Замовлення тимчасово не приймаємо.
Чому жінки представлені у Кремнієвій долині менше, ніж чоловіки? Чому в темношкірих і латиноамериканських школярів, які гарно вчаться, менше друзів серед своєї етнічної групи, ніж у школярів з інших груп? І, зрештою, чи не варто державі скоригувати всю цю нерівність та «непропорційне представництво», які вочевидь є проявом дискримінації, расизму і сексизму?
На думку автора, перед тим, як відповідати на ці питання, варто вивчити емпіричні факти і позбутися ідеологічних догм.
Книжка року Британської гільдії письменників-мандрівників.
Вони усміхаються і влаштовують посиденьки з друзями, кутаються у в’язані светри й кілограмами палять свічки, люблять булочки з корицею і лакричні палички, їздять на велосипедах і обожнюють мінімалізм. Вони — скандинави, принаймні такими ми їх знаємо з медійної версії.
Але що, як у цього є і зворотний бік? Що, як жителі нордичних країн також закидаються антидепресантами, вірять в ельфів, платять здирницькі податки, терплять жахливу погоду й не будують амбітних планів? Усе це також про скандинавів — але таких, якими ми їх не знаємо.
#1 БЕСТСЕЛЕР THE NEW YORK TIMES
ВХОДИТЬ ДО СПИСКУ РЕКОМЕНДОВАНИХ КНИЖОК КЛУБУ ОПРИ ВІНФРІ
ВХОДИТЬ ДО ДОВГОГО СПИСКУ THE NATIONAL BOOK AWARD
НАЗВАНА НАЙКРАЩОЮ КНИГОЮ В ЖАНРІ НОНФІКШН ЗА ВЕРСІЄЮ ЖУРНАЛУ TIME
ОДНА З НАЙКРАЩИХ КНИЖОК РОКУ ЗА ВЕРСІЄЮ ЖУРНАЛУ PEOPLE
НАЙКРАЩА КНИГА 2020 РОКУ ЗА ВЕРСІЄЮ GOODREADS В ЖАНРІ ІСТОРІЇ
Наше суспільство побудоване на кастовій системі – кожен займає у ній своє місце. І хоча сьогодні у людини є право вибору та можливість стати тим, ким вона захоче, так було далеко не завжди. З давніх-давен люди були розділені на класи. Це тривало тисячоліттями. Ба більше, сьогодні у багатьох країнах чітко простежується штучне розмежування між бідними та багатими, могутніми та безвладними, а що уже й говорити про бідні країни?
Окрім раси, класів та інших чинників розділу суспільства у світі існує могутня і при цьому невидима кастова система, яка впливає не лише на поведінку та долю звичайних людей, а й на цілі нації. Та насправді надія на вихід із цієї ситуації є. У своїй книжці авторка пропонує власні шляхи розв’язання глобальної проблеми несправедливості та розмежування людей.
У війні проти Росії Україна захищає не тільки свій суверенітет, але й світовий ліберальний порядок, який постав перед загрозою авторитаризму путінської Росії. Чи вдасться нам подолати зло авторитаризму, відстояти свободу і врятувати світ від занепаду демократії? Книжка «Свобода та її вороги. Нотатки під час війни» містить аналіз проблем, які стали передумовами ескалації російської агресії 24 лютого 2022 року, та проливає світло на шлях України до перемоги. Успіх України залежить від того, чи впораються українці з ворогами свободи, якими є фасадна демократія, популізм, криза освіти й культури та корупція. Написана впродовж перших двох місяців повномасштабного вторгнення Росії в Україну, ця книжка є застереженням про загрози, які чинить свободі авторитаризм, а також нагадуванням про важливість невпинної й наполегливої боротьби за цінності лібералізму.
Ви чули, що мова — це насильство, а наука — сексистська? Можливо, вам говорили, що ожиріння — це здорово, або що не існує такого поняття, як біологічна стать, чи що лише білі люди можуть бути расистами? Зізнайтеся, вас бентежать ці ідеї. І ви ніяк не збагнете, як їм вдалося так швидко кинути виклик усьому західному суспільству.
Гелен Плакроуз і Джеймс Ліндсей простежили еволюцію цих ідей від французького постмодернізму до сьогодення. Автори доводять: постмодернізм не помер. Навпаки, він вийшов за межі університетів і переріс у «священну війну» проти Заходу, науки, свободи слова й лібералізму.
Тепер постмодернізм — це квазірелігія ідентичності, яка має свою догматику та войовничих адептів, сповнених рішучості навернути інакодумців, а інакше — змусити їх мовчати. Утім, автори певні: мовчати ми не маємо права.
