Замовлення тимчасово не приймаємо. Проводяться технічні роботи.
Нова монографія професора Петра Іванишина у формі нарисів висвітлює низку методологічних і теоретико-літературних питань з позицій націософської герменевтики. Студія присвячена трьом важливим напрямам сучасної теоретичної літературології: методології науки про літературу, феноменові художності письменства, теорії будови та тлумачення літературного твору. З національно-екзистенціальних позицій автор ретельно інтерпретує низку важливих літературознавчих підходів (герменевтику, постколоніальну критику, націологічний метод, інтертекстуальність, постструктуралізм), теоретичних понять (культурний націоналізм і культурний імперіалізм, національний імператив, національні емпатія та абстрагування, нігілістична естетика, філософія творчості, художність і її критерії, великий письменник, популярна література і кітч, сенс і його структура, літературна комунікація, текст і твір, будова літературного твору) та методологічний потенціал низки філософських, художніх та наукових досвідів (Т.Шевченка, І.Франка, В.Стефаника, Д.Донцова, Є.Маланюка, О.Ольжича, Л.Луціва, Л.Костенко, Д.Павличка, Е.Саїда).
Людству неймовірно пощастило: крім того, що вміє влучно називати всі предмети і явища навколишнього світу, воно також майстерно висловлює свої думки та впливає за допомогою мовлення на співрозмовника. А українцям пощастило ще більше, адже найголовніший інструмент, за допомогою якого ми самовиражаємося, передаємо інформацію та демонструємо почуття й емоції, — досконалий, філігранно вивершений і бездоганний. І хто ж це збирає стільки компліментів? Авжеж, речення — саме та мовна одиниця, в якій ми вербалізуємо свої думки й накопичуємо всю потрібну нашим співрозмовникам інформацію.
Книжка «Бути українською» — четверта й остання в серії, присвяченій українській мові. Вона містить захоплену, а подекуди й суперзахоплену синтаксично-пунктуаційну розповідь про особливості українського речення, його структуру, типи ускладнень і, звісно, розділові знаки, що їх ми використовуємо і наприкінці, і в середині цього чарівного мовного творіння. Авторка переконана, що після прочитання ми ще більше й назавжди полюбимо свою українську мовоньку.
На культурній мапі модерної української мови є дві важливі точки: Бад-Емс, звідки указом намагались переконати світ, що української мови немає, не було і бути не може, і Страсбург — точка, де 21 березня 2022 року українська отримала статус майбутньої офіційної мови Європейського Союзу.
Орися Демська розповідає про зародження й розвиток української мови від індоєвропейської прамови до наших днів, її взаємодію з іншими мовами, історію взаємозбагачень, непримириме протистояння з російською і перебіг лінгвоцидів, із яких вона все ж таки вийшла переможницею.
Доступно про формування української державності і національної ідентичності через мову і завдяки мові.
Ця книжка — життєпис одного з найвидатніших українських поетів ХХ століття. Йдеться про нащадка шляхетного українського роду, в якому з покоління в покоління тривала боротьба двох душ, української й польської, сина «того Тадея», вихованця київської Старої Громади, яскравого представника неокласичного п’ятірного ґрона.
Утім до «чистоти і простоти» неокласицизму молодий митець ішов, переживши період захоплення «темними вежами» символізму, гріховними спокусами, «ядом чарівним». Мистецтво рівноваги утвердилося після досвіду опіумних візій, наркотичних парадизів, естетизації зла.
Шукаючи нових цінностей у покинутому Богом світі, поет однаково цінує Гомера й Бодлера, античність і декаданс. Окрема сюжетна лінія книжки — історія співіснування Максима Рильського з радянським режимом, аналіз його текстів з подвійним дном, текстів-шифрів, які доносять для нас трагічні колізії доби великого терору. У найтяжчі часи він зоставався вірним своїй прихильній музі, релігії краси й гармонії.
Мова — це не просто сукупність слів, що зберігаються в словниках, і не довільний набір значень. Мова — це спосіб мислення й відображення дійсності, це картина світу, яку почали малювати наші далекі пращури й продовжать довершувати наші далекі нащадки. Ми теж беремо безпосередню участь у її творенні, постійно доповнюючи та вдосконалюючи тло й сюжет. Наша мовна картина демонструє те, яким ми бачимо світ. А бачимо ми його українською.
Книжку «Бачити українською» присвячено найголовнішій одиниці мови — слову. Саме воно дає нам змогу порозумітися (і посваритися), передати важливу (і неважливу) інформацію, висловити почуття (і навіть просто подумати про них). А загалом — саме зі слова почалося буквально все. А що «все»? — спитаєте ви. Щонайменше — ця книжка, а щонайбільше — людська свідомість. І це не жарт, бо жартів у книжках про мову не буває.
Чи знаєте ви, що голосних в українській мові приблизно в п’ять разів менше, ніж приголосних? Чи чули ви про нескладотворчі звуки? А про літеру Шредінгера? Чи відомо вам, що шиплячі постійно мімікрують під інші приголосні української мови?
Якщо чесно: ви все це знаєте. І навіть якщо вам здається, що ви гадки не маєте, за яким принципом слід вимовляти ті чи інші звуки, ваші мовна свідомість і мовленнєвий апарат роблять це бездоганно.
Книжка «Чути українською» не змушуватиме вас учити правила чи зубрити мовні закони. Це вже робила колись ваша вчителька української мови та літератури. Завдання книжки — пояснити, за якими правилами й закономірностями працює звукова система, а ще — чому наша абетка майже досконала. І, звісно, переконати вас, що українська мова — це надзвичайно цікаво, легко і місцями навіть корисно.
Девід Кристал із легкістю дослідника й захватом дитини проводить читачам екскурс у минуле, теперішнє та майбутнє мов. Ви дізнаєтеся, чому реперам потрібно знати правопис, як акцент сприяє виживанню, чому Йода розмовляє в такій незвичайній манері, а діалекти — це щось більше, ніж просто «гірша» версія літературної мови.
Автор поєднує наукову точність і жвавий стиль, пояснює на історіях, схемах та легко викладених фактах. Чимало прикладів спеціально адаптовано під українську мову. Усе це допомагає поглянути на мову не як на суху теорію, а як на незбагненний живий організм.
Ця унікальна книга про оселю нашого буття – українську мову. Саме про неї оригінально й захопливо розповідає автор, пропонуючи абсолютно новий, позбавлений стереотипів підхід.
Видання має стислий формат. Тут немає води, ліричних відступів, пафосних слів – тільки конкретика, приправлена рясним фактажем. Тепер такі часи... З війною ми швидко перейшли від романтизму до реалізму. Не хочеться пустопорожньої балаканини, зайвих слів і довгих фраз, що часто буває в подібних популярних лінгвістичних роботах. Хочеться все по суті. Пропонована книга без винятку буде цікавою всім, хто прагне краще пізнати мову незламного українського народу.
Новий авторський виданок наголошує на питомій синтаксі української мови супроти кальок, які нас десятиріччями змушували переймати з мови московської. Словник розкриває лаконічну природу рідної мови та пропонує читачам її розлоге фразеологічне багатство. Немоскалька насамперед є начасним виданням на тлі московитського вторгнення в Україну. Це якнайкраща спонука зросійщеним українцям заговорити мовою рідного народу.
Українсько-російський словник правдивої мови «Скажи мені українською» має на меті повернути розуміння величі й краси української мови, а також покращити загальний рівень володіння українською мовою в побуті та діловому спілкуванні. Формат словника наочно показує відмінності між правдивою українською мовою й штучними запозиченнями з мови російської. Словник є черговою авторською спробою наголосити на винятковій важливості вжитку питомих українських слів і висловів на противагу калькованим та запозиченим, головно росіянізмам. Ця нагальна потреба зумовлена тотальним засміченням рідної мови самими ж її носіями.
У словнику описано понад 1250 слів-паронімів української мови (майже 500 гнізд). Подано їхню акцентуаційну, граматичну та стилістичну характеристику. Мета словника — допомагати користувачам практично оволодіти лексичним багатством української мови, удосконалювати культуру мовлення. Для широкого кола користувачів, учнів загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів, учителів, студентів. Словник корисний і для іноземців, які вивчають українську мову, даючи змогу глибше пізнати її звуковий лад і морфемну будову.
Мові байдуже хто ви: святий чи грішник, благодійник або ж вбивця. Якщо за життя вам вдалося зробити щось достатньо незвичне чи екстравагантне, мова з радістю покладе вас у шафку і дбайливо збереже для нащадків.
У книжці мовознавця Рустама Гаджієва ви знайдете лінгвістичні історії з усього світу — від Нікарагуа, де місцеві діти самі створили для себе жестову мову, й до Великої Британії з її Пороховою змовою, катами і започаткованими ними словами.
Чому сучасний ісландець запросто може прочитати древні тексти без допомоги, і чому у нас так не вийде? Як навахо шифрували послання американців під час Другої світової війни та чим така страшна валлійська (яка насправді не така вже й валлійська)?
Рустам розкаже не лише про усе це, а й про об’єднання та поширення німецької мови, пояснить, як мовне питання стало причиною зіткнення потягів у Бельгії, розтлумачить картину Брейгеля, на якій зашифровано понад сотню ідіом з нідерландського фольклору. Мовознавець познайомить вас із лінгвокриміналістами, говіркою британських геїв, горилою Коко та навіть китайськими ієрогліфами. І заодно розповість, як з мовознавчої точки зору пов’язані легендарна «паляниця» і сумнозвісний «поребрик».
Сучасний словник гарної української мови «Мова – не калька» розкриває велич і красу рідної мови, звільняє її від суржику й чужомовних запозик. Словник містить самобутні українські слова та вислови, поставлені на противагу звичному (буденному) словниковому запасу сучасних українців. У Словнику опрацьовано понад 20 000 найбільш проблемних слів та висловів украй потрібних для збагачення мовної культури кожного українця. Призначений для найширшого кола шанувальників української мови: викладачів, студентів, учнів і вчителів, урядовців, ділових людей, учених, письменників, перекладачів, журналістів, працівників редакцій і видавництв тощо, одне слово, для всіх, кому небайдужа доля рідної мови, культури й словесності.
У виданні представлені аналітичні, літературно-критичні, літературознавчі, культурно-філософські есеї та статті Анатолія Дністрового, написані упродовж останніх 25 років і присвячені знаковим постатям, темам і процесам як світової літератури, так і української літературної традиції. «Паноптикум. Література» — це своєрідна «книга спостережень» автора, багатовекторний аналіз літератури, критичний огляд особистого творчого шляху в контексті розвитку українського літературного процесу крізь призму змін культури та глобальних трансформацій у соціумі. Для широкого кола читачів та всіх, кому цікава фахова літературна аналітика.
Посібника задресовано всім небайдужим до живої української мови незалежно від віку й освітнього рівня. Він осягає головні правописні норми та правила, особливості вживання іменних і службових частин мови в офіційно-діловому стилі, складні випадки перекладу науково-технічної, економічної та иншої термінології. У низці виносок із посилками вперше пояснено значини призабутих чи «зрепресованих», але природних для нашої мови термінних слів і словосполук, унормованих у ДСТУ 3966:2009 і чинному правописі.
Гуляючи Києвом, легко впізнати численні локації, описані в поемах і романах початку ХХ століття. Десь змінилися номери помешкань, по-новому пофарбовані фасади, іноді інші назви вулиць, але якщо придивитися, то можна уявити, як у «Льоху мистецтв» на Городецького сиділи за одним столом Тичина й Курбас, трохи далі, в кабінеті Підмогильного, збирався чи не весь мистецький Київ, а в підвалі готелю «Континенталь» зустрічалися за кавою непримиренні аспанфути, символісти й спіралісти. Вечірнім Хрещатиком гуляли справжні «марсіани», і в Георгіївському провулку шукала нових обріїв таємнича мистецька теософська дев’ятка.
Нова книжка Віри Агеєвої — це мандрівка літературним Києвом початку ХХ століття. Авторка покаже Київ очима авангардних художників, бунтівних емансипанток, богемних поетів, Київ, у якому жили й творили, попри все, що відбувалося довкола, Київ, який вистояв, уберігши свою історію та майбуття.
Час тішитися неймовірним мовним різноманіттям, що постає перед нами з народження та надихає й зачаровує людей, відколи вони навчилися розмовляти. Ця книжка відкривається першими звуками, що їх дитя чує в материнській утробі. Діти здатні швидко навчатися декількох мов водночас. Софі Гардах показує, що ця здатність завжди була неодмінним і звичним аспектом людської поведінки — від найперших свідчень про писання різними мовами на месопотамських глиняних табличках і до ролі торгівлі в обміні словами між різними культурами й континентами, що починався з багатомовних родин торговців.
Авторка проводить нас «книжковими кладовищами» середньовічних синагог; розповідає про загадки ієрогліфів і клинопису та тривалі спроби їх розшифрувати; у Британії відкриває таємничу втрачену мову кіпро-мінойських письмен; а ще знайомить з унікальною мовою, яку винайшли діти в тихоокеанських колоніях Німеччини.
Це книжка про мови й про людей, які в них кохаються. Про дивні, чудові способи використання мов людьми ще із часів найперших записів на глиняних табличках. Про мовні ниточки, які пов’язують нас усіх. Понад усе, ця книжка — суцільне задоволення.
Мова ненависті — річ погана, але під час війни — цілком добра й навіть необхідна. Як ми називаємо ворога? За якими мовленнєвими особливостями легко його розпізнаємо? Чи вміємо ми воювати словом? Чи достатньою є наша русофобія? Авторка книжки «Перемагати українською» намагається розібратися з усіма цими питаннями й доводить, що воювати на мовному фронті так само важливо, як і безпосередньо на полі бою.
Наша мова вміє давати відсіч ворогам і бути твердою крицею, однак для українського народу вона є передусім домом буття. Українська — це мова любові, ніжності й підтримки в тяжку мить. І саме зараз вона потрібна нам як ніколи. Книжка «Перемагати українською» — це також про плекання українського слова й прагнення берегти його попри все.
22 ЕСЕЇ ПРО УКРАЇНСЬКІ РОМАНИ
ВІД КУЛІША ДО КАРПИ
Книга Тетяни Трофименко, літературної критикині, або ж критикиці, як її називають у літсередовищі, присвячена знаковим романам, які відображали реалії доби й фіксували стильові й світоглядні зміни в мистецтві. Романи, які розповідають нам про життя й головні проблеми українців від ХІХ до першої третини ХХІ сторіччя.
Авторка осмислює твори Івана Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Ольги Кобилянської, Валер’яна Підмогильного, Івана Багряного, Ірини Вільде, а також романи Юрія Андруховича, Сергія Жадана, Оксани Забужко, Марії Матіос, Олександра Ірванця, Ірени Карпи та інших. Це не канон, не есеї для підготовки до ЗНО, а насамперед спроба поговорити про жанр, про те, як ідеології та суспільний процес впливають на творчість, а також про те, чому й досі точаться дискусії про «великий український роман».
Мова – це надзвичайно складний механізм поєднання букв у слова і слів у вислови з подальшою трансформацією у тексти. Але в основі, все одно, залишаються окремі букви та їхнє найпростіше поєднання. Сучасній людині, яка живе в матеріялізованому світі, важко зрозуміти їхнє значення, оскільки вони несуть не явище, а сутність. Але, зрозумівши їх, поряд із нею відкривається інший, енергетичний, духовний світ як вищий рівень свідомости та гармонії в собі, у суспільстві, у просторі.
Книга розрахована на широке коло читачів, може бути корисною поціновувачам української культури, філологам, педагогам, громадським і політичним діячам, а також усім, хто цікавиться культурогенезом українського народу.
Фіксація особливостей мовлення Львова ХХ століття — мета цієї праці. Джерелами слугували насамперед власні спостереження авторок за словниковим фондом мовців рідного міста, а також художня та мемуарна література авторів-львів’ян. Особливістю книги є не тільки тлумачення багатьох, іноді уже призабутих слів, сталих словосполучень, фразеологізмів, прислів’їв та приказок, а й розлогі цитати, у яких згадано про львівські традиції й звичаї, історичні події, особливості побуту. Героями цих мініоповідок є не тільки вигадані персонажі, а й часто відомі львів’яни.
«Лексикон львівський» виходить у серії «Діалектологічна скриня», одне із завдань якої — публікація надбань народної мови. Такі видання сприятимуть появі в майбутньому якомога повнішого кадастру словника української мови.
