«Тисячоликий герой» славетного американського історика, письменника і мислителя Джозефа Кемпбелла – фундаментальне дослідження міфології людства, що переконливо доводить: всі міфи світу побудовані за однією і тією ж матрицею, яку автор називає «мономіфом». Котигорошко, Прометей, Іванко Дурник, Еней чи Фродо – всі ці персонажі вирушають у власну героїчну подорож, етапи якої розгортаються за спільною для всіх схемою: герой мандрує у світ Невідомого, проходить крізь нелюдські випробування, звершує подвиги, за що отримує дар, здобуває скарб і повертається у славі.

Ми захоплюємось міфічними книжковими чи кіногероями, але часто не бачимо нічого геройського в собі, не сприймаємо власне життя як героїчну пригоду. А дарма. Бо насправді кожен із нас – герой власного міфу, що вирушає в особисту героїчну подорож і, як Котигорошко чи Фродо, має здолати власного дракона і стати кращою версією себе.

Кемпбелл закликає нас ставати героями власного життя, і ця книга – дороговказ на шляху до цієї мети. «Тисячоликий герой» став джерелом натхнення для багатьох відомих вчених і митців, зокрема для Джорджа Лукаса, творця кіноепопеї «Зоряні війни».

Перенаселення планети, виснаження ресурсів, зростання злочинності і терористичні загрози змушують людей збудувати велетенський міжпланетний корабель – сонячний вітрильник «Зоряний метелик» – та вирушити в космос у пошуках кращого місця для життя. І все було б добре, якби рятівники людства врахували річ неспростовну: хоч і ретельно відібрані, люди залишилися людьми і прихопили у подорож не лише свої чесноти, але й вади. Війни, революції, заколоти, зради, вбивства, епідемії… – вся історія людства з притаманними їй драмами і трагедіями повторилася у мікросвіті новітнього міжпланетного ковчега. Врешті нову планету судилося побачити лише двом… зі 144 тисяч. Чи можливо створити досконалу людину й ідеальне суспільство, якщо почати історію з нуля?

Що чекає людські душі на "тому" світі? Що говорять про потойбіччя прадавні вчення? Що знає про нього новітня наука? Що ховається за маскою смерті?

Роман одного з найпопулярніших сучасних французьких письменників зі світовим ім'ям розповідає про відкриття територій по той бік смерті. Це глибоко філософська й водночас захоплива історія про дослідників Terra incognita потойбічного світу - танатонавтів, про їхні неймовірні, сповнені відкриттів та небезпек польоти на незвідані терени континенту мертвих і пошуки Раю.

Роман "Танатонавти" є першою частиною циклу "Ангели", до якого входить також роман "Імперія ангелів". Українською мовою публікується вперше.

Завдяки сексу ми з’явилися на світ, завдяки сексу передамо естафету життя нащадкам, завдяки сексу переживаємо хвилі найвищої насолоди. Чому ж нам ніяково говорити про секс, чому він досі для нас – заборонений плід, чому ми його соромимось? Ошо – не соромиться. Він пропонує подивитися на секс під іншим кутом і зрозуміти, в чому причина нашого несприйняття. А разом з тим – усвідомити секс як дар природи, який ми досі не вміємо прийняти, як унікальну сполучну ланку між тілесною насолодою і святістю, як шлях до найвищого розвитку духовності. Головна ідея цієї книги: люди, навчіться любити! Секс має бути вільний, не затьмарений почуттям провини, не спотворений постійним запереченням, не притлумлений. Адже йдеться не лише про задоволення тілесної потреби, а про психологічний та духовний вимір людських стосунків. І коли ми приймемо свою сексуальність і навчимося розкошувати нею, нам відкриються доти недоступні обшири нашої душі та самоусвідомлення. Без сексу любов неможлива. Без любові неможливі святощі. Секс не може бути самоціллю, – каже Ошо, –  але тільки прийнявши його як складову людської природи, ми зможемо вийти на новий рівень духовності, зможемо не опускатися до сексу, а здійматися до любові.

Кен Вілбер – сучасний американський філософ і духовний лідер, основоположник т. зв. інтегрального методу, покликаного поєднати здобутки західного раціоналізму і східного містицизму. «Коротка історія всього» – найпопулярніша книжка автора, у Сполучених Штатах вона витримала двадцять перевидань.

Хай легковажна назва не вводить читача в оману: під обкладинкою серйозний філософський розмисел про суперечливі шляхи, якими розвивалося людство в психологічному, емоційному, інтелектуальному, моральному і духовному планах. Ідея Вілбера зводиться до того, що західна традиція не охоплює всього екзистенційного досвіду людини, а тому не справляється з роллю єдиного джерела питань і відповідей. Вілбер виступає в ролі демістифікатора, тонкого критика учителів, методів, ідей і систем, які обіцяють привести до істини, проте виявляються неповними або хибними. Висловлюючись метафорично, він знайомить Будду з Фройдом і пропонує альтернативний погляд на духовну еволюцію людини.

«Коротка історія всього» показує світ в оригінальному ракурсі і пропонує відповідь на злободенні питання сучасності – про зміну ролі чоловіка і жінки, про руйнування довкілля, про розмаїття і мультикультуралізм, про витіснену пам’ять і сексуальне насильство над дітьми, про роль інтернету в інформаційну епоху та багато іншого.

Українське видання містить також розлогий діалог з Ланою Вачовською – співавторкою легендарної «Матриці» і давньою шанувальницею творчості Вілбера.

Ви нe знaйдeтe пpo нeї жoднoї iнфopмaцiї aнi пpo пoxoджeння, aнi пpo oбcтaвини чи тoчну дaту cмepтi. Вiдoмo лишeнь, щo її cпpaвжнє iм’я Мepieнн Ciмкo, i щo вoнa пpиєднaлacь дo гpупи Кapлoca Кacтaнeди в 70-x poкax, будучи cтудeнткoю Кaлiфopнiйcькoгo унiвepcитeту, дe й oтpимaлa cтупiнь дoктopa фiлocoфiї тa aнтpoпoлoгiї. I щe тe, щo вoнa caмa poзпoвiлa пpo ceбe у книзi Мaгiчний пepexiд. Тaйшa Aбeляp oднa iз чoтиpьox учнiв дoнa Xуaнa Мaтуca. Впpoдoвж poку пpoxoдилa нaвчaння в йoгo «мaгiчнoму дoмi» в Мeкcицi. Вxoдилa дo тaк звaнoї гpупи Кacтaнeдiвcькиx вiдьoм paзoм з Флopiндoю Дoннep i Кepoл Тiггc. Зaгaдкoвo зниклa paзoм iз cвoїми copaтникaми нeвдoвзi пicля cмepтi Кapлoca Кacтaнeди у 1998 poцi. Мaгiчний пepexiд цe зaxoпливa poзпoвiдь мoлoдoї жiнки, щo випaдкoвo пoтpaпилa у будинoк мoльфapa i зaлишилacь тaм нaдoвгo aби oвoлoдiти мicтичними пpaктикaми дaвньoї Мeкcики. Тaйшa Aбeляp дeтaльнo oпиcує cвoє нaвчaння фiзичнi i диxaльнi впpaви, тexнiки пepeпpoживaння влacнoгo минулoгo i тpивaлoгo пpoживaння нa дepeвax. Вce цe гapaнтує вaм здopoв’я i вiчну мoлoдicть, a гoлoвнe дoпoмaгaє нaкoпичити дocтaтньo eнepгiї, aби здiйcнити мaгiчний пepexiд aкт цiлкoвитoгo i ocтaтoчнoгo звiльнeння. Для читaчa ж, який нe вipить у мaгiю, ця книгa будe пiзнaвaльним poмaнoм пpo eвoлюцiю жiнoчoгo єcтвa, i дoпoмoжe пepeocмиcлити xибнi кoнцeпцiї, якi cтoлiттями нaв’язувaлo cуcпiльcтвo жiнцi. A щo якщo мpiї пpo cуджeнoгo нa бiлoму кoнi цe вcьoгo лишe чacтинa злoвicнoгo плaну з пoнeвoлeння жiнoчoї eнepгiї? Тoж книгa oбoв’язкoвa для пpoчитaння уciм фeмiнicткaм i фeмiнicтaм.

«Її величність кішка» – продовження роману Бернара Вербера «Завтра будуть коти». Письменник вкотре повертається до теми співжиття видів і філософських роздумів про три стовпи цивілізації: Гумор, Мистецтво та Любов, що їх його герої, люди і тварини, пізнають через захопливі пригоди. Вже знайома нам кішка Бастет безтурботно насолоджується життям у паризькому помешканні своєї «служниці» Наталі – адже саме так, на думку автора, коти сприймають своїх господарів. Одного разу все раптово змінюється після масового розстрілу в будинку навпроти. У місті все частіше стаються сутички між людьми, всю планету охоплює хаос, з восьми мільярдів людського населення Землі виживає лише один. Міста захоплюють щурі, витісняючи людей, котів, собак та інших тварин у гори, віддалені місцини та на маленькі острівці. Усім видам загрожує знищення, орда щурів на чолі з головнокомандувачем Тамерланом, що має доступ до людських знань і технологій, змітає все на своєму шляху. Доля людства опиняється в руках невеликої групи котів і людей на чолі з Бастет. Владна кішка намагається знайти загальне порозуміння і примирити між собою всі види. Та чи справдяться її сподівання?..

Микола Гоголь продовжує повертатися (навертатися!) в українську літературу. Відтепер він промовлятиме до нас голосом письменника-перекладача Юрія Винничука. Текст «ллється наче пісня», бо нарешті звучить так, як і мав звучати від самого початку розлогою колоритною полтавською говіркою, яка і лягла в основу літературної української мови. Смакувати Гоголя по-новому допоможуть «психоделічні» ілюстрації відомої художниці Гриці Ерде її творчий почерк, як нічий інший, неймовірно точно передає всю фантасмагоричність і незбагненність гоголівського світу.