Замовлення тимчасово не приймаємо.
У виданні представлені аналітичні, літературно-критичні, літературознавчі, культурно-філософські есеї та статті Анатолія Дністрового, написані упродовж останніх 25 років і присвячені знаковим постатям, темам і процесам як світової літератури, так і української літературної традиції. «Паноптикум. Література» — це своєрідна «книга спостережень» автора, багатовекторний аналіз літератури, критичний огляд особистого творчого шляху в контексті розвитку українського літературного процесу крізь призму змін культури та глобальних трансформацій у соціумі. Для широкого кола читачів та всіх, кому цікава фахова літературна аналітика.
На культурній мапі модерної української мови є дві важливі точки: Бад-Емс, звідки указом намагались переконати світ, що української мови немає, не було і бути не може, і Страсбург — точка, де 21 березня 2022 року українська отримала статус майбутньої офіційної мови Європейського Союзу.
Орися Демська розповідає про зародження й розвиток української мови від індоєвропейської прамови до наших днів, її взаємодію з іншими мовами, історію взаємозбагачень, непримириме протистояння з російською і перебіг лінгвоцидів, із яких вона все ж таки вийшла переможницею.
Доступно про формування української державності і національної ідентичності через мову і завдяки мові.
Ця книжка — життєпис одного з найвидатніших українських поетів ХХ століття. Йдеться про нащадка шляхетного українського роду, в якому з покоління в покоління тривала боротьба двох душ, української й польської, сина «того Тадея», вихованця київської Старої Громади, яскравого представника неокласичного п’ятірного ґрона.
Утім до «чистоти і простоти» неокласицизму молодий митець ішов, переживши період захоплення «темними вежами» символізму, гріховними спокусами, «ядом чарівним». Мистецтво рівноваги утвердилося після досвіду опіумних візій, наркотичних парадизів, естетизації зла.
Шукаючи нових цінностей у покинутому Богом світі, поет однаково цінує Гомера й Бодлера, античність і декаданс. Окрема сюжетна лінія книжки — історія співіснування Максима Рильського з радянським режимом, аналіз його текстів з подвійним дном, текстів-шифрів, які доносять для нас трагічні колізії доби великого терору. У найтяжчі часи він зоставався вірним своїй прихильній музі, релігії краси й гармонії.
Посібника задресовано всім небайдужим до живої української мови незалежно від віку й освітнього рівня. Він осягає головні правописні норми та правила, особливості вживання іменних і службових частин мови в офіційно-діловому стилі, складні випадки перекладу науково-технічної, економічної та иншої термінології. У низці виносок із посилками вперше пояснено значини призабутих чи «зрепресованих», але природних для нашої мови термінних слів і словосполук, унормованих у ДСТУ 3966:2009 і чинному правописі.
Новий авторський виданок наголошує на питомій синтаксі української мови супроти кальок, які нас десятиріччями змушували переймати з мови московської. Словник розкриває лаконічну природу рідної мови та пропонує читачам її розлоге фразеологічне багатство. Немоскалька насамперед є начасним виданням на тлі московитського вторгнення в Україну. Це якнайкраща спонука зросійщеним українцям заговорити мовою рідного народу.
Українсько-російський словник правдивої мови «Скажи мені українською» має на меті повернути розуміння величі й краси української мови, а також покращити загальний рівень володіння українською мовою в побуті та діловому спілкуванні. Формат словника наочно показує відмінності між правдивою українською мовою й штучними запозиченнями з мови російської. Словник є черговою авторською спробою наголосити на винятковій важливості вжитку питомих українських слів і висловів на противагу калькованим та запозиченим, головно росіянізмам. Ця нагальна потреба зумовлена тотальним засміченням рідної мови самими ж її носіями.
У словнику описано понад 1250 слів-паронімів української мови (майже 500 гнізд). Подано їхню акцентуаційну, граматичну та стилістичну характеристику. Мета словника — допомагати користувачам практично оволодіти лексичним багатством української мови, удосконалювати культуру мовлення. Для широкого кола користувачів, учнів загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів, учителів, студентів. Словник корисний і для іноземців, які вивчають українську мову, даючи змогу глибше пізнати її звуковий лад і морфемну будову.
22 ЕСЕЇ ПРО УКРАЇНСЬКІ РОМАНИ
ВІД КУЛІША ДО КАРПИ
Книга Тетяни Трофименко, літературної критикині, або ж критикиці, як її називають у літсередовищі, присвячена знаковим романам, які відображали реалії доби й фіксували стильові й світоглядні зміни в мистецтві. Романи, які розповідають нам про життя й головні проблеми українців від ХІХ до першої третини ХХІ сторіччя.
Авторка осмислює твори Івана Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Ольги Кобилянської, Валер’яна Підмогильного, Івана Багряного, Ірини Вільде, а також романи Юрія Андруховича, Сергія Жадана, Оксани Забужко, Марії Матіос, Олександра Ірванця, Ірени Карпи та інших. Це не канон, не есеї для підготовки до ЗНО, а насамперед спроба поговорити про жанр, про те, як ідеології та суспільний процес впливають на творчість, а також про те, чому й досі точаться дискусії про «великий український роман».
Мові байдуже хто ви: святий чи грішник, благодійник або ж вбивця. Якщо за життя вам вдалося зробити щось достатньо незвичне чи екстравагантне, мова з радістю покладе вас у шафку і дбайливо збереже для нащадків.
У книжці мовознавця Рустама Гаджієва ви знайдете лінгвістичні історії з усього світу — від Нікарагуа, де місцеві діти самі створили для себе жестову мову, й до Великої Британії з її Пороховою змовою, катами і започаткованими ними словами.
Чому сучасний ісландець запросто може прочитати древні тексти без допомоги, і чому у нас так не вийде? Як навахо шифрували послання американців під час Другої світової війни та чим така страшна валлійська (яка насправді не така вже й валлійська)?
Рустам розкаже не лише про усе це, а й про об’єднання та поширення німецької мови, пояснить, як мовне питання стало причиною зіткнення потягів у Бельгії, розтлумачить картину Брейгеля, на якій зашифровано понад сотню ідіом з нідерландського фольклору. Мовознавець познайомить вас із лінгвокриміналістами, говіркою британських геїв, горилою Коко та навіть китайськими ієрогліфами. І заодно розповість, як з мовознавчої точки зору пов’язані легендарна «паляниця» і сумнозвісний «поребрик».
Сучасний словник гарної української мови «Мова – не калька» розкриває велич і красу рідної мови, звільняє її від суржику й чужомовних запозик. Словник містить самобутні українські слова та вислови, поставлені на противагу звичному (буденному) словниковому запасу сучасних українців. У Словнику опрацьовано понад 20 000 найбільш проблемних слів та висловів украй потрібних для збагачення мовної культури кожного українця. Призначений для найширшого кола шанувальників української мови: викладачів, студентів, учнів і вчителів, урядовців, ділових людей, учених, письменників, перекладачів, журналістів, працівників редакцій і видавництв тощо, одне слово, для всіх, кому небайдужа доля рідної мови, культури й словесності.
Гуляючи Києвом, легко впізнати численні локації, описані в поемах і романах початку ХХ століття. Десь змінилися номери помешкань, по-новому пофарбовані фасади, іноді інші назви вулиць, але якщо придивитися, то можна уявити, як у «Льоху мистецтв» на Городецького сиділи за одним столом Тичина й Курбас, трохи далі, в кабінеті Підмогильного, збирався чи не весь мистецький Київ, а в підвалі готелю «Континенталь» зустрічалися за кавою непримиренні аспанфути, символісти й спіралісти. Вечірнім Хрещатиком гуляли справжні «марсіани», і в Георгіївському провулку шукала нових обріїв таємнича мистецька теософська дев’ятка.
Нова книжка Віри Агеєвої — це мандрівка літературним Києвом початку ХХ століття. Авторка покаже Київ очима авангардних художників, бунтівних емансипанток, богемних поетів, Київ, у якому жили й творили, попри все, що відбувалося довкола, Київ, який вистояв, уберігши свою історію та майбуття.
Мова — це не просто сукупність слів, що зберігаються в словниках, і не довільний набір значень. Мова — це спосіб мислення й відображення дійсності, це картина світу, яку почали малювати наші далекі пращури й продовжать довершувати наші далекі нащадки. Ми теж беремо безпосередню участь у її творенні, постійно доповнюючи та вдосконалюючи тло й сюжет. Наша мовна картина демонструє те, яким ми бачимо світ. А бачимо ми його українською.
Книжку «Бачити українською» присвячено найголовнішій одиниці мови — слову. Саме воно дає нам змогу порозумітися (і посваритися), передати важливу (і неважливу) інформацію, висловити почуття (і навіть просто подумати про них). А загалом — саме зі слова почалося буквально все. А що «все»? — спитаєте ви. Щонайменше — ця книжка, а щонайбільше — людська свідомість. І це не жарт, бо жартів у книжках про мову не буває.
Час тішитися неймовірним мовним різноманіттям, що постає перед нами з народження та надихає й зачаровує людей, відколи вони навчилися розмовляти. Ця книжка відкривається першими звуками, що їх дитя чує в материнській утробі. Діти здатні швидко навчатися декількох мов водночас. Софі Гардах показує, що ця здатність завжди була неодмінним і звичним аспектом людської поведінки — від найперших свідчень про писання різними мовами на месопотамських глиняних табличках і до ролі торгівлі в обміні словами між різними культурами й континентами, що починався з багатомовних родин торговців.
Авторка проводить нас «книжковими кладовищами» середньовічних синагог; розповідає про загадки ієрогліфів і клинопису та тривалі спроби їх розшифрувати; у Британії відкриває таємничу втрачену мову кіпро-мінойських письмен; а ще знайомить з унікальною мовою, яку винайшли діти в тихоокеанських колоніях Німеччини.
Це книжка про мови й про людей, які в них кохаються. Про дивні, чудові способи використання мов людьми ще із часів найперших записів на глиняних табличках. Про мовні ниточки, які пов’язують нас усіх. Понад усе, ця книжка — суцільне задоволення.
Чи знаєте ви, що голосних в українській мові приблизно в п’ять разів менше, ніж приголосних? Чи чули ви про нескладотворчі звуки? А про літеру Шредінгера? Чи відомо вам, що шиплячі постійно мімікрують під інші приголосні української мови?
Якщо чесно: ви все це знаєте. І навіть якщо вам здається, що ви гадки не маєте, за яким принципом слід вимовляти ті чи інші звуки, ваші мовна свідомість і мовленнєвий апарат роблять це бездоганно.
Книжка «Чути українською» не змушуватиме вас учити правила чи зубрити мовні закони. Це вже робила колись ваша вчителька української мови та літератури. Завдання книжки — пояснити, за якими правилами й закономірностями працює звукова система, а ще — чому наша абетка майже досконала. І, звісно, переконати вас, що українська мова — це надзвичайно цікаво, легко і місцями навіть корисно.
Мова ненависті — річ погана, але під час війни — цілком добра й навіть необхідна. Як ми називаємо ворога? За якими мовленнєвими особливостями легко його розпізнаємо? Чи вміємо ми воювати словом? Чи достатньою є наша русофобія? Авторка книжки «Перемагати українською» намагається розібратися з усіма цими питаннями й доводить, що воювати на мовному фронті так само важливо, як і безпосередньо на полі бою.
Наша мова вміє давати відсіч ворогам і бути твердою крицею, однак для українського народу вона є передусім домом буття. Українська — це мова любові, ніжності й підтримки в тяжку мить. І саме зараз вона потрібна нам як ніколи. Книжка «Перемагати українською» — це також про плекання українського слова й прагнення берегти його попри все.
Мова – це надзвичайно складний механізм поєднання букв у слова і слів у вислови з подальшою трансформацією у тексти. Але в основі, все одно, залишаються окремі букви та їхнє найпростіше поєднання. Сучасній людині, яка живе в матеріялізованому світі, важко зрозуміти їхнє значення, оскільки вони несуть не явище, а сутність. Але, зрозумівши їх, поряд із нею відкривається інший, енергетичний, духовний світ як вищий рівень свідомости та гармонії в собі, у суспільстві, у просторі.
Книга розрахована на широке коло читачів, може бути корисною поціновувачам української культури, філологам, педагогам, громадським і політичним діячам, а також усім, хто цікавиться культурогенезом українського народу.
Фіксація особливостей мовлення Львова ХХ століття — мета цієї праці. Джерелами слугували насамперед власні спостереження авторок за словниковим фондом мовців рідного міста, а також художня та мемуарна література авторів-львів’ян. Особливістю книги є не тільки тлумачення багатьох, іноді уже призабутих слів, сталих словосполучень, фразеологізмів, прислів’їв та приказок, а й розлогі цитати, у яких згадано про львівські традиції й звичаї, історичні події, особливості побуту. Героями цих мініоповідок є не тільки вигадані персонажі, а й часто відомі львів’яни.
«Лексикон львівський» виходить у серії «Діалектологічна скриня», одне із завдань якої — публікація надбань народної мови. Такі видання сприятимуть появі в майбутньому якомога повнішого кадастру словника української мови.
