Крута Адель нарешті має вагому причину вставати рано-вранці, щоб іти до школи! Хтось же має протистояти самопроголошеним «королевам школи» — Жаде та її зграї! Хто-хто, звісно ж, Адель, адже вона тут головна. Чи в когось є зауваження?
Новий навчальний рік тільки почався, а це означає, що попереду ще багато капостей та несподіванок, адже Адель встигла добряче підготуватися до школи. Тому що цей рік має стати незабутнім для усіх!
«Не знаю, як вас, але мене вже геть дістало, що мною помикають! Цього разу Жаде та її подружки хай начуваються: я зібрала всіх скривджених дітей школи і створила Клуб диваків. Разом ми влаштуємо їм пекельне життя! Настала пора реваншу диваків!!!»
Хоч крута Адель і далі виводить із себе батьків та мучить кота Аякса своїми чудернацькими експериментами, вона не забуває захищати всіх скривджених зі своєї школи. Разом із Меліссою, Леонардoм і Томасом наша чарівна хуліганка має рішучий намір покласти край несправедливості в школі!
Ніколи не повірите! Мені нарешті вдався експеримент і я створила зомбі! Ну, єдина проблемка, що він тільки й думає, що зжерти маму з татом, і якщо не губить свою руку, то десь втрачає ногу… Але ви від нього зафанатієте, він СТРАШЕННО крутий!
У всесвіті Крутої Адель з’явився дехто новенький! Це Оуен, зомбі, якого Адель створила під час одного експерименту. Тепер в Адель непочатий край роботи: наглядати за вічно голодним Оуеном, хуліганити, мучити Аякса, а ще, звісно ж, дошкуляти батькам!
Рятуйте! Батьки відправили мене до найжахливішого місця на планеті! Ні телевізора, ні відеоігор, ні Аякса, якого можна помучити… Лише дерева, дерева й іще раз дерева! Але повірте, «Табір веселих нутрій» надовго запам’ятає мій візит!
Крута Адель зеленішає… від люті! На літні канікули батьки записали її до дитячого табору, загубленого посеред дикої природи, де діти та тварини живуть у повній гармонії. Але наша бешкетна героїня не забула разом із валізами прихопити свою погану вдачу!
Сім’ю не вибирають… і це дуже бентежить Адель, якій так кортить спекатися батьків (і бабусі-відьми, якщо подумати, теж)… Вони ж постійно їй палиці в колеса вставляють, забороняють знущатися з інших, роблять зауваження, закопують її ідеї, ще й кота завели, якого вона терпіти не може.
Невже не можна було купити єдиній дитині левеня, як вона хотіла?
Вирішено! Час виставити батьків на продаж, поки вони ще майже нові і достатньо привабливі для потенційних покупців. Щоправда, зі словом «кумедні» в оголошенні вона якось перестаралась, треба зателефонувати в редакцію, щоб виправили.
Приводом для кожного есе в цьому циклі став якийсь конкретний і часто-густо банальний випадок — підслухана розмова, прочитана книжка, вчасно почута пісня, несмачний салат і смачна цукерка, генеральне прибирання, складання резюме і планів на рік, любовна зрада, вдала стрижка, нова зморшка. І ця книжка точно не про цукерки і прибирання. Кожна наша тривіальна дія, кожен пересічно буденний досвід — те, на що ми вже й уваги не звертаємо, пов’язує нас із іншими людьми, формує силове поле і систему, в яких ми живемо. Щохвилини від нас щось очікують, нам радять, від нас вимагають, нас до чогось примушують, спонукають, нас спокушають — поки ми просто обираємо собі зручні шкарпетки для сну. Поміркувати, які соціальні і комунікативні контракти приховують щоденні приватні досвіди, і пропонує ця книжка. Або змушує, або радить, або спокушає… Більшість есе раніше оприлюднювалися на сайті газети «День» і на порталі «Гендер в деталях» (але не всі, авжеж не всі).
Четверта частина «Сага Стоунсворду»!
Король кликунів став чимось неймовірним! Бджолам загрожує небезпека — як у грі, так і в реальному світі. Та ще й діра в небі Майнкрафту стає дедалі більшою. Щоб відвернути катастрофу в обох світах, Гарпер із друзями щосили намагаються знайти спільну мову з химерним колективним розумом Короля кликунів і розшифрувати його таємниче послання.
Коли сімнадцятирічна Яна потрапляє в Токіо, місто своєї мрії, вона хоче залишитися тут назавжди. Але зовсім скоро дівчина переконається в тому, до яких жахливих наслідків може призвести таке бажання. Одна частина героїні через містичне розділення ніби застрягає у зачарованому колі й опиняється замкненою в Шібуї — гамірному районі Токіо, центрі японської поп-культури з безліччю торгових центрів та розважальних закладів, відомому своїм нічним життям.
Поки молодша версія Яни блукає містом, потрапляє в дивні ситуації та шукає шлях, як повернутися додому, двадцятичотирирічна Яна вивчає японістику в Празі, відчайдушно мріє потрапити до Японії та разом із диваком-докторантом намагається перекласти японський твір. Доля його автора, загадкового й маловідомого письменника Кійомару Кавашіти, матиме більший вплив на розвиток подій, ніж Яна навіть могла собі уявити...
П’єр — циклоп. Чи легко йому живеться з одним оком? Хочеш уранці протерти очі — зась! Хочеш підібрати окуляри — дзуськи! Але П’єр не занепадає духом, бо в нього є друзі, якими він щиро захоплюється: дівчинка Ліза на візку, яка вправно танцює, та незрячий піаніст пан Марко, який об’їздив із концертами майже весь світ. П’єр називає своїх друзів циклопиками та дуже ними пишається. А ще П’єра надихають Видатні Циклопи — відомі люди, які досягли висот, попри свої особливості.
Хочеш дізнатися більше про життя циклопів, вивчити абетку Брайля та знаки жестової мови? Тоді мерщій знайомся з П’єром! «У світі стільки всього цікавезного: завжди знайдеш чого повчитися», — вважає допитливий циклоп.
