Колись Тетяна мріяла стати лікаркою, жити з коханим та ростити діточок. Але доля склалася інакше. Проте Тетяна не впала у відчай і, слідуючи давній меті, влаштувалася працювати медсестрою у рідному селі, щоб хоч так бути ближче до бажаної професії. Наче життя налагоджується, тільки жіноче щастя її оминає...
Несподівано в селі з’являється новий лікар - Денис. Тетяна відчуває, що її тягне до нього, та чоловік значно молодший за неї… Чи дозволить вона собі таке омріяне кохання?
Пів року незалежності - на більше Макса не вистачило. Заради чого він б’ється головою у глуху стіну, порвав із батьками, злидарює?
Його дівчина втекла, не підтримавши відчайдушних спроб стати неймовірним чоловіком… Прийняти фінансову допомогу рідних і гидувати нею - оце по-Максовому!
Тож одного не зовсім звичайного дощового вечора Макс вирішив зникнути. Назавжди. Колись він не ризикнув кинутися у Дніпро, щоб урятувати своє кохання, зате нині готовий шубовснути у воду - аби випірнути згодом десь далеко зовсім новим, очищеним…
Ми живемо в моменті. Лише тут і зараз. І момент цей, доки триває, триває вічність…
П’ятеро незнайомих чоловіків один за одним прокидаються в таємничій Білій кімнаті - місці, де час викривлений, вікна не відчиняються, а в стінах немає дверей.
Замкнені в одному просторі, вони намагаються зберегти здоровий глузд та зрозуміти, як тут опинилися. Незнайомці мають несхожі характери, по-різному реагують на своє заточення і неоднозначно сприймають товариство один одного, але їх об’єднує спільна мета - знайти вихід.
Та який стосунок до всього цього має пара закоханих, історія яких розгортається в Києві 2010-х років? Вони такі різні і разом з тим наче споріднені душі, вони відштовхують одне одного і не можуть жити нарізно, вони долають перешкоди і перемагають власних демонів, щоб прожити свій момент і відпустити його у вічність.
Отримавши у спадок землі, парубок виявляє на них занедбаний таємничий будинок з примарами. Але чи завжди все насправді так, як нам здається з першого погляду? Яку ж таємницю приховує покинута всіма будівля?
Освічений юнак не підданий марновірним страхам, тож, розпочинаючи власне розслідування, він бажає у всьому розібратися особисто.
Ця шалена пригода захоплює головного героя, однак раптово він знайомиться з дівчиною, яка стає коханням усього його життя. Тут-таки хлопець потрапляє в тенета чужої гри. Чи вдасться йому подолати усі труднощі: змову ворогів, помсту підступного ревнивого суперника, якому окрім дівчини ще потрібен саме цей дім? Чи розгадає таємницю будинку? Чи отримає головну винагороду — взаємне кохання?
Рушайте в захопливу подорож сторінками роману і знаходьте відповіді на всі ці запитання разом з головним героєм.
Це історія, з якою не занудьгуєш, але головне, що вона для усіх, кого приваблюють захопливі таємниці, цікаві пригоди та справжнє кохання.
Легендарний роман «Дефіляда в Москві» належить до жанру альтернативної історії. Василь Кожелянко створив власну версію подій про те, що у Другій світовій війні перемогу над Росією здобули спільні українсько-німецькі сили. Союзники відправили більшовиків за Урал, а попереду — пишна дефіляда звитяжних армій країн-переможниць у поверженій Москві.
Роман, написаний у 1990-х роках, одразу став справжнім феноменом української літератури, здобув чимало відзнак і нагород. Майстерна оповідь, сповнена тонкого гумору, вигадливо описуваних подій, не втрачає актуальності й зараз, у наших буремних реаліях.
Втікаючи від російського повномасштабного вторгнення, яке розпочалось 24 лютого, Олеся, журналістка із Харкова, й уявити собі не могла, які перипетії чекають її родину за кордоном. Бо спершу на її сестру напали зловмисники. Тоді бабуся, яка прихистила, почала погрожувати викликати до них поліцію. І лише згодом відкривається правда, яку родина не знала десятки років — пані Катажина, бабуся власника готелю, де вони проживали, — двоюрідна бабуся Олесі. І допомогла в цьому стародавня ікона, яку прабабуся Олесі і мама Катажини замовили в іконописця.
Отож — історія української родини, яка змогла об’єднатися через десятки років.
Дебютний роман «Щит із неба» написано на реальних подіях. В його основі – історія виселення української родини під час сумнозвісної операції «Вісла», що дивним чином відгукується в долях нащадків, змушених у ХХІ столітті шукати прихистку від війни на землях прадідів.
Від авторки романів "Велика маленька брехна" і "Таємниця мого чоловіка".
- Загалом книг авторки продано понад 14 мільйонів примірників!
- Романи Ліян Моріарті на цей момент перекладено більш ніж 40 мовами!
Чи можуть десять днів, проведених на оздоровчому курорті, повністю змінити вас назавжди? Героям захопливого роману Ліян Моріарті невдовзі випаде нагода про це дізнатися…
Дев'ятеро людей зустрічаються на оздоровчому курорті, відірваному від світу. Хтось приїхав сюди, щоб позбутися зайвої ваги, хтось би перезавантажитися, а дехто опинився тут із причин, у яких не хоче зізнатися навіть собі. Оточені розкішшю й турботою, занурені в медитації та самоусвідомлення, ці люди розуміють, що для втілення своїх задумів їм, можливо, доведеться докладати певних зусиль. Але жоден із них не міг навіть уявити, наскільки непростими можуть виявитися десять днів перебування в цьому місці.
Франсез Велті, колись успішна авторка любовних романів, прибуває до "Оселі бузжерності", щоб підлікувати хвору спину, розбите серце і особливо дошкульний поріз від паперу. Інші гості одразу викликають у неї жвавий інтерес. Судячи з вигляду більшості з них, на оздоровчому курорті їм робити нічого. Але найбільше її інтригує дивна й водночас харизматична власниця "Оселі безжурності". Чи може ця жінка справді мати відповіді на запитання Франсез - запитання, над якими письменниця раніше навіть не замислювалась? І як краще вчинити Франсез: відкинути геть сумніви й зануритися в дивну атмосферу "Оселі безжурності", чи втікати звідси, доки є можливість?
Мине зовсім небагато часу, і кожен гість "Оселі безжурності" постане перед таким самим вибором.
Роман "Дев'ять незнайомців" Ліян Моріарті поєднує всі особливості творців цієї авторки, за які в них закохується кожен, хто цінує захопливу, розумну, дотепну художню літературу, що змушує сміятися й журитися, і вкотре доводить неабиякий хист письменниці.
