Відправка замовлень - 5 грудня
Збірка поезій «День до дна» — неможливість мовчати про війну, яка докорінно змінює форми та сутності. Водночас це й необхідність проговорити, зафіксувати те, що відбувається з Україною, з її містами, людьми, нашими життями. Це видання — одне з багатьох свідчень, що не дозволять світові забути кривду, якої ми зазнали.
«ніхто не забуде майбутнє життя
ніхто не стане смиренним
чекаємо виходу з укриття
цілуємося під сиренами»
У новій книжці Павла Коробчука зібрані його поезії останніх п'яти років. Війна та мирне життя. Літо й лютий. Фронт і тил. Пам’ять і передчуття. Тексти Павла сплітаються в полотно, на якому вимальовується загальний візерунок – усе наше життя, яким воно було, яким є зараз.
Навій – це вал у ткацькому верстаті, на якому тримається основа полотна. Того самого поетичного полотна, яке за допомогою слів творить поет. Кожен текст – нова нитка. І лише відступивши на кілька кроків, можна зрозуміти, яку картину вони разом складають.
Вірші на зламі епох часто втрачають свою автономність і все більше нагадують щоденники. Що можна знайти в новому поетичному щоденнику Сергія Жадана? 50 і 1 вірш, писані до і після великого вибуху, зібрані разом, поєднані відчуттям мови, яка так болюче зникає, але потім обов’язково повертається. Нанизані на нитку голосу, узалежнені від звучання, вони, ці вірші, лишаються приватною, рваною хронікою двох останніх років – наповнені снігом, співом, правописом, любов’ю.
Перед вами книга віршів, перекладів, статей і листів, які є найважливішими для художньо-естетичного світогляду Василя Стуса, одного з найтрагічніших і найглибших українських поетів ХХ століття.
Небо. Кручі. Провалля. Вода. Символічні стихії, в яких і з якими поет жив, боровся, розчинявся, змагався, творив – проорюючи власною долею, віршами, світоглядним вибором глибоченну межу між обивательським і пристосуванським існуванням і гранично чесним життям із собою, в собі, над собою.
«чорнокоса з очима повними новин
коли за вікном завили сирени
на прощання сказала
ще не страшно
якщо є події
якщо ми
ще тут»
До нової поетичної збірки Анатолія Дністрового увійшли поезії, написані після 24 лютого 2022 року, а також ранні вірші, що суголосні з тривогами теперішньої воєнної доби.
Перші квіти холодної весни. Діти, які малюють чорні бомби й червоні валізи. Густий чорний дим. Вкрадене сонце моєї країни. Сирени, сірі від втоми обличчя, ворог. Чи є на тому світі артилерія? Чи присниться мені день без війни? Усе це наші дні війни й тривог.
Посварившись із дружиною, сорокарічний Тарас Островський вигадав ідеальний план помсти. Він влаштується нічним сторожем на провінційний цвинтар неподалік від психіатричної клініки, а сам бігатиме до коханки. Чому б ні? Мерці його відсутності не помітять, а комісії й перевірки все одно працюють лише вдень.
Та раптовий буревій порушив усі плани, і замість побачення сторож змушений оглядати кладовище. Моторошна постать чоловіка із дивним гачкуватим предметом у руках змусила Тараса тікати. Переляканий та дезорієнтований, він упав у розкопану могилу…
Слідчому з кримінального відділу Вадиму Чернову доведеться з’ясувати, хто і для чого плюндрує старовинні могили, порушуючи спокій як мертвих, так і живих...
Четверо знаменитих братів і сестер влаштовують епічну вечірку на завершення літа… Мине лише двадцять чотири години, а їхні життя зміняться назавжди.
Малібу. Серпень 83-го. Довгоочікуваний день традиційної літньої вечірки в Ніни Ріви. Потрапити на вечірку хочуть всі – адже всім кортить побувати в зірковому товаристві Рів. Ніна – талановита серферка й фотомодель. Брати Джей і Гуд – чемпіон з серфінгу й видатний фотограф. І їхня маленька пестунка, Кіт. Цю четвірку обожнюють не в лише в Малібу, але у всьому світі – тим паче, вони нащадки легендарного співака Міка Ріви.
От тільки цьогоріч Ніні зовсім не хочеться, аби цей день настав. Гуд теж не в захваті, Джей, навпаки, рахує хвилини, а Кіт має кілька секретів.
Вже опівночі вечірка цілковито вийде з-під контролю. А вранці особняк ущент згорить. Але до того часу рікою тектиме спиртне, гратиме музика, відкриватимуться таємниці й любовні історії, в яких народжувалися й якими жили кілька поколінь цієї родини. Допоки на світанку не спалахне перша іскра.
«Світанок Малібу» – це історія про одну незабутню ніч. Ніч, коли кожен зазирне в скриню, успадковану від попереднього покоління. Ніч, коли кожен мусить обрати, що з того спадку залишити собі, а що – залишити в минулому.
Пригодницький роман поведе читачів у подорож минулим, де абсолютно різні за вірою, культурою та національністю люди захищали безцінну Книгу.
Сараєво, 1996. Ханна Гіт досліджує середньовічний манускрипт — Сараєвську Агаду. Між його сторінок вона знаходить фрагмент крильця метелика, дрібку солі, білу волосинку, які занурюють читачів в історії людей, що зберігали Книгу протягом століть. Несподівано манускрипт викликає інтерес у влади Боснії й агента Моссаду, і жінка опиняється у вирі політичних інтриг, які має розплутати.
Історія українки Роксолани вражає. Адже вона пройшла складний життєвий шлях — від полонянки кримського хана до дружини султана Сулеймана та матері його наступника — Селіма Другого. Відтак у Стамбулі отримала ім’я Гюррем. За життя ця жінка листувалася із правителями Європи та Азії, мала великий вплив на політику та активно займалася благодійністю. У книжці йдеться про її життєвий шлях, місце в історії та велику родину.
