Дуже часто в пошуках блага ми лише марно витрачаємо час і зусилля. У гонитві за уявним успіхом дедалі більше нарощуємо темп і старання, а замість здобуття справжнього блага й душевного спокою потрапляємо в пастку метушні. Це надто втомлює і розчаровує…

Якщо обраний шлях не наближає нас до мети, то, можливо, варто піти іншим? Зупинитися й обрати іншу дорогу, яка веде до радісного, щасливого й безтурботного життя.

Майже дві з половиною тисячі років тому давньогрецький мислитель Зенон заснував філософську школу, сьогодні відому як стоїцизм. У такий спосіб Зенон і його послідовники проклали для нас пряму і коротку стежку до доброго життя й душевного спокою.

Ця невеличка книга-практикум покликана відхилити завісу до мудрості античної філософії стоїцизму. Нехай уроки давніх стоїків стануть для вас путівником у світі, де все руйнується.

До уваги читача найповніше в Україні видання Арістофана, великого античного комедіографа. Окрім публікованих раніше п’єс («Ахарняни», «Хмари», «Оси», «Мир», «Лісістрата», «Жаби»), до збірки увійшла вперше перекладена українською комедія «Птахи».

Українською «Мистецтво війни» Сунь-дзи тлумачиться вперше. Перекладач, історик філософії Сходу, переконаний, що філософськостратегічний твір давньокитайського воєначальника та викладені в ньому ідеї і поради стосуються не лише стратегії бою і завоювання, але й усієї діяльності людини, зокрема й бізнесу.

Пропоноване видання знайомить читача з найвідомішою роботою видатного письменника, художника та філософа Халіля Джебрана (1883–1931), яку перекладено понад ста мовами світу.

«Пророк» (1923) — книга, яка здатна розрадити, надихнути і навчити по-новому сприймати життя. Текст написано у формі поетичних есеїв і проілюстровано авторськими малюнками, що робить його не лише змістовним і глибоким, а й естетично привабливим.

Попри те що книгу створено понад сто років тому, її ідеї та мудрі практичні поради своєчасні й сьогодні.

Для широкого кола читачів — усіх, хто шукає відповіді на питання, як повноцінно жити та віднайти внутрішній спокій.

В оформленні книги використано малюнки Халіля Джебрана.

Нова монографія професора Петра Іванишина присвячена націософській герменевтиці, яка ще відома як націоцентрична чи національно-екзистенціальна теорія розуміння. У монографії у межах концептуальних нарисів досліджуються різні філософські, методологічні та наукові аспекти цього фундаменту гуманітарних наук. Ідеться про органічний для української традиції, базований на національному імперативі спосіб мислення і тлумачення в категоріх та екзистенціалах захисту, утвердження та розвитку національного буття. У студії дається поняття герменевтики і стисло простежується її розвиток, розглядаються основні представники та осмислюються герменевтичні поняття (передрозуміння, література, сенс, істина, мова, канонізація), на прикладі характерних досвідів (Т.Шевченко, І.Франко, М.Нордау, М.Євшан, Д.Донцов, Г.Зедльмаєр, Л.Білецький, Є.Маланюк, Ю.Клен, В.Іванишин, І.Денисюк, Т.Салига, М.Феллер) простежується розвиток націософського способу трактування і залучаються доречні художній, релігійний та інокультурний контексти. Окремо наголошується на феномені національної літератури як ефективному художньому способові тлумачення буття. Видання розраховане на всіх тих, хто прагне сформувати вивірений, самостійний україноцентричний світогляд, хто хоче краще розуміти себе, світ, свою Батьківщину і її загрози, хто шукає надійних, перевірених часом методологічних моделей у філософії та сфері наук про дух, передусім у літературознавстві, мовознавстві, історіографії, культурології, націології, політології, психології. Саме на ґрунті націософської герменевтики варто також вибудовувати ефективні стратегії української Перемоги в московсько-українській війні.

Гуманізм бере за основу культурну динаміку та моральну відповідальність. Століттями цей світогляд надихав людей робити свій вибір із принципів вільнодумства, інтелектуального пошуку, співчуття та оптимізму. Що об’єднує всі грані гуманізму? Чому він має невиснажну силу проти фанатиків, містиків і тиранів? Відповідаючи на такі запитання, Сара Бейквелл закликає переосмислювати історію, піклуватися одне про одного й нагадує, що всі ми найперше люди. На читачів чекає грандіозна інтелектуальна пригода разом із гуманістами від Петрарки й Боккаччо до великих мислителів XX — початку XXI століття. Хтось із них прагнув просувати наукові ідеї, хтось більше наголошував на раціоналізмі й етиці, хтось займався культурними та літературними дослідженнями, бувши фахівцем із гуманітарних наук. А який шлях оберете ви?

Пропоноване видання знайомить читача з воєнними трактатами видатних китайських стратегів Чжуґе Ляна та Лю Цзі. Обидва були непереможними полководцями та мудрими державними діячами, які на практиці довели своє осягнення мистецтва війни.

У книзі «Шлях полководця» Чжуґе Лян аналізує як питання воєнної стратегії і тактики, так і якостей полководця та принципів самовдосконалення. Проблему війни автор розглядає через призму ідеалів справедливості та служіння народу.

«Уроки війни» — найбільш відомий воєнний трактат Лю Цзі, знаного також своїми пророцтвами, тому його часто називають «китайським Нострадамусом». Власне, це збірка тактичних порад та історичних прикладів, наведених для ілюстрації окремих настанов.

Книга стане в пригоді не лише військовим і діловим людям, але й усім, хто розуміє практичну цінність східної мудрості та прагне дізнатися надійні способи досягнення успіху.

Пропонована книга містить повний переклад двох найважливіших даоських канонів і класичних пам’яток світової філософської думки — «Чжуан-цзи» та «Ле-цзи», які побачили світ понад дві тисячі років тому. До неї ввійшли створені давньокитайським мислителем Чжуаном-цзи (ІV ст. до н. е.) та його послідовниками повчальні притчі й короткі оповідки, діалоги і роздуми, легенди та перекази давніх хронік, що розкривають таємничий світ філософії стародавнього Китаю.

Пізнаючи таємничого Чжуана-цзи — вільного в слові, буянні уяви та польоті думок, доброго, легкого і безтурботного, немов метелика, який радісно пурхає і бачить себе в снах, кожен вдумливий читач спробує відкрити нові простори осягнення себе і світу, свого шляху, життєвих цінностей і сенсу власного життя.

Відточена глибока і динамічна думка, любов до парадоксів і невгамовна фантазія, поєднання мудрості, майстерності слова і надзвичайної простоти, радісне відчуття життя та свободи — такі ознаки неповторного стилю генія, який створив ці класичні пам’ятки китайської традиції.

Для широкого загалу читачів, передусім для поціновувачів класичних творів китайської філософії, а також усіх, хто цікавиться китайською мудрістю, історією філософії та культурними традиціями Сходу.

У знаменитій поемі видатного римського поета Лукреція (І ст. до н.е.) «Про природу речей», що є зразком поєднання думки та образу, перед читачем постає велична картина світобудови та суспільного життя, яким його бачили давні мислителі-атомісти. Розвиваючи їхні погляди, Лукрецій створив унікальну поему, яка й досі вражає глибиною та широтою мислення її автора, майстерністю художнього письма. Поема справила величезний вплив на розвиток європейської філософської думки.

В українській літературі емоційність Лукрецієвого світобачення відчутна, зокрема, у творчості Б. І. Антонича.

Пропонована книга ознайомлює читача зі скарбницею тисячолітньої мудрості Китаю — традиційними життєвими ідеалами його мешканців, їхніми уявленнями про добро і красу, про систему цінностей і порядку, про спосіб світосприйняття. Відповідно ця збірка мудрих висловів має дуже влучну назву «Смак коренів», тобто, образно кажучи, спрямовує на осягнення сенсу людського життя. Глибина і точність думки її автора Хуна Інміна, більше відомого як Хун Чжицен, свіжість його спостережень і, найважливіше, бездоганна щирість суджень справедливо здобули їй славу найкращої збірки афоризмів у Китаї.

Вислови розділені на дві частини. Сюжети першої стосуються здебільшого правил життя у світі, тоді як другу частину книги присвячено внутрішньому життю людини. Проте обидві частини об’єднує спільна ідея — таємна істина життя, яку й має пізнати небайдужий читач.

Адресована широкому колу читачів.

У цїй книзі автор докладно розглядає природу війни, наголошуючи на вирішальній ролі військового генія в результаті битви. Чітко викладаючи важливість планування війни, взаємозв’язок війни та політики, стратегію і тактику ведення війни, зокрема організацію бою, види та способи наступу й оборони, Клаузевіц визначає та розкриває базові принципи ведення війни, що надає його книзі характеру чудового довідкового посібника.

Оцінюючи моральні чинники ведення війни, автор акцентує увагу на необхідності таких якостей, як мужність, відвага та самопожертва, а також на важливості армійського кодексу честі, бойового духу та громадської думки.

Пропонована книга стане в пригоді і як джерело воєнної мудрості, і як практичний посібник із тактики та стратегії воєнних дій.

У цьому виданні зібрано афоризми та змістовні вислови Наполеона Бонапарта — французького імператора (1804–1815), великого полководця, який завоював майже всю Європу, мудрого державного і політичного діяча, академіка Французької академії наук, автора численних творів.

Наполеон був не лише відомим політиком, а й красномовним оратором, який вирізнявся гострим слівцем. Запроваджені ним закони діють у Франції дотепер, а мудрі вислови знають у всьому світі. Його афоризми цікаві, влучні й дотепні. Вони глибокі за змістом і стосуються різних питань людського буття: політики, управління державою, війни, свободи, дружби, героїзму та патріотизму.
Книга призначена для широкого кола читачів.

Завдяки "Дао фізики" люди вперше усвідомили містичну природу субатомного світу. Впродовж наступних років було написано багато книг про зв'язки між квантовою теорією та ідеями буддизму, індуїзму й даосизму, але публікація Фрітьофа Капри стала фундаментом, на який спиралися інші автори, - і його мудрість витримала перевірку часом. Книгу перекладено більш як двадцятьма мовами, що є свідченням її універсальності й неминущої значущості.

Книга містить роздуми, настанови та висловлювання давньокитайського філософа і педагога Конфуція (Кун-Фу-Цзи; 551–479 до н. е.), збережені його учнями та послідовниками.

«Бесіди і судження» («Лунь Юй») — збірник висловів мислителя, який  складається з двадцяти частин. Це головна книга конфуціанства, записана та упорядкована учнями Конфуція з коротких нотаток, які фіксують висловлювання і вчинки вчителя, а також діалоги з його участю.

Книга є актуальною для всіх народів у будь-які часи і призначена для широкого кола читачів.

Книга знайомить із найвідомішими японськими філософськими трактатами Ямамото Цунетомо «Хагакуре» та Міямото Мусасі «Книга П’яти Кілець».

«Хагакуре» (з яп. «Приховане в листі») — це один із класичних трактатів, присвячених бусідо — Шляху воїна. Так називали в давній Японії зведення правил і настанов, які регламентують поведінку та повсякденне життя самураїв. Його автору самураю Ямамото Цунетомо (1659–1719) вдалося найбільш повно і водночас  лаконічно викласти основні ідеї бусідо.

Книга П’яти Кілець — філософський трактат і духовний заповіт, написаний у XVII столітті самураєм Міямото Мусасі.

Попри те, що минуло кілька століть, багато порад і настанов актуальні  дотепер, бо вони є осмисленням неписаних законів — кодексів честі, які складаються в армії, а також у повсякденному мирному житті. Вона може стати настільною книгою для тих, хто цікавиться воєнною стратегією та методами ведення бізнесу.

Книга призначена для широкого кола читачів.

У нас ніколи не було стільки інформації під рукою, як сьогодні, але більшість не знає, як насправді влаштований світ. Ця книжка пояснює сім найбільш фундаментальних реалій, які керують нашим виживанням і процвітанням.

Від виробництва енергії та харчових продуктів, через глобалізацію до екологічної катастрофи, книжка «Як насправді влаштований світ» пропонує вкрай необхідну інформацію про реальний стан речей.

Вацлав Сміл не песиміст і не оптиміст, він науковець –  провідний світовий експерт з енергетики. Його книжка – це спроба пояснити важливі факти про світ, спираючись на новітню науку включно із власними захопливими дослідженнями.

Прочитавши її, ви отримаєте відповідь на найглибше запитання людства: «Ми безповоротно приречені чи попереду світле майбутнє?»

«Не вдавай, що вивчаєш філософію, а справді вивчай її: адже нам треба не вдавати, що ми здорові, а справді бути здоровими», – заохочує нас загадковий грецький філософ Епікур. Український читач уперше отримує змогу спробувати на зуб читво, яке історії вдалося врятувати і донести до наших днів. Ославлений як гедоніст, Епікур і справді найбільше дбав про те, щоб життя прожити в задоволення, ще й інших цього навчав. Однак шлях до задоволення, в його розумінні, пролягає аж ніяк не через супермаркет. Епікур виписує рецепти справжнього задоволення, хоч не завжди розбірливо, як це часто буває з рецептами. Передмова і післямова перекладача мають допомогти правильно зрозуміти ці рецепти.

Листування Марка Аврелія з його наставником у риториці й близьким приятелем Марком Корнелієм Фронтоном розкриває малознану сторону особистості імператора-філософа, доповнюючи образ мудреця-стоїка, відомий зі славнозвісних роздумів «Наодинці з собою», жвавими, зворушливими деталями. Темою листів стають і літературні уподобання, і вправи в риториці, і яскраво описані враження від буденних подій, і вічно актуальні розмови про погоду та здоров’я — про все це приятелі висловлюються з непідробною відвертістю почуттів.

А передовсім — листи пройняті їхньою щирою турботою про своїх близьких та одне про одного.

У перекладі українською мовою «Листування з наставником» виходить уперше.

На межі XV—XVI століть розпочалася нова ера в історії філософії — доба оновлення, у якій сформувалася віра в те, що світовий порядок не є незмінним і що людина має змінити його. Гуманізм був не різким переходом від Середньовіччя до Відродження, не новітньою парадигмою, а радше новою концепцією відносин між людиною, Богом і світом, у якій людина ставала активним центром, дійовою особою та мірою всіх речей. XVII століття — період безладдя та нестабільності, занепокоєння та дезорієнтації, наукових розвідок і великих утопій — привело до розквіту європейської культури. І вже у XVIII столітті світло розуму та критичного мислення проникає на кожен рівень наукових досліджень.

Наше видання пропонує читачам здійснити цікаву й незвичайну подорож історією філософської думки від гуманізму до Канта. У ній світоглядні ідеї поєднано з явищами матеріальної культури, форми міркувань — із життям суспільства, філософію — з історією, мистецтвом і наукою.

Мислителі, які супроводжуватимуть читачів на цьому шляху, є стовпами філософської думки: від Марсіліо Фічіно і Піко делла Мірандоли до Джордано Бруно та Френсіса Бекона, від Рене Декарта і Джона Лока до Баруха Спінози та Готфріда Лейбніца, від Девіда Юма до Іммануїла Канта.

Перекладачі:    О. В. Сминтина, О. А. Юдін, Ю. В. Григоренко, Д. Ю. Кондакова, М. Л. Нагаєв, А. Стреминська

Егоїзм — це чеснота? Айн Ренд свідомо пішла на таку провокацію в назві, щоб подолати багатовікову демонізацію терміна. В її трактуванні егоїзм — не синонім зла і стратегії «йти по головах», а турбота про власні інтереси.

Цю збірку з дев’ятнадцяти есеїв Ренд написала разом із дослідником психології самооцінки Натаніелем Бренденом. Автори розглядають суперечливі етичні теми, торкаються проблем об’єктивізму, культу моральної сірості, расизму тощо.

Критикуючи альтруїстичне мислення, Айн Ренд пропонує концепцію раціонального егоїзму, що допомагає розвивати індивідуальність. Людина має право забезпечувати власне виживання, шукати щастя й отримувати користь від результатів своєї діяльності. Без необхідності жертвувати цими принципами проти своєї волі.

Ця книга народжена на передовій. Євген Врядник досліджує поняття автаркії (самодостатності) як засобу для збереження внутрішньої свободи в умовах сучасного світу. Тут поєдналися глибокі роздуми про індоєвропейську цивілізацію і досвід бойових дій.

Автор переосмислює античний стоїцизм, кінізм та інші вчення, що стають дедалі кориснішими для сучасної людини, формують нинішніх воїнів. Через призму власного досвіду він розглядає, як досягнення стану автаркії допомагає не втрачати себе у вирі подій і зберігати твердість духу, коли все навколо змінюється.

Це путівник до самодостатності, яка допомагає залишатися вірним вищим принципам і долати випробовування долі.

Цей невеликий за обсягом, але глибокий за змістом твір сучасного майстра медитації Чок’ї Ньїми Ріпоче змальовує всі основоположні ідеї буддійського вчення у формі коротких сутнісних настанов, котрі мають позачасову актуальність для кожного шукача звільнення. Автор проводить нас через усвідомлення найважливіших буддійських істин про нас, людей, та про так звану реальність, де ми перебуваємо. Через відчуття неминучого всеохопного смутку, усвідомлення мінливості, непостійності явищ і речей читач знаходить єдиний сенс, заради якого потрібно жити, – любов і відкритість до світу, явищ і самого себе.

Може здатися, що ця книжечка — жарт. Але ні: це жодною мірою не продукт цинізму чи прояв капітулянтських настроїв. Ба більше, це конструктивна спроба визначити, зрозуміти й, можливо, нейтралізувати одну з найпотужніших і найтемніших сил, що заважають щастю й добробуту людства, — дурість.

Чому Чіполла вважає дурнів небезпечнішими за мафію, хоч вони й діють без статутів і лідера? Якими є дурні за природою, характером і поведінкою? Це тема книжки, підкріпленої спостереженнями, експериментами й графіками.

І навіть якщо зараз ви сприймаєте цю книженцію зі скепсисом, то до кінця читання зміните ставлення й, можливо, погодитеся з усіма законами дурості людської. Або принаймні запам’ятаєте їх назавжди.

Різні за жанром твори римського письменника Луція Аннея Сенеки (І ст. до Р.Х.) трагедію «Федра», сатиричну пародію «Апофеоз (Огарбузення) божественного Клавдія» й епіграми об’єднують ідеї стоїцизму. Згубна похіть цариці Федри, марнославство, свавілля імператора Клавдія чи інші людські гріхи, які суперечать принципам стоїків, у своєрідній художній формі викриваються митцем-філософом. Ці твори органічно доповнюють, увиразнюють художню картину світу Сенеки – філософа-стоїка, письменника.

«Сентенції» — одна з найдавніших відомих збірок «крилатих висловів», укладена ще в I столітті після Р. Х. Вислови (сентенції) вибрані з мімів — комічних вистав доволі приземленого характеру, автором яких був Публілій Сір — колишній раб, а згодом успішний автор і актор. «Сентенції» — це віршовані афоризми, часто побудовані на грі слів та несподіваних поворотах думки, які містять влучні спостереження за природою людини й суспільства, моральні та політичні максими.

У перекладі українською мовою з відтворенням віршової форми оригіналу «Сентенції» виходять вперше.

«Місяцеслов за Сковородою» – це вибрані й упорядковані (за світським і новим церковним календарями) фрагменти з переважної більшості творів найвідомішого українсько­го філософа. Добірку задумано і скомпоновано так, аби книж­кою було зручно й приємно користуватися для щоден­ного читання Григорія Сковороди, поступового занурення й залюблення у світ його мислення, несподіваних чарівливих образів і незрідка парадоксальних іронічних виснов­ків. А якщо вам сподобається мати у своїй бібліотечці цю книжку і ваша рука потягнеться по твори Сковороди у повнішому обсязі, тоді буде виконано і зав­дання-максимум нашого «Місяцеслова...»

Термопіли й Сараєво, Роза Паркс і Флоренс Найтінґейл, Магатма Ґанді й Авраам Лінкольн — це дуже різні приклади, але всі вони про сміливість. Коли звичайні люди йшли на незвичайні вчинки.

Раян Голідей розглядає сміливість як першу з античних чеснот і вибір складного, але високого шляху. Він звертається до історії та літератури, вигаданих і реальних героїв, звільнення від рабства й рух за рівні права. Що мотивує виявляти нечувану сміливість, жертвувати життям заради цінностей та інших людей?

Відвага кличе. Це історії про тих, хто відповів на її поклик, і про те, як стати такими людьми, гартувати власний шлях і виховувати в собі доброчесність.

Філософія може бути легкою, цікавою і захопливою… якщо про неї розповідає просвітник Найджел Ворбертон.

Він поведе вас хронологічною стежкою основних ідей в історії філософії. На цьому шляху є 40 зупинок — 40 коротких розділів. Ви вчитиметеся майстерності ставити запитання у стилі Сократа, піддавати думки скептицизму, як Піррон, розуміти Канта й розрізняти відтінки рожевих лінз, якими ми дивимося на світ. А ще довідаєтеся про погляди К’єркеґора й Дарвіна, Камю й Маркса чи ж як праці Ніцше «схвалив» Третій Райх, а Алан Тюрінг винайшов тест для штучного інтелекту.

І все це написано простою мовою, із прикладами й історіями.

Писані на вигнанні «Скорботні елегії» і «Листи з Понту» (українською мовою повністю перекладені вперше) принесли Овідієві щиро людську, непроминальну славу, співчутливим відлунням озвавшись у творах багатьох європейських поетів, зокрема – у Шевченковому «Кобзарі». Саме завдяки «Скорботам» Овідій на всі часи став символом поета-вигнанця.

Видатний філософ, поет, педагог Григорій Сковорода (1722–1794) був і візіонером. Адже «Сон» мислителя — твір, у якому відбито все пережите й передумане Сковородою, — можна назвати фіксацією вибору його власного місця у світі. Четвертий том також містить листи, філологічні нотатки Григорія Сковороди та його переклад комедії Теренція «Брати». У додатку вміщено біографію філософа, написану його учнем, а згодом близьким другом М. Ковалинським. Завдяки Ковалинському й збереглася значна частина епістолярної спадщини Г. Сковороди.

Видання здійснене в належному академічному форматі й стане цінним джерелом для всіх, хто вивчає творчість Сковороди.

До цього тому ввійшли трактати, діалоги, притчі Григорія Сковороди (1722–1794), написані ним упродовж 70–90-х років XVIII ст. В них Сковорода розвиває власне філософсько-етичне вчення про самопізнання і щастя, що ґрунтується на спорідненій праці. Соціальні аспекти життєдіяльності людини мислитель розкриває у власних етичних і педагогічних поглядах. Деякі з написаних наприкінці свого життя притч філософ присвятив проблемі виховання молоді. Він навчав так, як жив, а жив так, як навчав. Твори Григорія Сковороди увійшли до скарбниці української культури, педагогіки й літератури та є актуальними і в наш час.

Видання здійснене в належному академічному форматі й стане цінним джерелом для всіх, хто вивчає творчість Сковороди.

До книги Григорія Сковороди (1722–1794) «Кільце» увійшли трактати, діалоги, притчі. Характерними рисами філософії митця є її діалогізм і бароковий символічно-образний стиль мислення. У його творах біблійна проблематика переплітається з ідеями платонізму та стоїцизму. Зокрема у діалозі «Кільце» філософ розвиває та конкретизує своє вчення про наявність двох натур, обґрунтовує ідею про те, що через пізнання невидимої натури речей проходить шлях до самопізнання та досягнення щастя і спокою духу. Помітне місце у діалозі мають й міфологічні та фольклорні сюжети.

Видання здійснене в належному академічному форматі й стане цінним джерелом для всіх, хто вивчає творчість Сковороди.

Серед тих, хто століттями вчить Європу сміятися й висміювати, уявляти й сумніватися, Лукіан Самосатський (бл. 120 р. — після 180 р.) — на чільному місці. Хтозна, чи написав би Томас Мор «Утопію», а Джонатан Свіфт — «Мандри Гуллівера», якби свого часу не надихнула їх Лукіанова «Правдива історія». Античність майже не залишила згадок про життя цього автора (хіба що скупі й геть не надійні автобіографічні свідчення), однак чудово зберегла його оповідання й діалоги, за якими — гострий розум, дивовижна ерудованість, жвава й невтомна уява, наснажена кінічним імпульсом. Крім «Правдивої історії», мабуть, найвідомішого Лукіанового твору, до видання увійшли діалоги, які суттєво доповнюють письменницький портрет, — «Двічі обвинувачений» і «Нахлібник».

В опублікованих у цій книжці, вперше перекладених українською мовою, філософських «Діалогах» видатний римський мислитель-стоїк Сенека, блискучий майстер емоційного афористичного письма у живій бесіді з читачем радить, у який спосіб за умов моральної кризи споживацького суспільства протистояти знеособленню, осягнути душевний спокій, отже, щастя.

Видання друге, переклав з латини Андрій Содомора.

«Строкаті історії» Клавдія Еліана – багатий розмаїттям збірник анекдотів, переказів, притч, розгорнутих висловів видатних людей, спостережень за рослинним і тваринним світом та історична добірка матеріалу розповідного або ж описового характеру в дуже елегантній прозі. Це праця освіченого римлянина, який досконало вивчив грецьку мову і всі свої твори написав нею. Культура еллінів стала і його власною. Але попри це Еліан залишався відданим своєму рідному корінню і насправді пишався цим, як це виявляється під час читання його твору.

Ґай Саллюстій Крісп (бл. 86 р. до Р. Х. — бл. 35 р. до Р. Х.) — чільний римський історіограф, видатний стиліст, реформатор жанру. Тонкий психолог і майстер підозри, Саллюстій захоплював і надихав своїми творами не одне покоління європейських істориків, письменників та філософів — від Таціта до Момзена, від Сенеки до Ніцше. «Змова Катіліни» — дебютна монографія автора, присвячена подіям 63 р. до Р. Х., коли збіднілий патрицій Луцій Серґій Катіліна спробував учинити в Римі збройний переворот і захопити державну владу.

Унікальність видання в тому, що тут чи не вперше зібрані в одній книзі художні твори видатного філософа в повному їхньому обсязі з додачею вибраних упорядником з різних текстів (і художніх, і філософських) афоризмів, які сягають вершин афористики. Книга містить ґрунтовну розвідку В. Шевчука про письменницьку спадщину Г. Сковороди та біографію, написану учнем філософа М. Ковалинським. Всі тексти подаємо в перекладі на сучасну літературну мову з урахуванням цезур. Цезура — це пробіл посередині рядка у силабічному вірші. Він (пробіл) був для того, щоб при читанні робилася пауза. Система ілюстрацій відбиває образотворче бачення світу XVIII століття.

«Держава» Платона є одним із найцікавіших і найоригінальніших творів давньогрецького мислителя. Обґрунтовуючи свою модель політичного устрою, Платон вимальовує картину ідеальної держави, у якій торжествують ідеї Добра й Справедливості, ліквідовано приватну власність, створено найдоцільнішу систему виховання й навчання, проголошено рівність чоловіків і жінок, а владу у ній обіймають справжні філософи. Кожний за своїми здібностями у такій державі повинен займатися своєю справою, досконало володіючи своїм мистецтвом. Написана у 77–60 рр. IV ст. до н. е., вона й до сьогодні є натхненням до наукового пошуку й джерелом державотворчих ідей.

Марк Туллій Ціцерон (106–43 рр. до н. е.) — видатний римський оратор, філософ і політичний діяч. Його спадщина складається з публічних промов, творів ораторського мистецтва, філософських трактатів, поетичних творів і приватних листів. У філософських трактатах «Філіппіки» та «Катон Старший, або Про старість» Ціцерон порушує важливі суспільно-політичні та філософські проблеми свого часу, що не втратили актуальності й донині. В Україні трактат римського письменника «Філіппіки» окремим виданням друкується вперше.

Марк Туллій Ціцерон (106–43 рр. до н. е.) — видатний римський оратор, філософ і політичний діяч. Його спадщина складається з публічних промов, творів ораторського мистецтва, філософських трактатів, поетичних творів і приватних листів. У філософських трактатах «Філіппіки» та «Катон Старший, або Про старість» Ціцерон порушує важливі суспільно-політичні та філософські проблеми свого часу, що не втратили актуальності й донині. В Україні трактат римського письменника «Філіппіки» окремим виданням друкується вперше.