До уваги читача найповніше в Україні видання Арістофана, великого античного комедіографа. Окрім публікованих раніше п’єс («Ахарняни», «Хмари», «Оси», «Мир», «Лісістрата», «Жаби»), до збірки увійшла вперше перекладена українською комедія «Птахи».
Відправка замовлень - 31 жовтня
«Сентенції» — одна з найдавніших відомих збірок «крилатих висловів», укладена ще в I столітті після Р. Х. Вислови (сентенції) вибрані з мімів — комічних вистав доволі приземленого характеру, автором яких був Публілій Сір — колишній раб, а згодом успішний автор і актор. «Сентенції» — це віршовані афоризми, часто побудовані на грі слів та несподіваних поворотах думки, які містять влучні спостереження за природою людини й суспільства, моральні та політичні максими.
У перекладі українською мовою з відтворенням віршової форми оригіналу «Сентенції» виходять вперше.
Різні за жанром твори римського письменника Луція Аннея Сенеки (І ст. до Р.Х.) трагедію «Федра», сатиричну пародію «Апофеоз (Огарбузення) божественного Клавдія» й епіграми об’єднують ідеї стоїцизму. Згубна похіть цариці Федри, марнославство, свавілля імператора Клавдія чи інші людські гріхи, які суперечать принципам стоїків, у своєрідній художній формі викриваються митцем-філософом. Ці твори органічно доповнюють, увиразнюють художню картину світу Сенеки – філософа-стоїка, письменника.
Листування Марка Аврелія з його наставником у риториці й близьким приятелем Марком Корнелієм Фронтоном розкриває малознану сторону особистості імператора-філософа, доповнюючи образ мудреця-стоїка, відомий зі славнозвісних роздумів «Наодинці з собою», жвавими, зворушливими деталями. Темою листів стають і літературні уподобання, і вправи в риториці, і яскраво описані враження від буденних подій, і вічно актуальні розмови про погоду та здоров’я — про все це приятелі висловлюються з непідробною відвертістю почуттів.
А передовсім — листи пройняті їхньою щирою турботою про своїх близьких та одне про одного.
У перекладі українською мовою «Листування з наставником» виходить уперше.
«Не вдавай, що вивчаєш філософію, а справді вивчай її: адже нам треба не вдавати, що ми здорові, а справді бути здоровими», – заохочує нас загадковий грецький філософ Епікур. Український читач уперше отримує змогу спробувати на зуб читво, яке історії вдалося врятувати і донести до наших днів. Ославлений як гедоніст, Епікур і справді найбільше дбав про те, щоб життя прожити в задоволення, ще й інших цього навчав. Однак шлях до задоволення, в його розумінні, пролягає аж ніяк не через супермаркет. Епікур виписує рецепти справжнього задоволення, хоч не завжди розбірливо, як це часто буває з рецептами. Передмова і післямова перекладача мають допомогти правильно зрозуміти ці рецепти.