Замовлення тимчасово не приймаємо. Проводяться технічні роботи.
Чуєте цей несамовитий галас, регіт, крик і писк? Авжеж, бо, Аґнес, Марі-Елен та дві Анни повертаються! Найліпші подружки-торохтушки ніяк не вгамуються, і це нам на руку, адже означає, що на нас чекає іще більше дружніх жартів, балачок, забавок і прекрасного хаосу!
Цього разу балакушки сваряться й миряться, ділять чоботи та хлопців, горлопанять до хрипоти, обирають ялинки, бігають марафони і роблять макіяж. І завжди-завжди тримаються разом.
Із балакухами ніхто не засумує!
Дівчатка, які тримаються разом та постійно про щось шепочуться. Такі є у кожній школі. Чи навіть у кожному класі. Можливо, у вашому. Можливо, ви одна із них?
Знайомтесь: Аґнеса, Марі-Елен та дві Анни – разом вони балакухи, які невтомно вигадують прізвиська для однокласників та вчителів, шукають вирішення для своїх найбільших у світі проблем, дають відсіч хуліганам (з цим не надто успішно, та вони намагаються).
Подружки-торохтушки хихочуть у кутку. Вони завжди мають, що обговорювати: то плечі однокласника, які раптово стали широкими, то власну недосконалість – підліткові прищі, груди, які все ніяк не виростуть… то нав’язливі знаки уваги, то відвертий бешкет. Разом вони – непереможна команда, з якою не варто задиратись, адже стоять одна за одну горою.
Хто б не хотів таку подружку? А краще одразу чотирьох.
Все просто: Аріоль — маленький віслючок, а Рамоно — підсвинок. Аріоль — блакитного кольору, має довгі вуха й носить величезні окуляри. Рамоно — рожевого кольору і має п’ятачок, схожий на велику електричну розетку. Вони не надто подібні, однак товаришують. Та що там! Вони настільки близькі друзі, що інколи порося впирається, мов той осел, а віслючок поводиться, мов справжній свинтус. Ось тоді вже важко сказати, хто є хто!
«Ви коли-небудь кохали? Щоразу, коли бачу Людовіка, мені здається, що моє серце вистрибне через ніздрю… Як він на мене діє!»
Серце Аделі вірне Людовіку і пустощам. Але в коханні ніколи не буває просто. Тим паче, що Джеффрі палко закоханий у нашу королеву бешкету і бореться за її прихильність не покладаючи рук…
Адель має зробити вибір: сподіватися, що Людовік колись зверне на неї увагу чи піддатися чарам Джеффрі, який готовий заради неї на все.
Східний Берлін, 1989 рік. У тіні Муру триває битва. Боягуз Мірко та бунтар Торстен змагаються зі шкільними хуліганами в епічній грі в настільний теніс. Розбиваючи м’ячі так, ніби на кону стоїть їхнє життя, вони не помічають, що світ навколо них ось-ось зруйнується.
З енергією та гумором Мавіл розповідає про Східну Німеччину свого дитинства, аж до падіння Муру.
Чи можливо полюбити чужу дитину, як свою кровну? Що заважає на цій площині зійтись лініям? Чому в цьому місці є так багато страхів, стереотипів та упереджень, які не дають проявлятися чистій любові?
Відповіді на ці питання авторка книжки Ольга Бартиш шукала, коли вирішила написати власну історію та поділитись своїм досвідом усиновлення. Пошуки привели її до абсолютно інакших викликів — як полюбити свою внутрішню дитину? Як прийняти в собі ту маленьку дівчинку, що прагне свободи та проявлення і просто дозволити їй бути?
«Все одно буде п’ятниця. А потім неділя» — це не розповідь про досвід усиновлення і точно не інструкція як діяти, якщо ви вирішили відкрити свій дім для дитини. Перед вами дослідження почуттів звичайної жінки, яка одного разу захотіла допомогти дитині, світові і в першу чергу собі.
П’ятниця — це миті, коли ми перебуваємо в найтемніших куточках нашого буття, коли іноді здається, що все втрачено. Натомість неділя – це відновлення, світанок після темної ночі. Час, коли ми віднаходимо внутрішню силу і власний шлях до щастя.
«За пів року служби я навчився заливати хлоркою туалети, напоїв хлоркою дитину, злякався їхати на війну з другом, майже розійшовся з дівчиною. А ще роздав усі накопичені гроші, ледь вивів із тяжкого ускладнення пацієнтку, поховав свою кар’єру хірурга й набрав із 10 кіло. А, і ще майже знищив ментальне здоров’я своєї любої кішки, яка тижнями не бачить хазяїна».
«Букурія» — смішне незрозуміле слово, яке мало позначати хорошу емоцію. І саме так екіпаж свого «корабля» вирішив назвати Богдан Журавель, який одного дня із цивільного хірурга перетворився на начмеда батальйону.
Богдан майстерно поєднує чорний відчай із чорним гумором: у його тексті строковик випадково запиває ліки хлоркою замість води, довкола триває війна на виживання, а сам автор регулярно веде бесіди зі співрозмовником, якого ніхто ніколи не бачив, — іноді про щось філософсько-бентежне, а іноді вони просто травлять анекдоти.
Це відверта історія людини, що зробила важкий вибір і не завжди розуміє, як з ним жити. Жити у світі, де тебе і твоє майбутнє хоче знищити ворог. Ворог, який не має жалю чи честі. І що робити у світі, де ти вирішив боротися попри те, що тобі так страшно.
Міні-серіал від BBC 2018 року.
Розслідування веде доктор Артур Калґарі
У маєтку Сонячний Ріг знаходять мертвою місіс Рейчел Арґайл. У вбивстві звинувачують її прийомного сина Джека. Його ув’язнюють, адже в чоловіка немає алібі. Через певний час доктор Артур Калґарі заявляє, що може надати це алібі. Але в’язень помер ще до початку судового розслідування. Калґарі сповнений рішучості за всяку ціну виправдати Джека, нехай навіть посмертно, однак родина Арґайлів не бажає допомагати йому в розслідуванні. Несподівано відбувається ще одне вбивство. Які таємниці приховує Сонячний Ріг і його мешканці? Чи причетні вони до того, що сталося? Хто цей вовк в овечій шкурі?
ЛЕКС ЛЮТОР — СУПЕРГЕРОЙ?
Коли Злочинний синдикат майже знищив наш світ, Лекс Лютор очолив боротьбу проти нього. Тепер, на піку своєї популярності, колишній ворог Супермена вирішує продовжувати боротися зі злом на повну силу — приєднавшись до Ліги Справедливості!
Але чи справді наміри Лекса Лютора винятково добрі? А навіть якщо й так, то чи зможуть інші члени Ліги воювати пліч-о-пліч із тим, хто їх переслідував?
