Замовлення тимчасово не приймаємо. Проводяться технічні роботи.
Перед вами книга віршів, перекладів, статей і листів, які є найважливішими для художньо-естетичного світогляду Василя Стуса, одного з найтрагічніших і найглибших українських поетів ХХ століття.
Небо. Кручі. Провалля. Вода. Символічні стихії, в яких і з якими поет жив, боровся, розчинявся, змагався, творив – проорюючи власною долею, віршами, світоглядним вибором глибоченну межу між обивательським і пристосуванським існуванням і гранично чесним життям із собою, в собі, над собою.
Із самого дитинства ми сприймаємо залізницю не лише як щось, пов’язане із транспортом, а як велику таємницю, що дозволяє вирушити в мандрівку, здолати відстань, долучитися до великого простору, здобути новий досвід. З мандрами й поїздками нерозривно зв’язані й любовні переживання, розлуки та зустрічі, перестук розбитих сердець чи ніжні й тремкі обійми на перонах. Вздовж залізниці твориться історія країни. У книжці Сергія Жадана читачі знайдуть поезії, що писалися протягом багатьох років, прямо чи опосередковано пов’язані із залізницею. Тут вокзальна площа приходить у сни, люди, схожі на равликів, сплять на вокзалах і несуть на своїх плечах власні домівки, військові вирушають на Схід боронити країну та повертаються до рідних. Під тихий стук коліс та пізні гудки пасажири рахують засніжені пагорби, сонні долини, заміські будівлі, а заклопотані провідники блукають вагонами й розганяють сновидіння.
«30 віршів про любов і залізницю» — це поетична ода мандрівці, дорозі та любові.
Поетична антологія «Поміж сирен» — свідчення великої війни, що мала нас знищити й обнулити українську культуру. Але всупереч усьому ми вистояли, а наша поезія звучить надпотужно і щиро, єрихонськими трубами руйнує мури, якими обгороджено душі, сягає сердець. Відкритих. Зболених. Чутливих. Сердець, які поміж сирен вчаться жити далі.
Доки триває війна росії проти України, ця антологія не може вважатися повною — нові вірші війни пишуть у ЗСУ поміж виїздами на бойові завдання, в дорозі з гуманітарними місіями, в Україні та поза нею. Увібравши голоси 59 сучасних українських поетів і поеток, ця збірка показує, якими ми стаємо в горнилі випробувань: сильними, вразливими, непереможними.
«Як документ, як свідчення, як поетична хроніка великої війни ця збірка мусить бути різноголосою, контрастною, трохи нерівною. Цими віршами говорить наш час».
Упорядник Остап Сливинський
Поезія Сергія Жадана, Катерини Калитко, Любов Якимчук, Ярини Чорногуз, Павла Вишебаби, Богдани Матіяш, Ірини Цілик та інших.
![[dasein: оборона присутності]](https://bookking.com.ua/upload/catalog/644237900/644237813/t_4bb842_554b5a5b1e7842e9a3c715114cc5fb9fmv2.png)
«Світ зійшовся клином на обороні цієї землі.
І навіть якщо буде щось опісля цього, навіть тоді –—
нам іншого вже, мабуть,
ніколи насправді не буде треба»
Вибір без вибору. Пітьма і лють. Наша згода загинути. Наш вибір вбивати. Бій і порожнеча. Щоденні втрати. Втрати, які вже не рахують та не відчувають. Кордони землі, що впізнаєш навпомацки.
Поезії Ярини Чорногуз — це своєрідні листи з фронту, листи з передової, де ти не знайдеш опису бойових дій чи переліку звільнених територій. Це листи про біль від утрати загиблих побратимів та посестер, листи про буття на війні тут і зараз, про усвідомлення та прийняття власного вибору піти воювати, листи про те, як виглядатиме світ після всього цього болю, що розриває зсередини. Листи про те, як виглядає оборона твоєї присутності в цьому світі.
Ці тексти Ярина написала за останні півтора року ротації на фронті, значна частина якої припала на повномасштабну війну. «У цій добірці, — пише Ярина, — промовлятиме моя пам’ять про Скадовськ і морське узбережжя Херсонщини, Сєвєродонецьк та Маріуполь, висоти над Новоайдаром, дорогу Бахмут‒Лисичанськ і села по той бік Сіверського Дінця, річки, яка стала українським Стіксом. І всі вони відчуваються мені як ще одна мала батьківщина, бо вони переміряні нашими кроками вздовж і впоперек. Деякі вільні й оборонені, більшість з них — ще належить звільнити».
Пропонований виданок має на меті донести справжнім поціновувачам Шевченкового слова його якнайповніший поетичний спадок, який поєднав усі твори, що потрапляли під цензурування як за царату, так і за радянщини. Близько двадцяти (!) відсотків віршів містять рядки, які читач не знайде в жодному иншому «Кобзареві», — від окремих слів, словосполук до цілих сторінок тексту! Подекуди такі відновлені фраґменти докорінно змінюють сприйняття й розуміння твору в цілому.
Зануритись у Шевченкову добу допоможуть чимало унікальних прижиттєвих документів, поетових автографів віршів, листів, світлин та автопортретів.
І нарешті, всю збірку, від первої до кінцевої сторінки, а також коментарі, примітки й статті вперше внормовано згідно з правилами зрепресованого українського правопису 1928 р. (т. зв. «харківського», або «Скрипниківського»), який, на думку науковців-філологів, є історійно й фонетично суголосним із мовою, якою промовляв до нас Поет.
