Замовлення тимчасово не приймаємо. Проводяться технічні роботи.
Дайґо поспішає до Куґе, щоб врятувати дітей, які можуть постраждати на Святі підношень. Час спливає, встигнути важливо важливо.
Несподівана зустріч з Кейсуке дарує йому можливість запитати те, про що він думає, відколи став тут дільничим.
Чи справді в Куґе їдять людей?
Певні елементи головоломки стають на свої місця, а таємниці з минулого старійшини клану Ґото виходять на яв. То що ж тут насправді відбувається?
У дільничного поліцейського Дайґо, якого було призначено на службу в гірському селі Куґе, усе впевненіше формується підозра: у цьому поселенні практикується канібалізм. А на додачу до власного розслідування Дайґо доведеться мати справу й зі своїм темним минулим…
«Я вбив людину на очах у своєї доньки»
Що ж сталося з Дайґо та його донькою, яка через психологічну травму перестала говорити? Життя в тихому селищі теж дає тріщину…
Приголомшливий другий том «людожерського» трилера здивує не на жарт!
Дільничого Дайґо затягує темний бік Куґе. Темрява лякає, але ще більше вабить таємницею. Все, що відбувається тут, поліцейський сприймає особисто. Він вже зрозумів, що громада в глушині ховає багато моторошних секретів. Він готовий.
Та не до цього.
В Куґе забагато мертвонароджених дітей. Щороку одна дитина зникає назавжди. Цьому має бути причина. Неприродна. Він її знайде, хоч місцеві й не йдуть на контакт, уникаючи поліцейського. Йому треба бути дуже обережним, щоб зрозуміти, що ж за чортівня тут коїться.
Адже в Куґе ніхто і ніколи не буває в безпеці. Тим паче немісцеві, які ще не зрозуміли, за яким законом тут живуть.
Що може бути ще гіршим за те, що тут їдять людей?..
Куґе гуде у передчутті свята, до якого тут готуються мало не весь рік. Принаймні, алкоголю випили вже наперед. Для поліцейського Дайґо це радше день Х, коли стане відомим головне.
Чи справді тут їдять людей? Чи справді Свято підношень називається так, тому що жертви людські?
Дайґо не має певності і не хоче вірити, що тут, у затишному гірському куточку Японії, може коїтися страшне, прадавнє, дике. Люди довкола не схожі на монстрів, у Токіо їх не виділити з натовпу. Та довіряти в Куґе не можна нікому, у цьому сумнівів немає.
Коли напруження стає геть нестерпним, на свій день народження, про який татко традиційно забув, зникає Машіро. Дівчинки ніде немає. Її ніхто не бачив. Мов хтось лихий забрав без жодного сліду.
Може, це попередження для Дайґо? А, може, й кара за те, що надто ретельно виконував свою роботу?
До Свята підношень залишаються лічені години, а в нього досі немає відповідей. Та зараз головне — знайти Машіро.
Він боїться, що може не встигнути з порятунком.
Дайґо собі ніколи не пробачить, якщо схибить. Часу обмаль. Завтра — День підношень, а з ним і жертва. Людська жертва. Дитина, яка зникла кілька років тому.
Дитина, яку з’їдять ці постійно усміхнені люди.
Треба знайти сховок, де Гото утримують малечу. Це має бути якесь віддалене місце. Можливо, в лісі? Можливо, десь там, де заблукав Кано.
Дайґо готовий ризикувати власним життям, якщо доведеться. Та, схоже, в нього тепер є союзники — поліцейські з міста теж зрозуміли, що в Куґе коїться щось лихе. Їм важко повірити у канібалізм, але смерть попереднього дільничного спонукає до дій.
Wilkie Collins (1824—1889) — English writer and playwright, one of the founders of the detective genre. «I Say No» is a typical English Victorian novel. This novel has everything — love and adventure, intrigue and detective story. Bright characters, a fascinating description of the feelings of the heroes, life and customs of old England.
Вілкі Коллінз (1824—1889) — англійський письменник і драматург, один із засновників детективного жанру. «Я кажу — ні» — це типовий англійський вікторіанський роман. У цьому романі є все — кохання і пригоди, інтрига і детектив. Яскраві персонажі, захопливий опис почуттів героїв, побуту та звичаїв старовинної Англії.
Рівень складності – Intermediate
