Конні проводить канікули на фермі родини Анніки. Там живуть кури і кролики, корови та свині...
Анніка показує Конні ферму та всіх її мешканців. І врешті-решт Конні дізнається, звідки береться молоко, яке вона п’є щоранку.
Конні проводить канікули на фермі родини Анніки. Там живуть кури і кролики, корови та свині...
Анніка показує Конні ферму та всіх її мешканців. І врешті-решт Конні дізнається, звідки береться молоко, яке вона п’є щоранку.
Томас Стернз Еліот не був дитячим письменником. Він був одним із найвидатніших «дорослих» поетів ХХ століття, проникливим літературним критиком, мудрим редактором, уславленим інтелектуалом, за що й удостоївся в 1948 році Нобелівської премії. А ця книжка — один із найвідоміших жартів Старого Опосума (так поет зазвичай підписував свої смішні або в’їдливі твори). Еліот дуже любив котів, і жартома, відпочиваючи, написав про них дивовижну книжку, яка одразу ж полюбилася і дорослим, і дітям. Настільки, що композитор Ендрю Лойд Вебер відтак створив за її мотивами не менш знаменитий мюзикл «Коти».
Ця книжка допоможе дитині в ігровій формі дізнатися нові слова, зробити перші кроки у вивченні навколишнього світу, розвинути мовлення та логічне мислення, навчитися чіткій та правильній вимові, розширить словниковий запас. На кожному розвороті малюк розглядатиме великі кольорові малюнки і дізнаватиметься нові слова, відшукуватиме задані предмети, відповідатиме на запитання. Підписи у книжці подано двома мовами, що дозволить прищеплювати знання англійської із самого малечку.
Видання призначене для читання батьками дітям віком від півроку.
«Чом би й ні?» — це збірка віршів про дитинство: про дитячі веселощі, роздуми, запитання, мрії, фантазії та творчість. І трохи — про прикрощі й сумніви, адже без цього не обходиться жодне людське життя, навіть дитяче. Утім, автор Олександр Подоляк зумів про все розповісти легко, грайливо і з гумором. А ілюстратор Олександр Шатохін сонячними барвами і сміливими лініями переказав вірші по-своєму, доповнив власними несподіваними сюжетами, дотепними жартами, дивакуватими персонажами, перетворивши навіть буденні історії на яскравий сон чи казку.
Конні насправді більше не вірить у великоднього зайця. Але чому незадовго до Великодня вона бачить у саду вухастика? Незабаром дівчинка забуває про це, бо захоплюється розмальовуванням яєць. Та врешті настає Великдень, і Конні доводиться рятувати великоднього зайця!
Події повісті відбуваються майже 800 років тому. Ті самі гори й полонини, але часова прірва робить їх такими далекими, наче вони на іншій планеті. Письменник надзвичайно глибоко занурився в історію Русі, щоб в уяві перенестися туди й узяти з собою в цю мандрівку читача. І тепер кожен з нас може на кілька годин потрапити до середньовічних Карпат, підставити обличчя вітру з гірських вершин, відчути запах диму від багать і скуштувати чистої джерельної води.
«Захар Беркут» — це та перлина літератури, яка захоплює читача так, що відірватися неможливо. Ти проживаєш разом з героями їхні злети й падіння, радієш, горюєш і, зрештою, з жалем перегортаєш останню сторінку. Недарма студенти вважають цю повість однією з найцікавіших у шкільному курсі української літератури. Адже тут є все: і нестримне кохання, й підступні вороги, і воля до перемоги, і єдність у боротьбі.
Іван Франко ще 140 років тому закликав читачів жити громадою і гуртом боротися за свої права. Але громада — не пережиток минулого, а найближче майбутнє наших дітей. Уже зараз глобалізоване людство прагне розділитися на самоврядні громади — від величезних міст до невеличких будинків на кілька квартир. Та обстоювати свої права українські громади ще тільки мають навчитися.
