86 діб українські військові тримали оборону в оточеному Маріуполі та на території заводу «Азовсталь». Для збереження життів бійців і порятунку поранених, наказом вищого військового командування, захисники припинили оборону, покинули територію заводу і мали здатися в так званий «почесний полон» у присутності міжнародних організацій і спостерігачів, з умовою обміну через 3-4 місяці. Валерія «Нава» Суботіна була в складі пресслужби полку «Азов». Їй судилося бути в полоні — спочатку в Оленівці, потім в Таганрозькій тюрмі — понад 11 місяців. Всі кола пекла, які вона пройшла за майже рік, Валерія описала в цій книжці. Постійне спостереження, контроль, приниження, нелюдські умови утримування, критичний дефіцит їжі та води, намагання ворога зламати її фізично і морально, підкорити, залякати, підштовхнути до зради — все це відбувалося з нею. Допити та катування виснажували. Неможливість контактів з друзями й рідними, дезінформація і пропаганда ворога забирали останню надію на обмін і свободу. Але неволя не зламала сміливу жінку, тепер вона — свідок злодіянь рф.

Андрій Шевченко — видатний український футболіст, виступав за київське «Динамо», «Мілан» та лондонський «Челсі». У 2003 році став першим українцем, який виграв Лігу чемпіонів. Володар «Золотого м’яча» 2004 року. Головний тренер збірної України (2016—2021).

Книгу «Шляхетна сила» Андрій Шевченко написав у співавторстві з італійським журналістом Алессандро Альчато, перше видання побачило світ в Італії під назвою «Forza gentile. La mia vita, il mio calcio».

«У мене в житті було чотири футбольні любові: «Динамо», «Мілан», «Челсі» і збірна України... На своєму шляху я познайомився з незвичайними людьми, без яких я б не став тим, ким я є сьогодні. Були перемоги і поразки. Це була величезна жертва заради роботи — єдиного відомого мені способу втілити мрії в реальність. Настав час озирнутися і все розповісти. Щоб подякувати тим, хто супроводжував мене. Я б ніколи не зробив цього сам» (Андрій Шевченко).

Ім’я Зінедіна Зідана відоме не тільки футбольним фанатам, а й людям, далеким від футболу. Його тричі визнавали кращим футболістом світу (1998, 2000, 2003) й одного разу кращим футболістом Європи (1998), 2004-го УЄФА назвала його кращим футболістом за останні 50 років.

Завдяки вдалому результату в фіналі чемпіонату світу-2006, коли Зінедін грав востаннє, Франція почала мріяти про новий титул. Але матч, який мав стати завершальним у кар’єрі футболіста, закінчився прикрим фіналом... Попри це, Зідан став легендою футболу. А через десять років, у 2016-му, перемога «Реалу» в Лізі чемпіонів увінчала його тренерський дебют.

Книжка «Два життя Зідана» журналістів Жана Філіпа та Патріка Форта — це захоплива розповідь про яскраве життя видатного футболіста, починаючи з його дебюту в команді «Канн» до останніх матчів за збірну Франції, включаючи тренерську кар’єру, про складний шлях, що йому довелося пройти, — від емоційного підлітка до людини, для якої футбол став сенсом усього життя.

У давньоіндійському трактаті «Камасутра», створеному понад півтори тисячі років тому, секс розглядається як особливе мистецтво, а займатися ним означає «божественне з’єднання». Але «Камасутра» — це не тільки опис сексуальних поз, це перш за все роздуми про людські пристрасті: бажання, потяг і відштовхування, інтриги й зваблювання. Отже, ця книга про вічне, й саме тому інтерес до неї не слабшає протягом століть.

Видання ілюстроване старовинними індійськими мініатюрами, скульптурними зображеннями, малюнками гуашшю.

Чи достатньо ми знаємо про Секс? Якщо ви, читаючи це, подумали про «те саме», то вам точно ще багато чого необхідно дізнатися про себе та людські стосунки. Звідки береться секс у нашому житті, яким він може бути, як він впливає на наше життя і як зробити так, щоб бути не тільки вдоволеним, а й щасливим, до того ж зробити щасливими своїх близьких? Для такої розмови потрібні двоє: психолог Леся Ковальчук та журналіст Данило Яневський. Вони обговорять і розглянуть найпоширеніші та найважливіші питання, що виникають між близькими людьми, та, сидячи під лампою, потроху розплутають вузли непорозумінь та висвітлять темні кутки особистих стосунків.

З величезної художньої спадщини Вольтера (справжнє ім’я — Марі Франсуа Аруе; 1694—1778) —майстра сатиричної прози, історика, публіциста, просвітителя — найбільш відомі філософські повісті, перш за все «Кандід, або Оптимізм» (1759). У цьому творі письменник  блискуче поєднав традиційний літературний жанр, де розкриваються кардинальні питання буття, різні філософські доктрини, розроблені свого часу Монтеск’є і Дж. Свіфтом, з пародією на сльозливі романи про пригоди нещасних закоханих, висміявши при цьому знамениту тезу Кандіда: «Все на краще в цьому найкращому з можливих світів».

«Орлеанська діва» — сатирична пародійна поема видатного французького письменника, історика, публіциста, просвітителя Вольтера (справжнє ім’я — Марі Франсуа Аруе; 1694—1778), в якій події життя національної героїні (тоді ще не канонізованої святої) Жанни д’Арк представлені в бурлескному жанрі. Проте вістря сатири письменника в поемі скеровано не проти самої Жанни, а проти її нестерпно фальшивого церковного культу. Видана анонімно, «Орлеанська діва» стала одним з найпопулярніших непідцензурних творів Вольтера й здобула популярність і за межами Франції як зразок скептично-іронічного «вільнодумства» XVIII століття.

«Беззаперечна правда» — книга-сповідь американського професійного боксера Майка Тайсона, написана у співавторстві з Ларрі Сломаном.

Абсолютний чемпіон світу з боксу у надважкій категорії, перший володар трьох чемпіонських поясів за версіями WBC, WBA і IBF – усі ці звання Майк отримав, коли йому виповнився лише 21 рік.

Дитина негритянського гетто Нью-Йорка з усіма наслідками, що з цього випливають, він не зміг пройти випробовування всесвітньою славою та великими грошима, що принесли йому чемпіонські титули.

Своє прізвисько Залізний Майк він отримав за жорстку та брутальну поведінку як на ринзі, так і в житті. Засуджений до 6 років ув’язнення за неправдивим звинуваченням у зґвалтуванні, пацієнт центрів допомоги нарко- та алкозалежним, він віднайшов у собі сили повернутися до нормального життя.

Ця книга про злети та падіння, про віру, силу волі та кохання, які дають змогу людині залишатися чемпіоном власного життя.

Іспанські журналісти Лу Мартін і Пол Баллус, інсайдери футбольного клубу «Манчестер Сіті», написали захоплюючу історію про те, як була створена феноменальна команда: від запрошення самого Гвардіоли до підбору персоналу, який забезпечує основу для його команди, і супер­зіркових гравців, що встановили новий стандарт у британському футболі.

Жоден інший спортивний оглядач не мав такого доступу до Гвардіоли та його команди протягом трьох сезонів у Манчестері. Результатом є ексклюзивні, докладні інтерв’ю та профілі всіх ключових фігур у «Сіті», а також внутрішні історії про рішення, які сформували його склад.

За три сезони в Англії Пеп Гвардіола створив щось таке, чого Прем’єр-ліга ніколи не бачила раніше: команду, яка домінує в іграх, як ніхто інший, забиваючи голи й збираючи очки та трофеї в рекордному темпі.

Ця книга буде цікава всім уболівальникам «Манчестер Сіті», а також всім фанатам англійської Прем’єр-ліги. Особистість Пепа Гвардіола як одного з найбільш інноваційних спортивних тренерів у світі захопить кожного, хто цікавиться менеджментом й опти­мальним використанням людських здібностей.

Петро Кралюк (нар. 1958 р.) — доктор філософських наук, професор. Автор понад 150 наукових праць з історії, філософії, релігієзнавства, політології, літературознавства, а також історикоінтелектуальних художніх творів, в яких він подає власні версії історичних подій та біографій видатних людей минулого.

Автор досліджує знаменитий гоголівській твір «Тарас Бульба» і знаходить в ньому глибокий внутрішній конфлікт письменника — двоїстість становища малоросійського дворянства, до якого належав Гоголь, вагання між лояльністю до верховної влади Російської імперії та українським автономізмом. В художній літературі, яка є грою уяви, мимоволі на поверхню виходить сокровенне. Навіть те, що сам письменник волів би сховати.

Ця книга створена на основі відеозустрічей з медиками різних регіонів України, в яких Василь Князевич за участі Данила Яневського говорили з фахівцями різних галузей медицини про стратегії й тактики виживання та відновлення фізичного та психічного стану українців після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну.

Війна триває, і завдання медицини — максимально повертати поранених до здоров'я, в стрій, щоб далі захищати країну; на перший план виходить військова медицина, тактична бойова медицина, де кожен військовослужбовець повинен вміти надати собі й товаришу першу допомогу. Важлива реабілітація — медична, соціальна, психологічна, повернення до нормального мирного життя. Медицину і суспільство очікують великі виклики й після війни. Війна змусила всіх мислити та діяти по-іншому, ті завдання, на які в мирний час йдуть десятки років, вирішуються за декілька тижнів, місяців.

«Мистецтво війни» легендарного полководця Сунь-дзи вивчають не тільки військові. Головними засадами стратегії й тактики воєнного протистояння, викладеними в ньому, нині послуговуються в тих видах діяльності, які потребують стратегічного мислення. Значно більшу авдиторію, ніж поціновувачів правил і настанов для самураїв, охопив своїм впливом трактат Ямамото Цунетомо «Хагакуре», оскільки в ньому йдеться не тільки про бойову гідність і військовий обов'язок, а й відповідальність, совість, співчуття, терпимість, прагнення до самовдосконалення.

Петро Шекерик-Доників (1898–?) – відомий гуцульський громадський діяч,  невтомний етнограф-фольклорист і самобутній письменник, котрий вміло користувався гуцульською говіркою. Він був самоуком, адже закінчив лише чотири класи школи, від природи мав добру пам’ять, дар слова, а головне – щиру любов до рідної Гуцульщини. Багато років Шекерик записував пісні, колядки, щедрівки, перекази про опришків, звичаї гуцулів. Він автор романа «Дідо Иванчік», який вийшов у видавництві «Фоліо», та 106 оповідань із життя гуцулів.

«Рік у віруваннях гуцулів» – це частина творчого доробку Петра Шекерика-Доникового, надрукованого у 10–30 роках минулого століття у тогочасній періодиці, збірниках Наукового товариства імені Т. Г. Шевченка та в «Калєндарях гуцулских» на 1935, 1937, 1939 роки. Це справжній скарб для нашої літератури і фольклору зокрема. Автор змальовує той карпатський світ, який ми поступово втрачаємо, автентичну гуцульську культуру у своєму первісному вигляді. У книжці чітко простежується гуцульський календар, кожна пора року наповнена своїми обрядами, які проводилися для задобрення духів, щоб ті оберігали господарство, щоб плодилися і не хворіли вівці та був хороший врожай на полі. Це цілі ритуали, традиції, які сьогодні практично втрачені, але які з трепетом і вірою описані автором для майбутних поколінь.

Цієї книги взагалі не мало бути. Бо цієї війни не мало бути.

Але 24 лютого Україна прокинулась вдосвіта від звуків вибухів і колони російської техніки чавили своїми гусеницями наше минуле життя. Війна стала нашою новою реальністю, повітряні тривоги — буденністю. Буча та Ірпінь перестали асоціюватись з лісом, санаторіями та дитячими таборами, з розміреним життям передмість столиці. Тепер одні тільки назви цих міст прошивають болем навіть тих, хто ніколи в них не бував. Але поряд зі злом та болем, усі дні війни у цих змерзлих, наляканих та скривавлених містах жив небачений героїзм — військових, медиків, рятувальників, бійців тероборони, містян — всіх, хто допомагав, захищав, рятував, евакуйовував. Окупація та бої за Гостомель, Бучу та Ірпінь тривали близько місяця. Але, аби описати все, що сталося за цей місяць, знадобляться десятиліття, томи й робота багатьох людей. Це лише перший рядок в історії про велику трагедію та великий героїзм цих українських міст, лише невелика частина історій, які мають бути розказані.

Цей трактат, присвячений становленню самурая, міг би стати наукою тільки для одного японського воїна. Однак Тасіро Цурамото, який упродовж семи років старанно записував повчання свого вчителя Ямамото Цунетомо (1659–1719), не виконав його останньої поради — спалити рукопис. Так світ отримав «Хагакуре», в якому найповніше і водночас лаконічно викладено основні ідеї бусідо — зведення правил і настанов для самураїв, які також мали вплив на розвиток японської нації, її культури та ідеології. Українською назва звучить «Приховане в листі», адже далеко не кожному дано пізнати Шлях воїна.

Правила та розмовні теми у виданні зібрано у 12 комплексних уроків, де разом із тематичною лексикою розглядаються вимова звуків та правила написання, різні часові форми та правила, що стосуються їх використання. Граматичні правила у виданні подаються разом із вправами, які допоможуть закріпити знання.

Lada Luzina — Golden Writer of Ukraine: “The folk rites of our great-grandmothers are so riddled with magic that there is no doubt — it was these real holidays and rituals that became the basis for all the famous legends and tales of Kiev witches. Reading now about the magical traditions of Ukrainians, you never cease to be amazed at what unique ancestors and knowledge our ancestors possessed! What a special, unique role a woman played in the Ukrainian community! And from what great depths these or other customs come!”

Українська міфологія — це окремий фантастичний світ!  Русалки, мавки, вовкулаки, домовики, чугайстери — ці міфічні істоти зачаровують і привертають увагу. Згадайте пантеон язичницьких богів: Перун, Дажбог, Лада, Стрибог, Мокош, Велес...  Цікаво про них дізнатись? У видавництві «Фоліо» в серії «Українська міфологія», крім цієї книжки, вийшли друком також інші чудово ілюстровані  видання Олексія Кононенка: «Духи, персони, обряди»,  «Фольклор, казки, звичаї, обряди», «Тваринна та рослинна символіка», «Зброя, ритуали, обереги».

Це видання знайомить читачів з міфічним світом богів, персонажами календарних та сезонних обрядів, яких придумали наші далекі предки, котрі не могли пояснити багато довколишніх явищ, що були сильнішими від них. Цим істотам  було призначено  керувати життям людини, сприяти основним її промислам і заняттям, впливати на сили природи. Книжка містить оригінальні характеристики божеств, у ній розповідається про походження небесних світил (зірок, планет), Чумацького Шляху, сузір'їв, а також про сучасний  календар українців, де кожна пора року має важливу дату, навколо якої зосереджені свята, звичаї та обряди.

Лада Лузіна — Золота письменниця України: «Народні обряди наших прабабусь настільки пронизані чарами, що нема сумніву  — саме ці реальні свята та ритуали і стали основою всіх відомих  легенд і казок про київських відьом. Читаючи сьогодні про чарівні традиції українок, ти не припиняєш дивуватися, якими унікальними Вміннями та Знаннями володіли наші предки! Яку унікальну роль відігравала жінка в українській громаді! І з яких прадавніх глибин ідуть ті чи інші звичаї!»

Українська міфологія — це окремий фантастичний світ!  Русалки, мавки, вовкулаки, домовики, чугайстери — ці міфічні істоти зачаровують і привертають увагу. Згадайте пантеон язичницьких богів: Перун, Дажбог, Лада, Стрибог, Мокош, Велес...  Цікаво про них дізнатись? У видавництві «Фоліо» в серії «Українська міфологія», крім цієї книжки, вийшли друком також інші чудово ілюстровані  видання Олексія Кононенка: «Божества і символи», «Духи, персони, обряди»,  «Фольклор, казки, звичаї, обряди», «Зброя, ритуали, обереги».

На сторінках цієї книжки постають реальні й фантастичні тварини, птахи, дерева, квіти, розповідається про прагнення давніх людей пояснити явища навколишнього світу, жити в гармонії з природою. Протягом століть існувала спорідненість людей з певними рослинами чи тваринами. Деякі звірі ставали вкрай потрібними в житті наших предків, інших же поважали за силу, вважаючи їх захисниками, оберегами роду чи племені. Такі тварини звалися тотемами. Від поклоніння деревам іде звичай розвішувати на них вінки і рушники, прикрашати гілками дерев обійстя. Корисні трави вживалися у побуті, харчуванні, лікуванні, а гарні та приємні були атрибутами ворожінь, обрядів, свят. Завдяки книжці читачі мають змогу дізнатися, яка квітка, яке зілля що символізує і яке у нього призначення.

Це п’ятий том великого проєкту, що охоплює весь період війни України проти російських загарбників. Гаряча фаза повномасштабної війни, що почалася 24 лютого 2022 року, була спроєктована російським керівництвом як кількаденний бліцкриг з маршем Україною у парадній формі «героїчних» російських військових на броні танків, БТР та інших сучасних машин, з парадом в Києві, з трансляцією на весь світ спеціальної операції з денацифікації та демілітаризації України. Але замість пройти парадом на Хрещатику, російська армія отримала всесвітню славу ґвалтівників, убивць, катів та п’яниць.

Ця армія з ганьбою залишила північ України. Маючи десятикратну перевагу над українською армією в техніці, вона була зупинена та відкинута на Харківщині, Миколаївщині та Херсонщині саме в той період, якому присвячена ця книжка.

Українська міфологія — це окремий фантастичний світ!  Русалки, мавки, вовкулаки, домовики, чугайстери — ці міфічні істоти зачаровують і привертають увагу. Згадайте пантеон язичницьких богів: Перун, Дажбог, Лада, Стрибог, Мокош, Велес...  Цікаво про них дізнатись? У видавництві «Фоліо» в серії «Українська міфологія», крім цієї книжки, вийшли друком також інші чудово ілюстровані  видання Олексія Кононенка: «Божества і символи», «Духи, персони, обряди»,  «Фольклор, казки, звичаї, обряди», «Тваринна та рослинна символіка».

Ця книжка містить відомості про першопредків слов’ян, знайомить з історією слов’янських племен, розповідає про їхнє походження та розселення у давні часи, виникнення назви «слов’яни». Автор докладно описує різні види зброї та обладунків наших далеких предків, які хоч і були наділені, як казав видатний діяч чеського і словацького національного відродження Павел Йозеф Шафарик, «тихою величчю», але завжди вміли постояти за себе. Видання також стане в пригоді тим, хто цікавиться, як жили та господарювали наші прародичі, про їхні обереги, ритуали, одяг.

Українська міфологія — це окремий фантастичний світ!  Русалки, мавки, вовкулаки, домовики, чугайстери — ці міфічні істоти зачаровують і привертають увагу. Згадайте пантеон язичницьких богів: Перун, Дажбог, Лада, Стрибог, Мокош, Велес...  Цікаво про них дізнатись? У видавництві «Фоліо» в серії «Українська міфологія», крім цієї книжки, вийшли друком також інші чудово ілюстровані  видання Олексія Кононенка: «Божества і символи», «Духи, персони, обряди»,  «Тваринна та рослинна символіка», «Зброя, ритуали, обереги». 

Ця книжка вводить читача у світ міфів, билин, героїв казок і фольклору, що є складовою художньої культури народу. Деякі історики припускають, що слов’янська самоназва «склавини» походить від грецького «словени», тобто люди, що володіють словом. Як зазначав Яків Головацький, для наших предків «слово мало в собі щось чародійне, таємничу силу, визнати яку — було високою мудрістю». У виданні розповідається також про музичні інструменти наших прародичів, звичаї, обряди та ритуали, пов’язані з божествами та природою, про празники християнських святих. 

Цей українсько-польський розмовник стане вашим першим помічником, якщо ви опинитесь за кордоном у справах служби або як турист без знання мови, а тим більше без навичок у французькій вимові. Розміщення французьких слів і виразів, найчастіше вживаних, за конкретними темами («У магазині», «У готелі», «У лікаря» і т.д.) та наявність практичної транскрипції українською мовою робить розмовник зручним у користуванні.

Марк Форсайт у книзі «Різдвяний ріг достатку» заглиблюється у витоки Різдва та значення, що стоять за традиціями та історіями, які ми сприймаємо як звичайні під час свят. Чи знаєте ви, чому ми приносимо мертве дерево в будинок і прикрашаємо його? Чому відлічуємо дні до Різдва з Адвентом? І чому ми відзначаємо цей день 25 грудня?

Багато людей припускає, що ці традиції є сучасними варіантами язичницьких, але цей міф насправді дотепно спростовується автором. Як каже Марк Форсайт на початку своєї книги: «Якби треба було пояснити, що таке Різдво, комусь, хто про нього ніколи не чув — скажімо, …інопланетянину — спочатку б це його, напевно, спантеличило, а потім він підірвав би всю нашу планету — щоб не ризикувати».

До цієї книги ми насправді мало що знали про Різдво.

24 лютого 2022 року українці прокинулись в іншій реальності: небо розривало ревіння російських винищувачів, на українські міста летіли російські ракети, станції метро перетворились в укриття. В цій новій реальності більше не існувало поняття абсолютної безпеки. 

Перші дні війни були дуже емоційними і страшними. Коли не знаєш, що робити, не встигаєш за новинами. А через ці новини не можеш нічого робити…

Щоб не дозволити нікому переписати нашу історію, вплести те, чого не існувало, як роблять росіяни, коли на чорне кажуть біле, ми вирішили зібрати спогади людей про перші дні повномасштабної війни. Щоб пам’ятати...

Луцій Анней Сенека — давньоримський філософ, державний діяч, письменник. Упродовж кількох років він був наставником майбутнього імператора Нерона, а в кращі роки його правління —  найближчим радником.  Написані ним наприкінці життя «Моральні листи до Луцилія» донині визнаються чи не найпопулярнішим філософським творінням письменника.  У 124 листах до свого друга й учня Луцилія Сенека без зайвого моралізаторства викладає свої погляди на життя і смерть, страждання, славу, владу, дружбу, розмірковує щодо конкретних життєвих ситуацій. Він радить своєму учневі непохитно переносити удари долі, йти шляхом постійного духовного вдосконалення, доводить перевагу чеснот, чистої совісті, благочестивого життя над багатством і земними насолодами, каже, що справжнє щастя полягає в мудрості, у зреченні від егоїзму. Багато висловів у листах згодом стали крилатими.

24 лютого 2022 року, коли українські міста прокинулись від вибухів, ворог планував «блискавично» підкорити країну, вбиваючи мирних мешканців і знищуючи міста, але українці героїчно чинили опір. Кремль не зміг реалізувати план швидкого захоплення України та зміни влади в країні. Головною перепоною для окупантів стали єдність українців та стійкість ЗСУ разом з іншими силами оборони України, а ціною опору — тисячі жертв серед цивільного населення, зруйновані долі мільйонів українців через втрату близьких, дому, колишнього життя.

Документальна хроніка повномасштабного вторгнення Росії в Україну нагадує читачу про трагічні і героїчні події першого місяця війни. Хронологічно впорядковано публікації щоденних новин, повідомлення з офіційних джерел, промови та звернення Президента України.

Ця книга — нагадування світовому суспільству про те, що російсько-українська війна триває, а українці зі зброєю в руках захищають благополуччя Європи.

Упорядник
О. В. Красовицький
Хроніку подій підготував
доктор історичних наук В. М. Воронін

З часів війни в Афганістані білоруси не брали масової участі в бойових діях. На Донбасі вони виявилися третьою за чисельністю національною групою. Чому це стало можливим? Як Білорусь вплинула на конфлікт на сході України — і навпаки? Яка роль білоруських спецслужб і особисто Лукашенка в цій війні? Відповіді на ці та інші питання дає унікальне журналістське дослідження, в якому автори пропонують читачеві почути білорусів, що опинилися по різні боки фронту.

Книга «Белорусский Донбасс» російською мовою вийшла друком  у видавництві «Фоліо» влітку 2020 року, але її презентація в Білорусі, куди змогли доправити лише кілька примірників, відбулася тільки в лютому 2021-го. За рішенням суду книгу визнано екстремістською, її поширення у Білорусі заборонено. Катерина Андрєєва і журналістка Дарія Чульцова за прямий ефір, під час якого вони показали жорстокий розгін у Мінську акції пам’яті активіста Романа Бондаренка, в лютому 2021 року були засуджені до двох років колонії загального режиму.

Книга є результатом проведення національних круглих столів, де, окрім лідерів думок та науковців, залучений до діалогу і широкий загал. У межах проєкту торкнулися семи вагомих тем, які так чи інакше стосуються кожного українця: культура діалогу, історія та історичні постаті, мова, віра та релігія, щастя, екологія, мистецтво.

Різні думки експертів на сенситивні питання дозволяють не тільки заповнити прогалини публічних дискусій, а й зробити власні висновки та напрацьовувати наші українські наративи.

«Золоте руно» — незвична розповідь про відомі з дитинства міфи та легенди Давньої Греції. Несподівана спроба відшукати у казці історичну правду і реконструювати за легендарними переказами справжню історію мікенської цивілізації — яскраву, криваву і повчальну, уроки якої стануть в нагоді й сучасним українцям. Державотворець Сізіф, прибиральник Геракл, політемігрант Одіссей, винахідник Мідас — якими в реальності були герої стародавніх міфів? Завдяки чому піднеслися і чому занепали стародавні міста-палаци? І хто насправді зруйнував світ, оспіваний Гомером? На ці питання відповідає своєю новою книжкою Олексій Мустафін.

Військова справа охоплює всі сторони існу­вання і розвитку будь-якого суспільства, а також стосунки між його членами. Виробнича культура, розвиток і прогрес технології, налагодження виробництва і поява нових технічних засобів завжди пов’язані з вій­ною. Таким чином, можна стверджувати, що військова історія фактично є найбільш повною історією людського су­спільства, яка охоплює всі сторони його буття.

Перший том нашого видання присвячений історії війн і військового мистецтва від Давнього Єгипту до переходу до професійних найманих військ і європейського фронтиру (бл. 3060 до Христа — початок XVI cт.). Основна увага приділена подіям і особистостям, які мали вплив на розвиток і еволюцію військової справи в Європі. Подана бібліографія основних проблем військової історії даного періоду. Праця розрахована як на спеціалістів, так і на широкий загал, всіх, хто цікавиться військовою історією.

Віддавна й донині військовий трактат «Мистецтво війни», авторство якого приписують легендарному китайському полководцю і стратегу Сунь-дзи, не втрачає актуальності. І не тільки тому, що людство за понад дві тисячі років так і не навчилося розв'язувати проблеми миром, раз у раз застосовуючи силу там, де місце здоровому глузду. Головними принципами  стратегії і тактики воєнного протистояння, викладеними в ньому, нині успішно послуговуються в бізнесі, дипломатії, політиці, власне, в усіх видах діяльності, які потребують стратегічного мислення.

Світ змінюють особистості. Люди, які вириваються з натовпу, щоб власним прикладом показати напрям змін. Світ безжальний до таких людей, але якщо вони витримують спрямований на них тиск і не ламаються, то стають символами. Саме таким був поет Василь Стус (1938—1985), який у своїй творчості здолав колоніальну залежність і зробив національну гідність невіддільною частиною гідності людини. Саме за це ідеологи СРСР не просто заборонили творчість поета — навіть знайомство з ним було крамолою. Проте смерть у карцері табору ВС-389/36 і чин перепоховання праху поета в Україні зробили постать Василя Стуса взірцем для наслідування: «Мене можна, звичайно, вбити, але я — не поступлюся», — ніби промовляє поет кожним своїм учинком.

До видання увійшли 100 віршів Василя Стуса, які є програмними для поета. «Стус сьогодні — одна з тих постатей, які реально об’єднують Україну і вчать нас розуміти одне одного», — зазначає упорядник збірки Дмитро Стус.

Томас Еріксон (Thomas Erikson) — шведський журналіст і письменник, психолог із соціальних комунікацій, біхевіорист та особистий тренер. Як письменник він дебютував у 2011 році з кримінальною серією про біхевіориста Алекса Кінга. Написав дві популярні книжки про спілкування та поведінку людей — «В оточенні ідіотів» і «В оточенні психопатів».

У книжці «Мій бос — ідіот» Еріксон поділяє начальство за способом їх керування, спілкування та поведінки на чотири кольорових типи — червоний, жовтий, зелений і синій. Він описує теорії та методи, за допомогою яких люди на своїх робочих місцях вибудовують функціональне діалогічне спілкування.

Також ідеться й про те, як важко виконувати свою роботу, коли бос — ідіот. На прикладах докладно розглянуто погане керування, однак звертається увага й на те, що підлеглий може з цим зробити.

Коли закінчується Середньовіччя в Європі загалом та в Україні зокрема? І якщо археологічна хронологія побудована на еволюції матеріальної культури, то що в основі історичної? Настає новий хронологічний період одночасно і повсюдно чи історія розвивається паралельно, різними епохами, на сусідніх землях? Історія розвивається циклічно, з перспективою повернення в кам’яний вік при одному необережному кроці, або ж по незворотній поступальний прямій?

Ця книга з’явилася у пошуках деталей, у пошуках горезвісних «крапок неповернення» та історичних рубежів. Україна епохи Середньовіччя постає дитиною степів та моря, успадковуючи від середземноморської культури, від кочівників та осілих землеробів однаково. Це період етногенезу українського народу. Про час і про місце, про роль особистості в історії та про роль історії у долі особистості, ведуть розмови автори цього тому.

Василь Симоненко (1935—1963) — український поет-шістдесятник і журналіст. Його твори поклали початок українському рухові опору 1960—1970-х років.

До видання увійшли поезії, які були надруковані у збірках, що вийшли за життя («Тиша і грім») і після смерті поета: «Земне тяжіння», «Ти знаєш, що ти — людина», а також ранні вірші. Провідною у творчості В. Симоненка вважається тема любові до України, її народу, неповторності людського «я». У його поезії бринить мотив болю за людину, заклик цінувати її, берегти кожну особистість, кожне людське життя. Поет ніколи не хапався за випадкові теми. Тематика віршів митця досить гостра, а поетика його — чисте джерело українського слова.

До книги Григорія Сковороди (1722–1794) «Сад божественних пісень» увійшов однойменний цикл його поезій, збірка байок «Басни Харьковскія» та низка окремих оригінальних творів, зокрема латиномовна поезія, а також переклади митця. Сковорода-поет звертався переважно до тих мотивів, які були найбільш популярні в метафізичній ліриці українського бароко. Його «Сад» проріс «із зерен священного писання», але основним змістом циклу стали природа, людина, її думки й почуття. Твори великого українського поета й філософа за його життя ніколи не друкувалися. Мова сковородинських творів барвиста, сповнена фразеологізмів.

Видання здійснене в належному академічному форматі й стане цінним джерелом для всіх, хто вивчає творчість Сковороди.

Нікколо Мак'яве́ллі (1469–1527) — видатний італійський політичний діяч і мислитель, який розкрив закономірності суспільно-політичних явищ, з'ясував чому одна форма держави змінюється на іншу, визначив найкращу з форм державного устрою і розглянув співвідношення влади правителя і народу. Фахівці завважують, що історична заслуга Нікколо Мак'яве́ллі  — погляд на державу як на природне утворення, що досягається на основі домовленості людей в інтересах захисту й цілісності країни. Серед форм правління він віддавав перевагу республіці, бо вона найбільше відповідає вимогам рівності й свободи, а тиранію, олігархію та охлократію вважав спотворенням.