У своєму надзвичайному графічному спогаді Нора звертається до теми антисемітизму в сімейній історії зокрема й препарує національну провину Німеччини за Голокост – і поточне сповзання країни до радикально правої риторики – загалом.
У своєму надзвичайному графічному спогаді Нора звертається до теми антисемітизму в сімейній історії зокрема й препарує національну провину Німеччини за Голокост – і поточне сповзання країни до радикально правої риторики – загалом.
На шляху безумовного поступу, в якому весь народ Північної Кореї за грандіозним планом партії відкриває нові простори соціалістичного будівництва крізь суворі випробування корейської революції, велично постає українське видання всесвітньо визнаної славетної мальованої історії, в якій яскраво демонструються достойність і державна міць Корейської Народної Демократичної Республіки. Шановний франко-канадський автор, товариш Ґі Деліль високо підняв прапор культурної співпраці братніх народів, власним прикладом зміцнивши авторитет важливого мистецтва мальованих історій. Два місяці товариш Деліль жив і працював у Пхеньяні як дорогий гість, переймався ідеями чучхе і ділився своїм неоціненним досвідом у покадровій анімації для слави і перемоги на всіх фронтах будівництва соціалістичної країни. Своїм чесним шляхетним малюнком товариш Деліль оголив як чорноту підступів імперіалістичних акцій свавільної наруги, так і білу щирість самостійної переконаності КНДР в неминучій перемозі ідей кімірсенізму-кімченірізму.
У творі «Пхеньян: Подорож Північною Кореєю» узагальнені ідеї й заслуги великого вождя товариша Кім Ір Сена та великого керівника товариша Кім Чен Іра в побудові справедливої, укріпленої та розвиненої країни, якою зараз є Північна Корея. Щасливими є мешканці нашої держави, яскраво освітлені напрямки й шляхи завершення справи соціалізму з використанням державної влади як політичної зброї.
Ми як видавництво докладемо всіх зусиль, щоби кожен, хто перетнеться із мальованою історією «Пхеньян: Подорож Північною Кореєю» оцінили, наскільки цей твір сповнений гідності, соціалістичної культури, правдивих описів північнокорейського життя, найкращої моралі. В книжці нема місця найменшим неблагодійним елементам, спотворенню культури побуту корейського зразка, ідейних перегинів та ознак морального занепаду. Вона відповідає естетичним смакам нашого часу та прагненню до якнайповнішого оприявлення ідейно-культурних позицій переможної Корейської Народної Демократичної Республіки.
Після прочитання даного твору ніщо не змусить вас повернутися й зупинити переконливий прогрес себе, як читача, що має тверді переконання і волю вірити у власні сили і здатність відкривати для себе нове і незнане, яким поки що є і мистецтво мальованих історій.
Подібно до «Персеполісу», «Стіна» також є автобіографічною історією і передає дитячий погляд на події в Чехословаччині до, під час та після Празької Весни 1968 року, коли у відповідь на «відхилення країни від соціалістичного курсу» СРСР увів війська, зокрема танкові. Це призвело до загибелі 72 мирних жителів, сотень поранених, а Ян Палах, Ян Заїц та українець Василь Макух на знак протесту проти окупації вчинили самоспалення. 300 000 чехів та словаків емігрували, а радянський військовий контингент лишався в Чехословаччині аж до 1990 року. Саме така політика втрутилася в життя маленького хлопчика, який щиро хоче стати художником. З одного боку це заважає йому бути собою та малювати те, що йому подобається, а з іншого – допомагає визначитись в житті й у подальшому творчому шляху.
Це чесна книга про радянські часи, холодну війну, репресії, та одночасно про жагу до свободи, яка змінює життя країни та її мешканців, яка містить багато впізнаваних деталей і з часів радянської окупації України.
«Стіна» – унікальна книжка, що наближає до малих читачів та їх батьків 1948-1989 роки, часи комунізму й соціалізму, коли за залізною завісою у Чехословаччині жили, працювали і мріяли звичайні люди. Це біографічна історія про захоплення музикою і малюванням, про панування ідеології, вагомість історії й потребу свободи. Книжка про надію, в яку ми не маємо права перестати вірити.
Офіційна графічна адаптація сценарію для Чужого 3, написаного Вільямом Ґібсоном.
Натхненний Холодною війною, Ґібсон наповнив світ Чужого новими барвами, політичними інтригами, несподіваними експериментами і, звісно, лишив достатньо простору для хтонічного жаху.
Одразу після подій фільму «Чужі», космічний корабель «Сулако» із замороженими тілами Ріплі, Гікса, Ньюта й Бішопа перехоплений Союзом Прогресивних Народів. Але силам СПН невідомо, що на борту є ще один смертоносний пасажир. Бажання двох урядових титанів розробити найпотужнішу зброю масового ураження, перетворить цей світ на хаос.
Надзвичайно красивий і щирий погляд зі сторони на Чорнобильську трагедію, тих, хто живе в зоні відчуження і те, яким є життя після катастрофи.
26 квітня 1986 року, Чорнобиль: ядро реактора атомної електростанції починає плавитися. Це найбільша ядерна катастрофа ХХ століття. Хмара, навантажена радіонуклідами, пролітає тисячі миль у будь-який бік, забруднюючи природу, міста, і людей, які й не здогадувалися небезпеку і не могли себе захистити. Емманюелю Лепажу було 19 років, коли він, недовірливо, дивився і слухав ці новини по телебаченню.
22 роки потому, квітень 2008 року: Лепаж їде до Чорнобилю, щоб розповісти, як текстом, так й ілюстраціями, про життя вцілілих людей та їх нащадків, які живуть на забрудненій радіацією землі.
Хоча тема Чорнобилю багато висвітлена в репортажних та історичних виданнях, охудожненої та графічної літератури на цю тему майже не існує. Саме тому цей роман не тільки важливий для українців, а й здатен привернути достатньо уваги через свою якість та осібність. Вперше роман був виданий в 2012 році і звідтоді перекладений на кілька мов, зокрема англійську.
Одного дня Арчик загубив свою рукавичку. А коли знайшов, виявив, що в ній оселився пан Ніхто. Що ж то за дивний пан, улюблені слова якого - "не" і "ні"? І чому він не хоче оселитися в рукавичці Арчикового брата, яку той губить уже зумисне. І чому ніхто не може побачити пана Ніхта?
Про все це ви дізнаєтеся, прочитавши зимову казку відомого письменника Ігоря Калинця.
Шьоя — хуліган, для якого немає обмежень. Його не зупиняють жодні заборони. Він будь-що прагне уникати пазурів нудьги.
Коли Шьоко, дівчинка, яка не чує, вперше заходить до класу в початковій школі, то стає улюбленою мішенню для знущань Шьої та його банди. Вона не може дати відсіч. Легка здобич.
Буває, дитяча жорстокість заходить далеко… Шьоко не може залишатися в цій школі. Шьоя зрештою розуміє, що накоїв.
Ці двоє зустрінуться шість років по тому. Чи зможе Шьоя виправити помилки минулого… чи для нього вже запізно?
Дайґо вийшов проти Отого і ледве залишився живим. Але це ще не фінал, це тільки початок.
Дільничний Дайґо знепритомнів під час сутички, і зараз він не розуміє, де опинився. Так саме, як не розуміє, що далі відбувається в Куґе, в селищі, де їдять людей…
Поліція вирішила діяти рішуче, тож Дайґо тепер не єдиний, хто хоче принити людські жертви. Голова слідчого бюро залучає спецпризначенців.
А що ж робить Кейсуке? Він постав перед важливим вибором. Так, він може когось врятувати, а може зробити цю сутичку ще більш кривавою…
Кінець родині Ґото?
Чи ще більше жорстокості затопить Куґе?
’’Казки навиворіт’’ — це книжка-секрет про те, що кожен із нас має таємну силу — вигадувати історії. Я вірю, що смішна, дивна чи дурненька історія-небилиця здатна врятувати найпрепоганіший день. Ось так написалась і ця книжка: уже вирувала Велика війна, ми з дітьми були далеко від дому, але з нами були наші історії. А позаяк це книжка навиворіт, то секрет можна розказати всім: щоразу, коли тобі нудно, страшно чи просто ніяк, — вигадай історію, і тобі хоча б на трішки стане навпаки. Мені цей секрет розкрили Оксана Лущевська та чудові авторки з групи ’’СторіЯ’’. Катя Сіль
