Відправка замовлень — 23 лютого
Молодий чоловік, на ім'я Вільям Крімсворт, вирушає до Брюсселя, де влаштовується працювати вчителем у школі для хлопчиків. Через деякий час Вільям починає поєднувати нову роботу з викладанням у жіночому пансіоні. Чоловік одразу ж привертає увагу директорки закладу, Зораїди Ройтер. Ця прихильність стає взаємною.
Якось у коридорах пансіону Вільям зустрічає скромну ученицю Френсіс Анрі, яка паралельно викладає тут рукоділля. Талановита дівчина стає його улюбленицею.
Коли в невелике містечко переїжджає заможний одинак містер Бінґлі, життя родини Беннетів перевертається з ніг на голову, адже місіс Беннет за будь-яку ціну налаштована видати своїх дочок заміж.
На відміну від інших дівчат, які змагаються за увагу джентльмена, Елізабет знає, чого вона хоче, і це точно не містер Бінґлі. А коли ще й чує, як його гордий і зарозумілий компаньйон Дарсі ставиться до неї зверхньо, — присягається, що не матиме з ним нічого спільного.
Елізабет пишається своєю здатністю судити інших; містер Дарсі пишається своїм прізвищем. Коли їхні соціальні світи стикаються, гордість наштовхується на упередження, прагнення до кар'єрного росту — на соціальне презирство. Хибні уявлення і поспішні судження приносять душевний біль і скандали. Та перші враження можуть бути оманливими, і незабаром сестри Беннет зрозуміють, що пошуки справжнього кохання рідко бувають простими.
Історія, написана із власного досвіду авторки: про жіночу силу, кохання без надриву й боротьбу за себе у світі, який не залишає жінці права на голос.
Юна Аґнес, дочка збіднілого священника, стає гувернанткою в заможній англійській родині. Але замість шанобливого ставлення стикається з жорстокістю, зневагою і байдужістю розбещених дітей та їхніх пихатих батьків. Її щоденна робота - відстоювати власну гідність у світі, де доброта та розум не мають ваги без титулу чи маєтку.
Попри це, Аґнес не втрачає віри в себе й людей. У найтемніші часи вона знаходить підтримку в людяності й щирості простого вікарія - містера Вестона, стримана дружба з яким поволі переростає в дещо більше.
«Пригоди Олівера Твіста» — класика світової літератури для юнацтва і один із найпопулярніших творів Чарлза Дікенса. Цей роман зачаровує вже з перших сторінок, позаяк він — щось значно більше, ніж просто історія сироти, що бореться за виживання в жорстокому світі вікторіанської Англії. Це захопливий трилер про добро і зло, зворушлива драма про людяність і справедливість, а також гостра соціальна сатира, яка не втрачає актуальності й сьогодні.
Тартюф — шахрай та ошуканець, лицемірний священник із маскою доброчинності, що втирається в довіру до статного господаря Оргона, лишившись на гостину. Вся сім’я безрезультатно намагається вивести на чисту воду і показати справжню сутність Тартюфа очільнику родини, але Оргон щиро вірить у благородність, скромність та безкорисливість гостя. Дотепна і гостра комедія Мольєра є однією з найвидатніших п’єс в історії театру, яка вже понад 360 років не сходить зі світової сцени.
The novel «The Chimes» by the Englishman Charles Dickens (1812—1870) belongs to the series of «Christmas stories». After talking to the judge, Toby begins to believe that all the poor are bad from birth. However, the spirits of church bells with the help of magic change Toby himself as well as the course of events.
Повість «Дзвони» англійця Чарльза Діккенса (1812—1870) належить до циклу «різдвяних повістей». Носильник Тобі після розмови зi суддею починає вірити, що всі бідняки лихі вже від народження. Однак духи церковних дзвонів за допомогою казкових чар змінюють хід подій і самого Тобі.
Чарівна книжка неймовірної Емілі Граветт “Чистьоха” – це справжня тепла осіння пригода, з якою вдасться поринути у веселий сюжет і познайомитися зі щирими та харизматичними персонажами. Крім того, книга наповнена чудовими та барвистими ілюстраціями, з якими історія оживає.
Книга розповідає про борсука Піта, який обожнював чистоту. Цілими днями він лише те й робив, що наводив лад у лісі. І ось, коли всі звірі були чистими, а навколо був цілковитий порядок… Піт знайшов опалий листок! А потім ще один і ще! Скажете, що це дрібниці? Тільки не для Піта…
Все, що ми бачимо і як ми бачимо, залежить від оптики. Щось ми бачимо очима, щось крізь окуляри чи у мікроскоп, чи у вічко прицілу, а щось тільки серцем. Мар’яна Савка у новій книжці віршів «Оптика Бога» пропонує читачеві зазирнути всередину людської душі, віднаходячи свою власну оптику, якою можна побачити людину з її тривогами і страхами, втратами, болем, пошуками себе, потребою говорити та слухати, а головне – з глибоким прагненням любові.
Слова мають сенси, які не відразу можливо відчитати розумом. А малюнки Романи Романишин та Андрія Лесіва ховають таємниці, яких не бачить око. Якісь таємниці і знаки все-таки можна розгадати – якщо взяти червоний фільтр і подивитися через нього на малюнок. Спробуй – і побачиш несподіване.
На горищі закинутої хати двоє підлітків знаходять зашифровану записку, що вказує на місцезнаходження пірнача — козацького артефакту, виміняного під час Голодомору комуністичним посіпакою Лиском у діда Гаврила, нащадка курінного отамана Запорозької Січі. За легендою, власник пірнача отримував необмежену владу, але Лиско так і не встиг це перевірити, бо невдовзі помер при загадкових обставинах. Пірнач щез. Головні герої повісті вирішують повірити знайденій записці й вирушають у ліс на пошуки артефакту, щоб повернути його нащадкам діда Гаврила. Але діти не знають, що не одні вони шукають цей символ влади, а ще й небезпечний убивця, онук Лиска. Хто з них першим знайде пірнач?
