Замовлення тимчасово не приймаємо.
Ніл Шубін, американський палеонтолог та еволюційний біолог, пропонує цікаву та доступну розповідь про велику трансформацію в історії життя на Землі — новий погляд на еволюцію людей і тварин, який пояснює виникнення неймовірного розмаїття форм живих організмів на нашій планеті.
Протягом мільярдів років відбувалася еволюція — перетворення стародавніх риб на істот, здатних переміщатись суходолом, рептилій — на птахів, що літають, а людиноподібних мавп — на людей, які ходять на двох ногах, здатних розмовляти та писати. Впродовж двох століть палеонтологи мандрували земною кулею, розшукуючи скам’янілості, що зберегли свідчення про ці еволюційні зміни.
Нині настав визначний момент: доісторичні скам’янілості в поєднанні з новими ДНК-технологіями дали вченим інструменти, що допоможуть відповісти на деякі з головних запитань стосовно нашого існування, зокрема дізнатися, як відбуваються великі зміни в процесі еволюції, чи не є наша присутність на Землі результатом випадковості. Виникла нова наука, покликана розкрити історію еволюції тривалістю в багато мільярдів років, сповнену перипетій, проб і помилок, випадковостей і винаходів.
У книзі «Збагнути все» Ніл Шубін запрошує читачів пройти шляхом, що його впродовж багаторічних пошуків здолали дослідники та вчені, прагнучи зрозуміти походження величезної різноманітності живих організмів на нашій планеті.
Наші органи чуття практично цілодобово постачають нам інформацію про навколишній світ. Мозок аналізує всі ці дані та формує уявлення про істинне чи хибне. Втім, на жаль, людський зір, смак, нюх не є досконалими, а наш розум інтерпретує ці відчуття суб’єктивно. Так у цілком упорядковану картину світу може закрастися помилка, і ти вже не розумієш — вірити власним очам чи покладатися на чужі слова? Цю дилему допомагає розв’язати наука, а саме науковий стиль мислення.
У цій книжці науковець Олександр Рундель розповідає про інструментарій, яким користуються вчені, щоб пізнавати світ. Як досвід перетворюється в наукові теорії? Чим відрізняється наука від псевдонауки? Чому найпростіше пояснення іноді найправильніше? Чи є межа в здорового скептицизму? Чому світогляд циніка повертає нас до печерного мислення?
Про все це розповідає автор, водночас пояснюючи, чому не варто вірити «відкриттям», зробленим у секретних лабораторіях, і до чого тут наукова спільнота.
Між знаннями та користю не можна ставити знака рівності. Але знання є чудовим інструментом, щоб якусь користь від нього таки отримати. І якщо розглядати науку як інструмент у руках суспільства, то було би непогано, якби воно знало, що з цим робити, впевнений Олександр Рундель.
Чи жили динозаври на території України? Чому науковці посварилися через птеродактилів та хто став прообразом Індіани Джонса? Відповіді на ці питання знає палеонтолог Вадим Яненко. У своїй книжці він не лише пояснює, як на око відрізнити археолога від палеонтолога, а й навчає, як по смаку та звуку кісток визначати вік скам’янілостей у себе на городі.
Відтепер ви назавжди запам’ятаєте, що палеонтологія це не лише про динозаврів, а про древні форми життя в цілому — рослинні і тваринні. А також дізнаєтеся, що робити, якщо ви знайшли незрозумілі кістки у себе в садочку та як самому стати скам’янілістю після смерті.
Палеонтолог розповідає, звідки взялася ідея, що метеорит знищив всіх динозаврів, згадує про шаблезубих «котиків» і волохатих носорогів, пояснює, хто міг стати прообразом єдинорога та описує робочий графік батька палеонтології. Водночас він ділиться історіями про дослідників, які любили брати роботу у вигляді голови небіжчика додому, та тих, які з кісток реальних древніх тварин складали скелети чудовиськ і продавали музеям та монархам.
• Від автора книжок «Сліпий годинникар» та «Егоїстичний ген»
• Бестселер The New York Times
Еволюцію сприймають як науковий факт усі авторитетні вчені. Але чому й досі мільйони людей сумніваються у правдивості цієї теорії і креаціоністів, що заперечують еволюцію, дедалі більшає?
Річард Докінз, озброївшись міцним щитом переконливих аргументів та списом голої логіки, вирушає на арену, аби розпочати найграндіозніше шоу на Землі — велику та прекрасну Еволюцію. Розпочинаючи з прикладів природного відбору та появи нових видів, від тектоніки пластин до молекулярної генетики, складаючи ці факти один до одного, він створює беззаперечний доказ. Блискуче доводить те, що ми, людство, - це суцвіття на одній з гілок розлогого дерева життя із глибоким корінням, яке не з’явилося нізвідки. Як і ми з вами.
Як заявляє сам науковець, ця книжка — його особистий конспект свідчень на доказ того, що теорія еволюції — це насправді факт, такий неспростовний, як і будь-який інший науковий факт.
Чому під час виношування малюка жінка може зцілитися від певних хвороб? Чому з погляду нейробіології матусі відчувають до дітей те саме, що й під час закоханості? Чим пояснити дивацтва, коли вагітним жінкам хочеться солоних огірочків чи оселедця? Що пов’язує вищий відсоток післяпологових депресій і збільшення статків? Чому мами можуть водночас і спокійніше переживати катаклізми, і ледь не страждати від психологічних розладів через нестачу підгузків?
Ця книжка захопливо розповідає про материнський інстинкт не як про чарівний перемикач, а як про змінений психологічний стан. Настільки змінений, що матері бачать зовсім інші сни й разом із вагітністю та народженням дитини отримують новенький мозок.
Чому нам пощастило, що ми народилися з напівсформованим мозком? Чому дитина з аутизмом здатна скласти кубик Рубіка за 49 секунд, але не в змозі нормально спілкуватися з однолітками? Як так: в Арнольда Шварценеґґера дуже сильний австрійський акцент, а акторка українського походження Міла Куніс говорить англійською як носійка мови? Вони ж обоє давно працюють на Голлівуд!
Це все питання до мозку і про мозок. І це тільки частинка дивовиж, про які розповідає Девід Іґлмен — один із найславетніших нейробіологів сучасності.
Вони легко долають простір та час. Під натиском їхніх армій падають цілі континенти. Вони зелені. Вони посеред нас. Вони прибульці.
Беззахисна на перший погляд лобода чи волошка може виявитися ще тим загарбником. І вже за якийсь час ви просто не впізнаєте ані свій садочок, ані поле у бабусиному селі. Тендітні рослинки прориваються навіть через асфальт та захоплюють усе на своєму шляху, не надто дбаючи про те, що росло на цій території до них. Одна мить і доведеться шукати в бюджеті зайвий мільярд, щоб нівелювати завдану шкоду.
Як північноамериканський клен захопив Україну? Чому не варто забігати в зарості борщівника голяка? Чим небезпечна водяна чума, що у квіткових магазинах маскується під мімозу та ромашки та який вид може зруйнувати фундамент вашого будинку? Особливості таких рослин-загарбників та механізми боротьби з ними, включаючи приготування їжі, у своїй новій книжці описує ботанік Олексій Коваленко.
Книга професора Лондонської школи гігієни й тропічних хвороб Адама Кухарського пояснює причини та принципи, які лежать в основі будь-якого зараження: від інфекційних захворювань, комп’ютерних вірусів, дезінформації та фейків до фінансових криз чи спалахів збройного насильства. Спираючись на математичні моделі й підсилюючи аналіз ситуацій неабиякою ерудицією, автор описує численні випадки заражень у минулому, пропонуючи відповідь, що слід робити, аби уникнути заражень у майбутньому.
Із чого складаються живі тіла й до чого тут карбон? Що таке генетичний код, хто такі віруси, як улаштоване еволюційне дерево і чому стався кембрійський вибух? Пропонована книжка дає актуальні відповіді на ці та багато інших запитань. «Фокусом» розповіді слугує еволюція життя на Землі: автор уважає, що тільки під цим кутом зору найрізноманітніші біологічні проблеми набувають спільного сенсу. Книжка складається з чотирьох частин, теми яких послідовно розширюються: «Хімія життя», «Механізм життя», «Дерево життя» та «Історія життя». Рекомендовано широкому колу читачів, які серйозно цікавляться сучасною біологією.
Чому одні люди легко відмовляються від спокус, а інші не в змозі їм протистояти? Автор книжки, зібравши найсвіжіші наукові дані, доводить, що люди, яким складно протистояти спокусам, фізіологічно й біохімічно відрізняються від тих, у кого цих проблем немає. Через генетичні особливості в таких людей інакше розподіляються і працюють нейромедіатори — речовини, які регулюють роботу мозку. Порушення бувають різними: комусь постійно не вистачає почуття задоволення, а хтось відчуває від приємних речей настільки сильні емоції, що не може опиратися їм. Але підсумок один: «тваринна» частина мозку — лімбічна система, яка вимагає задоволення просто тут і зараз, частіше бере верх над «найрозумнішою» зоною — префронтальною корою, яка пам'ятає, що миттєве задоволення загрожує великим життєвим планам. У книжці багато тестів, і, хоча за їх результатами не можна зробити висновки про те, чи є у вас «погані» варіанти «генів самоконтролю» і як їхній вплив поєднується з факторами середовища, за непрямими ознаками все ж можна припустити, які системи у вашому мозку працюють не зовсім правильно. Остання частина книжки — це рекомендації, як можна ефективно утримуватися від спокус саме вам і домагатися довгострокових цілей, незважаючи на проблеми з самоконтролем.
Кoжнoї ceкунди людинa зaзнaє пpиблизнo мiльйoн piзнoмaнiтниx мутaцiй. A щo як нaукoвцям удaлocя взяти кoнтpoль нaд нeбeзпeчними змiнaми в opгaнiзмi? Зa дoпoмoгoю peдaгувaння гeнoму вчeнi мoжуть зaпoбiгaти xвopoбaм, викopiнювaти збудникiв cмepтeльниx зaxвopювaнь i вiдpoджувaти вимepлi види твapин. Нинi нaукa cтoїть нa мeжi нoвoї дoби гeннoї iнжeнepiї, якa упpoдoвж нacтупниx poкiв пiдвищить уpoжaї, зpoбить xудoбу здopoвiшoю, a пpoдукти — пoживнiшими. Тa яку пoтeнцiйну нeбeзпeку зaклaдeнo в peдaгувaннi гeнeтичнoгo кoду й чи змoжeмo ми викopиcтoвувaти цeй iнcтpумeнт лишe нa кopиcть людcтву?
Експерт у галузі генетики поведінки Роберт Пломін розповідає, як сучасна наукова революція перетворила ДНК на інструмент, що дає змогу прогнозувати сильні та слабкі сторони людини від самого її народження. Генетичні дослідження засвідчили, що відмінності ДНК, успадковані від батьків, є тим чинником, що визначає нашу психологічну індивідуальність протягом усього життя, це генеральний план, який робить нас тими, ким ми є.
За словами автора, нові уявлення про генетику кардинально змінюють ситуацію. Генетика у значно більшій мірі обумовлює психологічні особливості людини, ніж інші фактори разом узяті. Саме від неї на 50% залежать наші характерні відмінності - не тільки психічне здоров'я чи, скажімо, здатність до навчання, а й усі психологічні риси, що роблять нас особистостями, визначають наші інтелектуальні здібності. Природа, а не виховання, робить нас тими, ким ми є.
Ця книга прийдеться до смаку кожному, хто цікавиться принципами функціонування людського розуму. Автор досить доступно пояснює суть та значення таких речей, як нестримна цікавість людини до всього нового та відкриттів, узагальнює величезний науковий доробок, що стосується механізмів нашого мислення. Особливу увагу він приділяє поняттю "гнучке мислення": розкриває його зміст, наводить чимало прикладів блискучої результативності цього типу мислення, а також пропонує кілька вправ, що допоможуть читачам попрацювати над його вдосконаленням. Гнучке мислення притаманне виключно людині, і чим ефективніше воно у вас працює, тим у більшій мірі ви є людиною. А першим кроком на шляху до розвитку гнучкого мислення може стати власне прочитання цієї книги.
Леонард Млодінов - американський фізик, який спеціалізується на квантовій теорії та теорії хаосу. Говорити просто про складне - особливий талант Леонарда!
