
Людина — істота мінлива. Вона безупинно перероджується, опиняється в нових умовах, постійно змушена звикати до них і освоюється. Когось думки про колишні чи майбутні зміни не надто турбують, а хтось, навпаки, прагне їх навмисно, кидається у вир можливого, хоча часом це доволі болісний процес. При цьому кожній особистості властиво «розмножуватися» на силу-силенну власних двійників (не обов’язково тотожних між собою). Чому ми не завжди вчиняємо обачливо, буваємо агресивними та нетерпимими до іншості, нарочито відокремлюємо себе від усього чужого й намагаємося окреслювати свої горизонти? Чому воліємо змінюватися, хоча вважаємо себе доконечно сформованими створіннями, чому відкриті до новацій, але часом уперті й не годні поступитися ні на йоту нікому і ні в чому, легко зачудовуємося тим, чого не вміємо, але не завжди визнаємо здобутків ближніх, наслідуємо стільки, хоч відбавляй, але наполягаємо на власній правоті, захищаємо скривджених, та не хочемо дати ради собі? В оцих багатозначних подвійностях ми й намагаємося знаходити себе.
Про природу людської подвійності, дублювання й множинності й розмірковує Тарас Лютий у своїй книжці. Автор зацікавився цією темою понад двадцять років тому, а останнім часом нотував свої міркування в окремих есеях. Нарешті всі дослідження й розвідки з теми двійництва зібрані в одній книжці.
До видання увійшли три найпопулярніші трактати видатного римського філософа, оратора, письменника, державного діяча Марка Туллія Ціцерона (106–43 рр. до н.е.) — «Про закони», «Про державу», «Про природу богів». Розмисли їх автора про державу, націєтворчу роль мови, громадянську відповідальність, природу людини й сьогодні є актуальними, особливо для нас, українців. Вклад Ціцерона в теорію і практику красномовства, філософію неоцінений. Розквіт Ціцероніанізму припадає на епоху Відродження. Просвітництво теж багато чим завдячує риському філософу, оратору: стиль його листів Ціцерона наслідували мадам де Севіньє, Монтеск’є, Лакло та ін. До творчості Ціцерона зверталися Юм, Локк, Вольтер, Дідро та інші філософи.
«Розрада від Філософії», поетично-філософська містерія пізньоримського мислителя Северина Боеція (бл. 480-524), у вишуканій художній формі ставить – і намагається розв’язати – низку питань, які в різні епохи спонукали до інтелектуального пошуку: про природу щастя і найвище благо; про Боже провидіння і присутність зла у світі; про свободу волі і передвизначеність. Твір справив величезний вплив на культуру європейського Середньовіччя та Відродження і назавжди лишився дорогоцінним духовним надбанням людства.
«Книга чаю: японська гармонія мистецтва, культури та простого життя», відома в усьому світі як «Книга чаю», вийшла друком у 1906 році. У ній японський письменник, учений та мистецтвознавець Какудзо Окакура спробував показати західному читачеві глибинний вплив чаю на філософію та світогляд народів Сходу. І зі своїм завданням автор упорався на сто відсотків — інтерес до книги в усьому світі не вщухає вже понад сто років!
«Книга чаю» розповідає про філософію чаю, пов’язану з традиціями Китаю, про культуру чайної церемонії, що зародилася в Японії, чайні школи та їхніх майстрів, про вплив чаювання на релігію, культуру, мистецтво і навіть економіку багатьох країн. Вишукана скромність буття японців, їхнє ставлення до життя та мистецькі течії пов’язані із чаєм.
До збірки також увійшла робота «Ідеали Сходу: дух японського мистецтва». У ній автор розповідає про становлення мистецтва Японії, його розвиток та зміни в різні епохи.
Книга призначена для широкого кола читачів.
Це видання знайомить із найвідомішими та найвпливовішими роботами Джеймса Аллена (англ. James Allen, 1864–1912) — британського письменника-філософа, відомого своїми мотиваційними книгами.
Саме Джеймс Аллен — один із перших, хто у своїх творах дав аналіз мотивації особистості для розкриття внутрішнього потенціалу. Його книги були написані ще на початку минулого століття, але досі не втратили своєї актуальності, а навпаки, багато разів перевидані й зараз вважаються класичними роботами із саморозвитку людини. «Як людина мислить» — одна з найбільш цитованих у світі книжок із саморозвитку поряд із працями Дейла Карнегі та Наполеона Гілла. Прочитавши її, читач дізнається, як завдяки управлінню власними думками домогтися особистого та професійного успіху, як навчитися, використовуючи силу думки, змінювати дійсність і що треба зробити, щоб досягти достатку та розквіту.
Книга адресована широкому колу читачів.
До цієї збірки ввійшли афоризми давньогрецьких філософів, письменників і політичних діячів. У цих лаконічних, але глибоких за змістом висловлюваннях відображено знання людства, накопичені впродовж тисячоліть. Створені ще за часів Стародавньої Греції, вони й сьогодні актуальні, адже допомагають вирішувати нагальні проблеми і завдання повсякденного життя.
У кінці збірки подано короткі біографічні відомості про авторів наведених афоризмів.
Книга призначена для широкого кола читачів.
Інтерес до східної філософії та вірування не випадковий, адже люди все частіше звертаються до досвіду попередніх поколінь, мудрості Великих Учителів. Серед них одне з провідних місць уже багато століть поспіль займає Будда.
Книга всесвітньо відомого французького вченого і талановитого письменника Ріхарда Пішеля присвячена Будді, засновнику світової релігії та вельми поширеної філософської системи.
Читачеві буде цікаво ознайомитися з цим філософським вченням, а також відслідкувати, який культурний вплив мав буддизм на людство.
Легендарний юдейський цар Соломон, мудрий правитель Ізраїльського царства, є автором декількох повчально-поетичних книг Старого Заповіту та деяких псалмів. Серед них — «Книга притч царя Соломона», у якій людство протягом кількох тисячоліть знаходить невичерпну мудрість у вигляді повчань, настанов та притч.
Це книга морально-етичних порад і настанов, яка торкається багатьох аспектів людського життя: стосунки батьків і дітей, чоловіка і жінки, вчення і неуцтво, працелюбність і лінь, багатство і бідність, праведність і гріховність, мудрість і безрозсудність. Викладені в лаконічній манері настанови вчать читачів, як жити благочестиво й мудро, як уникнути на своєму життєвому шляху спокус і пасток, які люди розставляють самі собі та одне одному внаслідок нерозумної поведінки. Мета цієї книги — допомогти читачеві пізнати мистецтво мудрого та праведного життя.
Призначена для широкого кола читачів.
У трактаті «Закони війни» знаменитого китайського стратега і військового теоретика IV–III ст. до н. е. Суня Біня, якого деякі дослідники ототожнюють із легендарним Сунь-цзи, викладено найважливіші правила воєнної стратегії, зокрема: напасти на те, що супротивник цінує найбільше, використовувати забобони й емоції ворога, вдаватися до дезінформації й обманних маневрів, уміти пожертвувати частиною сил, щоб здобути дещо цінніше та ін., які було успішно застосовано під час міжусобних воєн між китайськими удільними країнами-державами в період Воюючих царств (475–221 рр. до н. е.).
Звернуто увагу на принципи й недоліки управління військами, способи їх шикування на місцевості, етапи воєнних дій, підтримання бойового духу в солдатів тощо. Важливо, що, як військовий радник правителя царства Ці, Сунь Бінь не виправдовує війни самі по собі, а вважає їх засобом підтримання ладу й добробуту у світі, обґрунтовуючи, таким чином, принципи воєнного мистецтва в традиційних для Китаю моральних категоріях.
У трактаті «Дао Де Цзін» («Книга про шлях та силу») давньокитайського філософа VI–V ст. до н. е. Лао-цзи викладено думки про істинну віру та шлях життя. Автор розмірковує про те, як переходити від життя тіла до життя духу. Саме це вчення філософа становить основу даоської релігії, однієї з трьох найпоширеніших релігій сучасного Китаю.
Книга призначена для широкого кола читачів.
Ця книжка знайомить читача з роботами короля Пруссії Карла Фрідріха ІІ (1712–1786), який увійшов до історії як Фрідріх Великий. Він був генієм війни, солдатом та інтелектуалом, крім своєї рідної — німецької мови, володів французькою, англійською, іспанською, португальською та італійською; читав латиною, грецькою та давньогрецькою, івритом, був автором листів, які можна назвати шедевром епістолярного жанру XVIII століття, законодавцем та спритним політичним інтриганом. Однією з найблискучіших робіт Фрідріха Великого є політичний трактат «Анти-Макіавеллі», написаний у 1739–1740 рр., коли королю було лише 28 років. У ньому він полемізує з Нікколо Макіавеллі та його знаменитою книгою «Державотворець». Трактат став одним із найбільш читаних творів у освіченій Європі та не втратив своєї актуальності і в наші дні, а, навпаки, став надзвичайно затребуваний як вивірений порадник з управління. До видання також увійшов твір Фрідріха Великого «Наука військового мистецтва до своїх генералів» — праця, присвячена тактиці та стратегії ведення війни.
Пропонована книга — це збірка найдавніших із відомих людству трактатів про воєнне мистецтво та його філософію, які написали понад два тисячоліття тому два китайські стратеги й філософи Сунь-цзи та У-цзи. У них стисло викладено базові принципи ведення війни та підготовки до неї.
Значення вказаних трактатів не обмежується лише впливом на військове мистецтво Давнього Сходу, вони й досі популярні та входять до навчальних програм військових академій не тільки Китаю, Японії, а й США.
Ці твори — основа філософії, мистецтва і науки ведення війни. Пропонована книга — це і джерело воєнної мудрості, і практична інструкція з тактики та стратегії воєнних дій.
«Тридцять шість стратагем» — давньокитайський воєнний трактат. Саме слово «стратагема» означає воєнну хитрість. Кожна з них є стислим описом однієї з тридцяти шістьох моделей поведінки, які використовують для досягнення мети не лише під час бойових дій, але й у політиці, бізнесі, спорті та навіть у повсякденному житті та вихованні дітей.
Для широкого кола читачів.
«Мистецтво війни» легендарного полководця Сунь-дзи вивчають не тільки військові. Головними засадами стратегії й тактики воєнного протистояння, викладеними в ньому, нині послуговуються в тих видах діяльності, які потребують стратегічного мислення. Значно більшу авдиторію, ніж поціновувачів правил і настанов для самураїв, охопив своїм впливом трактат Ямамото Цунетомо «Хагакуре», оскільки в ньому йдеться не тільки про бойову гідність і військовий обов'язок, а й відповідальність, совість, співчуття, терпимість, прагнення до самовдосконалення.
Цей трактат, присвячений становленню самурая, міг би стати наукою тільки для одного японського воїна. Однак Тасіро Цурамото, який упродовж семи років старанно записував повчання свого вчителя Ямамото Цунетомо (1659–1719), не виконав його останньої поради — спалити рукопис. Так світ отримав «Хагакуре», в якому найповніше і водночас лаконічно викладено основні ідеї бусідо — зведення правил і настанов для самураїв, які також мали вплив на розвиток японської нації, її культури та ідеології. Українською назва звучить «Приховане в листі», адже далеко не кожному дано пізнати Шлях воїна.
Лаконічні тексти Янґа Пуебло несуть у собі неабиякий трансформувальний ефект. Достатньо впустити в себе кілька його рядків, щоб вони почали самі розкриватися усередині все новими усвідомленнями, м’яко спонукаючи до особистого перетворення.
Деякі дослідники сучасної літератури називають подібні форми висловлювання Insta-поезією, що органічно пов’язана з міською культурою інстаграм-спілкування. Але передусім це самобутнє вираження досвіду самого Пуебло, який не терпить жодних проявів скутості й обумовленості та прагне максимальної прямоти і безпосередності.
Луцій Анней Сенека — давньоримський філософ, державний діяч, письменник. Упродовж кількох років він був наставником майбутнього імператора Нерона, а в кращі роки його правління — найближчим радником. Написані ним наприкінці життя «Моральні листи до Луцилія» донині визнаються чи не найпопулярнішим філософським творінням письменника. У 124 листах до свого друга й учня Луцилія Сенека без зайвого моралізаторства викладає свої погляди на життя і смерть, страждання, славу, владу, дружбу, розмірковує щодо конкретних життєвих ситуацій. Він радить своєму учневі непохитно переносити удари долі, йти шляхом постійного духовного вдосконалення, доводить перевагу чеснот, чистої совісті, благочестивого життя над багатством і земними насолодами, каже, що справжнє щастя полягає в мудрості, у зреченні від егоїзму. Багато висловів у листах згодом стали крилатими.
Віддавна й донині військовий трактат «Мистецтво війни», авторство якого приписують легендарному китайському полководцю і стратегу Сунь-дзи, не втрачає актуальності. І не тільки тому, що людство за понад дві тисячі років так і не навчилося розв'язувати проблеми миром, раз у раз застосовуючи силу там, де місце здоровому глузду. Головними принципами стратегії і тактики воєнного протистояння, викладеними в ньому, нині успішно послуговуються в бізнесі, дипломатії, політиці, власне, в усіх видах діяльності, які потребують стратегічного мислення.
До книги Григорія Сковороди (1722–1794) «Сад божественних пісень» увійшов однойменний цикл його поезій, збірка байок «Басни Харьковскія» та низка окремих оригінальних творів, зокрема латиномовна поезія, а також переклади митця. Сковорода-поет звертався переважно до тих мотивів, які були найбільш популярні в метафізичній ліриці українського бароко. Його «Сад» проріс «із зерен священного писання», але основним змістом циклу стали природа, людина, її думки й почуття. Твори великого українського поета й філософа за його життя ніколи не друкувалися. Мова сковородинських творів барвиста, сповнена фразеологізмів.
Видання здійснене в належному академічному форматі й стане цінним джерелом для всіх, хто вивчає творчість Сковороди.
Велике ілюстроване подарункове видання найвідомішого трактату про ведення війн!
Кожен у житті неминуче має «воювати»: звільняти собі місце під сонцем, долати власні страхи, сперечатися з начальством, боротися з конкурентами й суперниками. Найчастіше від того, чи здобудемо ми перемогу, залежить не тільки добробут, але й життя. Перед вами один з найвідоміших трактатів всіх часів про війну й тактику військових дій, який є путівником для багатьох відомих воєначальників і політиків. Поради стародавнього полководця не втратили своєї актуальності й сьогодні, тому що вчать нас приймати рішення й домагатися обраних цілей. Ця книга навчить вас перемагати незалежно від того, у чому саме ви хочете досягти успіху – у бізнесі, спорті або політиці!
Платона (427—347 рр. до н. е.) вважають не тільки філософом, але й великим письменником античності. Найбільш він прославився як майстер діалогу. У видання ввійшли вибрані діалоги, а також монологічний твір «Апологія Сократа». Розмову в більшості діалогів веде вчитель Платона Сократ, який невимушено приводить співбесідників до глибоких філософських висновків і водночас надає читачеві можливість самостійного пошуку істини…
Книжка вибраних творів Франческо Петрарки відкриє читачеві нову іпостась знаного італійського гуманіста доби Ренесансу — філософа й полеміста. До видання увійшли книги роздумів про усамітнений спосіб життя, незнання й неуцтво, що запанувало світом, та гострий полемічний твір-напад проти лікаря, який лікував батька письменника. Тексти перекладів доповнює розвідка про петрарківські мотиви у творчості Ігоря Качуровського, відомого дослідника й перекладача творів італійського поета, подана також бібліографія видань і перекладів творів Петрарки.
Для широкого кола читачів, шанувальників філософської думки, ренесансної літератури і творчості італійського гуманіста.
Цей том повного зібрання творів Фрідріха Вільгельма Ніцше (1844–1900) почасти відтворює перший том Критично-дослідницького видання (KSA) у 15 томах видатного німецького філософа, яке вперше з’явилося 1980 року й було підготовлене на основі укладеного Джорджо Коллі та Мацціно Монтінарі Критичного повного видання, що вийшло друком у видавництві «Вальтер де Ґройтер» у 1967-му та наступних роках. Цей том містить ранні твори — «Народження трагедії» та чотири «Невчасні міркування»: «Давід Штраус як сповідник і письменник», «Про користь і шкоду історіїдля життя», «Шопенгауер як вихователь» і «Ріхард Ваґнер у Байройті». Тут уважний читач має нагоду прочути основну — трагічну — тональність творчості філософа, що дозволить не заблукати в лабіринті його на позір хаотичного мислення.
Теокріт (бл. 310 р. — бл. 240 р. до Р.Х.) — один із найславетніших ліриків Давньої Греції доби раннього еллінізму, основоположник жанру ідилії. Уйого поезіях тонко й правдиво відображено життя простих людей, передусім пастухів, їхні почуття, переживання, які дивовижно гармоніюють з природою. Чари музики, краса природи, принади кохання – домінантні теми ідилій та епіграм Теокріта, талановитого майстра поетичної мініатюри. Увесь творчий доробок Теокріта вперше в Україні виходить окремим виданням.
Написана в останній рік існування СРСР і вперше видана 1992 року, книга Оксани Забужко «Філософія української ідеї та європейський контекст: франківський період» поклала початок постколоніальному переосмисленню національної спадщини в гуманітарній думці незалежної України. Це перша праця, у якій філософія національної ідеї розглядається як самостійна інтелектуальна течія, що сягає далеко за межі політології — до питань про сутність і сенс національного буття. На широкому історико-культурному матеріалі, авторка досліджує місце цієї течії в європейській — і, спеціально, українській — свідомості новітнього часу (ХІХ — поч. ХХ ст.), окремо зупиняючись на постаті «Мойсея модерної України» — І. Франка.
Кен Вілбер – сучасний американський філософ і духовний лідер, основоположник т. зв. інтегрального методу, покликаного поєднати здобутки західного раціоналізму і східного містицизму. «Коротка історія всього» – найпопулярніша книжка автора, у Сполучених Штатах вона витримала двадцять перевидань.
Хай легковажна назва не вводить читача в оману: під обкладинкою серйозний філософський розмисел про суперечливі шляхи, якими розвивалося людство в психологічному, емоційному, інтелектуальному, моральному і духовному планах. Ідея Вілбера зводиться до того, що західна традиція не охоплює всього екзистенційного досвіду людини, а тому не справляється з роллю єдиного джерела питань і відповідей. Вілбер виступає в ролі демістифікатора, тонкого критика учителів, методів, ідей і систем, які обіцяють привести до істини, проте виявляються неповними або хибними. Висловлюючись метафорично, він знайомить Будду з Фройдом і пропонує альтернативний погляд на духовну еволюцію людини.
«Коротка історія всього» показує світ в оригінальному ракурсі і пропонує відповідь на злободенні питання сучасності – про зміну ролі чоловіка і жінки, про руйнування довкілля, про розмаїття і мультикультуралізм, про витіснену пам’ять і сексуальне насильство над дітьми, про роль інтернету в інформаційну епоху та багато іншого.
Українське видання містить також розлогий діалог з Ланою Вачовською – співавторкою легендарної «Матриці» і давньою шанувальницею творчості Вілбера.
Наше життя — це два вектори існування. Перший — «мати», зумовлений жагою примноження, культом споживання, реклами та маркетинговими хитрощами. На противагу «мати» постає другий вектор — екзистенціальне «бути», спрямоване всередину себе. Це бажання осягнути суть. Як ці дві паралелі співіснують у буденності?
Психоаналітик Еріх Фромм подає власне розуміння одвічної дилеми «мати або бути», яка становить найсуттєвішу проблему людського існування, підкороюючи собі все, що нас оточує.
• Світовий бестселер
• Найкраща книжка року
Чи готові ми почути найважливіші слова?
Чи готові ми діяти?
Це — найважливіше повідомлення Його Святості Далай-лами майбутнім поколінням. Маніфест сили та духовної чистоти. Слова, що здатні перевернути світ та зробити його кращим. Це голос, що лунає в наших душах і звертається до молодих сердець. Об’єднавче гасло, яке містить секрет подолання хаосу, агресії й розбрату нашого часу. Та найголовніше — це заклик. Зруйнувати всі стіни, що розділяли нас. Перетнути кордони непорозуміння. Вгамувати полум’я нетерпимості й військових конфліктів. Здійснити Революцію співчуття. Усе це до снаги молоді, якій належить сучасний світ.
«І-цзін. Книга змін» — це китайський філософсько-окультний трактат, що з’явився наприкінці II тис. до н.е., а коментарі до нього, як стверджує традиція, були написані Конфуцієм, творцем самобутнього етико-філософського вчення, що отримало його ім’я і стало основою китайської державності.
«Книга змін» мала величезний вплив на духовну культуру Китаю, бо визначала розвиток філософії, математики, політики, стратегії, теорії живопису і музики та й самого мистецтва взагалі.
У ХХ столітті «Книгу змін» для себе відкрили європейці. Науковців цікавить саме філософський аспект трактату, а пересічних людей вабить його окультний бік — можливість передбачити свою долю.
Прокинувшись після довгого сну, середньовічна європейська наука відкрила для себе широкі обрії давньогрецької наукової думки і першим серед найвеличніших вчених античності проголосила Арістотеля (384–322 рр. до н. е.). Саме його твори з різних галузей науки стали фундаментом нових знань людства.
Але жоден з його творів за впливом і популярністю не може зрівнятися з трактатом «Поетика» («Про мистецтво поетичне»), який являє собою спробу осмислити досвід, накопичений давньогрецькою поезією, театром та образотворчим мистецтвом, а також підсумувати теоретичні дослідження давньогрецьких філософів.