Замовлення тимчасово не приймаємо. Проводяться технічні роботи.
Історія українки Роксолани вражає. Адже вона пройшла складний життєвий шлях — від полонянки кримського хана до дружини султана Сулеймана та матері його наступника — Селіма Другого. Відтак у Стамбулі отримала ім’я Гюррем. За життя ця жінка листувалася із правителями Європи та Азії, мала великий вплив на політику та активно займалася благодійністю. У книжці йдеться про її життєвий шлях, місце в історії та велику родину.
Події, відтворені в романі, змальовують життя й побут запорозького козацтва ХVІІ століття. Романтичне козацьке кохання молодого лицаря Павла і козацької дочки Орисі, благородне побратимство рядових запорожців, мудрість і військовий хист їхнього провідника Сагайдачного, бої на морі й суші, морські походи й штурми фортець, визволення невольників з турецької каторги — все це захоплює й заворожує читача, пробуджує приспане почуття національної гідності та гордості за свій народ.
Ім'я народного вчителя та письменника Спиридона Черкасенка в радянські часи викреслили з літературного процесу й заборонили на території України від початку 1920-х років. Його творчість дозволили вивчати тільки після проголошення незалежності України.
Роман був написаний у 1934 році в Горних Черношицях, перше видання було 1937 року в Львові. Книга написана, як роман з козацьких часів для молоді і стала тогочасним бестселером, здобувши широку популярність на заході України (у центрі і на сході України його просто не друкували).
Перевидання вийшло у Вінніпезі в Канаді в бібліотеці Клубу Приятелів Українстької Книги (1952).
Цей твір дає повну відповідь на те, ким був Спиридон Черкасенко, які цінності, життєві правила він обстоював до самого кінця його життя.
До видання увійшли повісті та оповідання популярного на початку ХХ ст. історичного повістяра А. Кащенка про запорозьке козацтво, його життя і подвиги, побут та звичаї. Не претендуючи на глибокі історичні розвідки, ґрунтуючись на конкретних фактах і подіях, твори письменника приваблюють щирістю, ліризмом та сприяють пробудженню почуття національної гідності.
Події у романі відбуваються наприкінці ХV століття в османській Кафі (нині – це Феодосія), що в Криму. Султан Баязид ІІ надіслав туди намісником свого молодшого сина – шехзаде Мехмеда задля налагодження дипломатичних відносин із московитами. Цією ситуацією скористався кримський хан Менглі Гірей. Намагаючись отримати незалежність від османського султана, він наблизив до себе шехзаде Мехмеда, зробивши його зятем. Невдовзі той почав суперечити батькові й накликав на себе біду... Наступним намісником Кафи у п’ятнадцять років став майбутній султан Сулейман Пишний. Про його батьків – шехзаде Селіма (Селіма І Явуза) і Хафсу також оповідається у романі.
Павло Архипович Загребельний (1924–2009) — український письменник, сценарист, Герой України, лавреат Шевченківської премії. Працював у радянській воєнній місії в Німеччині, заступником головного редактора журналу «Вітчизна», головним редактором «Літературної газети». Обіймав посаду першого секретаря правління Спілки письменників України, з якої його усунули через доноси. Був головою Комітету з Державних премій ім. Тараса Шевченка. Похований на Байковому кладовищі в Києві. В історичному романі «Роксолана» автор розповідає про життя Насті Лісовської, дружини турецького султана Сулеймана І. Потрапивши до гарему, дівчина з прикарпатського Рогатина незабаром стала його улюбленою дружиною володаря Османської імперії. Письменник зумів вдало проникнути у складний внутрішній світ героїні. При написанні твору він особисто побував у Туреччині та Рогатині, місцях, пов’язаних із її життям.
