Дівчина, що шукає вцілілих, зустрічає робота. Він каже, що доглядає за бібліотекою, до якої вже ніхто не прийде, бо такою була остання воля її покійної директорки. Відтак дівчина замислюється над своєю місією...

Відправка замовлень — 9 березня
Дівчина, що шукає вцілілих, зустрічає робота. Він каже, що доглядає за бібліотекою, до якої вже ніхто не прийде, бо такою була остання воля її покійної директорки. Відтак дівчина замислюється над своєю місією...
Самотня дівчина подорожує безлюдним світом. Її місія — шукати вцілілих і очищати землі. Але чи є ще хтось серед цих покинутих, мальовничих руїн? Чи чекає хоча б хтось на порятунок?
Моб — тихий та сором’язливий хлопчик, усередині якого криється неймовірна сила. Поки він намагається жити звичайним підлітковим життям, шкільний клуб вдосконалення тіла вплутують у небезпечну змову — і ситуація швидко виходить з-під контролю.
На сцені з’являється інший екстрасенс — Терукі Ханадзава (він же Теру), який бачить у Шіґео не товариша, а конкурента. Між двома спалахує боротьба, але ж Моб має принцип: екстрасенсорні сили не можна застосовути проти людей.
Як упоратися з внутрішнім конфліктом та зовнішньою загрозою? Цей том — про вибір, силу та чесність із самим собою.
Дев’ять найкращих оповідань Джюнджі Іто, відібраних самим майстром горор-манґи! До збірки також увійшли начерки, коментарі автора й додаткова історія.
Простягнута з вікна рука хворої дівчинки, усіяна отворами… Повітряні кулі з обличчями приречених жертв, що ширяють у небі після повішення знаменитості… Аматорська знімальна група, яка наймає вкрай виняткову модель і зустрічає криваву розправу… Усі ці й інші кошмарні оповідки — у новій збірці для поціновувачів жахів.
Сатору заледве втік від поліції й укотре повернувся в 1988 рік завдяки черговому перемотуванню. Згадуючи попередню подорож часом, яка пішла не за планом, хлопець поклявся будь-що врятувати Хінадзукі. З допомогою тодішніх друзів — Кен’ї, Хіромі й інших — він потроху рухає світ до порятунку дівчини. Сатору не зважав на те, як його вчинки виглядатимуть збоку, — і це привернуло увагу.
Кен’я щось запідозрив. Сатору вважав його другом, тож був приголомшений, коли той висловив свої сумніви…
«Сатору, хто ти такий?»