Замовлення тимчасово не приймаємо.
Видатний філософ Роджер Скрутон веде читачів від початків консерватизму як політичної філософії у XVI столітті до сьогодення та показує, що консервативне мислення зіграло важливу роль в інтелектуальній історії Заходу.
Ба більше, без таких консерваторів як, зокрема, Едмунд Берк, віконт де Шатобріан, Томас Стернз Еліот, Фрідріх Гаєк та Хосе Ортега-і-Гассет Західна цивілізація ніколи не стала б тим поєднанням свободи та відповідальності, який донедавна забезпечував її успіх.
Чи може економічна теорія допомогти бідним країнам збудувати потужну економіку? Фрідріх Ліст вважає, що вона зобов’язана це робити, інакше теорія не має сенсу. У книзі «Національна система політичної економії» автор дослідив майже тисячолітній період західної цивілізації: від звитяг Венеції, Генуї та Флоренції до світової могутності Британської імперії та перших кроків США, що кинули виклик британцям.
Ліст доводить: сильні країни впроваджували схожу економічну політику, яку можна повторити та масштабувати. Як німецький патріот він пропонує у книзі план заходів для економічного відродження Німеччини, а як державний діяч — ініціює створення Німецького торговельно-промислового союзу.
Що спільного між початком коронавірусу й Чорнобильською катастрофою? Вони почалися з брехні. У 1986 році радянська влада приховала серйозність небезпеки, а на початку 2020-го те саме зробили китайці. Як це вплинуло на людство? «Сірий носоріг» став «чорним лебедем». Але ця книжка — не чергова спроба знайти винного. Вона про значно більше і глибше: як виникають лиха, чи можна їх передбачити, що робити, коли небезпека стає неминучою. Чому Тайваню й Південній Кореї вдалося, а США і Британії — не зовсім? Як нашкодила одночасна «інфодемія» фейкових новин і теорій змови? Чому катастрофа оголює суспільні проблеми й робить одні суспільства крихкими, а інші — навпаки сильнішими? Як подано апокаліпсис у різних релігіях і чи варто його боятися? Про це та інше розповідає відомий історик.
«1937» — результат трирічної розслідувальницької роботи Максима Савчука, журналіста телевізійного проєкту «Схеми: корупція в деталях» (Радіо Свобода).
«1937» — це книга про пошук, про несподівані й часом шокуючі знахідки, про годинні чатування на броньований мерседес із номером «1937», про відповіді Віктора Медведчука на прямі незручні запитання. А ще це книжка про розслідувальницьку журналістську кухню, про спостережливість, терплячість і наполегливість. І про те, що якщо в темній кімнаті таки ховається чорна кішка, то її можна знайти. Навіть більше — її потрібно знайти.
Протягом усієї політичної практики існує безліч прикладів, коли внутрішній військовий конфлікт ставав причиною глобальних змін, які зачіпали цілий регіон, країну, а то й увесь світ. Проте після анексії Криму та окупації частини Донбасу Україна також опинилася серед країн, де триває неоголошена війна. У пошуках рішень для нашої держави Наталя Іщенко – заступник директора Інституту світової політики, відома журналістка, медіа-експерт, лауреат Премії імені Джеймса Мейса – об’єднала експертів з міжнародної політики та національної безпеки, які разом розглянули світовий досвід розв’язання збройних конфліктів.
Яке уявлення про спільне майбутнє може стати основою для консенсусної підтримки сторін конфлікту та одночасно отримати схвалення громадян України? Що для його подальшого втілення потрібно зробити усім сторонам? Відповіді на ці болючі, хвилюючі й, на жаль, злободенні для українців питання містяться в цій книжці.
