Одного дня харківський службовець Мина Мазайло вирішує: необхідно негайно змінити своє прізвище. Бо від цього українського, селянського «Мазайло» самі клопоти та неприємності, і взагалі. Хіба можна ставитися серйозно й поважно до людини з таким прізвищем? Варто змінити його на «Мазенін». Тоді все зміниться, жити стане краще, зникнуть проблеми. Це рішення спричиняє справжню війну всередині родини, перетворюючи рідних людей на ворогів. Також до збірки увійшли п’єси «Маклена Граса», «97», «Патетична соната».

…Те, що я розповім вам, діялося давним-давно на Україні, у глухій глуші, і ще й досі по світові не рознеслося. Бабуся, що мені оповідала, упевняла, ніби у глуші є чимало чесних великих подій, все одно як пишних квіток. І оповідала бабуся, — а вона була давня сильно, прожила чимало на білому світі. «Чимало дечого побачила та чимало дечого зазнала, — оповідала вона, що нічого в світі не можна поставити врівень із цими порослими в глуші квітками. Ні з цими, що в глуші укриті, подіями. Віки йдуть, минають, — а все однаково пишні, свіжі квітки ваблять зір своєю розкішшю, а тихі, величні події любо заспокоюють і м’якшать серце людське».

До видання включено вибрані твори видатного драматурга, що виносяться на обов’язкове та самостійне вивчення за Програмою 12-річної загальноосвітньої школи з української літератури.

Для середнього і старшого шкільного віку.

Класиків варто перечитувати хоча би для того, щоб злоба дня не закривала перспективу й не позбавляла рятівного вміння розрізняти велике й дрібне, важливе й зникоме. Оповідання та повісті, упорядковані Вірою Агеєвою, доводять, що Марко Вовчок цілком заслуговує звання «зачинательки вітчизняної психологічної прози». Глибина та витонченість аналізу душевних станів її персонажів приваблює та вражає й сьогодні. Так само, як і вміння іронічно деконструювати пафосну романтичну стилістику і риторику піднесеного й пишновеличного. Зважаючи на те, що авторка часто звертається до мотиву сваволі й залежності, насильства, яке виявляється на мікрорівнях, у стосунках між найближчими людьми, її прозу можна назвати також своєрідною студією над самою природою зла, якого не можна уникнути в людських стосунках і досі.

У збірку увійшли відомі твори циклів «Син Вовка», «Діти Морозу», а також оповідання «Бог його батьків». Джек Лондон знайомить читачів з індіанською культурою, її традиційними поняттями честі та обов’язку, описує жіночий характер, складний і часом суперечливий.

В оповіданні «Син Вовка» індіанці намагаються протистояти «синам вовка», які крім землі відбирають у них найдорожче — жінок. У жорстокій сутичці завоювання дівчини стає схожим на первісну боротьбу за самку. Цей твір як крик душі індіанського народу і торжество білої людини.

Тему місіонерства порушено в оповіданні «Бог його батьків». Скільки було вбито людей, скільки крові було пролито через те, що один бог нібито краще за інших.

До циклу «Діти Морозу» увійшли оповідання «Закон життя», «Брехун Нам-Бок», «Білошкіра Лі Ван» та інші. Тут зображено людину наодинці з собою. Вона має можливість випробувати себе в нелегкій боротьбі з обставинами, що загрожують самому її існуванню. Північ стає найсуворішим у житті випробуванням можливостей, закладених у людині.

Весна 2020 року. Люди поволі прокидались від зимової сплячки, мружилися на сонці й уявити не могли, що чекає на них попереду. У далекому Китаї застуджений панцерник буцімто чхнув на хворого кажана — і так народився вірус, що паралізував світ. Але це не вплинуло ні на допитливість, ні на гумор Владіміра Камінера.

Попри локдаун, маски і заборону на розливне пиво, він скрізь знаходив історії, які доводили: життя триває! Навіть якщо кожен день мало чим відрізняється від попереднього. Зі сміхом і співчуттям він спостерігав за нашим ковідним повсякденням і за тим, як поступово змінюється дійсність…

Прикута до ліжка Дезіре терпить епілептичні напади, що руйнують її тіло, і водночас відточує свій талант. Вона — квітнева відьма, і її мандрівна душа стежить за трьома своїми зведеними сестрами, переконана, що котрась із них вкрала призначене їй життя. Кожна з прийомних сестер ховає у собі порожнечу, яку не здатна заповнити ні родиною, ні кар’єрою, ні алкоголем чи коханцями. Роками вони тягнуть за собою болісний зв’язок, який до кінця не усвідомлюють, аж поки таємничі листи не зводять їх докупи. Квітнева відьма виконує свій план помсти й підштовхує сестер одну до одної, наче фігурки у химерній грі. Чи можуть сестри і всі решта, задіяні в цій історії, сподіватися хоч на якесь звільнення?

«Квітнева відьма» — знаковий, пристрасний і потужний роман Майґуль Аксельссон, за який вона 1997 року отримала шведську Премію ім. Авґуста Стріндберґа (Augustpriset). Це історія про пошук приналежності, про дитячі травми, які ніколи не лишаються в дитинстві. Це також оповідь про лицемірний і нестерпний уклад у притулках для людей з інвалідністю, більше схожих на в’язницю, у яких сваволя тягнеться з 1950-х років.

До збірки творів Джека Лондона увійшли повісті «Пригоди “Сліпучого”» (1902), «Звір Предковічний» (1913) та «Перед Адамом» (1907).

Герої творів — представники різних прошарків суспільства, яких поєднує готовність кинути виклик установам, якщо ті ставлять під сумнівдобро і справедливість, і відстоювати свою честь і гідність за будь-якихобставин.

Джо Бронсон — 15-річний син успішного бізнесмена із Сан-Франциско — тікає з дому, щоб випробувати себе у дорослому житті. Тридні пригод цілком змінили його ставлення до людей.

Пат Глендон-молодший — боксер-чемпіон — виступає проти маклерських махінацій, що супроводжують боксерські змагання і перетворюють спорт із чесної боротьби на джерело збагачення.

Травень, 1992 року. Молодій боснійці С. двадцять дев’ять років, вона освічена, красива, має власний будинок і роботу вчительки у невеликому
містечку. Має друзів і нормальне життя. А тоді одного дня у її двері стукає сербський солдат.

Березень 1993 року. Виснажена і зневірена емігрантка народжує у Швеції дитину. Втім, на відміну від інших новонароджених у палаті, у цього
немовляти немає імені, країни, мови чи батька, натомість є багато батьків, безлика маса солдатів, які ґвалтували С. у «жіночій кімнаті» концтабору.

«Ніби мене нема(є)» – це приголомшливий роман про масові випадки насилля над жінками під час війни у Боснії, заснований на реальних свідченнях жертв, на невигаданих історіях та болючих травматичних спогадах жінок, із якими спілкувалась Славенка Дракуліч.

Збірки оповідань «Смок Беллю» та «Смок і Шорті» розповідають про пригоди двох друзів – шукачів золота.

Випробування, що випадають на долю Кіта Беллю — мазунчика-письменника, який мандрує на Клондайк за новими враженнями, повністю змінюють його. Своє життя в жорстких умовах Півночі він вважає справжнім на противагу розніженому та метушливому життю у Сан-Франциско.

Саме тут він знаходить щирих друзів. Джек Шорті не лише бере участь в авантюрах Смока, безумовно підтримуючи й допомагаючи йому, але й готовий ризикувати власним життям заради нього.

Численні пригоди, які часто межують між життям і смертю, призводять Смока Беллю до висновку, що найдорожчим скарбом для людини є кохання.

У романі «Собачий майданчик» сучасне Гельсинкі переплітається з минулим пострадянської України, корупція Сходу зустрічає і живить жадібність Заходу, і на цьому перехресті стоять дві жінки.

Оленка, завершивши кар’єру моделі в Європі, повертається додому в Україну, де поринає у нову галузь комерційного донорства. Працюючи координаторкою, вона підшуковує і вербує молодих дівчат, серед яких опиняється і Дарія, ії знайома з дитинства. Це рішення зумовить низку подій, які зрештою зруйнують не одне життя, і призведе до того, що відбудеться за десять років у парку біля майданчика, де щаслива фінська родина вигулює собаку.

Софі Оксанен маневрує між психологічним трилером та гостросоціальною прозою, розкриваючи правду про бізнес, побудований на донорстві яйцеклітин, міжнародні «фабрики з виготовлення дітей» та жіноче тіло, яке стає в цьому бізнесі вигідним товаром.

Едґар Аллан По /1809–1849/ – американський письменник і поет, есеїст, драматург і літературний критик, який вважається засновником жанрів детективу, наукової фантастики та горору. Втім, найвідомішими творами Едґара По вважаються оповідання і поезії, написані у так званому готичному жанрі – суміші романтизму, містики і горору. Саме Едґару Аллану По ми завдячуємо виведенню химерної прози у всьому її розмаїття на кардинально інший естетичний рівень, і саме його творчість визначним чином вплинула на багатьох письменників, поетів, музикантів та художників, а інший славетний представник літератури химерного та потойбічного, Говард Філіпс Лавкрафт, називав По своїм літературним наставником, без якого не було б більшості його творів.

В основі сюжетів Едґара По лежать загадкові, містичні та незвичайні події, що перебувають поза межею звичайних життєвих досвідів, його цікавить тема смерті, її загадковість та принципова непізнаваність, а також скорботно-трагічні настрої, притаманні напряму романтизму. Незважаючи на те, що за життя По був більш відомим як літературний критик, у світовий літературний канон він увійшов саме як оспівувач загадкового, потойбічного, романтичного і трагічного.

До першого тому повного зібрання прози культового американського класика готичної та химерної літератури Едґара Аллана По увійшли твори, написані у період 1832–1838 років – від найпершого оповідання у жанрі горор, «Метценґерштайн», і аж до відомих класичних «Рукопис, знайдений у пляшці», «Береніка», «Незрівнянна пригода такого собі Ганса Пфааля», «Король Чума», а також найзагадковіший його твір, над інтерпретацією якого й досі б’ються дослідники творчості письменника – роман «Оповідь Артура Ґордона Піма з Нантакета».

Від авторки найпопулярніших романтичних бестселерів

Юна Кейт втекла з батьківського дому. Дівчина пообіцяла собі, що ніколи не виховуватиме свою дитину так, як виховували її саму. А потім народилася Сабіна й усе повторилося. Уперте й вибухове дівча з презирством ставиться до своєї матері й засуджує її. Непорозуміння між ними глибшає, поки не перетворюється на прірву. Сабіну відправляють до Ірландії пожити з бабусею, Джой, яку та побачить уперше в житті. Подих старого будинку просякнутий пліснявою та пам’яттю, у ньому сплелися щастя, надія і застарілий біль. Сабіна, Джой і Кейт починають розуміти: щоб упевнено крокувати вперед, не завадить озирнутися на те, що залишаєш позаду.

Подруги Ліла й Елена пережили чимало. Обидві невтомно ламали стереотипи, намагаючись вирватися зі світу злиднів і насилля. Вони кохали та втрачали, підіймалися та падали. Їх розділяли кілометри, але попри все вони трималися своєї надзвичайної дружби. Через тривалий час Елена, засліплена коханням до Ніно, повертається до Неаполя. Вона вже успішна й шанована письменниця. Ліла засновує комп’ютерну фірму й стає лідеркою кварталу, посунувши могутніх братів Солар. Шляхи давніх подруг знову переплітаються. Ліла й Елена стають близькими як ніколи. Однак страшна подія змінить усе.

Українська класика у новому форматі

Про поетичну збірку «Думи і мрії» Іван Франко казав: «Від часів Шевченкового «Кобзаря» Україна не видала кращої збірки поетичних творів... Тут кожне її слово має силу і пластику, тут що не строфа, то мистецьке степенування поетичного шляху». У рядках збірки оживають давні легенди, що переплітаються зі споконвічною мудрістю, і читач відчуває, як слово поетеси торкається самого серця. Знайомі ще зі шкільної лави рядки сповнюються новим сенсом. Найкращі зразки творчості Лесі Українки в одній книжці — справжня поетична феєрія.

Також до збірки увійшли драми «Камінний господар», «Кассандра», «Лісова пісня», поеми «Самсон», «Ізольда Білорука».

«Острови поміж течій» — це історія митця і шукача пригод Томаса Гадсона — чоловіка, що дуже схожий на самого Ернеста Гемінґвея. Три частини роману — «Біміні», «Куба», «У морі» — подібні на острови спогадів в океані часу. Картини ідилічних канікул батька з синами змінюються епізодами останніх років Другої світової війни та зіткнення із суворою реальністю військових дій. Автобіо­графічний, сповнений стриманої і водночас потужної батьківської любові, відвертий роман про відданість, відвагу і неминучі втрати, які рано чи піз­но доводиться зазнати кожному.

Вітаємо у світі типової мами! Коханий чоловік став колишнім, син Пітер і дочка Джейн перетворилися на некерованих підлітків і живуть у віртуальному світі, і навіть вірний пес Джаджі ображається на маму, коли та їде на роботу. Мама намагається зблизитися з дітьми, але ті лише фиркають.

Вона намагається створити затишок в новому будинку, проте на стінах з'являються плями вогкості, а з кухні зникає вся їжа і посуд. І як перестати непокоїтися щодо кожної дрібниці і відпустити ситуацію? Мама пише щоденник про те, що хвилює багатьох жінок: як виховувати дітей і не завдати їм психологічної травми, як залишатися привабливою і не втрачати почуття гумору навіть у найважчі моменти, адже життя надто коротке, щоб сприймати його всерйоз.

Поміж митців та інтелектуалів минулого століття, творчість яких викликала великий інтерес серед інтелігенції Заходу й чинила на неї значний вплив, одне з чільних місць належить французькому письменнику, лауреату Нобелівської премії Альберу Камю (1913— 1960). Вагомість його внеску в літературу і духовну культуру важко переоцінити. Цікавість сучасного читача до творів Камю аж ніяк не зменшилась. Тож можна з певністю сказати, що творчість цього письменника витримала найсуворішу і найсправедливішу перевірку — перевірку часом.

Роман «Чума» (1947) являє собою свідчення очевидця, що пережив епідемію цієї страшної хвороби: оповідь ведеться від імені доктора Бернара Ріє, який керував протичумними заходами в зараженому місті Оран, де спалахнула епідемія чуми. Але батьки міста, приховуючи правду, роблять всіх жителів заручниками страшної драми. «Окупація» міста чумою, опір їй, підпорядкування огидному ворогові — все це змушує згадати про трагічні події у Франції періоду фашистської окупації.

У видавництві «Фоліо» у цій серії раніше вийшли друком повісті А. Камю «Чужий», «Падіння» та п’єси.

Роберт Луїс Стівенсон (1850—1894) — відомий англійський письменник і поет, класик неоромантизму й автор пригодницьких романів і повістей — увійшов в історію світової літератури як тонкий стиліст і майстер психологічного портрета.

«Діамант Раджі» — цикл із чотирьох новел про пригоди князя Богемії Флорізеля, вінценосного авантюриста, людини вельми артистичної та ексцентричної, улюблена справа якої — розслідування заплутаних злочинів та інтриг. Флорізель, знов опинившись у потрібний час у потрібному місці, розгадує загадку дивних подій, пов’язаних з родиною сера Томаса Ванделера, а також із безцінним скарбом — Діамантом Раджі, який заподіяв стільки лиха.

Французького романіста, філософа, публіциста, лауреата Но­белівської премії (1957) Альбера Камю (1913—1960) за життя називали «Совістю Заходу», і зараз він вважається одним з найвизначніших письменників і мислителів ХХ століття, чиї твори перебувають на стику художньої прози і філософського трактату. У видавництві «Фоліо» вийшли друком книжки А. Камю «Чужий», «Чума», «Падіння», «П’єси».

Збірник «Вигнання і царство», куди увійшли шість новел, був виданий 1957 року у Франції і відображає глибинні зміни, що відбулися у творчій свідомості письменника. Навмисно уникаючи новаторських форм, Камю вміщує в одній книзі дуже різні історії, які об’єднує тема самотності та ізоляції від суспільства. Події у більшості з новел відбуваються в Алжирі. Письменник розповідає про життя бідняків, про долю художника, який втрачає талант, про право особистості на бунт і про відсутність найважливішого вибору — можливості не обирати.

 «Вигнання» і «царство» — це різні полюси існування, відстань між якими — довжиною в людське життя...

Френсі Нолан бачить світ не таким, як інші, — вона помічає хороше і погане, знає, що життя сповнене несправедливості, але при цьому повне добрих людей. Вона щодня ходить в бібліотеку за новою книгою і читає її, сидячи на пожежному балконі в затінку величезного дерева. І багато хто вважає її трохи дивакуватою. Сім’я Френсі мешкає в бідняцькому районі Брукліна, і всі сусіди знають, що без драм у Ноланів не обходиться. Та при цьому будинок Ноланів сповнений любові, і всі щасливі попри важке життя. Кожен із них вірить, що завтра буде ліпше, але розуміє, що зможе вистояти перед будь-якими нападками долі. Чому вони в цьому так упевнені? Щоб зрозуміти це, треба довідатися більше про кожного члена родини.

До видання увійшли вибрані твори видатного українського письменника та поета, чудового драматурга та майстра слова Івана Франка (1856–1916) — новела «Сойчине крило» та найвизначніший його сценічний твір «Украдене щастя». У них письменник порушив не просто проблему нещасної любові чи невдалого життя героїв, а й проблему людського буття взагалі.

Валер’ян Підмогильний (1901–1937) — видатний український письменник, творчість якого тривала трохи більше десяти років (був репресований 1934 р.). Його твори, зокрема й уміщені тут «Повість без назви...» та роман «Невеличка драма», що є зразками інтелектуальної прози, і дотепер приваблюють майстерністю психологічно-філософського дослідження людини в складних суспільних обставинах.

«Місто» В. Підмогильного — перший урбаністичний роман в українській літературі, з новими героями, проблематикою та манерою оповіді. Автор описав селянську українську молодь, яка у 20-х роках минулого сторіччя тисячами потягнулась у міста здобувати таку недосяжну колись науку.

Творчість видатного письменника-мислителя, талановитого історика-романіста Юрія Мушкетика (1929–2019) спрямована на творення рідного народу як української нації. Автор писав на сучасну та історичну тематику, про історичний розвиток держави і роль особистості в ньому. Більшість його романів, повістей, оповідань — це художньо майстерні розмисли над людською природою, злетами, катаклізмами людської душі, над вічними духовними цінностями. Письменника тривожить неповнота історичної пам’яті в суспільній свідомості, не лише давньої, а й ХХ століття, у якому жорстоко владарював тоталітарний комуністичний режим. Цю трагічну правду письменник реалістично зобразив у повісті «Дорога в безвість». До трагічної долі головного героя цієї повісті призвела «чужа, погана, злобна» влада, правителі якої — «нелюди». У творах «малого жанру», новелах і оповіданнях, також виростає до високого і чистого художнього узагальнення гірка правда ХХ століття і століть минулих («Солодке життя Оникія Зайця», «По хліб» та ін.).

Уся творчість Джеймса Олдріджа, англійського письменника і громадського діяча, присвячена становленню людини: вибору вірної дії,  формуванню  світогляду. Його твори є взірцями героїчної епопеї, що реалістично відображає і складний шлях до нових горизонтів, і трагедію людини, що їх втратила.

Центровою ідеєю всіх пригодницьких оповідань, які увійшли до найвідомішої збірки автора «Золото і пісок», є боротьба людини з викликами долі, здатність до героїчних вчинків у надзвичайних ситуаціях та пошук прихованих внутрішніх резервів для подолання життєвих перешкод.

Юрій Мушкетик (1929—2019) — майстер сучасної української прози. Його творчість відображає історичний розвиток держави і роль особистості в ньому, автор надзвичайно чутливий і до ритмів сучасного життя.  

У «повісті давно минулих літ» — «Іду на ви» Юрій Мушкетик відтворив життя кочівних племен, атмосферу чільного града Київської Русі — Києва. В центрі оповіді — юний русич Бус, який потрапив у полон до племені половчан і після різних пригод та випробувань повертається до свого роду і народу — до русів, полян, тобто — слов’ян.

Статті, оповідання, повісті, романи, новели на історичну тематику Ю. Мушкетик вибудовує на реальних подіях і постатях, але їх можна жанрово уточнити, як новела-версія, оповідання-гіпотеза, повість-диспут, роман-дослідження… Трагедійність його творів, що просякнуті гіркою правдою ХХ століття і століть минулих («Суд», «Солодке життя Оникія», «Козаки», «Українці донині, нині, прісно і вовіки віків»), якась озонна, катарсисна, вона очищує душу, наче знімає з неї тягар безневинної вини, в ній лунає чистий голос правди.

Родини Палійчуків і Гутенюків здавна ворогували. І чи то так сплелася доля, мов тонкі та плутані гірські стежки, чи то бавилися лісові духи, але малий Іван Палійчук закохався в Марічку з родини Гутенюків. Ще тоді, під час їхньої першої зустрічі, щось знали карпатські зорі, щось відчувала сумна й тужлива музика флояри. Віщували долю двох закоханих, чиєму коханню судилося стати вічним. Та чи щасливим?..

Також до видання увійшли вибрані оповідання й новели.

Антологія оповідань «У чехів» пропонує увазі українських читачів цілу палітру авторів і авторок, які пишуть чеською мовою. Це своє­рід­ний зріз того, що відбувалося в цьому жанрі у Чехії після 1989 року, тож ви знайдете в книзі як історії 1990-х, так і тексти, написані пів року тому. Тематика, стиль і авторська манера цих оповідань дуже різноманітні — кожен вибагливий літературолюб знайде тут щось до смаку. Перекладацькі стратегії, представлені в антології, дадуть додатковий привід замислитись про те, який багатий потенціал прихований у слові «оповідання».

Відомий класик польської літератури Тадеуш Доленга-Мостович (1898—1939) — автор шістнадцяти романів, вісім з яких були екранізовані. Серед них – «Знахар», «Три серця»,«Кар’єра Никодима Дизми» і «Щоденник пані Ганки» – останній твір письменника, що побачив світ напередодні нападу гітлерівської Німеччини на Польщу в 1939 році.

Пані Ганка, польська аристократка і красуня, дружина дипломата, витончена жінка вищого світу довоєнної Польщі, випадково дізнається з листа, адресованого її чоловікові, що він – двоєженець і зрадник. Це стає початком її власного розслідування, яке супроводжується переживаннями й фантазіями, змовами й пересудами, любовними пригодами та шпигунськими інтригами, про які пані Ганка щиро розповідає у своєму щоденнику. В романі автор зображує характерні прикмети того часу, коли вищий світ був упевнений у завтрашньому дні, а деякі особисті негаразди здавалися верхом нещасть.

У видавництві «Фоліо» в серії «Зарубіжні авторські зібрання» вийшла друком книга Т. Доленги-Мостовича  «Кар’єра Никодима Дизми».

«Дама з долини» — завершальна частина трилогії Кетіля Бйорнстада про юного бентежного музиканта Акселя Віндінґа і його пошуки власного звучання в музиці і в житті. Після втрати коханої дружини Маріанне життя Акселя висить на волосині. Його тягне на північ — ближче до кордону, де рукою подати до батьківщини Рахманінова і де він сподівається залікувати душевні рани. Там, у долині, затисненій між Фінляндією і Росією, живе манлива Дама з долини, і вона може мати відповіді на запитання, які хвилюють Акселя. Там, за полярним колом, час тече по-іншому, а світло не створене для брехні, воно оголює почуття і стосунки, сни закінчуються, і все приховане виходить на яв. Час уже й Акселеві позбутися показних амбіцій, віднайти глибоку радість від улюбленої музики і — вітати життя.

Державні таємниці, зрада, шпигунські ігри, жіноча дружба і навіть кулінарні рецепти. Історія роману розвивається у період після закінчення Другої світової війни. Едіт Ґрем працює вчителькою німецької мови, але прагне пригод. У цей часуряд Великобританії створює Комісію з контролю, яка наймає британців на роботу в Німеччині для відбудови зруйнованої нації і викриття злочинів війни. Шкільна вчителька зголошується на заклик.

Після співбесід з Едіт, в Комісії вирішують, що вона ідеальна кандидатка для того, щоб працювати на іншому рівні й стати шпигункою: вона самотня, має непримітну зовнішність і знає німецьку. Є ще одна цікава річ, Едіт знає одного із найбільш розшукуваних військових злочинців – графа Курта фон Стабенова, з яким кілька років тому вона мандрувала Англією.

Едіт вирушає до Німеччини, де допомагає відновлювати початкові школи і стає шпигункою. Для передачі секретної інформації вона використовує колонки у кулінарних журналах, які веде від імені відомої авторки кулінарних книг Стелли Снеллінг. І що далі вона у цій справі, то більше цікавих деталей відкривається: не все насправді так, як її переконували, зокрема щодо графа Стабенова.

Філософський роман «Так мовив Заратустра» — центральний твір німецького мислителя Фрідріха Вільгельма Ніцше, що розділив його творчість на дві частини — позитивну, стверджуючу ідеал надлюдини, і негативну, або етап «переоцінки усіх цінностей». Саме в цій роботі Ніцше висуває ідеал надлюдини, висловивши тим самим своє переконання в тому, що культурне самовдосконалення — це і є найголовніша моральна цінність, і в результаті його має з’явитися нова людина, що перевершить сучасників своїми морально-інтелектуальними якостями. Книга являє собою частково поетичний, частково філософський трактат, де розкривається позиція самого Ніцше відносно місця людини у суспільстві, розуміння життя, подорожей, пізнання себе і навколишнього світу, підкреслюється необхідність прямування власним шляхом.

До видання увійшли два романи Германа Гессе (1877—1962) — «Нарцис і Ґольдмунд» та «Сіддхартха».  В основі першого — протистояння двох героїв: Нарциса, вченого-богослова, який присвятив себе служінню Богу та наукам, та його учня Ґольдмунда, що є втіленням наївності та безпосе-редності. І Нарцис, і сластолюбний красунчик Ґольдмунд нама-гаються розгадати таїну буття і віднайти сенс життя. Тільки засоби у них різні...  Дія алегоричного роману-притчі «Сіддхартха» розгортаєть-ся в стародавній Індії в ті часи, коли Будда Гаутама ще тільки починав проповідувати своє вчення. Головний герой роману, син брахмана Сіддхартха,  полишає свого батька, щоб стати бродячим аскетом, потім він йде від бродячих аскетів, щоб почути вчення Будди, але і Будду він залишає, щоб спокуса слідувати його вченню не стала перешкодою на його власному шляху до про-світління...

«Рудий на узбіччі» — найновіший роман Енн Тайлер, американської письменниці, чиї книги люблять і цінують мільйони читачів на всіх континентах. Його герой Міка Мортімер, сорокарічний холостяк, комп’ютерний експерт і за сумісництвом доглядач багатоквартирного будинку в Балтиморі, веде стабільне, розмірене, проте вельми обмежене життя. Але одного разу вся ця стабільність руйнується — і не тільки тому, що подруга Мікі вирішує покинути його, а й тому, що у дверей оселі героя немов із нізвідки виникає підліток, який стверджує, що він — його син... Глибока, інтимна, повна співчуття, тонкого знання таємниць людського серця і теплого гумору історія про те, що може статися, якщо пощастить побачити світ геть новим поглядом. А ще — про помилки сприйняття, другий шанс, що є в кожного, і незбагненну силі людських зв’язків. У 2020 році «Рудий на узбіччі» був номінований на здобуття Букерівської премії.