Киця-Миця любить пригоди й нові знайомства! З нею можна вирушити в бібліотеку, у дитячий садочок, у басейн, на ігровий майданчик, на пляж, у мандрівку потягом. Киця-Миця навчить вітатися і чемно відмовляти, чистити зубки, ділитися іграшками й не боятися страховиськ. З нею ніколи не нудно!
Багато батьків і дітей уже полюбили Кицю-Мицю!
Киця-Миця любить пригоди й нові знайомства! З нею можна вирушити в бібліотеку, у дитячий садочок, у басейн, на ігровий майданчик, на пляж, у мандрівку потягом. Киця-Миця навчить вітатися і чемно відмовляти, чистити зубки, ділитися іграшками й не боятися страховиськ. З нею ніколи не нудно!
Багато батьків і дітей уже полюбили Кицю-Мицю!
Киця-Миця любить пригоди й нові знайомства! З нею можна вирушити в бібліотеку, у дитячий садочок, у басейн, на ігровий майданчик, на пляж, у мандрівку потягом. Киця-Миця навчить вітатися і чемно відмовляти, чистити зубки, ділитися іграшками й не боятися страховиськ. З нею ніколи не нудно!
Багато батьків і дітей уже полюбили Кицю-Мицю!
Киця-Миця любить пригоди й нові знайомства! З нею можна вирушити в бібліотеку, у дитячий садочок, у басейн, на ігровий майданчик, на пляж, у мандрівку потягом. Киця-Миця навчить вітатися і чемно відмовляти, чистити зубки, ділитися іграшками й не боятися страховиськ. З нею ніколи не нудно!
Багато батьків і дітей уже полюбили Кицю-Мицю!
Киця-Миця любить пригоди й нові знайомства! З нею можна вирушити в бібліотеку, у дитячий садочок, у басейн, на ігровий майданчик, на пляж, у мандрівку потягом. Киця-Миця навчить вітатися і чемно відмовляти, чистити зубки, ділитися іграшками й не боятися страховиськ. З нею ніколи не нудно!
Багато батьків і дітей уже полюбили Кицю-Мицю!
Аґава одержимий ідеєю знищити сім’ю Ґото. Це прокляте село потроху сточує його здоровий глузд.
Хто тепер божевільніший: громада Куґе — чи сам дільничий?
Нарікаючи на власну слабкість, Кейсуке ухвалює важливе рішення. Він уже давно мав це зробити, та бракувало рішучості. Він мусить покласти край ненависному прокляттю, яке панує над селом.
Аґава, Кейсуке, родина Ґото, селяни, поліція… усе змішалося у вирі безумства.
До цього тому ввійшли трактати, діалоги, притчі Григорія Сковороди (1722–1794), написані ним упродовж 70–90-х років XVIII ст. В них Сковорода розвиває власне філософсько-етичне вчення про самопізнання і щастя, що ґрунтується на спорідненій праці. Соціальні аспекти життєдіяльності людини мислитель розкриває у власних етичних і педагогічних поглядах. Деякі з написаних наприкінці свого життя притч філософ присвятив проблемі виховання молоді. Він навчав так, як жив, а жив так, як навчав. Твори Григорія Сковороди увійшли до скарбниці української культури, педагогіки й літератури та є актуальними і в наш час.
Видання здійснене в належному академічному форматі й стане цінним джерелом для всіх, хто вивчає творчість Сковороди.
