Побувавши на весіллі подруги, Наґата Кабі вирішує, що хоче влаштувати власне. А ще вона прагне кохати і бути коханою. Та на заваді цьому є три великі проблеми: у неї немає партнера, немає досвіду знайомств, а її єдиний сексуальний досвід обмежується лесбійським ескортом. За допомогою фотосесії, додатку для знайомств та інших засобів авторка вирушає у подорож на пошуки кохання та щастя, яких так відчайдушно прагне.
Одержимий дияволом Юма та його найжахливіша у світі сестра Чідзумі: де б не з’явилася ця химерна сімейка, усюди стаються страшенні лиха!
Крім «Поплавленого циклу», збірка містить дві короткі історії!
Армія інквізиторів і чаклуни Кевандіру зійшлись у запеклому протистоянні, і, здається, для останніх надію майже втрачено. Сет і Мір нестямно сіють руйнацію, і цей потужний ураган годі й зупинити. Наслідки можуть зачепити не тільки їхніх ворогів, а й друзів.. Тим часом машина інквізиторів досі блокує силу магів…
Чи зможуть друзі достукатися до Сета й Міра та витягнути їх із темряви, поки не стало надто пізно?
Цунео — студент університету, який обожнює океан і його мешканців. Його мрія — продовжити навчання за кордоном і досліджувати підводний світ… До її здійснення водночас і близько, бо він щиро горить цією ідеєю, і далеко — адже для цього потрібні гроші, яких у Цунео немає.
Тож, коли в життя юнака вривається дівчина у кріслі колісному, він охоче погоджується на підробіток — стати її доглядачем. Однак знайти ключ до замкнутої Жозе не так вже й просто.
Цунео вирішує здатися, та спільна поїздка на пляж відкриває обом, що інколи потрібно тільки зробити перший крок, аби побачити дива, якими наповнений цей світ.
Лінь Чушен покинула університет і пішла з дому, аби йти за мрією. Щоб якось зводити кінці з кінцями, дівчина знаходить роботу в «Агенції щасливих церемоній». Спочатку вона не розуміла, що їй доведеться працювати в похоронному бюро, але з часом усвідомила, що ця робота полягає не лише в допомозі сім’ям із організацією похоронів, а й у тому, щоб до небіжчиків ставилися з повагою, забезпечити їм гідний шлях у останню путь.
Лінь стає свідком болючих і зворушливих прощань: спостерігає за батьком, який не може змиритися із самогубством сина, матір’ю, яка не може відпустити дитину… Дівчина бачить безліч прощань і розуміє, що будь-яку проблему можна вирішити, якщо це не смерть…
Двадцять четвертого лютого 2022 року письменник Андрій Курков нічого не написав. І в наступні кілька днів теж. Етнічному росіянинові, який усе своє життя провів у Києві, загрожувала така сама небезпека, як і решті українців. Бо в його світогляді, поведінці й ставленні до дійсності превалює світогляд і поведінка українських козаків XVI століття, коли Україна ще не була частиною Російської імперії, а свобода для українців була ціннішою за золото. Війна вирвала письменника з рідного київського дому й зробила одним з мільйонів внутрішньо переміщених осіб. Він відкрив ноутбук тільки в Ужгороді, щоб відшукати передчуття війни у текстах, написаних за останні два місяці. І знайшов більше, ніж очікував. Вони, а також воєнні нотатки й есеї, стали щоденником, який розповідає про його особисте бачення війни. Письменник каже, що це «не просто хроніка російської агресії в Україні, а хроніка того, як нав’язана Росією війна – і спроба знищити незалежну Україну – призвела до зміцнення української національної ідентичності. Війна дала змогу світові краще пізнати Україну і навчила сприймати її як одну з європейських держав».
Заколисайте дитину оповідками про тварин, які мешкають у сонячних джунглях і засніжених лісах, у дуплах і норах, які літають, стрибають і плавають та з якими щодня відбуваються захопливі пригоди. Напевно малюкам буде цікаво дізнатися, чи є у лева власний перукар і яку ж зачіску він робить королю звірів? Хто з мешканців джунглів користується кремом із кульбаби? Чому піжамні вечірки коал такі короткі?
У світі тварин стільки цікавого! Гайда до них!
Мама Му випала із санчат і покотилась. А коли перестала котитися, вже нагадувала величезну сніжку, з якої стирчали роги.
Ворон підійшов до Мами Му, яка лежала в снігу та сміялася.
Схрестивши на грудях крила, він дивився на неї суворим поглядом.
— Ти позбивала всі кілочки, що позначали звивисту дорогу, — сказав він. — Усі до одного!
— Му-у, це було так здорово! — тішилася Мама Му.
— Санчата аж підстрибували на горбочках, — вів далі Ворон. — Дивно, що вони вціліли.
— Найвеселіше було падати з них, — мовила Мама Му.
Готові до дивовижних пригод?
Тоді вирушаймо у славетні козацькі часи! Хоробрі січовики, брава козачка Стеша та побратими сміливо йдуть назустріч небезпеці. Перед ними стають нелегкі завдання: захопити неприступну фортецю, подолати ворогів навіть вибратися з потойбічного острова! Чи зуміють наші герої пройти випробування?
