Під час відпочинку на англійському узбережжі, Еркюль Пуаро і капітан Гастінгс знайомляться із молодою й чарівною Нік Баклі. Після першої бесіди з нею, Пуаро показує Гастінгсу кулю, що зачепила капелюшок міс Баклі й повинна була її вбити.

Пуаро вирішує захистити Нік і піймати злочинця. Він і Гастінгс приходять у будинок Нік, що називається «Ендхауз» («будинок на околиці»). Пуаро пояснює їй все, а Нік зізнається, що до цього на неї відбулося три замахи, але вона не надала цьому значення, вважаючи за нещасний випадок. Пуаро вирішує вжити заходів обережності й радить Нік покликати до себе подругу, якій вона може довіряти. Нік вирішує запросити свою кузину Меггі Баклі.

Коли до неї приходять гості з метою подивитися на феєрверк, відбувається злочин. Спочатку Пуаро думає, що вмерла Нік, але коли вони підходять до трупа, то бачать, що це Меггі, що переплутали з Нік через червону шаль.

Тепер Пуаро береться за розслідування вбивства й повинен піклуватися про життя Нік Баклі.

Це історія про зраду найближчих та про одвічний вибір, який знову й знову постає перед українцями: що потрібніше для Батьківщини — твоє життя чи твоя смерть?

Український патріот Орест, який опиняється не в тому місці не в той час, стає приреченим на довге катування в російській тюрмі. Підтримка доньки Зореслави та надіслана нею лялька-мотанка Котигорошко — усе, що рятує його дух під час випробувань. Бізнесмен Льоша теж потрапляє за ґрати, тільки вже в Україні, і розуміє, що його амбіції та розмови про європейську інтеграцію тюремникам ні до чого. Оля — патріотка й водночас директорка з комунікацій російського банку в Україні, намагається вберегти кар’єру та імідж, от лише платить за це жахливу ціну. Хтось із них має померти за Україну. Але це не точно…

Роман написаний після довгих розмов з українськими політв’язнями й вітчизняними правозахисниками, перегляду багатьох годин тюремних відео. Автор сподівається, що це допомогло надати тексту щонайбільшої достовірності.

Американський письменник, поет і журналіст Говард Філіпс Лавкрафт (1890—1937) працював у жанрі хорору, містики, фентезі та наукової фантастики й був творцем і магістром американської містичної «чорної школи» 20—30-х років минулого століття. За життя він не опублікував жодної книжки і зажив слави серед широкого читацького загалу вже після своєї смерті.

На основі арабського окультизму й езотерики Г. Ф. Лавкрафт вигадав жахливих чудовиськ і демонів, створивши свою власну демонологію, склав ієрархію монстрів, старіших за людство, які лише чекають свого часу на землі — коли вони правитимуть людьми і зло пануватиме в світі. І твори Лавкрафта — передвістя їх повернення. Найвідоміша повість про найжахливіше лавкрафтівське страхіття — «Поклик Ктулху» (1928). У ній розповідається про величезне морське чудовисько із довжелезними щупальцями — втілення вселенської гидоти, скуте у бездонній чорній прірві підводного міста Р’льєг у Тихому океані. Та колись воно прокинеться і вийде на поверхню...