Людство важко переживає пандемії, війни, депресії, однак період, що настає після кожного такого потрясіння, зазвичай стає набагато продуктивнішим за попередні. Дуже хочеться вірити, що й ми незабаром, пробудивши свої духовні та фізичні сили, зможемо перемогти пандемію та перейти від кризи до нових можливостей. Щоправда, задля їх досягнення потрібно докласти чимало зусиль. Скотт Гелловей на сторінках своєї книги вирізняє та узагальнює низку проблем, спричинених пандемією COVID-19, і розмірковує, чи під силу сучасному по колінню винести тягар посткоронного світу.
Крихітної вірусної частинки достатньо, щоб поставити світ на коліна. Закрити кордони, «злити» мільярди доларів, убити десятки тисяч людей, а на мільярди — нагнати паніку. Це наші вчорашні реалії. Якими ж будуть завтрашні і що чекає на людство в постпандемічний час? Чи можна вважати поширення Covid 19 помстою природи? Чому Південній Кореї і Тайваню вдалося швидко приборкати поширення коронавірусу? Як Меркель відмовилася від локдауну? Яких експертів слухати, а від яких триматися подалі? Як реагувати на невігластво політиків? Чи стане побічним ефектом Covid19 початок другої холодної війни?
Яким є вплив Facebook на світ і на світову політику та бізнес? Як за його допомогою можна маніпулювати людською думкою і впливати на результати виборів, на систему охорони здоров’я, приватність та інновації?
«Зафейсбучені» – бестселер The New York Times, книжка відомого венчурного капіталіста, одного з перших інвесторів Facebook і раннього наставника Марка Закерберґа Роджера Макнамі, розповідає про небезпечні наслідки діяльності таких платформ як ця всесвітньо відома соцмережа.
Автор відкриває всю правду про сучасні технології, завдяки яким найпопулярніші соцмережі маніпулюють увагою, шкодять невинним людям чи країнам. Він розповідає про загрозу для демократії через технічні та бізнес-рішення власників соцмереж, а також роздумує над тим, як знайти вихід з цієї кризи.
У цій книзі відомий чеський інтелектуал Станіслав Комарек міркує про загальну кризу, до якої наблизилося європейське суспільство і яка залишається непоміченою, «маскуючись» під кризу фінансову і демографічну. Автор аналізує роль традиційної релігії, витісненої релігією економічного зростання, добробуту і споживання, що ґрунтується на дедалі глибшому індивідуалізмі – як і небачений спад народжуваності. Травми, завдані Європі Другою світовою війною, призвели до постання піклувальної держави, яка виховує інфантильних і слухняних громадян, нездатності чинити опір, запровадження орвеллівської «мови політкоректності» тощо. Розглянуто історичне коріння демократії і причини падіння її ефективності у наш час. Автор порівнює «шлях до вгасання», яким прямує західне суспільство, із життєздатнішими системами функціонування ісламського світу та Китаю, що вже починають «тиху колонізацію» Європи, – і наостанок змальовує кілька можливих сценаріїв її розвитку. Як і всі книжки професора Комарека, зокрема й «Чоловік як еволюційна інновація?» (в українському перекладі – «Апріорі», 2018), «Європа на роздоріжжі» написана у неповторному «комареківському» стилі – легкому, дещо провокативному, сповненому гумору та іронії.
«Не для світу цього», — можна сказати про мозок людини. Так, наш складний і багатогранний мозок формувався не для сучасної цифрової епохи зі смартфонами та планшетами. Не для середовища, де вдосталь їжі й мізерні шанси стати обідом хижака. І навіть не для світу, де відчайдушно прагнуть щастя. Мозок розвивався в умовах, де на першому місці було виживання (який сенс робити людину щасливішою, якщо завтра її з’їсть гепард?). Він винагороджував людину дофаміном за калорійну й солодку їжу, що насичує і рятує від голоду. Але часи змінилися, а мозок лишився таким самим.
Інфекційні захворювання є однією з найбільш смертоносних та найбільш імовірних причин занепаду людства. Бо ми теоретично здатні вплинути на такі ризики як можливість термоядерної війни чи зміна клімату; а ось поява нових вірусів і бактерій, які постійно еволюціонують швидше за нашу імунну систему, людині непідвладна. Проте, не поспішайте впадати у відчай: наслідки нових інфекційних хвороб можна звести до мінімуму, якщо знати, як до них підготуватися та як їх правильно досліджувати.
Лікар-епідеміолог Майкл Остергольм вже понад 45 років бореться з новими викликами в сфері епідеміології. Це його телефон розривається від запитів щоразу, як тільки виникає нова недуга. І він невтомно, з ретельністю слідчого, який ніби викриває місця злочину мікробів, шукає відповіді, здатні врятувати увесь світ.
У цій книзі, написаній за допомогою автора Марка Олшейкера, Остергольм розповість і вам, як проходили перші дослідження ВІЛ/СНІД, SARS, гарячки Ебола та інших. А в передмові 2020 року зазначить, чому COVID-19 навряд чи вдасться найближчим часом зупинити, і це не найстрашніша новина - більш масштабні пандемії чекають попереду. Та до жахливих наслідків ще не пізно підготуватися. Поки що.
У цій блискучій і натхненній книжці зібрано тексти, що раніше не були опубліковані. Автор порушує важливі питання сьогодення: небезпека, яку становлять для відкритого суспільства інструменти контролю, створені штучним інтелектом; причини трагедії Європейського Союзу; політика доброчинності; Центральноєвропейський університет як осередок академічної свободи; теорія рефлексивності фінансових ринків та її політичні наслідки. Свобода, демократія, верховенство закону, прав людини і соціальної справедливості, які декларує та дієво підтримує Джордж Сорос, трансформуються в заклик до боротьби за ідеали відкритого суспільства.
Якими чоловіки бачать себе і якими їх бачать інші, чого від них сподіваються і вимагають, за що засуджують і карають, як це позначається на можливостях самореалізації в суспільстві та загальній якості життя, як історично розвивалися уявлення про маскулінність і чому нині можемо говорити про кризу маскулінності — Тамара Марценюк пропонує відповіді на ці та багато інших запитань, спираючись на широку джерельну основу та власну дослідницьку роботу. Попри строгу систему викладу та численні посилання — як на академічні праці, так і на приклади з масової культури, зокрема список фільмів, рекомендованих до перегляду, — це не підручник, а радше захопливий довідник, що допоможе зорієнтуватися тим, для кого ця тема нова, і впорядкувати свої знання читачам і читачкам, які цікавляться питаннями гендеру.
Від автора міжнародного бестселра "Людство. Стисло про те, як ми все про**али"!
Це книга про ПРАВДУ - і про всі винахідливі способи в історії, якими людству вдавалося її уникати.Кажуть, ми живемо в епоху пост правди. Президент США відверто бреше кожен божий день (а може, просто не знає, де правда, і не бажає розбиратися). Інтернет перетворив наше щоденне життя на поле бою фейків. Люди більше не довіряють експертам.
Але чи існувала колись насправді золота епоха правдомовства? Як редактор провідної незалежної британської фактчекінгової організації, Том Філліпс щодня стикається з повною нісенітницею. У книзі він кумедно розповідає про те, як усю нашу історію люди брешуть один одному - і собі теж - та ставить важливе питання: як може людство наблизитись до правдивішого майбутнього?
Дотепне, кмітливе і безжалісно правдиве дослідження людської здатності казати неправду, безсоромно брехати, а також феєрично п**здіти.
"Ви - обманщик, пустобріх, і майже напевне маєте сотні хибних уявлень, значних і незначних, про світ, у якому живете. Однак ви не мусите почуватися через це винним, тому що - і це важливо - всі навколо вас такі самі. І я, якщо вже керуватися абсолютною чесністю, також".
Енергія - єдина універсальна валюта; це потрібно для того, щоб щось зробити. Перетворення енергії на Землі коливається від тераутворюючих сил тектоніки плит до кумулятивних ерозивних ефектів дощових крапель. Життя на Землі залежить від фотосинтетичного перетворення сонячної енергії у рослинну біомасу. Люди стали покладатися на набагато більше енергетичних потоків - від викопного палива до фотоелектричної генерації електроенергії ― за їх цивілізоване існування. У цій монументальній історії Вацлав Сміл дає вичерпний виклад того, як енергія сформувала суспільство, від сільськогосподарських кормових суспільств до сьогоднішньої цивілізації, що керується викопним паливом.
Люди - єдиний вид, який може систематично використовувати енергію поза своїми тілами, використовуючи силу свого інтелекту та величезну різноманітність артефактів - від найпростіших інструментів до двигунів внутрішнього згоряння та ядерних реакторів. Епохальний перехід на викопні види палива впливав на все: сільське господарство, промисловість, транспорт, зброю, комунікації, економіку, урбанізацію, якість життя, політику та навколишнє середовище. Сміл описує енергетичні епохи людства панорамно та міждисциплінарно, пропонуючи читачам магістерський огляд. Ця книга є значно оновленою та розширеною версією енергії Сміла у світовій історії (1994). Сміл включив величезну кількість нового матеріалу, що відображає драматичні зміни в енергетичних дослідженнях за останні два десятиліття та його власні дослідження за той час.
Люди мало думають про «повсякденне». Буденне робиться автоматично, навколишнє сприймається краєм свідомості, а розумова діяльність в кращому випадку відноситься до роботи. В результаті творче начало в людині може згаснути, якщо не підживлюється ззовні. З багатьма це і відбувається. А підживити його ззовні можна тільки думаючи.