму. Влітку 1945 року багато країн Східної Європи просто змінили владу одного тирана, Адольфа Гітлера, на владу іншого — Йосипа Сталіна. Серед них і Україна. Чому так сталося? Це залишається одним з найбільш тривожних питань світової історії і лежить в основі дослідження Лоренса Ріса.

«За лаштунками війни» — це історія відносин Заходу з Йосипом Сталіним, розповідь, у якій використовуються матеріали, доступні лише з моменту відкриття російських архівів, а також свідчення очевидців цього періоду. Захопливе поєднання міжнародної політики та жахливого особистого досвіду мешканців пострадянського простору змусить вас переосмислити все, що ви знаєте про Другу світову війну.

Аушвіц – місце одного із найжорстокіших злочинів людства. Про кількість загиблих у «таборі смерті» досі сперечаються історики – на Нюрнберзькому процесі озвучили жахливу цифру 4 мільйони. Через знищення частини документів його історія не досліджена повністю, хоч із часу звільнення в’язнів концтабору минуло понад 75 років.

Для створення книжки Лоренс Ріс взяв близько 100 унікальних інтерв’ю в очевидців подій. Завдяки розмовам із вцілілими колишніми в’язнями, наглядачами-злочинцями й вивченню архівних матеріалів автор дає вичерпну картину того, що діялося в «таборі смерті». Ріс доводить, що Аушвіц ніколи не замислювався для знищення євреїв, а «остаточне рішення щодо єврейського питання» ніколи не вважалося єдиним його завданням – хоча згодом саме ці два пункти стали його метою існування.

Книжка «Аушвіц» не тільки дозволяє нам побачити жахливу мініатюру ідеального суспільства з погляду нацизму, а й дає шанс зрозуміти людську природу в екстремальних умовах. А завдяки цьому усвідомленню ми зможемо багато чого зрозуміти й про себе.

Жахлива та правдива історія того, як США і СРСР опинилися на межі ядерного апокаліпсису

Кінець холодної війни понад 30 років тому завершив найнебезпечніший період в історії людства, відсунувши загрозу ядерної війни та катастрофи. Тоді світові держави ухвалили надважливе рішення — зменшити ядерний потенціал. Однак 2022 року дипломатичні досягнення світової безпеки були анульовані через повномасштабне російське вторгнення на територію України. РФ оголосила про підвищений рівень готовності своїх ядерних сил. У відповідь уряди США та Великої Британії публічно пригрозили, що блискавично зреагують у разі застосування ядерної зброї в Україні або поза її межами. Світ балансує на порозі нової атомної ери. Щоб зрозуміти всі можливі наслідки й запобігти глобальній катастрофі, ми маємо вивчити уроки найнебезпечнішого періоду холодної війни — Карибської кризи. Спираючись на низку радянських архівних джерел, раніше засекречених документів КДБ та нотаток Білого дому, Сергій Плохій підіймає завісу над тим, що відбувалося 60 років тому, і дає змогу переосмислити сьогоднішні події, щоб уникнути фатального для всього світу ядерного безумства.

Захоплива розповідь про те, як адміністрація Трумена реагувала на падіння націоналістичного Китаю і тріумфальну перемогу комуністичних військ Мао Цзедуна в 1949 році. Та перемога стала соціальною революцією надзвичайної історичної ваги і сьогодні продовжує формувати політику в Східній Азії. В наші дні спадщина 1949 року є важливою як ніколи — вона визначає стосунки між Китаєм, Сполученими Штатами та рештою світу на тлі посилення претензій Пекіна в Південно-Китайському морі та триваючої напруженості у стосунках між Тайванем і материковою частиною Китаю.

У книзі на основі архівних документів, воєнних мемуарів, спогадів та аналізу досліджень зарубіжних істориків порушено тему інтиму під час німецько­радянської війни, раніше замовчувану, сороміцьку, майже не досліджувану в українській історіографії. Сексуальне життя в екстремальних умовах донині не прийнято обговорювати як самодостатню проблему, адже секс на фронті якось не дуже співвідноситься з такими категоріями, як самопожертва, героїзм чи вірність. Але автор, відступивши від усталених дослідницьких канонів, спробував максимально повно розкрити цю маловідому сторінку істо­рії.

Призначена для широкого кола читачів.

Тоталітаризм не зник за одну ніч, як і демократія не постала, наче за помахом чарівної палички, докорінно змінивши східноєвропейські суспільства. Майже сюрреалістичні артефакти минулого у щоденному побуті громадян колишніх союзних республік — від системи медичного страхування до національних пам’ятників, популярних кінострічок і культурних традицій, на тлі світової геополітичної турбулентності, укріплення націоналістичних настроїв і Брекзиту. Ця мозаїка соціополітичного репортажу занурює читача в досі виразно поляризовану європейську дійсність. Нова збірка есеїстики Славенки незмінно смілива, глибока та іронічна.

За тридцять років після Оксамитової революції Славенка Дракуліч, авторка книжок «Кафе “Європа”» та «Як ми пережили комунізм і навіть сміялися», повертається думками в посткомуністичний простір, щоб дослідити, що тут змінилося, а що лишилося незмінним. Мігрант із папугою у центрі Стокгольма, фото дівчинки на львівській вулиці, скульптура Александра Македонського в Скоп’є, меморіальна церемонія з нагоди п’ятдесятої річниці вторгнення радянських військ у Прагу — це лише кілька поглядів за завісу, на контрасти життя сучасної Центральної і Східної Європи.

Послуговуючись не лише відомими фактами, а й результатами найостанніших дослід жень величезної кількості архівних документів, висновками сучасних авторитетних вчених і фахівців, спогадами людей, причетних до описуваних подій, автор трансформує картину глобального воєнного конфлікту планетарного масштабу у розповідь, що веде нас не лише до Лондона часів Черчілля, імператорського Токіо чи, скажімо, сталінської Москви, а й на узбережжя Нормандії, до Північної Атлантики та південної частини Тихого океану, пояснює, чому і як події, що там розгорталися, так тісно переплелися між собою, який вплив вчинили на історію всього людства, долі мільйонів людей. Жоден інший історичний період не породив масштабніших дилем як для лідерів, так і для простих громадян, не представив стільки прикладів масових та особистих трагедій, продажності сильних світу цього, ідеологічного лицемірства й незбагненного садизму, з одного боку, та надзвичайного героїзму, самопожертви і людяно-сті — з іншого.

Саме так описав би Другу світову війну Лев Толстой, у деталях як вичерпних, так і незначних.

Ця книга — про прапори. Щоправда, прапори — це лише привід, щоб зануритися в найцікавіші історії з усіх куточків світу.

Більшість прапорів — це доволі невигадливі рисунки. Та якщо ви знаєте, чому та чи інша держава обрала певний дизайн прапора, найімовірніше, ви маєте загальне уявлення про історію, географію та культуру цієї країни.

Приміром, зірка на прапорі Демократичної Республіки Конґо нагадує нам про те, що Артур Конан Дойл назвав найбільшим злочином проти людства. Орел на прапорі Мексики — про те, як ацтеки принесли в жертву богам доньку вождя сусіднього племені. Зірки на прапорі Тувалу — про дивовижний казус у назві країни.

Усе почалося з приреченої на поразку війни на Середньому Сході. Група елітних воїнів була сповнена рішучості стояти на смерть, захищаючи найсвятіші для християн місця. Папа Римський благословив тамплієрів... Щоб потім оголосити збіговиськом єретиків. Кого боялися та з ким боролися лицарі Христа? Який стосунок мали до нескінченних війн у Палестині, Сирії та Єгипті? Як працювала розроблена покровителями тамплієрів інноваційна банківська система? Ден Джонс готовий з певних джерел розповісти історію ордену, яка відбилася на сучасній геополітиці, фінансових схемах і механізмах влади. Час дізнатися, ким були лицарі Храму — єретиками та жорстокими вбивцями чи святими, жертвами безжальної репресивної державної машини?..

Сучасну політичну ситуацію в США неможливо зрозуміти, не знаючи історичного розвитку цієї держави, і в цій книжці описані головні етапи її розбудови. Провідний історик Роберт Реміні подає найважливіші факти з історії Сполучених Штатів: від відкриття Нового світу та заснування республіки згідно з Конституцією і до постання світової держави, спалаху тероризму та останніх років президентства Джорджа Буша — молодшого, що мали значення для формування світогляду американської нації, її ідентичності, політичного устрою та місця на мапі світу. Автор також окреслює, яким повинен бути лідер США, щоб провадити гідну політику за теперішніх історичних викликів.

Сучасна політика і праці античних філософів — полярні фракції, а чи поєднувані у вирішенні актуальних питань нашого часу? Як стратегії Тита Лівія впливають на розв’язання глобальних військових конфліктів? Чого може навчити парламентарів ХХІ століття представник класичної англійської філософії ХVI століття? Світ змінюється, але чому б сучасним політикам, керівникам і президентам не запозичити досвід видатних попередників — античних полководців, мислителів і державників? Ви будете здивовані тим, як вдало стратегія завойовника, харизматичного варвара, адаптується до геополітики й бізнесу ХХІ століття. Тиберій, Сунь-цзи, Макіавеллі, Гоббс, Мальтус — відтепер політики та філософи минулого грають на вашому полі навіть у кабінетних війнах. Озбройтеся мудрістю віків і досвідом великих, щоб без остраху приймати найскладніші виклики цього нестабільного світу!

Історія — це не просто хронологія подій, а ще й джерело уроків з різноманітних царин життя, якими ми нині можемо скористатися. У цій ґрунтовній і водночас простій для сприйняття книжці Вілл та Аріель Дюрант передають читачеві накопичені за чотири десятиліття роботи над «Історією цивілізації» знання й досвід. Книжку побудовано не за часовими періодами, а за тематикою: біологія, характер, мораль, релігія, економіка, соціальні процеси, врядування, війна, прогрес та занепад з погляду історії. Ви дізнаєтеся, чого ми вже навчилися, яку цінну науку дали нам наші предки та який внесок ми можемо здійснити в цей процес. Це не підручник з історії, сповнений сухих фактів, а радше аналіз людських надбань, що стимулює до подальшого розвитку.

Лауреат літературних премій, історик, прозаїк і поет Пітер Акройд веде нас Лондоном у подорож — історичну, географічну, часом уявну. Постійно змінюючи напрям руху з минулого на сьогодення, Акройд, цей надзвичайно професійний і пишномовний гід, описує епохи чуми та епідемій, пожеж і повеней, розповідає про злочини й покарання, про секс у великому місті та багато інших неймовірних речей. Автор оживляє перед читачем незмінно мінливі столичні вулиці, показує, що лежить у людей під ногами та витає над їхніми головами. Його біографія Лондона сповнена цікавих історій, маловідомих фактів і життєвої енергії, притаманної власне самому місту.

Це щедро ілюстроване ґрунтовне видання містить аналіз багатотисячолітнього періоду історії людства: доісторична доба й теорії походження людини, зародження землеробства в долині Нілу й виникнення держав у Межиріччі; падіння Давнього Риму й розвиток науки в ісламському світі; міжнародна торгівля вздовж Великого шовкового шляху й епоха Просвітництва, світові війни й революції Нового часу та проблеми сучасності. Натхненний найновішими відкриттями в галузі історіографії, професор Джеремі Блек аналізує події нашої історії, завдяки чому читач дістане змогу поглянути як на минуле, так і на сьогодення з нової точки зору.

Характерною особливістю цієї книги є надзвичайно цікавий, часом не-сподіваний і свіжий погляд на історію Європи, жвава й дотепна манера викладу. Перед читачем постає частина світу, яка, з одного боку, характеризується жорстокими кризами та безперервним зіткненням самобутніх культур, а з іншого - невтомним прагненням до побудови суспільства, заснованого на одностайності громадян. Імперські амбіції багатьох європейських держав, внутрішні конфлікти та екзистенційні загрози нині є так само актуальними, як і в часи завоювань Олександра Македонського.

Однак автор висловлює сподівання, що народи Європи через сучасні економічні, торговельні та культурні механізми спроможуться побудувати відносини, що дадуть їм змогу жити в гармонії з самими собою та своїми сусідами.

"Саймон Дженкінс реалізував надзвичайно амбітний проект - легко і цікаво виклав історію європейської цивілізації, починаючи з її видимих витоків та завершуючи нинішнім століття, сповненим болючим проблем і протиріч. Автор майстерно поєднує масштабні полотна подій, які описує, з колоритними портретами видатних постатей, що змінювали - на гірше чи краще - хід європейської, а подеколи і світової історії. Дев'ять великих мап демонструють читачеві, як розвивався континент, як змінювалися кордони в міру виникнення і зникнення держав, в результаті розпалювання жорстоких воєн, піднесення національно-визвольного руху різних народів". - Гаррі Еванс, автор праці "Американське століття", колишній очільник видавництва Random House

• Краща книжка англійською з історії міжнародних стосунків — премія Лайонела Ґельбера.
• На основі розсекречених документів та інтерв’ю з безпосередніми свідками подій.
• Новий, сміливий погляд на останні місяці життя Радянського Союзу.

Аналіз розсекречених документів та інтерв’ю з безпосередніми учасниками подій наштовхують на висновок: крах СРСР не був результатом діяльності спецслужб Сполучених Штатів, навпаки, американські лідери боялися раптового колапсу радянської держави, який міг затягти Євразію в політичний та економічний хаос. Називаючи розпад СРСР «роботою Америки», політичні діячі США переоцінили власний потенціал у знищенні та перебудові іноземних режимів. Автор упевнений: американська роль у розвалі Союзу була міфом, який роздували на догоду діячам американської зовнішньої політики та прихильникам імперського реваншу в Росії. Україна стала ключовим гравцем у драмі розвалу Союзу й не тільки здобула незалежність для себе, але й показала шлях до державності менш рішучим республікам, як-от Білорусь та Казахстан.

«Остання імперія» — це нова, смілива інтерпретація останніх місяців життя Радянського Союзу, свіжий погляд на причини та передумови смерті цього політичного організму без заангажованості та упередженості.

Чому греки не носили штанів, а у вино додавали порошок мармуру? На якій дієті сиділи гладіатори і скільки заробляли талановиті спортсмени? Що про військову медицину можна дізнатися з «Іліади»? Це лише частина запитань, на які відповідає Ґаррет Раян.

Він пише просто й цікаво, а ще — зосереджується не так на постатях і подіях, як на деталях із повсякденного життя. Як ставилися до стосунків і через що розлучалися, як робили операції та які використовували контрацептиви, коли в тренді були бороди, а коли ні. Автор не заявляє про всеохопність, але претендує на захопливість.

У цій книжці є оракули та шпигуни, Рим і Афіни, Спарта й Карфаген, Цезар і Нерон, язичники та християни, леви на арені й домашні улюбленці. Немає хіба занудства й намагання розповісти найвичерпнішу історію античності.

Що дає змогу найкраще визначити, чи гідна людина обіймати важливі посади? Тест на IQ, як вважало чимало британських і американських науковців ХІХ і початку ХХ століття? Чи, може, кількаденний іспит, учасники якого мали подолати фізичні й розумові перепони, як упродовж століть було в Китаї? У різний час і в різних місцях правителі й цілі суспільства винаходили та випробовували найрізноманітніші варіанти, щоб досконало втілити принципи меритократії — влади найкращих, влади гідних.

Автор простежує історію меритократії від часів винайдення в Стародавні часи і до її сьогоднішньої кризи, щоб врешті поставити ключові питання — яке в неї майбутнє і чи є їй адекватні альтернативи?

Минуле варте більшого, ніж просто відправити його в забуття. Особливо непросте ХХ століття.

Саме його урокам, втратам, подіям і персоналіям присвячено цю книжку. У ній вміщено есеї, які історик та інтелектуал Тоні Джадт писав упродовж дванадцяти років. Ці праці охоплюють доволі широке коло питань — від французьких марксистів до американської зовнішньої політики, від глобалізаційної економіки до пам’яті про зло. А ще вони мають досить широку географію — від Бельгії до Ізраїлю.

Автор уміло переплітає історичні факти, підсвічує теми, які часто лишалися в тіні, під пилом збайдужіння чи тиском архівів. Він заохочує читачів поглибити розуміння історії, переосмислити її, щоб без викривлень сприймати минуле й теперішнє.

Сергій Плохій розповідає драматичну історію шести найбільших ядерних катастроф, що спіткали людство у ХХ столітті: аварія на Чорнобильській АЕС, руйнування станції «Фукушіма-1» унаслідок цунамі, ядерні випробування на атолі Бікіні, Киштимська аварія, пожежа на станції «Віндскейл» та аварія на «Три-Майл-Айленді».

Спираючись на глибокі дослідження та показання свідків, Плохій простежує розгортання кожної кризи, ключові рішення учасників подій, а також реакцію урядів, які часто намагалися приховати масштаби катастроф. Водночас автор розширює фокус історичної перспективи, предметно аналізуючи ідеології, політичні вектори та культури, що зробили свій внесок у трагічні події.

Військова справа охоплює всі сторони існу­вання і розвитку будь-якого суспільства, а також стосунки між його членами. Виробнича культура, розвиток і прогрес технології, налагодження виробництва і поява нових технічних засобів завжди пов’язані з вій­ною. Таким чином, можна стверджувати, що військова історія фактично є найбільш повною історією людського су­спільства, яка охоплює всі сторони його буття.

Перший том нашого видання присвячений історії війн і військового мистецтва від Давнього Єгипту до переходу до професійних найманих військ і європейського фронтиру (бл. 3060 до Христа — початок XVI cт.). Основна увага приділена подіям і особистостям, які мали вплив на розвиток і еволюцію військової справи в Європі. Подана бібліографія основних проблем військової історії даного періоду. Праця розрахована як на спеціалістів, так і на широкий загал, всіх, хто цікавиться військовою історією.

Якщо від згадки про науку ви уявляєте мікроскопи чи пробірки, то маєте рацію. Але тільки частково. Наука виникла задовго до появи лабораторій, і рухала її людська цікавість (спойлер: не завжди у правильному напрямку). Чи знали ви, що першими «науковцями» були жерці? Чи що появі дистиляції і спиртних напоїв ми завдячуємо алхімікам? Або що таблиця Менделєєва стала прогнозом: вона містила клітинки для елементів, які людство відкриє згодом? Чи що Айнштайн працював у патентному бюро й тільки у вільний час захоплювався фізикою? Та й так натхненно, що здобув за це хобі Нобелівську премію. Це лише частина запитань, на які відповідає професор Вільям Байнум.

Для написання цієї книжки відомому польському репортерові Вітольду Шабловському довелося свого часу об’їздити Росію, Україну, Білорусь та інші радянські республіки. Він спілкувався з особливими кухарями — Вік­тором Бєляєвим, який контролював кремлівську кухню, із тими кухарями, які працювали в часі воєн, що розв’язала Росія, з кухарками Чорнобиля, а також тими, які пережили й запам’ятали на все життя часи Сталінського Голодомору в Україні. Та власне через кухонні двері можна так добре показати не лише людські історії, смакові звички чи вподобання кухарів і тих, кому вони готували, а й маніпулятивні механізми влади — жорстокої та безжальної, зосередженої в руках божевільних вождів, генсеків та інших радянських партійних діячів.

Не розумієте, як їжа може служити пропаганді? У країнах, що називалися Радянський Союз, її подавали у кожній смаженій котлеті й кожній радянській їдальні від Калінінграда до Північного полюса, від Молдови до Владивостока. Політика, на жаль, була присутня і в тому, що їв перший секретар, і в тому, що споживав чи не мав що їсти пересічний громадянин великої тоталітарної утопічної держави.

Олекса Підлуцький – відомий публіцист та журналіст-міжнародник. Відвідав 53 країни світу. Був засновником і головним редактором першої в Україні недержавної економічної газети «Фінансовий Київ», заступником головного редактора мюнхенського журналу «Ukraine Report», першим редактором відділу міжнародної політики та інформації газети «День», прес-офіцером Прес-служби католицьких церков під час підготовки і проведення візиту Його Святості Івана-Павла ІІ в Україну. Кандидат економічних наук, був докторантом Українського вільного університету в Мюнхені та Інституту економіки НАН України. Має 135 наукових публікацій, зокрема дві монографії, та близько 1600 публікацій у періодичній пресі. Викладає журналістську майстерність в Інституті журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка.

Нова книга Олекси Підлуцького – це глибоке дослідження про суперечливе, динамічне, різнобарвне, яскраве й водночас трагічне ХХ століття, здійснене шляхом оцінки діяльності та ретельного змалювання психологічних портретів найвидатніших діячів цієї епохи. Юзеф Пілсудський та Віллі Брандт, Махатма Ґанді та Вацлав Гавел, Авґусто Піночет та Марґарет Тетчер... Героїв цієї книжки об’єднує те, що кожен з них зміг стати справжнім лідером нації, згуртувати співвітчизників і вивести свою країну з глибоко кризових ситуацій. Автор, розповідаючи про 30 знакових особистостей минулого століття, показує їх без звичних штампів, надає маловідомі факти і водночас змушує замислитися, яким має бути політичний лідер, що може Україна запозичити з безцінного досвіду цих видатних діячів. До книги увійшли матеріали, опубліковані на сторінках аналітичної газети «Дзеркало Тижня».

Олексій Мустафін — відомий український журналіст і медіаменеджер. Історик за фахом.

«Халепи, що визначили долю народів» — це книжка про тіньовий бік історії, про те, чого соромляться, і що зазвичай лишають за межами національних історій. Поразками не пишаються, про них не згадують, їх намагаються забути. Проте хіба не є цей досвід повчальнішим і кориснішим за радість перемог? Про ілюзії та прорахунки — свідомі й не дуже, про хибний вибір, за який заплатили зависоку ціну, про пастки, до яких потрапляють держави в пошуках свого місця у світі. Чи можна здобути свободу ціною незалежності? Для чого запрошувати до себе майбутніх колонізаторів? Чому найкоротша війна в історії тривала всього 38 хвилин? Навіщо золото тим, хто здатен робити гроші з повітря? Чим загрожує віра у таємні змови? І як зробити власних підданих союзниками іноземних загарбників? Візантія та Карфаген, Гаїті й Нова Зеландія, Британія і Китай. На чиїх помилках краще вчитися українцям, щоб не припуститися власних…

Дві опори тримають Західну цивілізацію: Афіни та Єрусалим. Грецька любов до пізнання світу, поєднавшись з біблійним одкровенням, дали нам права людини, процвітання, народження сучасної науки та культури. Утім, маючи найкращий рівень життя за всю історію, Захід втрачає ціннісні орієнтири.На думку Бена Шапіро, злет суб'єктивізму й релятивізму, що заперечують абсолютну істину (моральну чи наукову), повертає нас до язичництва та племінного ладу. Нам потрібно згадати, на чому ми збудували свій дім, щоб під впливом культурної амнезії не зруйнувати його основи.

Історія Великої Вітчизняної війни і раніше в СРСР, і в Росії зараз ретельно лакується. Є одна офіційна думка, яка не дає відповідей на безліч питань, зокрема чому війна почалася з катастрофічних поразок Червоної Армії? Вивчивши десятки тисяч сторінок первинних документів, які зберігаються в російських і німецьких архівах, Марк Солонін висловлює свою, особливу думку. Він доводить, що за 24 роки радянської влади комуністи так набридли країні, що навіть армія не бажала битися за режим. Оригінальні карти-схеми ілюструють опис бойових дій перших днів німецько-радянської війни. В унікальному за масштабом і глибиною дослідженні дається вичерпна відповідь на питання: «До якої війні готувався Сталін, і чому реальна війна почалася з катастрофічної поразки Червоної Армії». Це саме та книга, яку десятки років чекали всі, хто бажає неупереджено вивчити історію трагедії 1941 року.

Василь Базів — знаний в Україні та за її межами письменник, політик, дипломат, учений, візіонер. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки: роман «Хрест», який було висунуто на Шевченківську премію, філософський трилер у двох томах «Кінець світу: до і після», політичний сатирикон «Брати, або Могила для тушки», автобіографічний роман «Канадійський тестамент, або Мафія в екзилі», онтологічна притча «Honey. Ротвейлер Божий».

Фундаментальна трилогія есе-досліджень «Антихрист. Справжня історія Орди-Росії» — вулканічна версія-заперечення усіх відомих ідеологічних міфів про походження Московії та її стосунків із Руссю-Україною. Пошук крізь духовно-релігійну оптику приводить до карколомного висновку, що у Росії витворилася антихристиянська версія християнства. З-під варварської маски прозирає смертоносний оскал антихриста, що оселився на північних околицях Євразійського континенту.

Полярний антропогенез витворив несумісні між собою ідентичності Русі-України і Орди-Московії, що призвело до війни ординської Росії проти християнської України.

Трилогія подає велетенську панораму із тисячами маловідомих подій, невідомих фактів, імен — від  короля (князя) Русі-України Володимира Рюрика до президента України  Петра Порошенка.

Перший том «Свята Русь-Україна і нехрещена Московія» охоплює століття від першого нападу на Київ північних диких племен мокселів у 1169 році і до початку ХХ століття.

Василь Базів — знаний в  Україні та за її межами письменник, політик, дипломат, учений, візіонер. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки: роман «Хрест», який було висунуто на Шевченківську премію, філософський трилер у  двох томах «Кінець світу: до і після», політичний сатирикон «Брати, або Могила для тушки», автобіографічний роман «Канадійський тестамент, або Мафія в екзилі», онтологічна притча «Honey. Ротвейлер Божий», «Антихрист» (т. 1.).

Фундаментальна трилогія есе-досліджень «Антихрист. Справжня історія Орди-Росії» — вулканічна версія-заперечення усіх відомих ідеологічних міфів про походження Московії та її стосунків із Руссю-Україною. Пошук крізь духовно-релігійну оптику приводить до карколомного висновку, що у Росії витворилася антихристиянська версія християнства. З-під варварської маски прозирає смертоносний оскал антихриста, що оселився на північних околицях Євразійського континенту. Полярний антропогенез витворив несумісні між собою ідентичності Русі-України і Орди-Московії, що призвело до війни ординської Росії проти християнської України. Трилогія подає велетенську панораму із тисячами маловідомих подій, невідомих фактів, імен — від короля (князя) Русі-України Володимира Рюрика до президента України Петра Порошенка.

Другий том «Престол сатани», що охоплює період від 1917 року і до проголошення на руїнах «Імперії зла» незалежної України, — це багатомільйонний мартиролог найкривавішої у вселюдській історії антихристиянської держави, яка пішла війною проти Бога.