Не дивуйтесь, але гнів – це НОРМАЛЬНА емоція, яку важливо проживати КОЖНІЙ людині незалежно від віку. Як і інші сильні емоції, це – своєрідні “цеглинки” для становлення особистості й сигнал “мене щось не влаштовує!”.

 

Однак такі сильні емоції супроводжуються фізіологічними змінами: рівень адреналіну підвищується, серце б’ється частіше, змінюється ритм дихання, відчувається жар… Ці явища лякають дитину, і в такому стані вона може спілкуватися виключно за допомогою крику і плачу. Чого зараз очікує дитина від Вас? Так, ВАШОЇ ДОПОМОГИ!

 

Завдання батьків – навчити малюка усвідомлювати емоції і не давати їм поглинути його, адже у такі моменти можна завдати шкоди собі та довколишнім. Із гнівом треба НЕ БОРОТИСЯ (неможливо жити без емоцій), а ПОДРУЖИТИСЬ. І тоді в дитячих руках буде надійний засіб, щоб упевнено рухатися по життю.

 

Найголовніше – це Ваша врівноваженість. Ставтеся до кризових періодів спокійно: якщо дитина гово­рить із Вами агресивно чи намагається пустити в хід силу, в жодному разі не розпалюйтеся самі. Це не означає, що Ви, батьки, маєте стримувати свій гнів. Навпаки! Вчіться приймати його таким, яким він є. Розглядайте гнів як здорову природну реакцію, але замість того щоб накричати на дитину або дати їй прочухана, зробіть щось добре для себе! Пам’ятайте: ДИТИНА ДИВИТЬСЯ НА ВАС. Скільки б разів Ви не говорили “не кричи”, якщо для Вас крик – це норма, то для дитини – і поготів.

 

Щоб екологічно проживати емоції, їх треба усвідомлювати. Такі прості фрази, як “я злюсь!”, “я зараз вибухну від гніву!”, самі по собі здатні знизити напругу пристрастей. Не уникайте цієї теми: говоріть, грай­теся, читайте книжки про емоції – це допоможе краще ознайомитися з ними. “Дуже ДУЖЕ зла книжка” стане Вам у пригоді – це збірка лайфхаків, як пережити гнів у злагоді з самим собою та довколишніми, поданих в ігровій формі.