У трактаті «Закони війни» знаменитого китайського стратега і військового теоретика IV–III ст. до н. е. Суня Біня, якого деякі дослідники ототожнюють із легендарним Сунь-цзи, викладено найважливіші правила воєнної стратегії, зокрема: напасти на те, що супротивник цінує найбільше, використовувати забобони й емоції ворога, вдаватися до дезінформації й обманних маневрів, уміти пожертвувати частиною сил, щоб здобути дещо цінніше та ін., які було успішно застосовано під час міжусобних воєн між китайськими удільними країнами-державами в період Воюючих царств (475–221 рр. до н. е.).

Звернуто увагу на принципи й недоліки управління військами, способи їх шикування на місцевості, етапи воєнних дій, підтримання бойового духу в солдатів тощо. Важливо, що, як військовий радник правителя царства Ці, Сунь Бінь не виправдовує війни самі по собі, а вважає їх засобом підтримання ладу й добробуту у світі, обґрунтовуючи, таким чином, принципи воєнного мистецтва в традиційних для Китаю моральних категоріях.

Завдяки "Дао фізики" люди вперше усвідомили містичну природу субатомного світу. Впродовж наступних років було написано багато книг про зв'язки між квантовою теорією та ідеями буддизму, індуїзму й даосизму, але публікація Фрітьофа Капри стала фундаментом, на який спиралися інші автори, - і його мудрість витримала перевірку часом. Книгу перекладено більш як двадцятьма мовами, що є свідченням її універсальності й неминущої значущості.

«Тридцять шість стратагем» — давньокитайський воєнний трактат. Саме слово «стратагема» означає воєнну хитрість. Кожна з них є стислим описом однієї з тридцяти шістьох моделей поведінки, які використовують для досягнення мети не лише під час бойових дій, але й у політиці, бізнесі, спорті та навіть у повсякденному житті та вихованні дітей.

Для широкого кола читачів.

У нас ніколи не було стільки інформації під рукою, як сьогодні, але більшість не знає, як насправді влаштований світ. Ця книжка пояснює сім найбільш фундаментальних реалій, які керують нашим виживанням і процвітанням.

Від виробництва енергії та харчових продуктів, через глобалізацію до екологічної катастрофи, книжка «Як насправді влаштований світ» пропонує вкрай необхідну інформацію про реальний стан речей.

Вацлав Сміл не песиміст і не оптиміст, він науковець –  провідний світовий експерт з енергетики. Його книжка – це спроба пояснити важливі факти про світ, спираючись на новітню науку включно із власними захопливими дослідженнями.

Прочитавши її, ви отримаєте відповідь на найглибше запитання людства: «Ми безповоротно приречені чи попереду світле майбутнє?»

На межі XV—XVI століть розпочалася нова ера в історії філософії — доба оновлення, у якій сформувалася віра в те, що світовий порядок не є незмінним і що людина має змінити його. Гуманізм був не різким переходом від Середньовіччя до Відродження, не новітньою парадигмою, а радше новою концепцією відносин між людиною, Богом і світом, у якій людина ставала активним центром, дійовою особою та мірою всіх речей. XVII століття — період безладдя та нестабільності, занепокоєння та дезорієнтації, наукових розвідок і великих утопій — привело до розквіту європейської культури. І вже у XVIII столітті світло розуму та критичного мислення проникає на кожен рівень наукових досліджень.

Наше видання пропонує читачам здійснити цікаву й незвичайну подорож історією філософської думки від гуманізму до Канта. У ній світоглядні ідеї поєднано з явищами матеріальної культури, форми міркувань — із життям суспільства, філософію — з історією, мистецтвом і наукою.

Мислителі, які супроводжуватимуть читачів на цьому шляху, є стовпами філософської думки: від Марсіліо Фічіно і Піко делла Мірандоли до Джордано Бруно та Френсіса Бекона, від Рене Декарта і Джона Лока до Баруха Спінози та Готфріда Лейбніца, від Девіда Юма до Іммануїла Канта.

Перекладачі:    О. В. Сминтина, О. А. Юдін, Ю. В. Григоренко, Д. Ю. Кондакова, М. Л. Нагаєв, А. Стреминська

«Мистецтво війни» легендарного полководця Сунь-дзи вивчають не тільки військові. Головними засадами стратегії й тактики воєнного протистояння, викладеними в ньому, нині послуговуються в тих видах діяльності, які потребують стратегічного мислення. Значно більшу авдиторію, ніж поціновувачів правил і настанов для самураїв, охопив своїм впливом трактат Ямамото Цунетомо «Хагакуре», оскільки в ньому йдеться не тільки про бойову гідність і військовий обов'язок, а й відповідальність, совість, співчуття, терпимість, прагнення до самовдосконалення.

Може здатися, що ця книжечка — жарт. Але ні: це жодною мірою не продукт цинізму чи прояв капітулянтських настроїв. Ба більше, це конструктивна спроба визначити, зрозуміти й, можливо, нейтралізувати одну з найпотужніших і найтемніших сил, що заважають щастю й добробуту людства, — дурість.

Чому Чіполла вважає дурнів небезпечнішими за мафію, хоч вони й діють без статутів і лідера? Якими є дурні за природою, характером і поведінкою? Це тема книжки, підкріпленої спостереженнями, експериментами й графіками.

І навіть якщо зараз ви сприймаєте цю книженцію зі скепсисом, то до кінця читання зміните ставлення й, можливо, погодитеся з усіма законами дурості людської. Або принаймні запам’ятаєте їх назавжди.

Цей трактат, присвячений становленню самурая, міг би стати наукою тільки для одного японського воїна. Однак Тасіро Цурамото, який упродовж семи років старанно записував повчання свого вчителя Ямамото Цунетомо (1659–1719), не виконав його останньої поради — спалити рукопис. Так світ отримав «Хагакуре», в якому найповніше і водночас лаконічно викладено основні ідеї бусідо — зведення правил і настанов для самураїв, які також мали вплив на розвиток японської нації, її культури та ідеології. Українською назва звучить «Приховане в листі», адже далеко не кожному дано пізнати Шлях воїна.

Лаконічні тексти Янґа Пуебло несуть у собі неабиякий трансформувальний ефект. Достатньо впустити в себе кілька його рядків, щоб вони почали самі розкриватися усередині все новими усвідомленнями, м’яко спонукаючи до особистого перетворення.

Деякі дослідники сучасної літератури називають подібні форми висловлювання Insta-поезією, що органічно пов’язана з міською культурою інстаграм-спілкування. Але передусім це самобутнє вираження досвіду самого Пуебло, який не терпить жодних проявів скутості й обумовленості та прагне максимальної прямоти і безпосередності.

Філософія може бути легкою, цікавою і захопливою… якщо про неї розповідає просвітник Найджел Ворбертон.

Він поведе вас хронологічною стежкою основних ідей в історії філософії. На цьому шляху є 40 зупинок — 40 коротких розділів. Ви вчитиметеся майстерності ставити запитання у стилі Сократа, піддавати думки скептицизму, як Піррон, розуміти Канта й розрізняти відтінки рожевих лінз, якими ми дивимося на світ. А ще довідаєтеся про погляди К’єркеґора й Дарвіна, Камю й Маркса чи ж як праці Ніцше «схвалив» Третій Райх, а Алан Тюрінг винайшов тест для штучного інтелекту.

І все це написано простою мовою, із прикладами й історіями.

Віддавна й донині військовий трактат «Мистецтво війни», авторство якого приписують легендарному китайському полководцю і стратегу Сунь-дзи, не втрачає актуальності. І не тільки тому, що людство за понад дві тисячі років так і не навчилося розв'язувати проблеми миром, раз у раз застосовуючи силу там, де місце здоровому глузду. Головними принципами  стратегії і тактики воєнного протистояння, викладеними в ньому, нині успішно послуговуються в бізнесі, дипломатії, політиці, власне, в усіх видах діяльності, які потребують стратегічного мислення.

До книги Григорія Сковороди (1722–1794) «Сад божественних пісень» увійшов однойменний цикл його поезій, збірка байок «Басни Харьковскія» та низка окремих оригінальних творів, зокрема латиномовна поезія, а також переклади митця. Сковорода-поет звертався переважно до тих мотивів, які були найбільш популярні в метафізичній ліриці українського бароко. Його «Сад» проріс «із зерен священного писання», але основним змістом циклу стали природа, людина, її думки й почуття. Твори великого українського поета й філософа за його життя ніколи не друкувалися. Мова сковородинських творів барвиста, сповнена фразеологізмів.

Видання здійснене в належному академічному форматі й стане цінним джерелом для всіх, хто вивчає творчість Сковороди.

Велике ілюстроване подарункове видання найвідомішого трактату про ведення війн!

Кожен у житті неминуче має «воювати»: звільняти собі місце під сонцем, долати власні страхи, сперечатися з начальством, боротися з конкурентами й суперниками. Найчастіше від того, чи здобудемо ми перемогу, залежить не тільки добробут, але й життя. Перед вами один з найвідоміших трактатів всіх часів про війну й тактику військових дій, який є путівником для багатьох відомих воєначальників і політиків. Поради стародавнього полководця не втратили своєї актуальності й сьогодні, тому що вчать нас приймати рішення й домагатися обраних цілей. Ця книга навчить вас перемагати незалежно від того, у чому саме ви хочете досягти успіху – у бізнесі, спорті або політиці!

Платона (427—347 рр. до н. е.) вважають не тільки філософом, але й великим письменником античності. Найбільш він прославився як майстер діалогу. У видання ввійшли вибрані діалоги, а також монологічний твір «Апологія Сократа». Розмову в більшості діалогів веде вчитель Платона Сократ, який невимушено приводить співбесідників до глибоких філософських висновків і водночас надає читачеві можливість самостійного пошуку істини…

Книжка вибраних творів Франческо Петрарки відкриє читачеві нову іпостась знаного італійського гуманіста доби Ренесансу — філософа й полеміста. До видання увійшли книги роздумів про усамітнений спосіб життя, незнання й неуцтво, що запанувало світом, та гострий полемічний твір-напад проти лікаря, який лікував батька письменника. Тексти перекладів доповнює розвідка про петрарківські мотиви у творчості Ігоря Качуровського, відомого дослідника й перекладача творів італійського поета, подана також бібліографія видань і перекладів творів Петрарки.

Для широкого кола читачів, шанувальників філософської думки, ренесансної літератури і творчості італійського гуманіста.

Теокріт (бл. 310 р. — бл. 240 р. до Р.Х.) — один із найславетніших ліриків Давньої Греції доби раннього еллінізму, основоположник жанру ідилії. Уйого поезіях тонко й правдиво відображено життя простих людей, передусім пастухів, їхні почуття, переживання, які дивовижно гармоніюють з природою. Чари музики, краса природи, принади кохання – домінантні теми ідилій та епіграм Теокріта, талановитого майстра поетичної мініатюри. Увесь творчий доробок Теокріта вперше в Україні виходить окремим виданням.

«Держава» Платона є одним із найцікавіших і найоригінальніших творів давньогрецького мислителя. Обґрунтовуючи свою модель політичного устрою, Платон вимальовує картину ідеальної держави, у якій торжествують ідеї Добра й Справедливості, ліквідовано приватну власність, створено найдоцільнішу систему виховання й навчання, проголошено рівність чоловіків і жінок, а владу у ній обіймають справжні філософи. Кожний за своїми здібностями у такій державі повинен займатися своєю справою, досконало володіючи своїм мистецтвом. Написана у 77–60 рр. IV ст. до н. е., вона й до сьогодні є натхненням до наукового пошуку й джерелом державотворчих ідей.

Кен Вілбер – сучасний американський філософ і духовний лідер, основоположник т. зв. інтегрального методу, покликаного поєднати здобутки західного раціоналізму і східного містицизму. «Коротка історія всього» – найпопулярніша книжка автора, у Сполучених Штатах вона витримала двадцять перевидань.

Хай легковажна назва не вводить читача в оману: під обкладинкою серйозний філософський розмисел про суперечливі шляхи, якими розвивалося людство в психологічному, емоційному, інтелектуальному, моральному і духовному планах. Ідея Вілбера зводиться до того, що західна традиція не охоплює всього екзистенційного досвіду людини, а тому не справляється з роллю єдиного джерела питань і відповідей. Вілбер виступає в ролі демістифікатора, тонкого критика учителів, методів, ідей і систем, які обіцяють привести до істини, проте виявляються неповними або хибними. Висловлюючись метафорично, він знайомить Будду з Фройдом і пропонує альтернативний погляд на духовну еволюцію людини.

«Коротка історія всього» показує світ в оригінальному ракурсі і пропонує відповідь на злободенні питання сучасності – про зміну ролі чоловіка і жінки, про руйнування довкілля, про розмаїття і мультикультуралізм, про витіснену пам’ять і сексуальне насильство над дітьми, про роль інтернету в інформаційну епоху та багато іншого.

Українське видання містить також розлогий діалог з Ланою Вачовською – співавторкою легендарної «Матриці» і давньою шанувальницею творчості Вілбера.

Наше життя — це два вектори існування. Перший — «мати», зумовлений жагою примноження, культом споживання, реклами та маркетинговими хитрощами. На противагу «мати» постає другий вектор — екзистенціальне «бути», спрямоване всередину себе. Це бажання осягнути суть. Як ці дві паралелі співіснують у буденності?

Психоаналітик Еріх Фромм подає власне розуміння одвічної дилеми «мати або бути», яка становить найсуттєвішу проблему людського існування, підкороюючи собі все, що нас оточує.

• Світовий бестселер
• Найкраща книжка року

Чи готові ми почути найважливіші слова?
Чи готові ми діяти?

Це — найважливіше повідомлення Його Святості Далай-лами майбутнім поколінням. Маніфест сили та духовної чистоти. Слова, що здатні перевернути світ та зробити його кращим. Це голос, що лунає в наших душах і звертається до молодих сердець. Об’єднавче гасло, яке містить секрет подолання хаосу, агресії й розбрату нашого часу. Та найголовніше — це заклик. Зруйнувати всі стіни, що розділяли нас. Перетнути кордони непорозуміння. Вгамувати полум’я нетерпимості й військових конфліктів. Здійснити Революцію співчуття. Усе це до снаги молоді, якій належить сучасний світ.

«І-цзін. Книга змін» — це китайський філософсько-окультний трактат, що з’явився наприкінці II тис. до н.е., а коментарі до нього, як стверджує традиція, були написані Конфуцієм, творцем самобутнього етико-філософського вчення, що отримало його ім’я і стало основою китайської державності.

«Книга змін» мала величезний вплив на духовну культуру Китаю, бо визначала розвиток філософії, математики, політики, стратегії, теорії живопису і музики та й самого мистецтва взагалі.

У ХХ столітті «Книгу змін» для себе відкрили європейці. Науковців цікавить саме філософський аспект трактату, а пересічних людей вабить його окультний бік — можливість передбачити свою долю.

Прокинувшись після довгого сну, середньовічна європейська наука відкрила для себе широкі обрії давньогрецької наукової думки і першим серед найвеличніших вчених античності проголосила Арістотеля (384–322 рр. до н. е.). Саме його твори з різних галузей науки стали фундаментом нових знань людства.

Але жоден з його творів за впливом і популярністю не може зрівнятися з трактатом «Поетика» («Про мистецтво поетичне»), який являє собою спробу осмислити досвід, накопичений давньогрецькою поезією, театром та образотворчим мистецтвом, а також підсумувати теоретичні дослідження давньогрецьких філософів.