Замовлення тимчасово не приймаємо. Проводяться технічні роботи.
Стешка живе в Києві XVII століття разом із батьком-інженером і майже не виходить із дому. Та одного разу тато зникає — кажуть, його викрали люди самого короля. Так починається подорож героїні українськими землями доби бароко.
Знайшовши прихисток у сім’ї мандрівних скоморохів, Стешка побачить міста й фортеці, простолюд і шляхту, вистави і святкування; помалу пізнає людські взаємини, дружбу і прийняття. Шукаючи батька, вона знайде щось більше.
Найріздвяніша пригода починається!
Такса Маня мріяла про тропічний курорт, та що поробиш, якщо її господиня Ната полюбляє кататися на лижах? Доведеться тепло вкутатися по самий ніс і… стривайте! Це що, не той потяг? Куди він прямує? До Фестбурга? Як це «чарівне місто з ельфами й феями», хіба таке буває насправді? І оцей ваш Вайнахтсман справді брат Санта-Клауса?
Непосидюча й допитлива собачка потрапляє в місто, де століттями творилася магія. Що з цього може вийти? Безліч пригод і одна, зате велика халепа! Чи зможе Маня допомогти новій подружці-феї скласти іспит з володіння чарівною паличкою, розпізнати підступний план лиходійки і, головне, врятувати Різдво, виправивши наслідки своїх необдуманих вчинків?
Пригодницька повість української письменниці Яни Хоменко переносить читача у казковий ліс, де життя звірів таке схоже на життя звичайних людей. Вони будують стосунки з рідними й однолітками, сваряться і миряться, розважаються і втрапляють у халепи. Найшвидший у лісі горностай, розумна мишка та буркотливе пташеня — що між ними спільного? Чи зможуть вони зберегти свою неочікувану дружбу, врятувати рідний ліс і вибороти право бути собою?
Для молодшого шкільного віку.
Кудлатий кіт Борисюк мешкає у Виставковому центрі в Києві у приміщенні льодової арени. Одного ранку він виявляє, що в сусідньому павільйоні волонтери облаштували тимчасовий притулок для тварин, яких евакуювали зі щойно звільнених від російських окупантів територій. Звісно ж, Борисюк іде знайомитися — і йому відкриваються щемкі історії тварин, урятованих з епіцентру бойових дій.
Письменниця Настя Музиченко оповідає ці історії, створені на основі реальних подій, глибоко зворушливо, а водночас із м’якою й теплою усмішкою — так, щоб розчулити, але не травмувати маленького читача.
Українське містечко, в якому мешкає Андрій із бабусею Аллою, окупували російські загарбники. Вони вбивають мирних людей, нещадно мародерять і при цьому запевняють, що прийшли нас «освобождать». Від їхнього свавілля потерпають не лише люди, а й привидка Явдуся, з якою Андрій заприятелював і назвав її Привидусею. Вона допомагає хлопчикові знаходити дрова, щоб бабуся могла приготувати на вогнищі їжу. А відтак Андрій разом із Привидусею навіть умудряються передати ЗСУ таємну інформацію про розташування штабу ворога. Ось лише при цьому Андрій випадково розкриває таємницю того, хто така Явдуся насправді...
Дивовижна історія про двох друзів, яким стає на заваді усе на світі — окрім любові. Читачі та любителі тварин будь-якого віку захочуть знову й знову поринати в цю подорож.
Катя та її бабуся проводять літо у їхньому будиночку на Алясці, аж раптом стається так, що дівчинка опиняється віч-на-віч з найбільшою істотою, яку їй доводилося бачити… гігантським кодьяцьким ведмедем, який невдовзі стане її найближчим другом. Проте Катя раптово мусить повернутися до Сіетлу. Коді залишається на самоті та докладає усіх зусиль, щоби знову побачити свою подругу. Це чудова пригода, сповнена захопливих краєвидів, нових знайомств та небезпеки, яка чекає на кожному кроці.
Темні віки — це словосполучення, яке часто викликає похмурі асоціації. Та насправді «пітьма» цієї епохи пов’язана не з особливими жорстокістю чи невіглаством, а з тим, що документальних свідчень із того часу збереглося дуже мало. «Навігатор», присвячений темним вікам, допоможе зорієнтуватися в цьому небагатому на джерела періоді, який можна вважати однією з наймультикультурніших сторінок в історії України. Адже завдяки своєму розташуванню наші терени в цей період стали домівкою чи тимчасовим прихистком для багатьох племен і народів. Це був час, коли після падіння Римської імперії змінювалося обличчя Європи, і саме він багато в чому визначив те, який вигляд зараз має наш світ.
Саме завдяки цій «колективній драмі з елементами комедії на три дії» 100 років тому у всесвітній глосарій увійшло таке звичне для нас тепер слово «робот». Проте Карела Чапека цікавили не закони робототехніки (хоч драма і стала культовим твором у каноні наукової фантастики), а закони людськості: як із штучного і синтетичного проростає живе і життєствердне, проростає милосердя, емпатія, самопожертва, любов.
Це перший український переклад «Россумових універсальних роботів» Карела Чапека, зроблений за першовиданням 1920 року, і виданий з нагоди одночасно двох ювілеїв – публікації та сценічної прем’єри. Від своєї появи на світ ця антиутопія ставала все ближчою і зрозумілішою аудиторії. І тепер, здається, черговий влучний момент перечитати (чи прочитати вперше) перевірену часом чеську класику.
