Томас Едвард Лоуренс, більш відомий як Лоуренс Аравійський, — знаменитий англійський розвідник, політик, письменник, перекладач. Його яскравий і незвичайний автобіографічний роман «Сім стовпів мудрості» — одна з найпопулярніших і найтиражніших книг у світі (за його мотивами знято легендарний фільм «Лоуренс Аравійський», один із шедеврів світового кінематографа). У цій книзі химерно поєднуються середньовічний екзотичний світ арабів, які вшановували Лоуренса майже як Месію, і реалії західного світу, що безцеремонно вторгся на початку минулого століття на Близький Схід. Але найголовніше в ній — душа Аравії, яку Лоуренс відчув і описав так, як це не вдавалося жодному з європейців.

Пропоноване видання — повний переклад цієї чудової книги — адресовано широкому колу читачів.

Наші уявлення про події Другої світової війни часто залишаються неповними й зосередженими на окремих аспектах перемоги над нацизмом. Проте для глибшого розуміння шляхів досягнення миру в боротьбі з диктатурою важливо враховувати роль кожної країни, що брала участь у війні, зокрема Британії, Америки та держав Західної Європи.

Закрити прогалини у розумінні перебігу Другої світової має на меті це дослідження, яке ретельно описує не лише просування сухопутних військ, а й повітряну війну та війну на морі.

Зі сторінок видання ви дізнаєтеся про:
- методи, які забезпечили Британії й Америці панування на морі та у повітрі;
- економічний, технологічний та дипломатичний фронти війни;
- перебіг бойових дій у Північно-Західній Європі: від Нормандської десантної операції до боїв на західному кордоні Німеччини;
- протистояння між західними демократіями та більшовицькою диктатурою початку повоєнного часу та Холодної війни.

Видатні полководці та воєначальники — невіддільна складова світової історії та історичної пам’яті людства. Ця книжка присвячена найвизначнішим полководцям Середньовіччя та початку Нового часу. 

Ярослав Мудрий та Володимир Мономах, Данило Галицький і Костянтин Іванович Острозький, Петро Сагайдачний та Богдан Хмельницький. Автор оповідає історії Чингісхана та Річарда Левового Серця, Яна III Собеського й Олівера Кромвеля… 

Через яскраві долі, гучні перемоги й не менш гучні поразки цих звитяжців автор показує строкату панораму не тільки військової, а й політичної, економічної, соціальної та культурної частини еволюції людства.

Слово — могутня зброя, результат застосування якої залежить від того, ким воно мовлене. В устах диктаторів слово нерідко ставало знаряддям для знищення цілих держав і народів, а в устах видатних постатей, які присвятили своє життя боротьбі за високі ідеали, — інструментом вивільнення людської свідомості від духовних кайданів. Зібрані у цьому виданні промови охоплюють тривалий історичний період — від часів Ісуса Христа до сьогодення. Особи, які їх виголосили, силою слова змінювали хід історії, сприяли перевороту мислення не лише пересічних людей, а й урядів і політиків світового рівня. Подані у промовах меседжі не втрачають своєї актуальності й понині.

У цій книзі зібрані найкращі промови для підтримки народу Вінстона Черчиля, пророча промова Мартіна Лютера Кінга "У мене є мрія" та "Я бачив обіцяну землю", натхненні слова Джона Кеннеді та страшні заклики Нельсона Мандели - на його суді в 1964 році та на президентських виборах Президента Південної Африки в 1994 році. А ще історичні виступи Єлизавети І, Чарльза I, Олівера Кромвеля, Джорджа Вашингтона, Наполеона Бонапарта, Авраама Лінкольна, Махатми Ганді, Невіла Чемберлена, Адольфа Гітлера, Йосипа Сталіна, Франкліна Д. Рузвельта, Мао Цзедуна, Папи Іоана Павла II, Михайла Горбачова та багатьох інших великих історичних діячів.

Смілива наукова розвідка американського еволюційного біолога Джареда Даймонда "Зброя, мікроби і сталь" - це світовий науковий бестселер, який розійшовся багатомільйонними накладами і продовжує долати нові рубежі. Автор розкриває первинні історичні причини нерівностей сучасного світу, які, на його думку, криються в глибинах доісторичного минулого людства. На основі масштабних міжконтинентальних порівнянь і залучення широкого спектра новітніх досягнень історії, біології, лінгвістики, археології, епідеміології, біогеографії, палеонтології та екології Джаред Даймонд намагається пояснити "найзагальнішу схему історії", давши відповідь на головне питання книги: чому вогнепальна зброя, найзгубніші мікроби та сталь з'явилися у суспільствах одних частин світу, даючі їм переваги у завоюванні народів інших частин світу.

Нас немов магнітом притягують монументальні руїни, що їх залишили по собі цивілізації минулого, вабить їхня видовищна краса і таємниці, які в них криються. Масштаб руїн свідчить про багатство й могутність тих, хто їх споруджував. Однак чому пішли у небуття не лише ті, хто будував ці споруди, а й власне суспільства, до яких вони належали? Куди зникли цілі народи? Якщо подалися геть, то куди і чому? Чи не загинули вони жахливою смертю? За цією романтичною таємницею не дає спокою бентежна думка: а чи не може схожа доля спіткати сучасне суспільство? Автор книги не лише пропонує новий погляд на історію, причини розквіту та занепаду давніх культур, а й окреслює виклики і загрози, які невпинно постають перед сучасною цивілізацією, та можливі шляхи їх усунення.

Ця книжка цілком могла називатися «Життя та неймовірні пригоди Кирила» і, дещо меншою мірою, «його старшого брата Мефодія». Навіть офіційні й канонічні житія цих достойників скидаються радше на збірки дотепних історій, аніж на глянсовані портрети. 

У цій книжці автор окидає життя та творчість Кирила і Мефодія іронічним поглядом (сміх — не гріх, навіть коли йдеться про святих і рівноапостольних). І хоча писемність от-от уже мала би з’явитися в повсякденному житті словʼян, але саме брати радикально вплинули на те, як і коли її було впроваджено.

Це несерйозна оповідь про цілком серйозні речі: суперництво між Римом і Константинополем, міжнародну політику й боротьбу за зони впливу, церковні інтриги й таємні операції, що позначилися на історії значної частини Європи.

Нас вчать, що люди за своєю природою егоїсти й керуються насамперед власними інтересами. Від Макіавеллі до вчень Томаса Гоббса, від Зигмунда Фройда до Стівена Пінкера — коріння цього переконання глибоко сидить у західній думці. Під його впливом формуються гучні заголовки у ЗМІ й визначаються закони нашого життя. 

Але що як це неправда? Історик і один із найвидатніших молодих мислителів Європи Рутґер Бреґмен пропонує новий свіжий погляд на останні 200 000 років людської історії і доводить, що людям притаманна доброта і співпраця, а не конкуренція й  недовіра. Від реального життя «Володаря мух» до прояву солідарності після Бліцу, від прихованих недоліків експерименту Стенфордської в'язниці до реальної історії братів-близнюків, які опинились по різні боки боротьби під час апартеїду в ПАР, і врешті об’єдналися разом з Нельсоном Манделою заради миру, — автор доводить, що віра в людську доброту не просто оптимістична — вона реалістична. 

Повірити в революційну історію людства Бреґмена не так уже й легко, адже навколо так багато болю, злочинів і обману, але дрібки історичного оптимізму нам точно не завадить.

Історичне дослідження про вплив Чингісхана та його нащадків на європейську цивілізацію

• Книга залишалася у списку бестселерів New York Times протягом двох тижнів у 2004 році
• У 2011 році це була книга тижня за версією CNN
• Книгу видано в 30ти країнах

З кінця двадцятого століття колумбійський антрополог Джек Везерфорд вивчає і публікує матеріали з культури та історії Монголії. За це він удостоєний двох вищих національних нагород цієї країни - ордену Полярної Зірки та ордену Чингісхана. Автор - єдиний західний учений, якому монгольський уряд дозволив заглибитись у національну тему-табу і допустив до секретного місця поховання Чингісхана.

Великий хан Монгольської імперії відкриється для вас із неочікуваної сторони - не як невблаганний, кровожерливий варвар, який очолював кінні загони воїнів-кочівників під час загарбницьких набігів, а як інноваційний лідер та далекоглядний правитель.

Адже Чингісхан зокрема:
• ставив силу закону вище від власної влади;
• скасував тортури;
• заохочував релігійну свободу;
• спровокував безпрецедентний вибух у розвитку технологій та торгівлі.

Приголомшлива праця Джека Везерфорда спонукає читачів переглянути дотеперішні уявлення про монгольського імператора і його роль у процесі створення сучасного світу.

Війна показує найгірші і найкращі риси людської природи. Саме вона сформувала історію людства, наші соціальні й політичні інститути, цінності й ідеї. Мова, публічні місця, спогади та чимало культурних надбань — це спроба осмислити героїзм та біль війни.

Історикиня Маргарет Макміллан розглядає способи, якими війна вплинула на людське суспільство, і як зміни в політичній організації, технології чи ідеології вплинули на те, як і чому ми воюємо. Від античної історії до сьогодення Макміллан робить висновки з уроків минулих воєн і демонструє, що війна має багато облич.

У 1946 році Гюнтера Квандта — патріарха династії, яка сьогодні контролює BMW, — було заарештовано за підозрою у співпраці з нацистами. Квандт стверджував, що його змусив вступити в партію міністр пропаганди Йозеф Ґеббельс і суд виправдав його. Але Квандт збрехав. І його спадкоємці, а також спадкоємці інших нацистських мільярдерів з того часу стали лише багатшими, а про їхнє темне минуле заледве хто знає.

У цьому журналістському розслідуванні Давід де Йонг показує, як найбагатші бізнес-династії Німеччини накопичили незліченні гроші та владу, підтримуючи звірства Третього Райху. Вони захоплювали єврейський бізнес, залучали рабів і нарощували виробництво зброї для Вермахту в той час, коли Європа палала. Але найбільше шокує те, як швидко після війни Захід закрив на це очі. 

«Історія Риму» — одна з фундаментальних праць відомого німецького історика Теодора Моммзена (1817–1903), завдяки якій він здобув усесвітню славу та Нобелівську премію з літератури.

Книгу написано на основі історичних відомостей, які Моммзен зібрав під час багаторічних поїздок Італією, і присвячено історії Давнього Риму від часу його заснування, завоювань Ганнібала і Сципіона, правління Помпея і до диктатури Сулли та Цезаря.

У 1909 р. знаний історик і археограф М. Д. Чечулін задля ознайомлення широкого кола читачів із цією надзвичайно корисною книгою подав її скорочений виклад, який і пропонуємо увазі всіх, кого цікавить історія античності.

Багатьом із нас історія Англії видається чи не найцікавішою з усіх історій країн світу. Пояснюється це, мабуть, тим, що ми багато знаємо про її героїв і лиходіїв, тріумфи та катастрофи - від норманського загарбання і до Азенкура, правління Генріха VIII та Вікторії, двох світових воєн. Однак для глибокого розуміння значущості історичних подій і персонажів просто мати про них уявлення недостатньо. "Стисла історія Англії" не лише проливає світло на всі ключові фігури та найвизначніші епізоди британської історії, а й зводить їх у контексті цілісного сюжету воєдино, в захоплюючу й повчальну розповідь про народження держави, її злет до світової першості та подальший частковий занепад. Із притаманними йому оригінальністю стиля й авторитетністю Саймон Дженкінс розповідає, як утворилася сучасна Англія.

Чорна смерть. Хрестові походи. Бідність. Голод. Холод. Середні віки, пані та панове.

Середньовіччя таке далеке від нас, що, почувши згадку про цей період часу, ми продовжуємо малювати в голові ту картинку, яку побачили колись у кількох поганих фільмах. Та чи справді середні віки були такими жахливими? Історикиня Стефанія Демчук, стверджує, що ні, середньовіччя не було ані темним, ані диким. У своїй книжці авторка розповідає, як усе відбувалося насправді: що їли та пили люди, як виховували дітей, чого боялися і як святкували.

Хто ж назвав середньовіччя темними віками?  Чи насправді діти пили алкоголь і про що йшлося у тогочасних виховних трактатах? У чому люди зізнавалися на сповіді? Чим лікувалися і як виглядала тодішня депіляція? 

Усе це, а також дієти, навчальний процес у школах і навіть бійки між студентами й містянами описує історикиня у своїй книжці. Стефанія оживляє людей середньовіччя, розповідаючи про цей час без міфів і табу.

Писати про історію в сучасному бентежному світі - вельми ризикована річ. Можна втрапити в пастку некритичного повторення застарілих постулатів або ж стати упередженим інтерпретатором історії на догоду політичним, економічним, культурним, ідеологічним тенденціям, які побутують у наш час.

Щоб уникнути цих пасток, професор Тер’є Тведт пропонує дивитися в минуле, як у дзеркало. Не тлумачити історичні події з позиції сьогодення чи поширених донині поглядів на історію, а показати, як події минулого - злети та падіння цивілізацій, імперій, націй - та їхнє сприйняття у різні періоди вплинули на формування світу, яким він постав сьогодні.

- Перші цивілізації: Шумер, Стародавній Єгипет, Індська цивілізація
- Імперії Сходу: Китайська та Османська
- Промисловий розвиток Європи і європейський колоніалізм
- Домінування США і відродження Китаю
- Кліматичні зміни, що визначають майбутнє світу

Чи впевнені ви, що Друга світова війна закінчилася у 1945 році?

Кінець Другої світової війни мав принести «свободу» країнам, які постраждали від нацистської окупації, але для мільйонів людей вона не закінчилася до падіння комунізму. Влітку 1945 року багато країн Східної Європи просто змінили владу одного тирана, Адольфа Гітлера, на владу іншого — Йосипа Сталіна. Серед них і Україна. Чому так сталося? Це залишається одним з найбільш тривожних питань світової історії і лежить в основі дослідження Лоренса Ріса.

«За лаштунками війни» — це історія відносин Заходу з Йосипом Сталіним, розповідь, у якій використовуються матеріали, доступні лише з моменту відкриття російських архівів, а також свідчення очевидців цього періоду. Захопливе поєднання міжнародної політики та жахливого особистого досвіду мешканців пострадянського простору змусить вас переосмислити все, що ви знаєте про Другу світову війну.

Аушвіц – місце одного із найжорстокіших злочинів людства. Про кількість загиблих у «таборі смерті» досі сперечаються історики – на Нюрнберзькому процесі озвучили жахливу цифру 4 мільйони. Через знищення частини документів його історія не досліджена повністю, хоч із часу звільнення в’язнів концтабору минуло понад 75 років.

Для створення книжки Лоренс Ріс взяв близько 100 унікальних інтерв’ю в очевидців подій. Завдяки розмовам із вцілілими колишніми в’язнями, наглядачами-злочинцями й вивченню архівних матеріалів автор дає вичерпну картину того, що діялося в «таборі смерті». Ріс доводить, що Аушвіц ніколи не замислювався для знищення євреїв, а «остаточне рішення щодо єврейського питання» ніколи не вважалося єдиним його завданням – хоча згодом саме ці два пункти стали його метою існування.

Книжка «Аушвіц» не тільки дозволяє нам побачити жахливу мініатюру ідеального суспільства з погляду нацизму, а й дає шанс зрозуміти людську природу в екстремальних умовах. А завдяки цьому усвідомленню ми зможемо багато чого зрозуміти й про себе.

Жахлива та правдива історія того, як США і СРСР опинилися на межі ядерного апокаліпсису

Кінець холодної війни понад 30 років тому завершив найнебезпечніший період в історії людства, відсунувши загрозу ядерної війни та катастрофи. Тоді світові держави ухвалили надважливе рішення — зменшити ядерний потенціал. Однак 2022 року дипломатичні досягнення світової безпеки були анульовані через повномасштабне російське вторгнення на територію України. РФ оголосила про підвищений рівень готовності своїх ядерних сил. У відповідь уряди США та Великої Британії публічно пригрозили, що блискавично зреагують у разі застосування ядерної зброї в Україні або поза її межами. Світ балансує на порозі нової атомної ери. Щоб зрозуміти всі можливі наслідки й запобігти глобальній катастрофі, ми маємо вивчити уроки найнебезпечнішого періоду холодної війни — Карибської кризи. Спираючись на низку радянських архівних джерел, раніше засекречених документів КДБ та нотаток Білого дому, Сергій Плохій підіймає завісу над тим, що відбувалося 60 років тому, і дає змогу переосмислити сьогоднішні події, щоб уникнути фатального для всього світу ядерного безумства.

Захоплива розповідь про те, як адміністрація Трумена реагувала на падіння націоналістичного Китаю і тріумфальну перемогу комуністичних військ Мао Цзедуна в 1949 році. Та перемога стала соціальною революцією надзвичайної історичної ваги і сьогодні продовжує формувати політику в Східній Азії. В наші дні спадщина 1949 року є важливою як ніколи — вона визначає стосунки між Китаєм, Сполученими Штатами та рештою світу на тлі посилення претензій Пекіна в Південно-Китайському морі та триваючої напруженості у стосунках між Тайванем і материковою частиною Китаю.

У книзі на основі архівних документів, воєнних мемуарів, спогадів та аналізу досліджень зарубіжних істориків порушено тему інтиму під час німецько­радянської війни, раніше замовчувану, сороміцьку, майже не досліджувану в українській історіографії. Сексуальне життя в екстремальних умовах донині не прийнято обговорювати як самодостатню проблему, адже секс на фронті якось не дуже співвідноситься з такими категоріями, як самопожертва, героїзм чи вірність. Але автор, відступивши від усталених дослідницьких канонів, спробував максимально повно розкрити цю маловідому сторінку істо­рії.

Призначена для широкого кола читачів.

Тоталітаризм не зник за одну ніч, як і демократія не постала, наче за помахом чарівної палички, докорінно змінивши східноєвропейські суспільства. Майже сюрреалістичні артефакти минулого у щоденному побуті громадян колишніх союзних республік — від системи медичного страхування до національних пам’ятників, популярних кінострічок і культурних традицій, на тлі світової геополітичної турбулентності, укріплення націоналістичних настроїв і Брекзиту. Ця мозаїка соціополітичного репортажу занурює читача в досі виразно поляризовану європейську дійсність. Нова збірка есеїстики Славенки незмінно смілива, глибока та іронічна.

За тридцять років після Оксамитової революції Славенка Дракуліч, авторка книжок «Кафе “Європа”» та «Як ми пережили комунізм і навіть сміялися», повертається думками в посткомуністичний простір, щоб дослідити, що тут змінилося, а що лишилося незмінним. Мігрант із папугою у центрі Стокгольма, фото дівчинки на львівській вулиці, скульптура Александра Македонського в Скоп’є, меморіальна церемонія з нагоди п’ятдесятої річниці вторгнення радянських військ у Прагу — це лише кілька поглядів за завісу, на контрасти життя сучасної Центральної і Східної Європи.

Послуговуючись не лише відомими фактами, а й результатами найостанніших дослід жень величезної кількості архівних документів, висновками сучасних авторитетних вчених і фахівців, спогадами людей, причетних до описуваних подій, автор трансформує картину глобального воєнного конфлікту планетарного масштабу у розповідь, що веде нас не лише до Лондона часів Черчілля, імператорського Токіо чи, скажімо, сталінської Москви, а й на узбережжя Нормандії, до Північної Атлантики та південної частини Тихого океану, пояснює, чому і як події, що там розгорталися, так тісно переплелися між собою, який вплив вчинили на історію всього людства, долі мільйонів людей. Жоден інший історичний період не породив масштабніших дилем як для лідерів, так і для простих громадян, не представив стільки прикладів масових та особистих трагедій, продажності сильних світу цього, ідеологічного лицемірства й незбагненного садизму, з одного боку, та надзвичайного героїзму, самопожертви і людяно-сті — з іншого.

Саме так описав би Другу світову війну Лев Толстой, у деталях як вичерпних, так і незначних.

Ця книга — про прапори. Щоправда, прапори — це лише привід, щоб зануритися в найцікавіші історії з усіх куточків світу.

Більшість прапорів — це доволі невигадливі рисунки. Та якщо ви знаєте, чому та чи інша держава обрала певний дизайн прапора, найімовірніше, ви маєте загальне уявлення про історію, географію та культуру цієї країни.

Приміром, зірка на прапорі Демократичної Республіки Конґо нагадує нам про те, що Артур Конан Дойл назвав найбільшим злочином проти людства. Орел на прапорі Мексики — про те, як ацтеки принесли в жертву богам доньку вождя сусіднього племені. Зірки на прапорі Тувалу — про дивовижний казус у назві країни.

Усе почалося з приреченої на поразку війни на Середньому Сході. Група елітних воїнів була сповнена рішучості стояти на смерть, захищаючи найсвятіші для християн місця. Папа Римський благословив тамплієрів... Щоб потім оголосити збіговиськом єретиків. Кого боялися та з ким боролися лицарі Христа? Який стосунок мали до нескінченних війн у Палестині, Сирії та Єгипті? Як працювала розроблена покровителями тамплієрів інноваційна банківська система? Ден Джонс готовий з певних джерел розповісти історію ордену, яка відбилася на сучасній геополітиці, фінансових схемах і механізмах влади. Час дізнатися, ким були лицарі Храму — єретиками та жорстокими вбивцями чи святими, жертвами безжальної репресивної державної машини?..

Сучасну політичну ситуацію в США неможливо зрозуміти, не знаючи історичного розвитку цієї держави, і в цій книжці описані головні етапи її розбудови. Провідний історик Роберт Реміні подає найважливіші факти з історії Сполучених Штатів: від відкриття Нового світу та заснування республіки згідно з Конституцією і до постання світової держави, спалаху тероризму та останніх років президентства Джорджа Буша — молодшого, що мали значення для формування світогляду американської нації, її ідентичності, політичного устрою та місця на мапі світу. Автор також окреслює, яким повинен бути лідер США, щоб провадити гідну політику за теперішніх історичних викликів.

Сучасна політика і праці античних філософів — полярні фракції, а чи поєднувані у вирішенні актуальних питань нашого часу? Як стратегії Тита Лівія впливають на розв’язання глобальних військових конфліктів? Чого може навчити парламентарів ХХІ століття представник класичної англійської філософії ХVI століття? Світ змінюється, але чому б сучасним політикам, керівникам і президентам не запозичити досвід видатних попередників — античних полководців, мислителів і державників? Ви будете здивовані тим, як вдало стратегія завойовника, харизматичного варвара, адаптується до геополітики й бізнесу ХХІ століття. Тиберій, Сунь-цзи, Макіавеллі, Гоббс, Мальтус — відтепер політики та філософи минулого грають на вашому полі навіть у кабінетних війнах. Озбройтеся мудрістю віків і досвідом великих, щоб без остраху приймати найскладніші виклики цього нестабільного світу!

Історія — це не просто хронологія подій, а ще й джерело уроків з різноманітних царин життя, якими ми нині можемо скористатися. У цій ґрунтовній і водночас простій для сприйняття книжці Вілл та Аріель Дюрант передають читачеві накопичені за чотири десятиліття роботи над «Історією цивілізації» знання й досвід. Книжку побудовано не за часовими періодами, а за тематикою: біологія, характер, мораль, релігія, економіка, соціальні процеси, врядування, війна, прогрес та занепад з погляду історії. Ви дізнаєтеся, чого ми вже навчилися, яку цінну науку дали нам наші предки та який внесок ми можемо здійснити в цей процес. Це не підручник з історії, сповнений сухих фактів, а радше аналіз людських надбань, що стимулює до подальшого розвитку.

Лауреат літературних премій, історик, прозаїк і поет Пітер Акройд веде нас Лондоном у подорож — історичну, географічну, часом уявну. Постійно змінюючи напрям руху з минулого на сьогодення, Акройд, цей надзвичайно професійний і пишномовний гід, описує епохи чуми та епідемій, пожеж і повеней, розповідає про злочини й покарання, про секс у великому місті та багато інших неймовірних речей. Автор оживляє перед читачем незмінно мінливі столичні вулиці, показує, що лежить у людей під ногами та витає над їхніми головами. Його біографія Лондона сповнена цікавих історій, маловідомих фактів і життєвої енергії, притаманної власне самому місту.

Це щедро ілюстроване ґрунтовне видання містить аналіз багатотисячолітнього періоду історії людства: доісторична доба й теорії походження людини, зародження землеробства в долині Нілу й виникнення держав у Межиріччі; падіння Давнього Риму й розвиток науки в ісламському світі; міжнародна торгівля вздовж Великого шовкового шляху й епоха Просвітництва, світові війни й революції Нового часу та проблеми сучасності. Натхненний найновішими відкриттями в галузі історіографії, професор Джеремі Блек аналізує події нашої історії, завдяки чому читач дістане змогу поглянути як на минуле, так і на сьогодення з нової точки зору.

Характерною особливістю цієї книги є надзвичайно цікавий, часом не-сподіваний і свіжий погляд на історію Європи, жвава й дотепна манера викладу. Перед читачем постає частина світу, яка, з одного боку, характеризується жорстокими кризами та безперервним зіткненням самобутніх культур, а з іншого - невтомним прагненням до побудови суспільства, заснованого на одностайності громадян. Імперські амбіції багатьох європейських держав, внутрішні конфлікти та екзистенційні загрози нині є так само актуальними, як і в часи завоювань Олександра Македонського.

Однак автор висловлює сподівання, що народи Європи через сучасні економічні, торговельні та культурні механізми спроможуться побудувати відносини, що дадуть їм змогу жити в гармонії з самими собою та своїми сусідами.

"Саймон Дженкінс реалізував надзвичайно амбітний проект - легко і цікаво виклав історію європейської цивілізації, починаючи з її видимих витоків та завершуючи нинішнім століття, сповненим болючим проблем і протиріч. Автор майстерно поєднує масштабні полотна подій, які описує, з колоритними портретами видатних постатей, що змінювали - на гірше чи краще - хід європейської, а подеколи і світової історії. Дев'ять великих мап демонструють читачеві, як розвивався континент, як змінювалися кордони в міру виникнення і зникнення держав, в результаті розпалювання жорстоких воєн, піднесення національно-визвольного руху різних народів". - Гаррі Еванс, автор праці "Американське століття", колишній очільник видавництва Random House

• Повна історія унікальної співпраці американських і радянських солдатів у ХХ столітті
• На основі розсекречених архівів

Великий союз ХХ століття виявився приголомшливо успішним у реалізації його безпосередніх завдань. Американська допомога Британії та СРСР через програму «ленд-ліз», відкриття Другого фронту в червні 1944 року стали найяскравішими епізодами співпраці антигітлерівської коаліції, однак завершився Великий союз великою невдачею — «Залізною завісою», що розрізала навпіл повоєнну Європу.

Запитання «Що сталося не так?» і «Хто відповідальний за початок Холодної війни?» лунали в усьому світі. У цій документальній розвідці Сергій Плохій розкриває джерела конфліктів і жахіть Холодної війни, аналізуючи історію Великого союзу. Автор спирається на раніше недосяжні джерела — архівні документи радянських спецслужб, що містять спостереження військової контррозвідки й таємної поліції за американцями, які контактували з представниками ВПС Червоної Армії та місцевим населенням, звіти шпигунів, доповіді їхніх очільників і кураторів. Сергій Плохій робить приголомшливе відкриття: Великий союз був приречений на невдачу й почав розпадатися вже під час Другої світової війни. Однак що чи хто спричинив крах одного з наймогутніших альянсів ХХ століття?

Від ритму биття маминого серця — до бунтівних рифів електрогітари. Від флейт із кісток мамонта до саундтреків «Зоряних війн». Усе це музика — код людства, зашифрований у звуках.

Видатний музикознавець Роберт Філіп запрошує вас у неймовірну подорож крізь 40 тисяч років музичної історії. На сторінках цієї книжки оживають забуті мелодії стародавніх цивілізацій, революційні стилі та жанри, що народилися на перетині культур, історії сотень геніїв, які винаходили музичні інструменти, фіксували звуки на папері й створювали справжні шедеври.

Чому середньовічні візії Гільдеґарди Бінґенської вплинули на позицію церкви щодо жіночих монастирів? Як лютня та інші інструменти із Центральної Азії завоювали Європу? Хто розвивав блюз, регтайм і джаз, які розхитали світське суспільне життя? Що особливого у виконанні гімну США Джимі Гендріксом під час «Вудстоку» в 1969 році? Ця книжка — ваш квиток до музичного всесвіту, де кожна сторінка — як новий трек у плейлісті, що змінив історію людства.

Ця історія — про Ялтинську конференцію очима жінок, які відвідали її зі своїми впливовими батьками. 

Сара Черчилль була акторкою, а згодом стала офіцеркою ВПС Британії. Анна Рузвельт — єдиною донькою президента і берегинею батькових таємниць. Кетлін Гарріман — чемпіонкою з лиж, військовою кореспонденткою і донькою посла США в Радянському Союзі.

Що їх об'єднувало? Як вони впливали на батьківські рішення? Які романи яскраво забарвлювали їхнє перебування в Криму? А ще — чому на конференції не було доньки Сталіна? Кетрін Ґрейс Кац дає докладні відповіді на ці питання і ділиться подробицями про залаштунки політичного театру тих вирішальних для світу днів.

Що дає змогу найкраще визначити, чи гідна людина обіймати важливі посади? Тест на IQ, як вважало чимало британських і американських науковців ХІХ і початку ХХ століття? Чи, може, кількаденний іспит, учасники якого мали подолати фізичні й розумові перепони, як упродовж століть було в Китаї? У різний час і в різних місцях правителі й цілі суспільства винаходили та випробовували найрізноманітніші варіанти, щоб досконало втілити принципи меритократії — влади найкращих, влади гідних.

Автор простежує історію меритократії від часів винайдення в Стародавні часи і до її сьогоднішньої кризи, щоб врешті поставити ключові питання — яке в неї майбутнє і чи є їй адекватні альтернативи?

Минуле варте більшого, ніж просто відправити його в забуття. Особливо непросте ХХ століття.

Саме його урокам, втратам, подіям і персоналіям присвячено цю книжку. У ній вміщено есеї, які історик та інтелектуал Тоні Джадт писав упродовж дванадцяти років. Ці праці охоплюють доволі широке коло питань — від французьких марксистів до американської зовнішньої політики, від глобалізаційної економіки до пам’яті про зло. А ще вони мають досить широку географію — від Бельгії до Ізраїлю.

Автор уміло переплітає історичні факти, підсвічує теми, які часто лишалися в тіні, під пилом збайдужіння чи тиском архівів. Він заохочує читачів поглибити розуміння історії, переосмислити її, щоб без викривлень сприймати минуле й теперішнє.

Сергій Плохій розповідає драматичну історію шести найбільших ядерних катастроф, що спіткали людство у ХХ столітті: аварія на Чорнобильській АЕС, руйнування станції «Фукушіма-1» унаслідок цунамі, ядерні випробування на атолі Бікіні, Киштимська аварія, пожежа на станції «Віндскейл» та аварія на «Три-Майл-Айленді».

Спираючись на глибокі дослідження та показання свідків, Плохій простежує розгортання кожної кризи, ключові рішення учасників подій, а також реакцію урядів, які часто намагалися приховати масштаби катастроф. Водночас автор розширює фокус історичної перспективи, предметно аналізуючи ідеології, політичні вектори та культури, що зробили свій внесок у трагічні події.

Військова справа охоплює всі сторони існу­вання і розвитку будь-якого суспільства, а також стосунки між його членами. Виробнича культура, розвиток і прогрес технології, налагодження виробництва і поява нових технічних засобів завжди пов’язані з вій­ною. Таким чином, можна стверджувати, що військова історія фактично є найбільш повною історією людського су­спільства, яка охоплює всі сторони його буття.

Перший том нашого видання присвячений історії війн і військового мистецтва від Давнього Єгипту до переходу до професійних найманих військ і європейського фронтиру (бл. 3060 до Христа — початок XVI cт.). Основна увага приділена подіям і особистостям, які мали вплив на розвиток і еволюцію військової справи в Європі. Подана бібліографія основних проблем військової історії даного періоду. Праця розрахована як на спеціалістів, так і на широкий загал, всіх, хто цікавиться військовою історією.

Для написання цієї книжки відомому польському репортерові Вітольду Шабловському довелося свого часу об’їздити Росію, Україну, Білорусь та інші радянські республіки. Він спілкувався з особливими кухарями — Вік­тором Бєляєвим, який контролював кремлівську кухню, із тими кухарями, які працювали в часі воєн, що розв’язала Росія, з кухарками Чорнобиля, а також тими, які пережили й запам’ятали на все життя часи Сталінського Голодомору в Україні. Та власне через кухонні двері можна так добре показати не лише людські історії, смакові звички чи вподобання кухарів і тих, кому вони готували, а й маніпулятивні механізми влади — жорстокої та безжальної, зосередженої в руках божевільних вождів, генсеків та інших радянських партійних діячів.

Не розумієте, як їжа може служити пропаганді? У країнах, що називалися Радянський Союз, її подавали у кожній смаженій котлеті й кожній радянській їдальні від Калінінграда до Північного полюса, від Молдови до Владивостока. Політика, на жаль, була присутня і в тому, що їв перший секретар, і в тому, що споживав чи не мав що їсти пересічний громадянин великої тоталітарної утопічної держави.

Олекса Підлуцький – відомий публіцист та журналіст-міжнародник. Відвідав 53 країни світу. Був засновником і головним редактором першої в Україні недержавної економічної газети «Фінансовий Київ», заступником головного редактора мюнхенського журналу «Ukraine Report», першим редактором відділу міжнародної політики та інформації газети «День», прес-офіцером Прес-служби католицьких церков під час підготовки і проведення візиту Його Святості Івана-Павла ІІ в Україну. Кандидат економічних наук, був докторантом Українського вільного університету в Мюнхені та Інституту економіки НАН України. Має 135 наукових публікацій, зокрема дві монографії, та близько 1600 публікацій у періодичній пресі. Викладає журналістську майстерність в Інституті журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка.

Нова книга Олекси Підлуцького – це глибоке дослідження про суперечливе, динамічне, різнобарвне, яскраве й водночас трагічне ХХ століття, здійснене шляхом оцінки діяльності та ретельного змалювання психологічних портретів найвидатніших діячів цієї епохи. Юзеф Пілсудський та Віллі Брандт, Махатма Ґанді та Вацлав Гавел, Авґусто Піночет та Марґарет Тетчер... Героїв цієї книжки об’єднує те, що кожен з них зміг стати справжнім лідером нації, згуртувати співвітчизників і вивести свою країну з глибоко кризових ситуацій. Автор, розповідаючи про 30 знакових особистостей минулого століття, показує їх без звичних штампів, надає маловідомі факти і водночас змушує замислитися, яким має бути політичний лідер, що може Україна запозичити з безцінного досвіду цих видатних діячів. До книги увійшли матеріали, опубліковані на сторінках аналітичної газети «Дзеркало Тижня».