Замовлення тимчасово не приймаємо.
Які забавки й мрії могли бути в дівчинки-сарматки, яка жила багато століть тому в степах, що на півдні нинішньої України? Наприклад, приручити дикого коня. А ще — стріляти так влучно, як її мама, славна воїтелька. Бути вихором у степових просторах — норовливим, але й по-дружньому ніжним.
Дім, родина, квітучі гранати, дитячі пригоди. Одного дня усе це змітає Другою світовою війною. А іншого дня, після вже стількох утрат, виявляється, що бути кримським татарином— вирок. Поспішна депортація, тижні в товарняках, ще тяжчі втрати, непривітне нове місце мешкання, тяжка праця. Спогади про втрачений Крим. Як віднайти сенс, силу жити і віру в людей?
Відколи існують наші землі, люди мандрували звідси до далеких країв. Тільки в давнину це було значно довше й ризикованіше, ніж тепер. Як і навіщо подорожні долали великі відстані в різні історичні періоди, від Русі й до сучасності? Разом із героєм книжки читачі помандрують сушею, водою, небом — і часами.
Двоє хлопчиків дивляться на півмісяць у небі: Орхан бачить у ньому мусульманський символ, а юний Петрусь — козацьку чайку. Події віднесені до часів, коли на Кінбурнській косі біля Чорного моря були постійні сутички християнського та мусульманського світів. Кожен має свою правду і свій шлях до свободи, тому ця історія вчить милосердю і прийняттю, адже шлях помсти і насильства народжує лише образи і недовіру до світу.
Велике переселення народів почалося, коли гуни витіснили готів на землях, що нині належать Україні. У візантійському літописі є легенда про оленицю, яка перейшла по мілині Азовське море, мимохіть підказавши гунам швидкий шлях до Криму. Це змінило історію Європи. Що та олениця могла б нам розповісти?