Кіноповість «УКРИ» відомого українського письменника, драматурга та кіносценариста Богдана Жолдака (1948–2018) — це бойова проза про сучасну російсько-українську війну, яка триває вже майже 400 років…
«УКРИ» — суцільний «екшн», заснований на реальних подіях т. зв. АТО, у якому сучасні українці, подібно до героїв «Енеїди», відчайдушно жартують зі смертю, захищаючи свою землю і честь.
«Йо-Ке-Ле-Ме-Не» — це збірка коротких біографічних оповідань сучасної української авторки Наталії Кальченко. Кожна історія спонукає вас усміхнутися, здивуватися, приснути від сміху або й згадати власні дитячі пригоди. Вас потішать тонка іронія, море по-дитячому світлої любові і трохи справжніх, майже забутих чудес. Для широкого загалу читачів.
“55 історій з дитинства” Наталі Кальченко - це тепла на дотик і дуже жива книжка-скарб: 186 соковитих сторінок про полуничне, книжкове, кульбабове, пригодницьке і медове літо на селі. Та й не тільки літо! А цілісіньке барвисте життя, посеред якого є сметанковий переполох, великий сніг, пуп чужих земель, височенний шовкун, глибоке серпневе дно, веселий абрикосовий первак, мухолови, гербарії в книжках, летючі стільці, радіола без пальта, вчорашній борщ, а ще - багато любові. І навіть якщо літо зрештою закінчується, ніколи не закінчується пам’ять про нього. Бо усе важливе завжди тихо живе собі десь під серцем і зігріває нас навіть у найлютіші морози і найтемніші часи. Бо усім нам не завадить трохи сонця й добра. Бо усі ми родом із того дитинств, де дерева високі, а життя безтурботне й щасливе. Бо усім нам дуже потрібні історії, щоб впізнавати себе в них, згадувати про своє і потроху зцілювати душу…" Письменниця Слава Світова.
"Наталя Кальченко – авторка хитра. Вона заманює начебто у власні веселі і зворушливі спогади, але насправді ви ризикуєте усі 55 разів попастись на цей трюк і, поклавши книжку на живіт, згадувати своє. Замість Черкас вам ввижатиметься ваше містечко, замість села Наталі – своє село, її бабуся заговорить голосом вашої ж бабусі, а вдало розставлені жуйки зі смаком дині (це були "Турбо"!), шуби, розкладачки і ліжка із сіткою створять повний ефект машини часу. Так, звичайно, нечесно, але прикольно! Нам, народженим в кінці двадцятого століття, довго здавалось, що ми такі різні, що з нас і покоління не виліпиш. Але ж ні, ми таки покоління. І це книжка - про нас" - письменниця Євгенія Кузнєцова
38-річний пацієнт божевільні веде щоденник, розповідаючи в ньому про лікарняні будні, прочитані книжки, спонтанні думки і мрії. Не згадує лише про своє минуле, бо так йому наказав лікар. Здавалося б, нічого особливого. Та несподівано чоловік стикається в лікарні з однією загадковою пацієнткою, і в його серці спалахує романтичне кохання, яке спонукає його до рішучих дій. Він викрадає зошит дівчини, де вона детально описує історію свого божевілля.
Вражений прочитаним, він таки порушує лікареву заборону і теж згадує своє минуле. Колишні вчителька історії і директор банку вирішують утекти з лікарні. Але в цей час на їхніх очах розгортаються доволі дивні події. Пазли складаються і нарешті стає зрозуміло, як обоє потрапили до божевільні. Виявляється, існує спеціальна таємна контора під назвою «Аїд», яка займається полюванням на людські душі…
2019 рік, літо. Миша, 26-річна аспірантка з Києва, їде до Кракова, щоб долучитися до міжнародного проєкту з дослідження життя мігрантів. Та скоро дівчина усвідомлює, що гасла про гуманізм – лише ширма для політичних ігор. Вона стикається із чужим болем і трагедіями людей, чиї життя руйнуються за зачиненими дверима. Насилля, зради й особисті втрати докорінно її змінюють. Якою ж Миша повернеться додому? І що на неї там чекає?
«Нерухомість» – це зріз людських доль перед пандемією, перед повномасштабною війною – історичні зсуви, як тектонічні зсуви, і наші життя, наче маленькі човники, що дрейфують у цьому океані білого шуму. Історія невпевненості і тривожності – про пам’ять, що зникає вже зараз за непомірним обсягом нової і нової інформації, болю, трагедій і руйнувань. І водночас історія про закоханість, що проривається, наче рослина через асфальт.
«Небесна парасоля» Ірини Савки — це своєрідний літопис пам’яті про життя звичайних українців, про яких не знімають фільми й не загадують в енциклопедіях. А проте усі персонажі такі реалістичні, що кожному слову тут безсумнівно віриш. У коротких історіях із замальовок постають цілісні картини: війна, час радянської окупації, підпільна боротьба, арешти й концтабори, щоденна рутина, втрати, гіркий біль і зламані долі… Й водночас — кохання, яке триває усе життя, глибина почуттів, мудрість і важливість справжніх цінностей. Тут багато світлої надії, яка не проминає незалежно від того, як крутиться небесна парасоля над світом і над кожним із нас.
