«Що це за таємнича й дивна річ літає над Стокгольмом?», — запитує столична газета. Нам би з Малим не знати: це наш герой Карлсон, що живе на даху!
«Нові пригоди Карлсона, що живе на даху» — так називається третя книжка про твоїх улюблених героїв, написана через 13 років (1968) після першої. Що не сторінка — то нові оказії. Тож не барися, поринай у читання.
«У місті Стокгольмі...» — з цієї фрази розпочинається дивовижна повість, яка полюбилася малятам усього світу і, як не дивно, їхнім батькам. Так от, живе в цьому північному місті, у звичайному будинку, звичайнісінький Малий, а на даху будинку мешкає незвичайна істота — Карлсон, який має моторчик і вміє літати. Живуть вони, потрапляючи в неймовірні пригоди, від 1955 р., коли було написано першу книжку. Тепер зрозуміло, чому Карлсона знають і більшість батьків малюків. Разом із рідними юні читачі зануряться в цей фантастичний світ, аби на одному подиху прочитати про пригоди цих цікавих героїв.
Знамениті повісті Астрід Ліндґрен про Карлсона, що живе на даху, та його вірного друга Малого давно вже завоювали цілий світ неповторним сюжетом, неймовірністю та карколомністю подій, щирим гумором і невичерпною фантазією. Їх розібрано на цитати, екранізовано, а художники змагаються за право якнайвдаліше втілити чудесний письменницький задум. І ось захопливі та веселі історії про дружбу «до міри затовстого» чоловічка з пропелером і звичайного восьмирічного хлопчика зібрано в одній книжці!
«— Тут, нагорі, все якесь не таке, — сказав Малий, коли Карлсон злетів з ним на ґанок перед хаткою». Авжеж, пригоди тривають, не менш цікаві та захопливі, ніж у попередній книжці. Герої не надто постаршали, хоча друга книжка написана, проте, аж через сім років після першої — у 1962 р. Не обійдеться в ній і без привидів, і без вибриків невгамовної фрекен Бок... Але про це та інше ти дізнаєшся сам, узявши до рук улюблену книжку, до якої доклали творчих зусиль і таланту перекладачка зі шведської Ольга Сенюк і художник Арсен Джанік’ян.
В одній із найзнаменитіших повістей класика шведської та світової літератури Астрід Ліндґрен розповідається про дивовижні пригоди юного героя — хлопчика Міо, про одвічну боротьбу добра і зла, втіленого в особі лиходія Като, про дружбу та взаємовиручку дітей, які не розгубилися, а згуртувалися у спільній боротьбі зі злом. Добро, як завжди, перемагає. За мотивами повісті знято знаменитий однойменний фільм (1987).
Сюрреалістичний жах сягає вищого щабля в популярній серії від Джеффа Леміра («Триліум», «Чорний молот») та Андреа Соррентіно («Старий Лоґан», «Зелена Стріла»), які переносять своє творіння, відзначене премією Айснера, у задзеркалля.
Отець Берк переслідує жорстокого вбивцю до ґідеон-Фоллзу 1886 року. Убивцю, що здатен подорожувати крізь час і простір. Убивцю на ім’я… Нортон Синклер?
Українські добровольці у лавах дивізії СС “Вікінг” у другій половині 1944 року – цей факт, на перший погляд, видається фантастичним. Проте саме влітку 1944 року близько тисячі українських добровольців справді були включені до лав 5-ї танкової дивізії СС “Вікінг”. Це був унікальний випадок в історії Другої світової війни, коли на поповнення елітної есесівської дивізії – на рівні з німецькими та іншими європейськими добровольцями – були скеровані солдати-слов’яни.
У лавах “Вікінга” українські вояки пройшли військовий вишкіл і у вересні 1944 року воювали на фронті проти Червоної армії на відомому Наревському плацдармі. Там вони побували у справжньому пеклі війни, у якому німцям вдалося зупинити шалений натиск РСЧА. Свій внесок у цей успіх зробили й українські вояки “Вікінга”, не менше 150 із них загинуло.
Українці у “Вікінгу” стали зі зброєю не за Райх – вони боролися за Україну.
