Замовлення тимчасово не приймаємо.
Не звикай до речей, до людей, до місць. Тут немає сенсу будувати дім, саджати дерево, народжувати сина. Усі звідкись приїхали, всі кудись урешті-решт поїдуть…
Це могла би бути історія Шпіцбергену як закинутого краю, що хоч де-юре і належить Норвегії, та все ж де-факто не належить нікому, такий собі зал очікування, де люди закохуються, працюють, ходять у бари, та за якийсь час збирають речі і їдуть далі. Це лише зупинка на шляху, не кінцева. Втім Максиму Беспалову вдалося перетворити свій репортаж про тижневу мандрівку на своєрідне освідчення в любові до місця, розташованого так далеко від звичного нам світу.
Максим блукає поселеннями архіпелагу, буквально таки підбираючи розкидані там шматки історії. Ось тут колись жили українські гірняки, які приїздили на заробітки, а вже за рогом — так зване Сховище судного дня, в якому зберігаються зразки насіння на випадок катастроф. Тут усім містом зустрічають сонце після полярної ночі, і водночас тут так самотньо, що турист видається найкращим другом.
Шпіцберген може бути дуже різним. Може дивувати, закохувати та розчаровувати. У цій книжці Максим змалював історію Шпіцбергену — його минуле, сьогодення та, можливо, навіть майбутнє — через історії українців, яких доля звела з цим місцем. Це історія українського Шпіцбергену.
Болота Полісся вражають. Безкрайні драговини й непролазні хащі, недоступні для людей та сповнені численних таємниць.
Тисячолітні торфовища зберігають рештки давніх істот. Тут квітнуть рослини-хижаки й рідкісні орхідеї, рододендрони та верес. Одвічні володіння бобра, лося й сірого журавля. І, звісно ж, неймовірний світ традиційних поліських промислів: збір ягід, вилов в’юнів, лозоплетіння, архаїчне бджільництво-бортництво — про все це розповість досвідчений гід у дику природу Андрій Сагайдак.
Автор поділиться інформацією, що стане в пригоді туристам: від календаря природи і правил безпеки до секретів виживання — як на болоті добути питну воду та знайти їжу, як розкласти багаття серед драговин чи вибратися самотужки із трясовини.
Ця книжка — чудова можливість дізнатися більше про дику природу Українського Полісся.
Канада — нудна й багата країна, де живуть люди, які досконало розмовляють двома мовами. Дороги тут ідеальні, а корупції немає. Засніженими преріями бігають стада бізонів, а десь поміж хмарочосами Торонто й Монреаля бородаті канадці грають у хокей.
Це, безумовно, правда, коли йдеться про хокей і бізонів. Решта, сказати б, трохи… перебільшення.
Канада — яскрава й самобутня. Кожна провінція — інша, кожен регіон — особливий. Іммігрант у Торонто й іммігрант у Квебеку побачать дві різні країни. Людина з Ванкувера розкаже зовсім іншу історію, ніж людина з Ньюфаундленду. І зроблять вони це, найімовірніше, абсолютно різними мовами.
Саме з цією Канадою в усьому її різноманітті у своїй книжці нас знайомить Євген Лакінський.
Північне сяйво, затишні різнобарвні хатинки посеред скель, вулкани й льодовики з назвами, які неможливо вимовити з першого разу. Це, мабуть, усе, що зринає в памʼяті, коли мова заходить про Ісландію. Просто таємнича країна на півночі…
Андрій Гладій у своїй книжці «Ісландія. Північні дні опівночі» знайомить нас із країною по-справжньому.
Це книжка про незвідані ісландські стежки та потаємні місцини, недосяжні для ока мандрівників. Разом з Андрієм ви прогуляєтеся водоспадами й льодовиками, помилуєтеся північним сяйвом і фіордами, спостерігатимете за зміною пір року, пізнаєте ісландську мову та інші дивовижі острова, загубленого серед вод Атлантичного океану та рунистої мряковини Півночі.
Країна, про яку не чути в новинах, де працюють по чотири години на день, їдять гнилу рибу та депресують. А ще там живуть Карлсон і Ґрета Тунберґ. Усе це про Швецію, і звісно, у цих словах не так багато правди.
Історикиня Юлія Юрчук, яка вже понад десять років живе у Швеції, у своїй книжці пояснить, що ж насправді робить шведське життя шведським. Вона розповість про пошуки житла (так, для цього треба стояти в чергах) і шведський дизайн, про фемінізм, татів у декреті й довіру до держави, а ще — про лаґом і про те, чому шведи так люблять комітети.
Чому звичайне «привіт» для шведа — це так складно? Де купити горщики для квітів за дизайном принца? Як святкують Мідсоммар і Нобелівський тиждень і чому різдвяний ранок починається з вівсянки й мультиків про Скруджа? Ми з вами проживемо цілий рік у Швеції, поїмо булочок з корицею, потанцюємо на день сонцестояння, і дізнаємося, яке ж воно — шведське життя на практиці.
Цей альбом ознайомить Вас з чарівними куточками Львівщини — духовним осердям Галичини, яка є справжньою скарбницею України, живою колекцією багатьох архітектурних стилів: ренесансу, бароко, класицизму, сецесії. Книга буде цінною для всіх, хто цікавиться історією та культурою краю.
Йшов 1928 рік: то була доба незаконної випивки, Великого Гетсбі та веселих розваг, а також слушний час для організації експедиції до Антарктиди, найзагадковішого та найменш вивченого континенту планети. У цій пригоді жадали взяти участь найкращі фахівці, найзнаменитіші американці, представники найбагатших родин і разом з ними вісімнадцятилітній мрійник й авантюрист з Нью-Йорка Біллі Гавронський. Завдяки силі волі та наполегливості юнаку таки вдалося долучитися до найвидатнішого наукового і героїчного подвигу "ревучих двадцятих".
Авторка майстерно залучає читача до неймовірних пригод головного героя, змальовує низку непересічних персонажів, наводить маловідомі подробиці й факти експедиції, проте насамперед оповідає чудову історію вивчення й освоєння сліпуче білого континенту, що ніби оживає на сторінках книги.
Це історія подорожі, метою якої було створення велосипеда мрії. Роберт Пенн проїхав майже 40 тисяч кілометрів навколо світу і повсякчас поповнював свою колекцію велосипедів для будь-якої потреби – від міського до гірського і шосейного, – аж доки вирішив зібрати байк "під себе". Автор побував у різних країнах, познайомився із легендарними виробниками і провів чимало екскурсій у минуле, розкриваючи різні аспекти розвитку велосипеда. Зрештою, Роб зібрав омріяну машину.
Це історія про першу українську експедицію через усі Карпати. Арка Карпат — маршрут, протяжністю близько 2200 кілометрів, що гірськими хребтами перетинає Румунію, Україну, Польщу та Словаччину. Влітку й восени 2021 року Богдан Ославський пройшов його від краю до краю. Він пише, як готувався до 100-денного походу і як жив у горах. Нарешті, це відверта розповідь про те, що дав цей шлях, а що — відібрав.
Подорож – це маленьке життя, і щоразу ми повертаємось із неї дещо іншими. «Міста, в які ти поїдеш» – книжка-подорож європейськими містами. Прогулюючись сторінками цього видання, ви познайомитеся з культурою і традиціями, архітектурою і живописом, музикою і святами, історією та кухнею Амстердаму, Відня, Барселони, Мілана, Кракова, Вільнюса, Мюнхена й Парижа. Авторка відвідувала цікаві місця, музеї, театри, собори, ресторани та концерти, щоби відчути дух і магію кожного міста й поділитися емоціями з вами. І не важливо, чи ви подорожуєте часто, чи тільки плануєте поринути в мандри, – ви знайдете в тексті щось нове і щось знайоме, щось близьке і важливе для себе.
Двоє українців мандрують далеким і загадковим Непалом. Кожен день подорожі переповнений відкриттями, що викликають дитячий захват, – настільки все яскраве й різноманітне. Рисові тераси й овечі отари на вузьких гірських стежках. Залиті сонцем восьмитисячники і легіт водоспадів. Підвісні мости над урвищами та вервечки кольорових буддійських прапорців. Бананові сади та курява на запилених дорогах. І це лише мала частина побаченого автором і його супутником Миколою. Така вона, Азія – не залишить байдужим нікого. Запрошуємо читачів у цьому переконатись.
Привіт, я Андрій Альохін. Я актор і письменник, який багато років жив на дві столиці: Київ і Париж. Я не був ані туристом, ані іммігрантом, тож наше і французьке життя добре бачив збоку. Тому в цій книжці я розповідаю лише про те, чого навчили мене у Франції — не професійні кухарі й не тонкі поціновувачі кулінарних витребеньок, а звичайнісінькі французи та француженки, які у Франції готують і їдять. А ще люблять, працюють, сумують, святкують, виховують дітей, гуляють з собакою, ходять на базар — тобто просто собі живуть. Тож тут ви знайдете мої мініатюри про французів, спогади та інші дурниці, які зрештою і називаються життям.
Це певним чином і кулінарна книга. Все зібране тут — звичайні, нескладні французькі рецепти. Усі їхні інгредієнти можна легко знайти на полицях наших магазинів. Але ні, ця книжка — не про кухню. Вона про те, що я нарешті зрозумів. Зрозумів, чому французи не гладшають.
Усі ми пам’ятаємо часи, коли подорожі стали нашим новим хобі. Безвіз, лоукостери й бажання побачити світ стали драйверами цього процесу. «Рванемо у Вроцлав?», «О, є дешеві квитки в Барселону!», «Давайте на вихідні в Бонн. Більше двох днів там немає чого робити». Нам здавалося, що так буде завжди, але ні. Коронавірус перевернув світ, змінивши і те, як ми працюємо, і те, як відпочиваємо. Кордони закрилися, а подорожі стали або дуже ускладненими, або й зовсім неможливими. Та будьмо оптимістами. Маленькими кроками світ повертається до звичного життя. А отже — будуть і подорожі, планувати які можна вже зараз. Зрештою, очікування мандрів часто дарує більше ейфорії, ніж самі мандри.
У цій книжці ви знайдете підказку, куди податися, щойно відкриють кордони. Географ і мандрівник Роман Маленков зібрав 10 країн, які, на його думку, варто відвідати після карантину. Перед нами постають Словаччина, Албанія, Греція, Мальта, Чехія, Туреччина й інші країни, які особливо вразили мандрівника і куди він обов’язково повернеться. Автор розповідає про свої подорожі, звертаючи увагу на місця, які варто відвідати, та речі, які обов’язково треба зробити, щоб відчути й побачити країну, а не лише поставити «пташку», що ви там були. Отже, готуймося до подорожі!
Усе, що ви знаєте про Ірландію, — правда, але…. Але все трішечки не так. «Доля дала цьому острову божественну красу й пекельне горе. Його історія послідовно закручується за спіраллю, наче це безкінечний, розтягнутий на століття День байбака: міжчасся-трагедія, міжчасся-трагедія, міжчасся-трагедія. Вельми схоже на Україну» — описує Ірландію мандрівник і письменник Максим Беспалов.
Зрештою, навіть сам Смарагдовий острів наче існує у двох іпостасях водночас. Справжні мури тут розділяють міста навпіл. Аби оберігати мову, якою в побуті майже ніхто не говорить, призначають спеціальну людину. Тут пам'ятають сутички на вулицях міст між католиками й протестантами, прихильниками незалежності та поціновувачами статусу-кво, а місцеві досі насторожено ставляться до всіх, хто вирішить залишитися в Ірландії надовго. З іншого боку, це місце, де в оперному театрі вам запропонують 9 різновидів пива, а на вулицях Белфасту вихвалятимуться тим, що «Титанік» (так, той самий) збудовано саме тут.
У своїй книжці Максим познайомить вас з обома боками острова. Він розкаже про його трагічну історію й неймовірне повсякдення, познайомить з ірландцями та проведе маршрутами, яких не знайти в путівниках.
Дотепна та відверта розповідь Пітера Мейла — це наснажлива пригода й захоплива мандрівка Провансом для кожного читача.
У товаристві любої дружини, а також з двома великими собаками автор книжки здійснив свою найзаповітнішу мрію переїхав з галасливого великого міста в мальовниче село на півдні Франції, у старовинний прованський будинок. Вони поволі пізнають особливості тутешнього життя від традиційної кухні й місцевого французького діалекту до унікальної манери спілкування провансальців, адже сусіди повсякчас допомагають, розважають, плутають і не перестають дивувати британську родину.
Книжка легко перенесе читача в казкову атмосферу Провансу — з його простими земними насолодами та незвичним ритмом життя, у якому визначальними є примхи природи, а не сюрпризи шалених буднів, як у мегаполісах.
Захоплива історія юнака Кріса Мак-Кендлесса, що знехтував можливостями блискучої кар’єри і відцурався родини, аби втілити свою заповітну мрію — пожити самітником у глушині Аляски. Джон Кракауер, один із найпопулярніших сучасних американських письменників, емоційно веде нас слідами цієї пригоди, шукаючи відповідь на головне питання: чому за здійснену мрію Крісу Мак-Кендлессу довелося заплатити найвищу ціну?
Ця книжка стала світовим бестселером, витримала кілька перевидань, і, врешті, її було успішно екранізовано.
