Лис Тимко та його друг песик усе роблять разом, а понад усе вони люблять поратися в садку. Але одного дня все міняється... Цю книжку намалював і написав американець Браян Ліс, автор бестселерів за версією «Нью-Йорк Таймс».
Казково-пізнавальна історія про дівчинку, яка завдяки крилам, що їх винайшов Леонардо да Вінчі, побувала в майстернях найяскравіших постатей світового малярства — від Ботічеллі до Далі. Ілюстрації виконала Євгенія Гапчинська — одна з найпопулярніших українських живописців.
Казково-пізнавальна історія про дівчинку, яка завдяки крилам, що їх винайшов Леонардо да Вінчі, побувала в майстернях найяскравіших постатей світового малярства — від Ботічеллі до Далі. Ілюстрації виконала Євгенія Гапчинська — одна з найпопулярніших українських живописців.
7 барвистих розгорток присвячено 8-м Біблійним темам: Сотворення, Ковчег Ноя, Давид і Голіаф, Різдво, Нагодування хлібом, Добрий самарянин, Розп'яття — Воскресіння. Чудові ілюстрації і стислі тексти закомпоновані у потайні віконця, відкриваючи які дитині буде цікаво і весело знайомитися з біблійними історіями.
День, коли хлопчик на ім’я Крістофер Форрестер урятував з озера грифона, назавжди змінив його життя. Саме тоді він дізнався про Архіпелаг — скупчення островів, яких немає на жодній карті. Від сивої давнини до сьогодні там мешкають міфічні створіння, які живляться магією блискучого сяйва. Того ж дня Крістофер зустрів Мел Ерворіан — жительку островів, дівчинку-сироту з летючим пальтом.
Мел і Крістофер вирушають у мандрівку дикими островами, щоб знайти бодай когось, хто може пояснити, чому магія зникає, а чарівні істоти вимирають. Адже, поки не пізно, вони мають врятувати цей дивовижний світ.
Який він — тілесний простір із важливим локусом твого існування? У якій точці перетинаються площини чоловічого й жіночого, породжуючи задоволення, залежність, огиду і відповідальність? «Нефокусований маніфест про клітор» — саме так данська газета «Information» називає книжку Рікке Віладсен «Татуювальник і клітор». Текст запрошує читачок і читачів у світ сновидінь головної героїні, в якому плоть і культура стають невід’ємними. Спроби пізнання власної ідентичності, передусім сексуальної, ще не сміливі, перші, притлумлені, втім визрівають у чітко гендерні стереотипи. Авторські образи подекуди жорсткі, потворні, далекі від ідеального образу чоловіка чи жінки. Апофеоз кінцевого просвітлення героїні наступає в цілковитій самотності, далеко від людей і пристрастей. Слова і графіка — вичерпно доповнюють одне одного. Феміністична призма дає зрозуміти: хто така жінка як об’єкт споглядання, замилування, «використання» й суб’єкт відтворення. Скільки їх — народжених дітей, викинутих на смітник історії ціною жіночої насолоди й чоловічої «самодостатності?»
