Вірші, які склали цю книжку, писалися Іванові Андрусяку протягом останніх десяти років — часу тривог і надій, болю і страху, зневіри і любові. Часу повзучої третьої світової, яка ще нібито тиша, хоч насправді вже війна.
Відправка замовлень - 10 грудня
Як написати про війну і любов, втрати і віру? Тільки щиро. Лишивши бронзований лоск новинам і реквіємам, авторка простими словами говорить про дійсність, у якійми живемо.
Саме так складаються вірші з надзвичайно глибокою серцевиною. Вірші, сенси в яких пробирають до кісток, бо промовляти їх буває складно, але необхідно.
Видатний, але напівзабутий скульптор італійського Відродження Джованфранческо Рустичі був заново відкритий в Італії 2010 року. Однак Ліна Костенко звернула на нього свій погляд на чверть століття раніше — в середині 1980-х. У поетичному шедеврі «Сніг у Флоренції» сплітаються філософія мистецтва і пронизлива любов, психоаналіз і бурхливі події в Європі ХVІ століття. Вишукано і фантазійно побачена в драматичній поемі ренесансна Флоренція стає глибоко актуальною метафорою свободи митця, а відтак його здатності творити непідвладний часові «сад нетанучих скульптур».
Ці вірші написані у 2022–2024 роках на тлі російсько-української війни, під час вимушених переїздів Харків-закордон-Львів, і відображають мій досвід у всьому його розмаїтті. Щодо назви: 200 грамів — приблизно стільки важить невелика книга. А ця складається з віршів. Значить, так тому і бути: 200 грамів віршів. Щодо змісту: пам’ятаєте всесмачні цукерки з книги про Гаррі Поттера, де можна було натрапити на будь-який смак: від полуниці до вушної сірки? Так і з цими віршами — як то кажуть, в асортименті: ВІЙНА, БІЖЕНСЬКЕ, РОДИНА, ЕКЗИСТЕНЦІЙНЕ, НІЧ, ЛІТО, АМУРНЕ, СЮР, ТВОРЧІСТЬ.
Ця антологія — подорож зимою крізь поезію. Вона починається з класичних голосів і веде до сучасних, від спокійних описів снігу до тривожних віршів про війну. Тут — Різдво, очікування, дитинство, втома, молитва і світло, що з’являється навіть у найтемнішу ніч. Вірші розміщені у часовій послідовності — щоб м’яко пройти шлях від покоління до покоління, від минулого до теперішнього. Її доповнюють теплі, яскраві ілюстрації, сповнені світла і затишку. Це книга, якою хочеться поділитися — як листівкою, як знаком турботи для тих, хто поруч.
До збірки увійшли поезії Євгена Маланюка, Богдана-Ігоря Антонича, Івана Малковича, Мар'яни Савки, Сергія Жадана, Богдани Матіяш, Катерини Калитко, Артура Дроня та інших.
