Замовлення тимчасово не приймаємо.
Марк Форсайт у книзі «Різдвяний ріг достатку» заглиблюється у витоки Різдва та значення, що стоять за традиціями та історіями, які ми сприймаємо як звичайні під час свят. Чи знаєте ви, чому ми приносимо мертве дерево в будинок і прикрашаємо його? Чому відлічуємо дні до Різдва з Адвентом? І чому ми відзначаємо цей день 25 грудня?
Багато людей припускає, що ці традиції є сучасними варіантами язичницьких, але цей міф насправді дотепно спростовується автором. Як каже Марк Форсайт на початку своєї книги: «Якби треба було пояснити, що таке Різдво, комусь, хто про нього ніколи не чув — скажімо, …інопланетянину — спочатку б це його, напевно, спантеличило, а потім він підірвав би всю нашу планету — щоб не ризикувати».
До цієї книги ми насправді мало що знали про Різдво.
«Тисячоликий герой» славетного американського історика, письменника і мислителя Джозефа Кемпбелла – фундаментальне дослідження міфології людства, що переконливо доводить: всі міфи світу побудовані за однією і тією ж матрицею, яку автор називає «мономіфом». Котигорошко, Прометей, Іванко Дурник, Еней чи Фродо – всі ці персонажі вирушають у власну героїчну подорож, етапи якої розгортаються за спільною для всіх схемою: герой мандрує у світ Невідомого, проходить крізь нелюдські випробування, звершує подвиги, за що отримує дар, здобуває скарб і повертається у славі.
Ми захоплюємось міфічними книжковими чи кіногероями, але часто не бачимо нічого геройського в собі, не сприймаємо власне життя як героїчну пригоду. А дарма. Бо насправді кожен із нас – герой власного міфу, що вирушає в особисту героїчну подорож і, як Котигорошко чи Фродо, має здолати власного дракона і стати кращою версією себе.
Кемпбелл закликає нас ставати героями власного життя, і ця книга – дороговказ на шляху до цієї мети. «Тисячоликий герой» став джерелом натхнення для багатьох відомих вчених і митців, зокрема для Джорджа Лукаса, творця кіноепопеї «Зоряні війни».
Ви вірите у фей? А в скандинавських тролей? Ні? Хм. Ну хоча б у бога вірите? І в якого саме? Відомий британський генетик, популяризатор науки і атеїст Річард Докінз ставить ці провокаційні питання не просто так. Він має відповіді, які шокують всіх: вірян, атеїстів, пантеїстів та деїстів.
Скільки на світі богів і в кого з них краще не вірити? Що таке міти і як вони виникають? Чи мають вони щось спільне зі справжньою історією Всесвіту? Чому євангелія не можна вважати правдивими, коли їх написали і хто вирішив увести їх до біблійного канону? Чи справді Біблія — хороша книга? Чи насправді існував Ісус? І чи потрібен нам взагалі Бог, щоб бути хорошими?
Ця книжка продовжує теми, порушені Докінзом у «Сліпому годинникарі» та «Ілюзії Бога». Хто насправді стоїть за кулісами створення світу, чому релігій багато, а творець — один, чи могли ми з’явитися нізвідки? Час переосмислити віру, еволюцію та навіть самого бога.
Петро Шекерик-Доників (1898–?) – відомий гуцульський громадський діяч, невтомний етнограф-фольклорист і самобутній письменник, котрий вміло користувався гуцульською говіркою. Він був самоуком, адже закінчив лише чотири класи школи, від природи мав добру пам’ять, дар слова, а головне – щиру любов до рідної Гуцульщини. Багато років Шекерик записував пісні, колядки, щедрівки, перекази про опришків, звичаї гуцулів. Він автор романа «Дідо Иванчік», який вийшов у видавництві «Фоліо», та 106 оповідань із життя гуцулів.
«Рік у віруваннях гуцулів» – це частина творчого доробку Петра Шекерика-Доникового, надрукованого у 10–30 роках минулого століття у тогочасній періодиці, збірниках Наукового товариства імені Т. Г. Шевченка та в «Калєндарях гуцулских» на 1935, 1937, 1939 роки. Це справжній скарб для нашої літератури і фольклору зокрема. Автор змальовує той карпатський світ, який ми поступово втрачаємо, автентичну гуцульську культуру у своєму первісному вигляді. У книжці чітко простежується гуцульський календар, кожна пора року наповнена своїми обрядами, які проводилися для задобрення духів, щоб ті оберігали господарство, щоб плодилися і не хворіли вівці та був хороший врожай на полі. Це цілі ритуали, традиції, які сьогодні практично втрачені, але які з трепетом і вірою описані автором для майбутних поколінь.