Берті Вустер і його вірний слуга Дживс крокують пліч-о-пліч і в сонячні дні, і коли нависають грозові хмари. Вкотре на голову молодого Бертрама звалюється гора проблем: то він поспіхом заручається з Флоренс і швидко розуміє, що вскочив у халепу, то тітонька Далія прагне будь-яким способом домогтися популярності свого журналу, то з’являються давні друзяки і слізно просять про допомогу в складних ситуаціях. І як завжди, усі дороги ведуть до Дживса! Тільки його гострий розум і кмітливість рятують від біди.

Берті Вустер — молодий, багатий, некмітливий аристократ, справжній джентльмен, вірний друг, турботливий небіж і кузен. А Дживс — його зразковий слуга і майстер інтелектуальних вигадок. Берті живе весело й безтурботно, щоправда, доки друзі або родичі не опиняються в скрутному становищі чи сувора тітонька Агата не притискає до стіни. І, без сумніву, на допомогу своєму господарю завжди поспішає вірний Дживс, який за кілька геніально втілених ходів здобуває перемогу над життєвими проблемами й негараздами.

Книга для свідомих та розумних читачів, які не голосують за казкових персонажів.

«Казка про Добромола» – це веселий і водночас сумний сатиричний гротеск на нашу сучасність, що цілком органічний у творчій палітрі відомого державного діяча і письменника Олександра Турчинова. Дотепно шаржована оповідь сприймається, як антиутопія ХХІ століття, своєрідне «криве дзеркало» сучасного суспільства, що викликає природний сміх в багатьох перипетіях сюжету.

В коротких гумористичних оповіданнях про Чернівці та чернівчан на початку ХХ століття авторам Францу Порубскі та Конрадові Пекельманну вдалося оживити для нас, сучасних читачів, чорно-білі фотографії з життя міста, надаючи їм звучання, присмаку, емоцій та реалістичності. Жива, чуттєва мова персонажів, їхні болі й утіхи, їхні будні та свята, їхнє світобачення переносять нас у ті часи та вимальовують цілісну картину буття.

З величезної художньої спадщини Вольтера (справжнє ім’я — Марі Франсуа Аруе; 1694—1778) —майстра сатиричної прози, історика, публіциста, просвітителя — найбільш відомі філософські повісті, перш за все «Кандід, або Оптимізм» (1759). У цьому творі письменник  блискуче поєднав традиційний літературний жанр, де розкриваються кардинальні питання буття, різні філософські доктрини, розроблені свого часу Монтеск’є і Дж. Свіфтом, з пародією на сльозливі романи про пригоди нещасних закоханих, висміявши при цьому знамениту тезу Кандіда: «Все на краще в цьому найкращому з можливих світів».

«Орлеанська діва» — сатирична пародійна поема видатного французького письменника, історика, публіциста, просвітителя Вольтера (справжнє ім’я — Марі Франсуа Аруе; 1694—1778), в якій події життя національної героїні (тоді ще не канонізованої святої) Жанни д’Арк представлені в бурлескному жанрі. Проте вістря сатири письменника в поемі скеровано не проти самої Жанни, а проти її нестерпно фальшивого церковного культу. Видана анонімно, «Орлеанська діва» стала одним з найпопулярніших непідцензурних творів Вольтера й здобула популярність і за межами Франції як зразок скептично-іронічного «вільнодумства» XVIII століття.

Перед вами — маловідомі твори геніального англійського гумориста Джерома Клапки Джерома. До цієї збірки увійшли 9 вибраних есе із двох книг — «Ліниві думки одного нероби» (1886) і «Щоденник одного паломництва та шість есеїв» (1891). Усі вони вирізняються тонкою іронією та гуманізмом, деякі — дещо саркастичні, деякі — пророчі, але всі — неймовірно талановиті й вишукані, адже вийшли з-під пера автора неперевершеного роману «Троє в човні (якщо не рахувати собаки)». Для широкого кола читачів.

«Щоденник Ніщоти» — не лише повноцінний художній твір, написаний у формі щоденника, але й найповніша в англійській класичній літературі збірка каламбурів; по суті, це «підручник із гри слів». Стосунки між батьками і дітьми, намагання створити міщанський затишок, колоритні побутові описи — усе це читач знайде у книзі. «Щоденник» вирізняють добротний гумор, тонка іронія, а подекуди навіть потужна сатира. Івлін Во назвав повість «найсмішнішою книгою в світі»; з’явився навіть спеціальний термін — «путеризм».

Ми всі чогось боїмося. Літати в літаках, їздити в ліфтах, лишатися в темряві... Швидкості або висоти, комах або гризунів, натовпу або самотності... Насправді все це тотальне ніщо порівняно зі справжніми «тарганами», які можуть оселитися у вашій голові. Авторка «Несамовито щасливої» — популярна блогерка й письменниця, котра страждає на психічний розлад. У книжці вона розповідає про власний досвід боротьби з депресією, панічними атаками та іншими «принадами» нездорової психіки. Переконані, що абсолютно здорові і таке вас не зацікавить? Помиляєтеся! Позаяк під обкладинкою — море гумору та оптимізму на тлі до біса цікавих історій. А ще там можуть бути… гроші. Тож розгортайте і насолоджуйтесь, не пошкодуєте! І стережіться скунсів, бо вони подеколи гніздяться у волоссі.