Проїжджаючи рідним краєм, оповідач бачить на повороті вулиці силует — обличчя, схожість якого з його першим коханням вражає в саме серце.
Історія, що розпочалась двадцять п'ять років тому із зустрічі двох абсолютно різних підлітків: один, досить сором'язливий, син вчителя, старанний студент і досвідчений читач; інший — селянська дитина, бунтівний, харизматичний і загадковий, улюбленець дівчат.
Їхній потяг негайний і недвозначний. Їхні таємні обійми відбуваються з трепетом, сповненим почуттям провини та заперечення. Таємниця, що їх оточує, лише підсилює пристрасть. Але Тома не здатен висловити свої почуття і прийняти себе таким, яким він є. Він зникає з життя оповідача так само несподівано, як і з'явився, залишаючи юному Філіппу рану першого кохання, яка ніяк не загоїться.
Коли ця історія закінчується, через роки, автор з нескінченним сумом дізнається, що Тома, який був таким світлим в юності, все життя намагався завадити своїй натурі, приховати її від усіх, тим самим прискорюючи свій трагічний кінець...
В епоху нових можливостей перед нашими очима вимальовуються дві долі: однієї молодої людини, що стоїть на межі заперечення очевидного, життя у брехні й страхові, та іншої, яка стане романістом і оповідачем історій.
Історія їхнього кохання — це складне і гостре спостереження, звільнене від будь-якого морального осуду, про те, як важко бути самим собою в певних соціальних чи сімейних рамках. І чи можливе щасливе життя за цими рамками?
