Коли сімнадцятирічна Яна потрапляє в Токіо, місто своєї мрії, вона хоче залишитися тут назавжди. Але зовсім скоро дів­чина переконається в тому, до яких жахливих наслідків може призвести таке бажання. Одна частина героїні через містичне розділення ніби застрягає у зачарованому колі й опиняється замкненою в Шібуї — гамірному районі Токіо, центрі японської поп-культури з безліччю торгових центрів та розважальних закладів, відомому своїм нічним життям.

Поки молодша версія Яни блукає містом, потрапляє в дивні ситуації та шукає шлях, як повернутися додому, двадцятичотирирічна Яна вивчає японістику в Празі, відчайдушно мріє потрапити до Японії та разом із диваком-докторантом намагається перекласти японський твір. Доля його автора, загадкового й мало­відомого письменника Кійомару Кавашіти, матиме більший вплив на розвиток подій, ніж Яна навіть могла собі уявити...

Із дзеркала на неї дивилася звичайнісінька дівчина: кирпатий ніс, неслухняне волосся та гострі плечі. Марися сама собі не подобалася. Але це літо кардинально перемінило і її ставлення до себе, і її життя. Чергова поїздка на канікули до бабусі подарувала підлітці не лише перше кохання, а й зради, ревнощі, роботу мрії та навіть розслідування! Усі ці події змусять підлітку прийняти себе й подорослішати.

Шлях до мрії може бути довгий, але хіба вона не варта цього? Аня Леськів точно знає: їй ніщо не завадить крокувати до мрії стати олімпійською чемпіонкою. Ані чужа заздрість, ані заборони, ані навіть родинна трагедія. Дівчина долатиме все, щоб досягти вершини в санному спорті. Бо саме вона — народжена перемагати.

Побувавши на весіллі подруги, Наґата Кабі вирішує, що хоче влаштувати власне. А ще вона прагне кохати і бути коханою. Та на заваді цьому є три великі проблеми: у неї немає партнера, немає досвіду знайомств, а її єдиний сексуальний досвід обмежується лесбійським ескортом. За допомогою фотосесії, додатку для знайомств та інших засобів авторка вирушає у подорож на пошуки кохання та щастя, яких так відчайдушно прагне.

Двадцять четвертого лютого 2022 року письменник Андрій Курков нічого не написав. І в наступні кілька днів теж. Етнічному росіянинові, який усе своє життя провів у Києві, загрожувала така сама небезпека, як і решті українців. Бо в його світогляді, поведінці й ставленні до дійсності превалює світогляд і поведінка українських козаків XVI століття, коли Україна ще не була частиною Російської імперії, а свобода для українців була ціннішою за золото. Війна вирвала письменника з рідного київського дому й зробила одним з мільйонів внутрішньо переміщених осіб. Він відкрив ноутбук тільки в Ужгороді, щоб відшукати передчуття війни у текстах, написаних за останні два місяці. І знайшов більше, ніж очікував. Вони, а також воєнні нотатки й есеї, стали щоденником, який розповідає про його особисте бачення війни. Письменник каже, що це «не просто хроніка російської агресії в Україні, а хроніка того, як нав’язана Росією війна – і спроба знищити незалежну Україну – призвела до зміцнення української національної ідентичності. Війна дала змогу світові краще пізнати Україну і навчила сприймати її як одну з європейських держав». 

Заколисайте дитину оповідками про тварин, які мешкають у сонячних джунглях і засніжених лісах, у дуплах і норах, які літають, стрибають і плавають та з якими щодня відбуваються захопливі пригоди. Напевно малюкам буде цікаво дізнатися, чи є у лева власний перукар і яку ж зачіску він робить королю звірів? Хто з мешканців джунглів користується кремом із кульбаби? Чому піжамні вечірки коал такі короткі?

У світі тварин стільки цікавого! Гайда до них!