До збірки увійшли твори легендарно-фантастичного й анекдотичного змісту, написані в 1850-х роках, українського письменника, етнографа та драматурга Олекси Стороженка (1806–1874), котрі згодом були видані під назвою «Українські оповідання» (1863) у Петербурзі.
У скарбницю української драматургії вагому частку вніс великий драматург і талановитий актор Іван Карпенко-Карий (Тобілевич). До видання увійшли вибрані твори «Наймичка», «Безталанна», «Сава Чалий». У них відтворено життя українського народу та визвольну боротьбу козацтва у другій половині XIX століття. Твори І. Карпенка-Карого і сьогодні не втрачають своєї актуальності.
Гнат Хоткевич (1877—1938) — людина небаченого в українській культурі масштабу творчості: бандурист, мистецтвознавець, театральний діяч, історик, педагог, етнограф, художник, автор понад 600 музичних творів, багатьох новел, оповідань, повістей, романів. Український Леонардо да Вінчі — таким він уявляється і сьогодні. Митець українського Розстріляного Відродження, своєю творчістю він охопив усю Україну — від Слобожанщини до Карпат.
Основою сюжету повісті Гната Хоткевича «Камінна душа» стала народна пісня «Павло Марусяк і попадя» про нещасливе кохання молодої красуні – дружини сільського попа – і ватажка опришків Марусяка. Автор зумів талановито переплести в одному творі і фольклор Гуцульщини, й історичні факти, і власне поетичне бачення. Він показує життя без прикрас, із кров’ю, із болем, зі страхом, але й з вірою, чудесами та цілком різними людьми…
У повісті «Ідоли падуть» Юліана Опільського (справжнє ім’я — Юрій Львович Рудницький (1884–1937), західноукраїнський письменник, історичний романіст) розповідається про часи князювання Володимира Святославовича й запровадження 988 року християнства на Русі. Падуть язичницькі ідоли, народжується нова культура у святих книгах та будівництві величних храмів, у яких домінують кращі зразки архітектури й мистецтва тодішньої Візантії. Текст подається за сучасним правописом із зображенням усіх особливостей мови автора.
Повість «За сестрою» створена на основі історичних матеріалів з часів татарських нападів на українські землі. В центрі — захоплююча історія юного Павлуся, молодшого сина з козацького роду Судаків, який порятував від татарського полону свою сестру Ганнусю.
Валер’ян Підмогильний (1901—1937) — один з найвизначніших прозаїків доби Розстріляного відродження, перекладач, літературознавець, мовознавець. Сприяв входженню української літератури до європейського культурного простору.
В інтелектуально-психологічній прозі В. Підмогильного самотність та відчуженість головних персонажів породжені несвободою людини в абсурдному світі. Остап Шаптала, герой однойменної повісті, після смерті рідної сестри відчуває перед нею провину та потрапляє в «межову ситуацію». Письменник застерігає від ілюзій та пошуку об’єктів поклоніння, якими можуть бути не лише люди, а й ідеї, речі та образи. Герой «Повісті без назви» розшукує у місті чарівну незнайомку, щоб заново осягнути цінність людського існування. Цей твір містить роздуми про мету мистецтва, а отже, частково розкриває естетичні погляди В. Підмогильного.
У серії «Рідне» також вийшли друком книжки В. Підмогильного «Добрий Бог. Оповідання», «Місто» та «Невеличка драма».
До збірки увійшли давні французькі казки, що маловідомі для ширшого кола читачів. Герої французьких казок, як і в інших народів світу, часто богатирі, велетні, прості люди – розумні, добрі й хоробрі що борються зі злом, а їм допомагають чесні й такі ж добрі люди, навіть тварини. Вони всі наполегливі в досягненні своєї мети. Як завжди у казках, у тім числі й французьких, похвальною є працьовитість, щирість, правдивість і вірність. Натомість засуджуюється хитрість, зажерливість, ледарство, боягузтво та жорстокість. Як прості люди, так і принци й принцеси, королі й королеви, у казках бувають добрими й злими, розумними й дурнуватими, щедрими й скупими. А багатії іноді виступають у подобах звірів і чудовиськ. У французьких казках сюжети й образи позначені національним колоритом, обумовлені місцевим побутом, пронизані тодішньою дійсністю й реальністю.
Вони не боялися перетинати океани в пошуку нових земель, вдавалися до ризикованих авантюр, першими підкорювали повітряний простір і навіть вирушали у відкритий космос. Рекордсмени, першопрохідці — енергійні відчайдухи, які рухають світ уперед, — ось яка зіркова компанія зібрана в цій надзвичайно яскраво проілюстрованій книжці. Читач зустріне тут сміливих піраток, видатних спортсменів, влучних стрільців та навіть неймовірних інтриганів, які хитрістю вплинули на перебіг історії. Деякі досягнення не просто вражають — вони надихають на рекорди, не гірші за ті, що унаочнені на сторінках цієї книжки.
